Ухвала від 17.03.2025 по справі 691/464/15-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/693/25 Справа № 691/464/15-цГородищенський районний суд Черкаської області

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

17 березня 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Карпенко О.В.

суддів: Новікова О.М.

Фетісової Т.Л.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Царьова Михайла Валерійовича на заочне рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнес-Україна» про солідарне стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

У квітні 2015 року ПАТ КБ «Експобанк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та ТОВ «Автобізнес-Україна» про солідарне стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , та ТОВ «Автобізнес - Україна» заборгованість за договором кредиту № 15А від 14.01.2008 року у розмірі 257416 гривень 69 копійок, з яких: строкова заборгованість за кредитом в розмірі 107077 гривень 10 копійок; строкова заборгованість за процентами в розмірі 1196 гривень 87 копійок; прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 48604 гривні 75 копійок; прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 88587 гривень 37 копійок; пеня за несвоєчасну сплату простроченої кредитної заборгованості в розмірі 5615 гривень 38 копійок; пеня за несвоєчасну сплату нарахованих процентів в розмірі 6335 гривень 22 копійки.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «Автобізнес - Україна» на користь держави судовий збір у сумі 1831 гривня 40 копійок.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Царьов М.В. 29 серпня 2023 року звернувся до суду з заявою про його перегляд.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2023 року заяву про перегляд заочного рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2015 року залишено без задоволення.

07 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Царьов М.В. засобами підсистеми «Електронний суд» подав до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій зазначив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, посилаючись на поважність причин пропуску даного строку, вказуючи, що ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2023 року ОСОБА_1 було відмовлено у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

З посиланням на приписи ч. 2 ст. 358 ЦПК України стверджує, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи впродовж 2015-2023 років, не знав про постановлене судове рішення та не повідомлявся про розгляд справи в суді першої інстанції. Вперше оскаржуване судове рішення отримав 02.08.2023 року.

В обгрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення також зазначив, що після залишення 25 вересня 2023 року без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, представник заявника оскаржував інші судові рішення по вказаній справі. Крім того, представник відповідача брав участь у судових справах №359/9012/23 та 691/1309/23 за позовами ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», які подані у вересні, жовтні 2023 року.

Тобто, адвокат Царьов М.В.. який був представником ОСОБА_1 у всіх вищевказаних судових справах був навантажений фактично трьома справами, а також вчиненням дій по оскарженню інших процесуальних рішень по даній справі.

Також, адвокат використовував всі процесуальні можливості для перегляду рішення у суді першої інстанції. зокрема шляхом подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Дослідивши дану заяву, суд не вбачає підстав для поновлення суттєво пропущеного строку на апеляційне оскарження заочного рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2015 року, виходячи з наступного.

Згідно ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно ч. 2 ст. 358 ЦПК України, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Як вбачається із матеріалів справи, 15 жовтня 2015 року Городищенським районним судом Черкаської області було ухвалено заочне рішення у справі.

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 25 вересня 2023 року заяву про перегляд заочного рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2015 року залишено без задоволення.

В той час, з протоколу судового засідання в режимі відеоконференції №1942218 від 25 вересня 2023 року вбачається, що представник ОСОБА_1 - адвокат Царьов М.В. брав участь в судовому засідання в режимі відеоконференції. (т. 2, а.с. 145-147).

Тобто ОСОБА_1 та його представнику - адвокату Царьову М.В. було достеменно відомо про розгляд заяви про перегляд заочного рішення 25 вересня 2023 року.

Обставин, зазначених у п. 2 ч.2 ст. 358 ЦПК України (обставин непереборної сили) скаржником наведено не було.

При цьому суд зауважує, що завантаженість адвоката в інших судових справах не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки така обставина не є об`єктивно непереборною чи такою, що пов`язана з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Посилання на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи впродовж 2015-2023 років, не знав про постановлене судове рішення 15 жовтня 2015 року та не повідомлявся про розгляд справи в суді першої інстанції, в даному випадку не обгрунтовують поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, скільки, як вже було зазначено вище, ч. 4 ст. 287 ЦПК України передбачено процесуальний порядок оскарження заочного рішення суду згідно якого строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Зважаючи на те, що 25 вересня 2023 року Городищенським районним судом Черкаської області заяву про перегляд заочного рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2015 року залишено без задоволення, то строк для подання апеляційної скарги на вказане рішення сплив 25 жовтня 2023 року.

Разом з тим, вперше апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Царьов М.В. подав до Черкаського апеляційного суду засобами підсистеми «Електронний суд» 07 березня 2025 року, тобто з пропуском строку понад 1 рік 4 місяці.

Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).

При цьому, складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення у справі «Дія 97» проти України від 21 жовтня 2010 року).

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий суд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.

Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини.

ЄСПЛ у справах «Салов проти України», п. 93, «Сутяжник» проти Росії», п. 38 підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку у відповідності до положень ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

За таких обставин, у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд ,-

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Царьова Михайла Валерійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2015 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Царьова Михайла Валерійовича на заочне рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобізнес-Україна» про солідарне стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Суддя-доповідач О.В. Карпенко

Судді О.М. Новіков

Т.Л. Фетісова