КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 753/18200/18 Головуючий у суді І інстанції Трусова Т.О.
Провадження № 22-з/824/1386/2023 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Голуб С.А.,
суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гаврилко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Масленнікової Тетяни Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання солідарного обов`язку з повернення коштів,
в с т а н о в и в:
У листопаді 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом (зустрічним) до ОСОБА_1 , в якому просив визнати спільною сумісною власністю подружжя сторін ноутбук Асус, ЮСБ-хаб та кухонний комбайн Кенвуд; стягнути з відповідача на його користь компенсацію половини вартості ноутбука Асус у розмірі 17 999,50 гривень, половину вартості ЮСБ-хаб у розмірі 1 124,50 гривень та половину вартості кухонного комбайну Кенвуд у розмірі 6 259,50 гривень, а також суму боргу за кредитом у розмірі 60 458,42 гривень; визнати за відповідачем солідарний обов`язок з повернення коштів, які були взяті у позику в ОСОБА_3 у розмірі 50 000,00 доларів США на придбання автомобіля «Honda Crosstour», д.н.з НОМЕР_1 , із строком погашення до 15 вересня 2023 року.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, в прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено та повернуто зустрічну позовну заяву позивачу.
Постановою Київського апеляційного суду від 03 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 січня 2022 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 22 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання солідарного обов`язку з повернення коштів та призначено її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06 лютого 2023 року представник позивача - адвокат Шаламова О.В. подала до суду клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів -виписки по рахунку НОМЕР_2 з довідкою від 03 лютого 2023 року, та поновлення пропущеного строку на подання відповідних доказів.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, в поновленні строку на подання доказів та прийняття їх до розгляду відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач в особі представника - адвоката Шаламової О.В. звернувся з апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року про відмову у поновленні строку на подання доказів - без змін.
30 жовтня 2023 року представник відповідача - адвокат Масленнікова Т.М. направила до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду апеляційної інстанції не надійшли.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача - адвокат Масленнікова Т.М. підтримала вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення.
Позивач та її представник - адвокат Шаламова О.В. в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки до суду не повідомили, тому на підставі положень частини четвертої статті 270 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, оскільки неприбуття учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає, що заяву слід залишити без задоволення з таких підстав.
Статтею 270 ЦПК України встановлено порядок ухвалення судом додаткового рішення у цивільній справі, відповідно до якого суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Отже, процесуальним законом визначено вичерпний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, однією з яких є невирішення питання про судові витрати разом з ухваленням судового рішення у справі (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал).
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.
З наведеного вбачається, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених законом, і воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Зазначене відповідає роз`ясненням, які містяться у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 № «Про судове рішення у цивільній справі».
Як вбачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд прийняв постанову, якою залишив без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2 , а оскаржувану ним ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року про відмову у поновленні строку на подання доказів залишив без змін.
За змістом підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 607/6424/20 Верховний Суд зазначив, що відповідними нормами ЦПК України передбачено право судів першої та апеляційної інстанцій на розподіл судових витрат виключно у рішенні або постанові суду за результатами розгляду справи по суті, або шляхом ухвалення додаткового рішення з цього питання, що також узгоджується із статтею 270 ЦПК України.
Верховний Суд у постанові Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18 вказав, що розподіл судових витрат здійснюється судом або в рішенні по суті спору (якщо сторони надали всі докази на підтвердження судових витрат до виходу суду до нарадчої кімнати), або в додатковому судовому рішенні (якщо сторони скористалися своїм правом подати докази на підтвердження понесення судових витрат).
Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом у судах апеляційної та касаційної інстанцій, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення по суті спору у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Постанова апеляційного суду, прийнята з такого процесуального питання, як поновлення строку на подання доказів, не стосується вирішення спору по суті та не є остаточним судовим рішенням у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення у даній справі, оскільки питання щодо стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на правову допомогу при апеляційному перегляді процесуальної ухвали (про поновлення процесуального строку), тобто до ухвалення судом рішення по суті спору, є передчасним і таким, що не відповідає вимогам закону.
Разом із цим, відповідач не позбавлена права заявляти про стягнення на її користь понесених нею судових витрат під час розгляду даної справи згідно вимог ЦПК України, та відповідне питання має бути вирішене судом в судовому рішенні, ухваленому за результатами розгляду справи по суті (в рішенні суду першої інстанції та постановах/ухвалах судів апеляційної та касаційної інстанцій за наслідками його перегляду).
За таких обставин колегія суддів вважає, що заява ОСОБА_1 - адвоката Масленнікової Т.М. про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 07 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання солідарного обов`язку з повернення коштів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, а тому правові підстави для прийняття додаткової постанови щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вимог статті 270 ЦПК України відсутні.
Керуючись статтями 133, 141, 270, 368, 381 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Масленнікової Тетяни Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 07 лютого 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та визнання солідарного обов`язку з повернення коштів залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 11 грудня 2023 року.
Головуючий С.А. Голуб
Судді: Т.О. Писана
Д.О. Таргоній
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2023 |
Оприлюднено | 14.12.2023 |
Номер документу | 115590480 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Київський апеляційний суд
Голуб Світлана Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні