Рішення
від 29.12.2023 по справі 642/4487/23
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

"29" грудня 2023 р.

Справа № 642/4487/23

Провадження № 2/642/1229/23

РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

26 грудня 2023 року Ленінський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді- Бородіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання -Брус М.М.,

розглянувшив порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ленінського районного суду м. Харкова цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮР-ТРЕЙД» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮР-ТРЕЙД» в якому просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду посилаючись на те, що з грудня 2019 року вона працювала в ТОВ «АЛЮР-ТРЕЙД» на посаді головного бухгалтера. 21 вересня 2022 року її було звільнено однак не проведено розрахунок. У порушення норм законодавства про працю відповідач не провів з нею остаточний розрахунок вчасно, заборгованість із заробітної плати в розмірі 15812,84 грн була виплачена лише 16.07.2023, що підтверджується платіжним дорученням №384. Таким чином, відповідач має виплатити позивачці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. Середньоденна заробітна плата позивача становила 236 грн. 93 коп. Таким чином затримка з розрахунку заробітної плати склала 204 дні, що за її розрахунком становить 48333 грн. 72 коп. без урахування податків та зборів. Посилаючись на те, що можливе стягнення лише за шість місяців, позивач просить стягнути заборгованість за 6 місяців затримки, а саме за 182 дні, що за її розрахунком складає 43211 грн. 26 коп., які вона просить стягнути з відповідача. Позивач також зазначає, що відповідач не сплачував заробітну плату, починаючи з липня 2022 року, тому просить стягнути суму компенсації втрати частини доходу у зв`язку із його несвоєчасною виплатою у розмірі 840,69 грн. В обгрунтування вимог щодо стягнення моральної шкоди, позивач посилається на те, що через затримку по виплаті заробітної плати вона мусила звільнитись, оскільки в той час проходила лікування та потребувала значних коштів на ліки, які не могла придбати через те, що роботодавець не розрахувався з нею, тому вона просить стягнути моральну шкоду у сумі 10000 тис грн. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 23.08.2023 року було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

08 вересня 2023 року на адресу Ленінського районного суду м. Харкова надійшов відзив ТОВ «Алюр-Трейд» на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнали частково, а саме просили відмовити позивачці у задоволенні позовних вимог стосовно відшкодування моральної шкоди. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки, то просили врахувати, що ОСОБА_1 було сплачено компенсацію у липні 2023 року та просили включити вказану суму у розрахунок. Посилались на те, що 16 липня 2023 року платіжною інструкцією №394 товариство сплатило ОСОБА_1 компенсацію по заробітній платі у розмірі 15812,84 грн., крім того платіжною інструкцією №399 від 17.07.2023 товариство виплатило позивачці 1561,65 грн. компенсації, а платіжною інструкцією №405 від 19.07.23 3681,60 грн. допомоги по тимчасовій непрацездатності, тобто всього було виплачено 21056,08 грн. Щодо виплати розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України зазначають, що позивачка просить стягнути на її користь суму, яка розрахована без податку на доходи фізичних осіб та без військового збору які відповідач сплачує до бюджету. З урахуванням цих обставин вважають щодо стягнення розрахунку середнього заробітку мають бути зменшені.

Щодо вимог про стягнення на користь позивача моральної шкоди, відповідач просить відмовити у повному обсязі, обгнутовуючи це тим, що у довідці за формою ОК-5 від Пенсійного фонду України з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, є відомості стосовно того, що протягом 2022 року вона отримувала дохід, крім від ТОВ "Алюр-Трейд", ще й від чотирьох інших роботодавців. Так, протягом січня-лютого 2022 року, вона отримувала заробітну платню від чотирьох роботодавців одночасно, протягом березня червня від трьох, липня - вересня від чотирьох, а з жовтня по грудень - від двох. Так, у вересні, її сукупний дохід, згідно такої довідки до відрахування податку та збору склав 31883,72 гривні. Крім того, від товариства 08 квітня 2022 року позивач отримала 5000,00 гривень поворотної фінансової допомоги.

11 вересня 2023 року на адресу Ленінського районного суду м. Харкова від ТОВ "Алюр-Трейд" надійшла зустрічна позовна заява в якій вони просили визнати договір поворотної фінансової допомоги №2022/04/08/2 від 08 квітня 2022 року , згідно якого ОСОБА_1 надали 5000 грн, укладеним, та стягнути з неї суму боргу з урахуванням інфляційних витрит та 3% річних в розмірі 5109, 40 грн, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 09 жовтня 2023 року Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЮР-ТРЕЙД» відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви.

На вказану ухвалу 20 жовтня 2023 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЮР-ТРЕЙД» до суду апеляційної інстанції подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮР-ТРЕЙД» залишено без задоволення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, а саме просила відмовити у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, а в частині стягнення середнього заробітку за час затримки просила зменшити суму із врахуванням тих виплат, що були здійснені товариством.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 в період з 20 грудня 2019 року працювала за сумісництвом на 0,5 ставки посади головного бухгалтера з окладом 2365,00 грн. в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Алюр-Трейд».

Наказом № АТ000000001 від 21.09.2022 року ОСОБА_1 було звільнено з посади 21.09.2022 року за власним бажанням.

На момент звільнення позивачки з роботи сума боргу по заробітній платі, з врахуванням компенсації невикористаних днів відпустки в кількості 31 дня, становила 15812,84 грн, що підтверджується інформацією з листа Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, та довідкою від 17.07.2023 року № 1 про нараховані суми при звільненні ТОВ «Алюр-Трейд».

З позивачем повний розрахунок у розмірі 15812,84 грн. здійснено 16.07.2023, що підтверджується платіжним дорученням №384.

Згідно зіст.4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду, у спосіб, визначений законами.

Частиною 1ст. 94 КЗпП Українивизначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

За приписамист. 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу.

Відповідно дост. 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення працівником вимоги про розрахунок.

Згідно з ч. 1ст. 117 КЗпП Українив разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч. 1ст. 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

В редакціїЗакону №2352-IX від 01.07.2022право вимоги середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обмежене строком не більш як за шість місяців.

Зважаючи на те, що ТОВ «Алюр-Трейд» при звільненні позивача не виплатило їй заробітну плату, остання має право на компенсацію середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Середній заробіток для виплати працівникові компенсації за час затримки розрахунку при звільненні визначається відповідно дост. 27 Закону України "Про оплату праці"за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100(далі - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. П. 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

При цьому згідно з п. 5 Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час затримки розрахунку при звільненні, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка відповідно до п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки, суд враховує, що позивач була звільнена 21.09.2022. Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки має обчислюватися за шість місяців, починаючи з дня, наступного за днем звільнення позивача, тобто за період з 22.09.2022 по 21.03.2023, включно, в порядку, визначеномуПостановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08.02.1995 №100(далі - Порядок).

З урахуванням відпрацьованих днів та годин за два останні місяці середньоденна заробітна плата позивача становить 236,93 грн. та розрахована, виходячи з того, що розмір нарахованої заробітної плати позивачки у серпні 2022 року склала 3325,00 грн. (відпрацьовано 23 дні) та у вересні 2022 року нараховано 5678,29 грн. (відпрацьовано 15 днів).

За розрахунком суду середньоденна заробітна плата позивача становить 236,93 грн., розрахована наступним чином: середньоденна заробітна плата = (заробітна плата за серпень 2022 року + заробітна плата за вересень 2022 року) : (кількість робочих днів у серпні 2022 року + кількість робочих днів у вересні 2022 року).

Загальна кількість днів затримки за період з 22.09.2022 по 21.03.2023, включно, становить 129 робочих дні, яка складається з 7 робочих днів затримки у вересні 2022 року, 21 робочих днів затримки у жовтні 2022 року, 22 робочих днів затримки у листопаді 2022 року, 22 робочих днів затримки у грудні 2022 року, 22 робочих днів затримки у січні 2023 року, 20 робочих днів затримки у лютому 2023 року, 17 робочих днів затримки у березні 2023 року.

Загальна сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 30563,97 грн. (визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати на кількість робочих днів затримки, тобто 236,93грн. х 129 робочих днів затримки = 30563,97 грн.).

При цьому суд вважає, що на день звільнення позивача не існувало об`єктивних обставин, що перешкоджали провести з нею розрахунок. Доказів на підтвердження протилежного відповідач не надав.

Разом із тим, розрахований розмір грошової суми до стягнення не узгоджується із висновками та критеріями, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц (провадження №14-623цс18). Так, цей розмір має відповідати конкретним обставинами справи;розміру простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; періоду затримки (прострочення) виплати такої заборгованості; ймовірному розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника тощо.

