Постанова

від 12.12.2023 по справі 691/464/15-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1925/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №691/464/15-ц Категорія: на ухвалу Синиця Л.П. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2023 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Карпенко О.В., Сіренка Ю.В.,

за участю секретаря Широкової Г.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - адвоката Царьова Михайла Валерійовича на ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2019 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Дніпрофінансгруп" про заміну стягувача у виконавчому листі, за участю ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» м. Київ, боржника ОСОБА_2 , -

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року ТОВ «Фінансовакомпанія «Дніпрофінансгруп»звернулося до суду із вказаною заявою, в обгрунтування якої зазначало, що рішенням Городищенського районного суду Черкаської області 15 жовтня 2015 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 257416,69 грн. На виконання вказаного рішення 09 листопада 2015 року судом видано виконавчий лист. 06 березня 2018 року між ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив право вимоги на користь заявника.

На підставі викладеного ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» просило суд замінити стягувача у виконавчому листі по справі №691/464/15-ц, виданому 09.11.2015 року Городищенським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Експобанк» заборгованості за договором кредиту в розмірі 257 416,69 грн. з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Експобанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп».

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2019 року заяву задоволено.

У виконавчому листі по цивільній справі №691/464/15-ц за позовною заявою ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_2 , ТОВ «Автобізнес-Україна» про солідарне стягнення заборгованості, виданому 09 листопада 2015 року Городищенським районним судом Черкаської області, замінено стягувача ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дійсно рішенням Городищенського районного суду Черкаської області 15 жовтня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Автобізнес-Україна» на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 257416,69 грн. На виконання вказаного рішення 09 листопада 2015 року судом видано виконавчий лист. 06 березня 2018 року між ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» м. Київ та заявником був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступив право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», а тому наявні підстави для заміни стягувача у виконавчому листі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Царьов М.В., вважаючи ухвалу суду незаконною, поставленою з порушенням норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права, без встановлення судом дійсних обставин справи, просив її скасувати та винести нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалами Городищенського районного суду Черкаської області від 19.11.2019 року та 31.01.2020 року по одній і тій же справі №691/464/15-ц різними суддями вирішено одне і теж саме питання про заміну стягувача у виконавчому документі за однією і тією ж заявою ТОВ «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі по справі №691/464/15-ц.

Вказує, що справу розглянуто суддею Синицею Л.П., яка не мала повноважень приймати процесуальні рішення після 18.07.2019 року, коли протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2019 року суддею по даній справі було визначено суддю Городищенського районного суду Савенко О.М.

Зазначає, що договором про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги від 06.03.2018 року визначено момент набуття чинності договору з моменту отримання банком у повному обсязі коштів ціни договору.

Судом при винесенні ухвали від 19.11.2019 року та ухвали від 31.01.2020 року не було враховано вказаних вище положень договору та не визначено, чи набув договір про відступлення права вимоги чинності на момент винесення ухвал, оскільки матеріали справи не містять доказів про сплату ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» ціни договору в повному обсязі, а також протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Тому без надання доказів про оплату ціни договору в повному обсязі, протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», сам по собі договір про відступлення права вимоги не може вважатися належним, допустимим та достатнім доказом для вирішення питання про заміну стягувача у виконавчому листі на підставі наявного договору.

Крім того, суди вирішуючи питання про заміну стягувача у виконавчому листі по даній справі не врахували посилання самого ж товариства на те, що строки пред`явлення такого виконавчого листа до виконання пропущені, не вирішили одночасно із заміною стягувача у виконавчому листі питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому задовольнили заяву з порушенням норм матеріального права.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» вказує, що факт оплати переможцем електронного аукціону 1542116,85 грн. підтверджується платіжним дорученням №664 від 05.03.2018 року.

В подальшому, згідно з договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 50 від 06.03.2018 року, право вимоги в тому числі і за договором кредиту і забезпечення № 15А, укладеним 14.01.2008 року між ПАТ «Експобанк» та ОСОБА_3 , первісний кредитор відступив права вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

Таким чином, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» правомірно та дотримуючись відповідної процедури та в межах законодавства набуло право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту і забезпечення №15А, укладеним 14.01.2008 року.

Вказує, що стягувач звернувся до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, в межах строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки з дня видачі виконавчого документа стягувачем систематично та в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», здійснювалось пред`явлення виконавчого документа до виконання з метою недопущення настання пропуску такого строку.

Колегія суддів, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Установлено, що в цивільній справі № 691/464/15-ц, 15 жовтня 2015 року заочним рішенням Городищенського районного суду Черкаської області, позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ «Автобізнес-Україна» на користь ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» заборгованість за договором кредиту № 15А від 14.01.2008 року, у розмірі 257416,69 грн., з яких: строкова заборгованість за кредитом в розмірі 107077,10 грн.; строкова заборгованість за процентами в розмірі 1196,87 грн.; прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 48604,75 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 88587,37 грн.; пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 5615,38 грн.; пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 6335,22 грн., та судовий збір у сумі 1831,40 грн. Заочне рішення набрало законної сили.

09 листопада 2015 року, судом на виконання рішення, видано виконавчий лист, що пред`явлений до примусового виконання.

11.08.2016 року відділом ДВС Городищенського МРУЮ Черкаської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 51903979, за заявою ПАТ "КБ «Експобанк», яке згідно реєстру в АСВП № 51903979, завершено.

06 березня 2018 року між ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір № 50 про відступлення (купівля - продаж) права вимоги за договором кредиту і забезпечення № 15А, укладеним 14.01.2008 року між ПАТ КБ «Експобанк» та ОСОБА_3 . Кредитор ПАТ КБ «Експобанк» відступив право вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками до нього.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 442ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 15Закону України«Про виконавчепровадження» в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (частина перша статті 512 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 512ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 зазначено, що:

«Як встановлено судами, пунктом 2.2 Договору відступлення передбачено, що новий кредитор набуває права кредитора з моменту здійснення розрахунків за даним договором відповідно до розділу 4 цього Договору, пунктом 4.1.1 якого визначено, що ціна договору в повному обсязі сплачена на момент укладення договору. В той же час, встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за Договором відступлення на час або після його укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання заявником своїх зобов`язань за Договором. Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником у цій справі.Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14. З огляду на викладене, за відсутності відповідних доказів здійснення оплати за відступлене право вимоги, посилання Скаржника (підпункт 6.2) на те, що ціна Договору відступлення оплачена до моменту укладення цього Договору і цей пункт має обов`язкову силу для учасників відповідних цивільних правовідносин, Суд вважає необґрунтованим. Суд апеляційної інстанції критично оцінив пункт 4.1.1 Договору відступлення, згідно з яким ціна договору в повному обсязі сплачена Новим кредитором на час укладення Договору відступлення, тобто не визнав це положення достатнім доказом на підтвердження зазначеної обставини. Верховний Суд, розглядаючи справу в межах, визначенихстаттею 300 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Враховуючи викладене, Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну сторони її правонаступником».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 301/2368/14-ц (провадження № 61-11546св21) зазначено, що:

«Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122цс13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8Закону України«Про виконавчепровадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Такий правовий висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2021 року у справі № 346/1305/19, провадження № 14-181цс20.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та наявні докази у матеріалах справи доходить висновку про те, що заявник належним чином довів своє правонаступництво у цій справі.

Згідно з протоколом електронного аукціону №UA-EA-2018-01-24-000255-а від 08.02.2018 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» придбало у ПАТ «КБ «Експобанк» кредитний портфель у кількості 214 шт. за 1 542 116,85 грн., які були сплачені переможцем аукціону на рахунок АТ «КБ «Експобанк» 05.03.2018 року, що підтверджується платіжним дорученням №664 від 05.03.2018 року.

Відповідно до пункту 2.2. договору № 50 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 06.03.2018 року, новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1. цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: прав вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку№1 до цього договору, сплати штрафних санкцій, неустойок, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язання.

Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, без врахування штрафних санкцій та неустойок, вказаний у додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 50 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 06.03.2018 року під № 142 в реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами міститься інформація про договір кредиту і забезпечення № 15А від 14.01.2008 року.

Крім того, товариством надано реєстр складових заборгованості боржників.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Отже, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договором відступлення, тобто докази, які підтверджують належність виконання заявником своїх зобов`язань за договором.

Щодо прийняття судом доказів, таких як протокол електронного аукціону №UA-EA-2018-01-24-000255-а та платіжного доручення №664 від 05.03.2018 року поданих ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до відзиву на апеляційну скаргу, то колегія суддів враховує, що їх подання зумовлене доводами боржника наведеними у апеляційній скарзі та їх приєднання необхідне для повного та об`єктивного розгляду справи.

Щодо доводів боржника про пропуск строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Згідно зі статтею 22Закону України«Про виконавчепровадження» (в редакції станом на дату видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент набрання законної сили судовим рішення у справі № 2322/395/11 (05 листопада 2015 року) та видачі відповідного виконавчого листа (09 листопада 2015 року), були врегульовані Законом Українивід 21квітня 1999року №606-XIV«Про виконавчепровадження» (далі - Закон № 606-XIV), який втратив чинність 05 жовтня 2016 року, а на наразі врегульовані - Законом України «Провиконавче провадження»від 02червня 2016року №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом 05 жовтня 2016 року виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Колегією суддів установлено, що виконавчий лист № 691/464/15-ц пред`являвся до виконання та виконувався на підставі положень Закону № 606-XIV.

21 червня 2016 року постановою головного державного виконавця Городищенського районного відділу державної виконавчої служби Статніком О.О. виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції закону чинній на час винесення даної постанови).

11 серпня 2016 року державним виконавцем Городищенського районного відділу державної виконавчої служби було відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом.

29 січня 2019 року виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у чинній редакції закону), що вбачається із відміток здійснених державним виконавцем на виконавчому листі.

Із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі товариство звернулось 18 липня 2019 року.

Пунктом 2 частини перша статті 37Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12цього Закону (частина 5 статті 37 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 12Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання; надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частини четверта та п`ята статті 12Закону 1404-VIII).

Аналогічні положення були передбачені у частині третій статті 23 Закону № 606-XIV.

Із системного аналізу указаних норм чинного Закону України«Про виконавчепровадження» можна зробити висновок, що після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку з його пред`явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення (отримання стягувачем постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження). Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Схожі за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року в справі № 910/18165/13, постанові Верховного Суду від 11 червня 2019 року в справі № 804/2721/15, у постанові Верховного Суду від 07 лютого 2020 року в справі № 2018/6-343/11, в ухвалі Верховного Суду від 02 жовтня 2020 року в справі № 336/1023/20.

Ураховуючи, що виконавчий лист № 691/464/15-ц було повернуто стягувачеві 29 січня 2019 року, колегія суддів вважає, що на час звернення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі 18 липня 2019 року строк на пред`явлення його до виконання не було пропущено.

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі (див. постанова ВС від 07 червня 2022 року у справі №2-884/10 провадження №61-17839св20).

Щодо порушення судом норм процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи заява про заміну стягувача у виконавчому листі надійшла до суду 18 липня 2019 року.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18 липня 2019 року справу №691/464/15-ц провадження №6/691/14/19 передано головуючому судді Черненко В.О.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року справу №691/464/15-ц провадження №6/691/14/19 передано головуючому судді Савенко О.М.

Саме даним складом суду було постановлено ухвалу від 19 листопада 2019 року, якою вирішено заяву ТОВ «ФК «Дніпрофінансруп» по суті.

Дана ухвала є предметом перегляду судом апеляційної інстанції у зв`язку з поданням ОСОБА_3 апеляційної скарги.

Окрім зазначеної ухвали боржником оскаржено ще одну ухвалу Городищенського районного суду Черкаської області від 31 січня 2020 року під головуванням судді Синиці Л.П., якою також вирішено питання щодо заміни стягувача у виконавчому листі, що виданий 09.11.2015 року Городищенським районним судом Черкаської області по цивільній справі №691/464/15-ц.

Отже, з матеріалів справи достовірно установлено, що ТОВ «ФК «Дніпрофінансруп» подано дві заяви про заміну стягувача у виконавчому листі від 08 травня 2019 року та від 18 липня 2019 року, які були розподілені головуючим суддям: судді Синиці Л.П. (справа №691/464/15-ц, провадження №6/691/11/19) та судді Савенко О.М. (справа №691/464/15-ц, провадження №6/691/14/19), та судовими рішеннями яких фактично розглянуто одне й те ж саме питання щодо заміни стягувача у виконавчому листі.

Враховуючи ту обставину, що оскаржувана ухвала суду від 19 листопада 2019 року була винесена судом першою, тобто на час її постановлення було відсутнє судове рішення по суті поданої заяви, тому підстав для скасування законної ухвали суду колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 368, 374, 375, 381 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката ЦарьоваМихайла Валерійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Городищенського районногосуду Черкаськоїобласті від19листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 12 грудня 2023 року.

Судді: