Рішення

від 04.12.2023 по справі 344/2361/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/2361/23

Провадження № 2/344/1398/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2023 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Дементьєвої А.О.; Устинської Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради про визнання відмови у прийнятті на роботу протиправною; зобов`язати прийняти на роботу та укласти трудовий договір

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради про визнання відмови у прийнятті на роботу протиправною; зобов`язати прийняти на роботу та укласти трудовий договір. Позовні вимоги мотивує тим, щовін лікар-кардіолог вищої кваліфікаційної категорії, з 02.08.1999 до 02.08.2021 перебував у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради». До звільнення з роботи 02.08.2021 (за пунктом 6 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП)) працював на 1,0 посади лікаря-кардіолога Відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії КНП ІФОККЦІФОР. 21.03.2022 він звернувся до відповідача із заявою з проханням прийняти його на роботу на 1,0 посади лікаря-кардіолога ВІМЗБІТ в КНП ІФОККЦІФОР, однак відповідач необгрунтовано відмовив йому у прийнятті на роботу. 28.12.2022 він повторно звернувся до відповідача із аналогічною заявою, та повнорто отримав відмову, надавши недостовірну інформацію про те, що "підприємство в даний час немає потреби у лікарях такої спеціальності". В період здійснення реорганізації в КНП ІФОККЦІФОР винесено наказ № 266 від 25.07.2019 "Про зміни в структурі закладу" щодо запровадження змін в організації виробництва і праці з 01.10.2019 та наказ № 321 від 01.10.2019 про перенесення початку роботи ВІМзБТ з 01.10.2019 на 01.11.2019. Керуючись пунктом 3.3. Наказу № 266, в штатний розпис ВІМЗБІТ на 35 ліжок вводились 14,25 посад лікаря-кардіолога (Три цілодобові пости). Тобто, догляд за хворими у ВІМзБІТ на 35 ліжок повинні забезпечувати 14,25 посад лікаря-кардіолога з розрахунку на три цілодобові пости. Відповідно, робота одного цілодобового поста лікаря-кардіолога у ВІМзБІТ забезпечувалась 4,75 посадами (14,25 / 3 = 4,75) лікаря-кардіолога (як і у відділенні кардіоваскулярних втручань, згідно з п. 3.4. Наказу № 266). 06.07.2021 відповідач затвердив Штатний розпис КНП ФОККЦІФОР (чинний станом на 02.08.2021) з розмірами посадових окладів працівників з усіма підвищеннями, доплатами і надбавками, що визначають заробітну плату. Згідно з розділом VIII штатного розпису КНП ІФОККЦІФОР на 06.07.2021, у ВІМзБІТ на 35 ліжок числилось лише 13,25 штатних одиниць лікарських посад.

У ВІМзБІТ КНП ІФОККЦІФОР, коли, при вакантних двох посадах лікаря-кардіолога, з відсутністю лікаря на третьому цілодобовому посту, в одній зміні двох лікарів здебільшого примушують виконувати роботу за трьох з несправедливим розподілом навантаження, а саме - перевантаженням лікарів, що призводить до фізичної неспроможності двома лікарями у зміні ефективно і своєчасно надавати невідкладну медичну допомогу інфарктним хворим, проводити реанімаційні заходи, створює додатковий ризик для життя важкохворих, керівник відповідача, з особистих мотивів, необгрунтовано 29.12.2022 відмовив йому у працевлаштуванні у ВІМзБІТ, неправдиво зауважуючи, що "підприємство в даний час немає потреби у лікарях такої спеціальності". Відмовив у працевлаштуванні на ту додаткову вакантну посаду, яка утворилась при його звільненні з роботи 02.08.2021. Відповідач надав необгрунтовану, а отже - неправомірну, відмову в прийнятті на роботу, не мотивовану кваліфікацією, професійними здібностями, відсутністю вакантних посад чи іншими причинами.

Вважає, що на грунті нетерпимості до нього керівника КНП ІФОККЦІФОР ОСОБА_2 у зв?язку з його активною позицією щодо недопущення порушень відповідачем трудового законодавства, прав у сфері оплати праці працівників ВІМзБІТ, відстежується поводження з ним і групою лікарів-кардіологів ВІМзБІТ у різний спосіб (відмінність у ставленні), що стосується незабезпечення йому рівності прав і рівних можливостей у сфері праці і зайнятості з невиправданим створенням в аналогічній ситуації (в одному структурному підрозділі ВІМзБІТ гіршого становища для мене (обмеження його прав у сфері праці і зайнятості) порівняно з групою лікарів тієї ж спеціальності ("Кардіологія") і кваліфікації, без об`єктивного і розумного обгрунтування. Адже, лише йому, на відміну від групи штатних працівників ВІЗБІТ тієї ж спеціальності і кваліфікації, відповідач перешкоджає (дискримінує) у зайнятості в тому ж самому структурному підрозділі (ВІМзБІТ) у зв`язку із його зверненням 06.12.2022 до Держпраці про захист прав усіх лікарів-кардіологів ВІМзБІТ (до числа яких він належав), порушених відповідачем ще з 01.07.2021; у зв`язку з його попередніми зверненнями до суду про захист своїх прав у сфері праці, порушених відповідачем у 2020 - 2021 роках (справи № 344/5762/20, № 344/10211/21), його непослухом у 2021 році до погроз з боку відповідача розправи з ним, до вимоги відмовитись від середнього заробітку і вимушеною виплатою йому відповідачем того ж середнього заробітку за 15 місяців вимушеного прогулу з 01.01.2020, його намаганням відстоювати свою професійну та людську честь і гідність. Просить визнати протиправною (необгрунтованою) відмову Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано- Франківської обласної ради» у прийнятті на основне місце роботи ОСОБА_1 на 1,0 посади лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії з 02.01.2023, зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» прийняти ОСОБА_1 на основне місце роботи на 1,0 посади лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» та укласти з ним трудовий договір.

15.03.2023 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив визнати протиправною (необгрунтованою) відмову Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано- Франківської обласної ради» у прийнятті на основне місце роботи ОСОБА_1 на 1,0 посади лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії з 02.01.2023, зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» прийняти ОСОБА_1 на основне місце роботи на 1,0 посади лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» з 02.01.2023 рку та укласти з ним трудовий договір. (а.с.64-65)

23.05.2023 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що ОСОБА_1 з 02.08.1999 року прийнятий на посаду лікаря кардіолога на 0,5 ставки у відділення інтенсивної терапії у Івано-Франківський обласний кардіологічний диспансер. 01.03.2001 року прийнятий на 0,5 ставки лікаря кардіолога відділення № 1 - інфарктного та 0,5 ставки лікаря-кардіолога відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії, згідно зі змінами у штатному розписі. 01.08.2005 року переведений на 1,0 ставку лікаря-кардіолога інфарктного відділення № 1 на постійно. 01.11.2019 року ОСОБА_1 переведено на 1,0 ставку лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради». Відповідно до Положення про відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії основним завданням відділення є надання швидкої і невідкладної медичної допомоги ургентним хворим. Відповідно до затвердженої 23.01.2020 року посадової інструкції лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії вищої кваліфікації ОСОБА_1 лікар-кардіолог безпосередньо надає спеціалізовану медичну допомогу пацієнтам кардіологічного профілю, у тому числі швидку і невідкладну. Згідно з пунктом 1.7 інструкції робоче місце знаходиться безпосередньо у відділенні, на території інших відділень центру та у відділеннях закладів охорони здоров`я міста та області. Пунктом 2.2 передбачено, що лікар чергує у блоці інтенсивної терапії відповідно до затвердженого графіку.

Відповідно до матеріалів справи конфлікт щодо чергувань між ОСОБА_1 і адміністрацією кардіологічного центру триває з часу його переведення у новостворене відділення. Так, судами у справі № 344/5762/20 встановлено, що наказом Генерального директора КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» від 07 лютого 2020 року № 53 оголошено догану лікарю-кардіологу відділення інфаркту міокарду з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни (прогул, пункт 4 частини першої статті 40 К3пП України), що полягав у невиході (відсутності на роботі більше 3-х годин) на чергування лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії (11, 14, 15, 18, 21, 23, 27 та 28 січня 2020 року) без поважних причин. Проте, вказаний наказ скасований рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2021 року у цій частині. Скасовуючи вказаний наказ у справі № 344/5762/20 суди виходили з того, що адміністрацією установи не дотримані вимоги статті 29 КЗпП України, починаючи з дня переведення позивача на роботу у новостворену юридичну особу, а саме: позивач не ознайомлений із зміною істотних умов праці, з посадовою інструкцією, яка визначає коло його обов`язків з дня переведення, не доводився йому до відома завчасно (за місяць) графік чергувань у блоці інтенсивної терапії, тому адміністрація дійшла безпідставного висновку про наявність вини у діях позивача, який не виходив на денні та нічні чергування у блок інтенсивної терапії. У частині відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом включення лікаря ОСОБА_1 у графік роботи для щоденного введення хворих в загальних лікувальних (постблочних) палатах відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії (IM з БТ) відмовлено з тих підстав, що визначення обсягу посадових обов`язків і функцій кожного працівника відноситься до компетенції юридичної особи. Працівник самостійно, без згоди власника або уповноваженого ним органу не може встановлювати інші, на свій розсуд, умови праці. З метою виправлення допущених помилок ОСОБА_3 приведено у відповідність посадові інструкції, положення та персонально повідомлено ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці. Згідно з актом від 20 липня 2021 року, затвердженого генеральним директором КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» Якимчуком В. М., зафіксовано відмову лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 ознайомитись із колективним договором на 2021-2025 та правилами внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, не надає своєї згоди на внесення суперечливих змін до пункту 2.2 розділу 2 його посадової інструкції. Згідно з графіком роботи лікарів відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії за серпень 2021 року, затвердженим генеральним директором, з яким ОСОБА_1 ознайомлено під підпис, передбачено чергування вдень, тобто з 08:00-20:00 - 7 раз на місяць, та вночі з 20:00-08:00 - 6 раз на місяць, та один раз 6 годин. Такий режим роботи погоджений профспілковою організацією відповідно до статті 247 КЗпП України. У затвердженому 02 серпня 2021 року графіку для ОСОБА_4 передачене чергування «Д», тобто з 08:00-20:00. 02 серпня 2021 складено акти про те, що лікар-кардіолог відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 02 серпня 2021 о 11 год 45 хв. та о 15 год 00 хв. ще не приступив до виконання функціональних обов`язків згідно погодженим графіком роботи лікарів відділення. Наказами генерального директора КНП «Івано-Франківський обласний клінічний ардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» В. Якимчука від 02 серпня 1021 року № 103 та N? 185 ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку з відмовою від 36 КЗпП України. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року у даній справі в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року залишено без змін. Постановою Верховного суду у даній справі від 30.08.2022 року чітко описані дані обставини та залишено касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення першої та апеляційної інстанції без змін. Таким чином, ОСОБА_1 починаючи з 2020 року бойкотував законні вимоги адміністрації, не заступав на чергування, відмовлявся від ознайомлення з документами, фактично підривав роботу такого важливого урагентного відділення, а тому такі фахівці у штаті лікарні будуть тільки підривати і нормальний робочий режим, що негативно впливає не тільки на колектив, а й на ефективне лікування хворих. Позивачем долучено штатні розписи станом на 01 січня 2022 рік, 01 березня 2022 рік, 07 липня 2022 рік згідно яких можна чітко встановити, що у відповідача у відділенні інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії на 35 ліжок ставка лікарів кардіологів 9,75 із вищої категорією та лікарів-кардіологів без категорії 2,5 разом 12,25 окладу на яких працює 14 лікарів, тобто жодних вакантних місць немає. Відповідач не заявляв у центр зайнятості жодних вакансій про необхідність вільних робочих місць. Відмова відповідача у прийнятті позивача на роботу в жодному випадку не є дискреційна, а є обґрунтована відсутністю необхідності у таких працівниках враховуючи режим роботи закладу у воєнний час на тлі скорочення фінансування на утримання лікарів. Просив відмовити у задоволенні позову (а.с.76-80).

09.06.2023 року позивач подав відповідь на відзив, в якому позовні вимоги підтримав, заперечення відповідача проти позову не визнав (а.с.101-106).

Представник позива, Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві. Просили суд позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши докази у справі в їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 02 серпня 1999 року прийнятий на посаду лікаря кардіолога на 0.5 ставки у відділення інтенсивної терапії у Івано-Франківський обласний кардіологічний диспансер. 01 серпня 2005 року - переведений на 1.0 посади лікаря-кардіолога інфарктного відділення №1 на постійно, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.10-11).

Наказом Комунального закладу «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр» за №266 «Про зміни в структурі закладу» від 25 липня 2019 року вирішено створити на базі відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії на 12 ліжок та інфарктного відділення №1 на 45 ліжок відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії на 35 ліжок та відділення кардіоваскулярних втручань ( без ліжок ) (а.с. 26).

На підставі рішення Івано-Франківської обласної ради №1220-30/2019 від 20 вересня 2019 року Комунальний заклад «Івано-Франківській клінічний кардіологічний центр» було реорганізоване в Комунальне некомерційне підприємство «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради». (а.с.109-110).

01 листопада 2019 року ОСОБА_1 переведено на 1,0 посади лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради». (а.с.11).

Відповідно до Положення про відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії основним завданням відділення є надання швидкої і невідкладної медичної допомоги ургентним хворим ( а.с.13-14).

Із змісту постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 05 травня 2021 року у справі №344/5762/20 вбачається, що наказом Генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» №53 від 07.02.2020 оголошено догану лікарю-кардіологу відділення інфаркту міокарду з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни (прогул п.4, ч.1ст.40 КЗпП України), що полягав у невиході (відсутності на роботі більше 3-х годин) на чергування лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії (11.01.2020 року, 14,01.2020 року, 15.01.2020 року, 18.01.2020 року, 21.01.2020 року, 23.01.2020 року, 27.01.2020 року, 28.01.2020 року) без поважних причин.

Проте, вказаний наказ скасований рішенням Івано-Франківського міського суду від 29 січня 2021 року, яке залишене без змін в цій частині вищезназначеною постановою апеляційного суду. При цьому суди виходили з того, що адміністрацією установи не дотримані вимогистатті 29 КЗпП України, починаючи з дня переведення позивача на роботу у новостворену юридичну особу, а саме: позивач не ознайомлений із зміною істотних умов праці, із посадовою інструкцією, яка визначає коло його обов`язків з дня переведення, не доводився йому до відома завчасно (за місяць) графік чергувань у блоці інтенсивної терапії, тому адміністрація дійшла безпідставного висновку про наявність вини у діях позивача, який не виходив на денні та нічні чергування у блок інтенсивної терапії.

У частині відновлення становища, яке існувало до порушення права шляхом включення лікаря ОСОБА_1 у графік роботи для щоденного введення хворих в загальних лікувальних ( постблочних) палатах відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ( ІМ з БІТ) відмовлено з тих підстав, що визначення обсягу посадових обов`язків і функцій кожного працівника відноситься до компетенції юридичної особи. Працівник самостійно, без згоди власника або уповноваженого ним органу не може встановлювати інші, на свій розсуд, умови праці ( а.с. 45-51).

Наказом генерального директора В. Якимчука КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР від 25 травня 2021 року за №142 зобов`язано підготувати і вручити під підпис письмове повідомлення лікарюкардіологу відділення ІМзБІТ ОСОБА_1 про зміну істотних умов праціпозмінний режим відділення ІМзБІТ з 01.08.2021, а саме: 8:00-20:00 (Д), 20:00-8:00 (Н), 8:00-15-42 (Д) (а.с. 15 т.1) З повідомленням позивач був ознайомлений 26 травня 2021 року ( а.с. 25).

Наказами генерального директора КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР В. Якимчука від 02 серпня 2021 року за №103 та №185 ОСОБА_1 звільнено з роботи у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці, на підставі пункту 6статті 36 КЗпП України( а.с. 23,24).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2022 року ОСОБА_1 звертався до генерального директора КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР Якимчука В.М. з повторною заявою з проханням прийняття його на роботу на посаду лікаря-кардіолого Відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР в нешкідливих умовах праці в загальних палатах в режимі роботи в одну зміну (08:00 15:42) при позмінному режимі роботи відділення (а.с.18-19).

Листом генерального директора КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР Якимчука В.М. від 19.04.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що потреби у працевлаштуванні у їхньому закладі лікарів-кардіологів в даний період воєнного стану в Україні немає (а.с.21).

Листом генерального директора КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР Якимчука В.М. від 29.12.2022 року ОСОБА_1 повідомлено, шо підприємство в даний час немає потреби у лікарнях такої спеціальності (а.с.20).

В інформації КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР від 21.06.2023 року №288 зазаначено, що відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії не відноситься до переліку робочих місць, яким підтверджено право на пільги та компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах праці, так, як шкідливі чинники на даних робочих місцях відсутні (а.с.151).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до суду з позовом про скасування наказів про зміну істотних умов праці та звільнення його з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року, яке залишене без змін Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року, та Постановою Верховного Суду від 30.08.2022 року в задоволенні даного позову відмовлено.

Як зазначено в Постанові Верховного Суду від 30.08.2022 року Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у зв`язку з тим, що в КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» відбулися зміни в організації виробництва і праці, позивач повідомлений про зміну істотних умов праці та не погодився продовжувати роботу в нових умовах, попередні умови праці не могли бути збережені, тому трудовий договір з ОСОБА_1 було припинено на підставі пункту 6 частини першоїстатті 36 КЗпП України.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об`єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров`я працівника можуть встановлюватись законодавством України.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно зі статтею 22 КЗпП України забороняється необґрунтована відмова у прийнятті на роботу.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року в справі № 349/81/18 (провадження № 61-43402св18) зазначено, що «стаття 22 КЗпП передбачає наявність двох окремих складів правопорушень трудового законодавства при відмові у прийнятті на роботу: необґрунтована відмова у прийнятті на роботу і відмова у прийнятті на роботу за ознаками дискримінації особи у випадках, як прямо передбачених частиною другою статті 22 КЗпП України, так і в інших нормах трудового права. Обов`язку однієї сторони завжди кореспондує право іншої сторони: заборона необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу кореспондується з обов`язком роботодавця укласти такий договір.

Відповідно до положень статті 21 КЗпП України укладення трудового договору, як і будь-якої іншої двосторонньої угоди, потребує згоди не тільки працівника, а й власника або уповноваженого ним органу. Зазначеним забезпечується оптимальне узгодження інтересів роботодавця і особи, яка бажає укласти трудовий договір, інакше роботодавець буде позбавлений можливості у повному обсязі виконувати свої функціональні обов`язки щодо підбору та розміщення кадрів і нести відповідальність за той обсяг роботи, за який він відповідає за законом.

Також такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі № 159/2298/16-ц, від 19 травня 2020 року у справі №607/16424/18.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не належить до кола осіб, з якими відповідач зобов`язаний був укласти трудовий договір (запрошення на роботу в порядку переведення, молоді спеціалісти, котрих в установленому законом порядку направлено на роботу в дану організацію, тощо).

Перелік обов`язку роботодавця укласти трудовий договір з працівником за правиламиКЗпП Україниє вичерпним і такого обов`язку відповідач не порушував.

Із дискримінаційною ознакою відмова у прийнятті на роботу ОСОБА_1 належними та допустимими доказами не доведена, а отже, не пов`язана.

Крім того, згідно інформації наданої КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР від 15.06.2023 року, станом на 29.12.2022 року вакантних посад у відділенні інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії немає. В загальному по установі станом на 29.12.2022 р. була вакантна посада лікаря-кардіолога (0,5 посади відділення кардіоваскулярних втручань(робота на ангіографі), але заповняти її потреби не було. 02.01.2023 р - вакантні посади лікаря кардіолога в КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР відсутні. Посада(0,5 )лікаря-кардіолога відділення кардіоваскулярних втручань була перепрофільована на 0,5 посади фармацевта клінічного в зв?язку з відкриттям відділу інфекційного контролю, згідно нових вимог до заключення пакетів НСЗУ(Наказ МОЗ 03.08.2021 № 1614). КНП ІФ ОККЦ ІФ ОР фінансується НСЗУ в залежності від пролікованих випадків, тому вони не можуть набирати повні штати працівників, якщо не має в цьому потреби. ОСОБА_1 звертався до них із заявою від 28.12.2022р, де чітко вказав, що працювати він хоче тільки у ВІМзБІТ, а вакантних посад у цьому відділенні немає станом на 29.12.2022р і на даний час немає. Протягом 2020-2022рр змін у виробництві і праці не було (а.с.126, 132-137, 142).

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1статті 76 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частина 2статті 77 ЦПК України.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з положень частини 1статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення про відмову у прийнятті на роботу позивача, прийнято відповідачем в межах компетенції та відповідно до положень трудового законодавства.

Позовні вимоги про зобов`язання КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» прийняти ОСОБА_1 на основне місце роботи на 1,0 посади лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» з 02.01.2023 рку та укласти з ним трудовий договір є похідними від вимоги, наведеної у попередньому абзаці, у задоволенні якої відмовлено.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Інші доводи учасників справи, які наведені у позові та відзиві на нього, не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

На підставі наведеного, керуючись статтями2,10,12,77,78,263 - 265,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради про визнання відмови у прийнятті на роботу протиправною; зобов`язати прийняти на роботу та укласти трудовий договір відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Довідка: Повний текст рішення складено 13.12.2023 року.

Суддя Пастернак І.А.