У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновків, що якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків… Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченогостаттею 117 КЗпП України... Суд може зменшити розмір відшкодування, передбаченогостаттею 117 КЗпП України, і таке зменшення має залежати від розміру недоплаченої суми.

Звісно, звертаючись з вимогою про стягнення відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно достатті 117 КЗпП України, позивач не повинен доводити розмір майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат працівника, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, не має на меті встановлення точного їх розміру. Суд має орієнтовно оцінити розмір майнових втрат, яких, як можна було б розумно передбачити, міг зазнати позивач.

У цій справі загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат складав 15812,84 грн.

Обрахована судом відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, сума середнього заробітку за несвоєчасну виплату становить 30563,97 грн.

Оскільки сума середнього заробітку за несвоєчасну виплату за своїм розміром майже у два рази перевищують розмір заборгованості із заробітної плати, суд виходячи з принципу пропорційності, вважає належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача стягнення на її користь розмір відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 25 000,00 грн. Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 237-1 КЗпП Українивстановлено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно ізст. 237-1 КЗпП Україниє факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року (з відповідними змінами) роз`яснено, що відповідно дост. 237-1 КЗпП України(набрав чинності з 13 січня 2000 року) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад, поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси. Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин (ст. ст.3,4,11,31 ЦПК України).

Враховуючи, те щоКЗпП Українине містить будь-яких обмежень чи виключень для компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, аст. 237-1 цього Кодексупередбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди у обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин, то вимоги позивачки є законними і обґрунтованими.

Суд вважає, що компенсація завданої моральної шкоди має самостійне юридичне значення. Тобто за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставіст. 237-1 КЗпП Україниздійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати.

Аналізуючи вищенаведені норми права у сукупності з доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позивачу була спричинена моральна шкода бездіяльністю відповідача, яка полягала у невиплаті їй при звільненні належних сум.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що на день розгляду справи відповідач виплатив позивачці належні їй від підприємства суми, також суд враховує конкретний характер порушення прав позивача, погіршення її матеріального стану, тяжкість, істотність і тривалість вимушених змін у житті після невиплати належних сум.

Суд вважає, що підлягає задоволенню вимога про відшкодування за рахунок відповідача моральної шкоди в розмірі 5 000 грн., оскільки доводи та надані докази у справі свідчать про те, що порушення законних прав позивача, яке полягало у невиплаті заробітної плати в порядку і строки, встановлені чинним законодавством, призвело до моральних страждань, вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Той факт, що позивач отримувала заробітну плату від інших підприємств, не спростовує завдану їй моральну шкоду діями позивача, щодо невиплати своєчасно їй належних сум, які вона в тому числі потребувала у зв`язку із лікуванням.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на її користь суми компенсації втрати частини доходу у зв`язку із його несвоєчасною виплатою у розмірі 840,69 грн., ту суд в цій частині відмовляє у задоволенні позовних вимог, враховуючи те, що ТОВ «Алюр-Трейд» виплатило ОСОБА_1 компенсацію за затримку виплати заробітної плати у розмірі 1561,65 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №399 від 17.07.2023.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.12-13,76 - 81,89, 258 - 259,263 - 265,268,272-273,354 - 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«АЛЮР-ТРЕЙД» (адреса:місто Харків,вул.Кривоконівська,30,ЄДРПОУ 43352508)накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,(і.н. НОМЕР_1 ) середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 22 вересня 2022 року по 21 березня 2023 року в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЮР-ТРЕЙД» (адреса: місто Харків, вул. Кривоконівська, 30, ЄДРПОУ 43352508)на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (і.н. НОМЕР_1 )в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 (п`ять тисяч) грн.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.12.2023 року.

Суддя О.В. Бородіна

СудЛенінський районний суд м.Харкова
Дата ухвалення рішення29.12.2023
Оприлюднено01.01.2024
Номер документу116037428
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати

Судовий реєстр по справі —642/4487/23

Ухвала від 07.02.2024

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Бородіна О. В.

Рішення від 29.12.2023

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Бородіна О. В.

Рішення від 29.12.2023

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Бородіна О. В.

Рішення від 26.12.2023

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Бородіна О. В.

Постанова від 12.12.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 13.11.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 13.11.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 30.10.2023

Цивільне

Харківський апеляційний суд

Бурлака І. В.

Ухвала від 12.10.2023

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Бородіна О. В.

Ухвала від 09.10.2023

Цивільне

Ленінський районний суд м.Харкова

Бородіна О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні