Постанова

від 13.12.2023 по справі 916/1165/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1165/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Савицького Я.Ф.

розглянув в порядку с письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2023, проголошене о 13:11 суддею Невінгловською Ю.М. у м. Одесі, повний текст якого складено та підписано 12.10.2023

у справі №916/1165/23

за позовом Керівника Болградської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації

до Селянського (фермерського) господарства ,,АФАНАСІЙ-М

про стягнення 235 000,00 грн. та

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява керівника Болградської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації до Селянського (фермерського) господарства (далі по тексту-СФГ) АФАНАСІЙ-М, в якій прокурор просив суд стягнути з останнього кошти у розмірі 235 000,00 грн. та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України відповідач зобов`язаний повернути позивачу незаконно отримані у грудні 2021 року бюджетні кошти за державною програмою, оскільки ним не понесено втрат від посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 у задоволенні позову прокурору відмовлено, оскільки ним не було належним чином встановлено як неправомірність дій органу, так і недобросовісність дій заявника при наданні документів для отримання дотації, при цьому будь-які незначні недоліки в діях органу жодним чином не повинні виправлятися за рахунок СФГ, недобросовісність дій якого прокуратурою встановлена не була, натомість зворотне спричинить порушення положень Першого протоколу Конвенції.

Із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погоджується Заступник керівника Одеської обласної прокуратури, який звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

На думку скаржника, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнято із суттєвим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що підставою отримання коштів відповідачем фактично є Наказ Мінагрополітики про затвердження розподілу бюджетних коштів для надання дотацій, який не було скасовано, а тому відповідна підстава не відпала і підстави для застосування ст. 1212 ЦК України відсутні, тоді як означене не узгоджується з положенням Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для відшкодування витрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженого постановою КМУ від 11.08.2021 №885, положення якого не передбачають прийняття уповноваженим органом окремих наказів чи інших актів індивідуальної дії у процесі опрацювання документів отримувачів та подальшої виплати державних дотацій, які могли бути скасованими та визнаними протиправними.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції неправомірно не враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.07.2023 у справі №912/2797/21, в якій звернуто увагу на те, що вимога про визнання недійсним рішення, яке виконано на час звернення з позовом до суду є неефективним способом захисту прав особи, оскільки таке рішення вичерпало свою дію виконанням, а його скасування не дозволить позивачу ефективно відновити свої права. Також, як зазначено судом, не допускається відмова в позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена, суд незалежно від того, оскаржене відповідне рішення чи ні, має самостійно дати правову оцінку рішенню органу державної влади чи місцевого самоврядування та викласти її у мотивувальній частині судового рішення.

Безпідставним на думку прокурора є і висновок суду першої інстанції про те, що до повноважень прокуратури не входять функції щодо встановлення факту незаконного отримання та/або нецільового використання дотацій, оскільки в даному випадку інтереси держави порушено внаслідок неповернення відповідачем незаконно отриманих в межах бюджетної програми бюджетних коштів для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що призвело до безпідставного розпорядження значною сумою бюджетних коштів та, як наслідок, значних втрат державного бюджету, а отже таке порушення законодавства свідчить про порушення державних інтересів, на захист яких прокурор і звернувся із цим позовом.

Скаржник зазначає про те, що судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги той факт, що у володінні та /або користуванні відповідача станом на день звернення за отриманням державної дотації за втрату посівів сільського господарських культур фактично перебувало лише 5 земельних ділянок, загальною площею 19,354 га, в той час коли останнє отримало відшкодування за втрату посівів на земельних ділянках площею 50 га.

Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не враховано інформацію та документи, надані прокурором у спростування доводів відповідача про наявність ряду укладених останнім договорів оренди, які насправді містили недостовірні відомості, а саме дати укладення договорів (2021 проти 2018, як зазначено у наданих до суду відповідачем договорах) факти оформлення права власності на відповідні земельні ділянки за іншими особами, а ніж ті, які зазначені у таких правочинах в якості орендодавців та проведення державної реєстрації таких правочинів у 2022-2023 роках тобто після отримання державного відшкодування за 2021 рік.

Крім того, скаржник вважає неправомірним прийняття судом першої інстанції до уваги наданого відповідачем з метою отримання фінансової підтримки за втрату посівів сільськогосподарських культур звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, тоді як останній було складено станом на 01.12.2019, чим могло бути підтверджено виключно можливість отримання урожаю у 2020 році, при цьому державну підтримку підприємство отримало у 2021 році. Наданий відповідачем звіт № 29-сг (річна) не може належним чином підтверджувати наявність у господарства зазначених посівних площ та фактичного засівання сільськогосподарських культур і не може слугувати підставою для виплати державної дотації за втрату таких посівів у максимальному розмірі.

Щодо наданої відповідачем довідки про несприятливі погодні умови восени 2019 року та весняний період 2020 року та стан озимих культур на території Арцизького району Одеської області, виданої 05.10.2021 за вих.№796/-09 Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів, прокурор зазначає, що містить інформацію про погодні умови, що склалися у зазначений період на території Арцизького району Одеської області та, як зазначено у довідці, могли спричинити пошкодження і загибель озимих культур на землях відповідача. Таке формулювання, на думку прокурора, не є достатнім обґрунтуванням факту існування форс-мажорних обставин на відповідній території та втрати певних посівів фермерського господарства.

Апелянт також зазначає, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що правила засвідчення форс-мажорних обставин визначено Законом України «Про торгово-промислові палати (ТПП) в Україні», Регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44. З інформації Одеської регіональної торгово-промислової палати від 24.10.2022 за вих.№ 2003-14/143 вбачається, що відповідач з заявою про фіксування та подальшу видачу сертифікату про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до втрати посівів сільськогосподарських культур, не звертався. Таким чином, на думку прокурора, інформація, зазначена у довідці про несприятливі погодні умови, видана Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів, не є належним підтвердженням факту втрати посівів озимих культур відповідача.

Крім того, судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги надані відповідачем до уповноваженого органу з метою отримання державної дотації Акт обстеження посівів від 08.10.2021 та Акт на списання посівів від 08.10.2021, тоді як вони складені в одноособовому порядку керівником підприємства та датовані 07.10.2021, що суперечить вимогам п. 5 Порядку, який передбачає можливість надання дотацій за повністю втрачені (загиблі) посіви, якщо пошкодження мало місце у період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року, тобто з 01.10.2020 по 30.09.2021.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.

Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.7 ст.252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно з ч.2 ст.270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Прокурор звернувся із клопотанням, в якому просив здійснювати розгляд цієї справи в порядку загального провадження, проте ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 в задоволенні означеного клопотання колегією суддів відмовлено.

Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевірила законність і обґрунтованість оскарженого рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказом Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації від 15.09.2021 №81 зі змінами, внесеними наказами від 19.10.2021 №101 та від 23.10.2021 №106, утворено обласну комісію з прийняття рішень щодо виплати дотації від відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та затверджено відповідне Положення.

08.10.2021 СФГ АФАНАСІЙ-М надано обласній комісії заявку на отримання дотації сільськогосподарським товаровиробникам шляхом державної підтримки для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, у якій зазначено, що площа повністю втрачених (загиблих) посівів складає 62,8 га, з них озимої пшениці - 35,0 га, озимого ячменю - 27,8 га.

Зазначена заявка підписана та скріплена печаткою СФГ АФАНАСІЙ-М, містить вх. № 02-18/341 Департаменту аграрної політики та засвідчена підписом Заступника директора Департаменту.

Згідно до змісту заявки до неї додано зазначені у Порядку використання коштів додатки, а саме: довідка стосовно відкритого СФГ АФАНАСІЙ-М поточного рахунку, довідка про посів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай наступного року (із форми державного статистичного спостереження №29-сг) або про посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами (із форми державного статичного спостереження №4-сг) (на 12 арк.); довідка Укргідрометцентру про надзвичайну ситуацію техногенного або природного характеру, внаслідок якої повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур; акти обстеження та списання посівів та довідка про відсутність страхових відшкодувань; довідка від утримувача про відсутність страхових відшкодувань за втрачені (загиблі) посіви сільськогосподарських культур на зазначеній площі.

Згідно до звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019, площі культур зернових та зернобобових (пшениця озима і ячмінь озимий) площа посівна та зібрана 66,80 га.; площі культур технічних (соняшник) площа посівна та зібрана 53,00 га.

У розділі 6 "Посів озимих культур під урожай наступного року станом на 1 грудня 2020 року" звіту вказано про 80,8 га посівної площі культур озимих на зерно та зелений корм, з яких пшениця становить 47,0 га, а ячмінь становить 33,8 га.

Відповідно до довідки про несприятливі погодні умови в осінньо-зимовий період 2019-2020 років та весняний період 2020 року щодо стану озимих культур на території Арцизького району Одеської області, на землях СФГ АФАНАСІЙ-М Арцизького району, складалися несприятливі умови для сівби в оптимальні строки та початкового розвитку озимих культур. За даними спостережень метеостанції Сарата, яка репрезентативна щодо Арцизького району, кількість опадів у вересні склала 10 мм або 23% від норми, що було недостатньо для зволоження навіть верхніх шарів ґрунту. В результаті упродовж вересня орний шар ґрунту був сухим. В жовтні і листопаді, через значний дефіцит ефективних опадів, запаси вологи в орному шарі ґрунту не перевищували 6-10 мм і оцінювалися як незадовільні для своєчасної появи повноцінних сходів і початкового розвитку рослин. В результаті озимі культури, у т.ч. озимий ячмінь припинив осінню вегетацію недорозвиненим у фазі сходи, 3-й листок. Посіви мали пригнічений стан та були зрідженими.

Зимовий період характеризувався незвичайно теплою (на 4-5° вище за норму), як для даного часу погодою, недобором опадів, відсутністю снігового покриву. За період грудень 2019 року - лютий 2020 року випало 66 мм опадів або 63% від сезонної норми. На початок вегетаційного періоду запаси вологи під озимими культурами у метровому шарі грунту становили 89 мм, що на 46 мм менш багаторічних значень.

Весняний період 2020 року (березень-квітень) характеризувався переважно сухою із заморозками погодою та надто низькою вологістю повітря для даного часу. Кількість опадів у березні становила 4 мм або 15% від норми, у квітні 5 мм -39% від норми. Зниження мінімальної температури до мінус 7-12° на висоті 2 см від поверхні ґрунту було небезпечним для вегетативної маси озимого ячменю. Негативну дію дефіциту опадів та заморозків у цей час посилювало денне зниження мінімальної відносної вологості повітря до критичних показників для рослин - 18-30%. Внаслідок недобору опадів запаси продуктивної вологи упродовж квітня були критичними і в метровому шарі грунту під озимими культурами не перевищували 28-48 мм. Таке зволоження грунту не забезпечувало повноцінний ріст та розвиток посівів. В першій і другій декадах травня через дефіцит ефективних опадів, запаси корисної вологи зменшилися до 24-33 мм. Через посушливі умови стан озимих культур суттєво погіршився. Спостерігалося припинення росту, передчасне пожовтіння, засихання листків, стебел, рослин повністю.

Таким чином, засушливі умови восени 2019 року, несприятливі явища навесні 2020 року (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження ґрунту, заморозки, низька відносна вологість повітря) негативно впливали на вегетацію озимого ячменю і призвели до значних пошкоджень та загибелі посівів на землях Арцизького району Одеської області, зокрема у СФГ АФАНАСІЙ-М.

У матеріалах справи також наявний протокол засідання № 114-20 від 03.07.2020 Експертної комісії Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС) України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій, у якому комісією встановлено, зокрема, наявність надзвичайної ситуації, що пов`язана з масовим висиханням та загибеллю посівів унаслідок засухи у червні 2020 року на території Одеської області через весняні заморозки та довготривалу посуху у господарствах Одеської області, яка була попередньо кваліфікована як надзвичайна ситуація державного рівня.

У листі від 15.11.2022 Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів повідомив, що упродовж 2020-2021 років він видав господарствам, зокрема СФГ АФАНАСІЙ-М, довідку про засушливі погодні умови восени 2019 року та несприятливі явища навесні 2020 року (дефіцит опадів, недостатнє і незадовільне зволоження ґрунту, заморозки, низьку відносну вологість повітря), які були вкрай несприятливими для вегетації сільськогосподарських культур, що могло призвести до значного зниження або втрати врожаю цих культур. Виїзд співробітників Гідрометцентру на конкретне місце з метою фіксації втрати посівів сільськогосподарських культур кожного заявника окремо не здійснювався.

З акту обстеження посівів від 08.10.2021 вбачається, що на основі підтвердних документів, отриманих від СФГ АФАНАСІЙ-М, загальна площа посівів складає 80,8 га, з них озимої пшениці - 47 га, озимого ячменю 33,8 га; площа повністю втрачених (загиблих) посівів становить 62,8 га, з них озимої пшениці - 35,0 га, озимого ячменю 27,8 га.

У матеріалах справи наявний також акт на списання посівів сільськогосподарських культур СФГ АФАНАСІЙ-М, згідно якого площа повністю втрачених (загиблих) посівів всього становить 62,8 га, з них озимої пшениці - 35,0 га, озимого ячменю 27,8 га.

Відповідно до довідки від 08.10.2021 СФГ АФАНАСІЙ-М не застрахувало посіви сільськогосподарських культур у 2020 році за відсутності коштів у господарстві.

В матеріалах справи наявна відомість отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році, надана Департаментом аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації на запит прокуратури, у якій зазначено, що СФГ АФАНАСІЙ-М подано заявку на 62,8 га, у графі "Договір, строк" уповноваженим органом здійснено запис "інформацію не надано".

Як вбачається з виписки щодо проведених касових видатків, Департаментом аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації 28.12.2021 було здійснено оплату на рахунок СФГ АФАНАСІЙ-М з призначенням платежу "2801580, 2610, відшкодув. втрат від пошкодж. посівів с/г культур внасл. надзв. ситуац." у розмірі 235 000 грн (т.1 а.с.92).

В матеріалах справи наявні банківські виписки по рахункам СФГ АФАНАСІЙ-М (т.1 а.с.99-120).

Листом від 24.10.2022 №2003-14/143 Одеська регіональна торгово-промислова палата повідомила, що СФГ АФАНАСІЙ-М упродовж 2021 року із заявами про засвідчення форс-мажорних обставин до неї не зверталося.

У листі від 01.12.2022 №08-11/213-22 Головне управління статистики в Одеській області повідомило, що СФГ АФАНАСІЙ-М не надано згоди на надання на запит прокуратури первинних даних із статистичної звітності уповноваженого органу щодо зазначеного господарства.

Згідно Статуту СФГ АФАНАСІЙ - М, зареєстрованого 30.07.2003 Арцизькою районною державною адміністрацією в реєстрі суб`єктів підприємницької діяльності за №04057066Ю0020290, засновником та головою господарства є ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 . Члени фермерського господарства, окрім голови, ОСОБА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 .

Відповідно до деталізованої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2022 № 314014616 за СФГ АФАНАСІЙ-М зареєстровано 1 земельну ділянку, за кадастровим номером 5120481900:01:001:3195 площею 5,4912 га.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.11.2022 № 314014771 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстровано 1 земельну ділянку, за кадастровим номером 5120481900:01:002:2978, площею 3,6051 га (за державним актом на право приватної власності на землю, серія та номер: ІІІ-ОД021371, виданий 10.06.2003, видавник: Арцизька районна державна адміністрація).

Водночас, згідно деталізованої інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.02.2023 №323748054 у приватній власності ОСОБА_3 перебуває 1 земельна ділянка, за кадастровим номером 5120481900:01:002:2979, площею 3,6055 га, за цільовим призначенням: 01.02 для ведення фермерського господарства, що розташована на території Деленської сільської ради Арцизького району Одеської області, на підставі державного акту на право приватної власності на землю від 10.06.2003 серія ІІІ-ОД 021373, виданого Арцизькою районною державною адміністрацією Одеської області.

Також матеріали справи містять:

1. Договір оренди земельної ділянки №6 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_4 (орендодавець), площею 2,700 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:0565;?

2. Договір оренди земельної ділянки №22 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець), площею 3,0021 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:002:3292;

3. Договір оренди земельної ділянки №10 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_6 (орендодавець), площею 2,9342 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:2709;

4. Договір оренди земельної ділянки №20 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_7 (орендодавець), площею 3,0400 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:002:0959;

5. Договір оренди земельної ділянки №3 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_8 (орендодавець), площею 0,9300 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:2730;

6. Договір оренди земельної ділянки №2 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_8 (орендодавець), площею 2,1300 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:2579;

7. Договір оренди земельної ділянки №11 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_9 (орендодавець), площею 3,0415 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:0587;

8. Договір оренди земельної ділянки №12 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_10 (орендодавець), площею 2,9361 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:2608;

9. Договір оренди земельної ділянки №5 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_11 (орендодавець), площею 2,9400 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:001:0657;

10. Договір оренди земельної ділянки №21 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_5 (орендодавець), площею 2,9252 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:002:0532;

11. Договір оренди земельної ділянки №24 від 22 грудня 2018 року, укладений між СФГ АФАНАСІЙ-М (орендар) та ОСОБА_12 (орендодавець), площею 2,9444 га, кадастровий номер земельної ділянки: 5120481900:01:002:0739.

При цьому, матеріали справи містять податкові декларації відповідача, щодо суми податкового нарахування сум доходу (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого, згідно яких СФГ АФАНАСІЙ-М сплачувались податки по договорам оренди землі.

Прокурором з посиланням на положення ч.1, ч. 2 ст. 1212 ЦК України, зазначено, що у відповідача не було достатньої правової підстави набуття бюджетних коштів за вищевказаною державною програмою, оскільки ним не понесено втрати від пошкодження посівів сільськогосподарських культур. Отже, відповідно до приписів ст.1212 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний повернути бюджетні кошти, отримані без достатньої правової підстави (безпідставно набуті) бюджетні кошти в сумі 235000,00 грн., у зв`язку з чим і звернувся до суду із цим позовом.

Крім того, прокурор посилається на Порядок використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №885, як на підставу стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 235 000,00 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналізуючи ст. 1212 Цивільного кодексу України, суд зазначає, що для виникнення відповідного зобов`язання, передбаченого вказаною статтею, має бути сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Порядок використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для відшкодування втрат від пошкодження посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 №885 /далі-Порядок/, визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики у державному бюджеті за програмою "Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників", які спрямовуються сільськогосподарським товаровиробникам для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (далі - бюджетні кошти). Бюджетні кошти використовуються з метою надання підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, у яких внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур, для стабілізації валового виробництва сільськогосподарських культур та забезпечення продовольчої безпеки держави.

За пунктом 3 Порядку, відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за рахунок бюджетних коштів надається шляхом виплати дотації на одиницю угідь, на яких повністю втрачені (загинули) посіви сільськогосподарських культур (далі - дотація).

Для надання дотації: Мінагрополітики утворює комісію, яка є постійно діючим органом (далі - комісія Мінагрополітики), затверджує наказом її склад, положення про неї, форми заявки на отримання дотації, акта обстеження посівів, акта на списання посівів сільськогосподарських культур, зведеної відомості отримувачів дотації, що формуються відповідно до цього Порядку, та форми звітності, передбачені цим Порядком; структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, утворюють обласні комісії з прийняття рішень щодо виплати дотації, затверджують їх положення та склад (далі - обласні комісії). До складу обласних комісій входять відповідальні спеціалісти структурних підрозділів облдержадміністрацій, представники обласних територіальних органів Укргідрометцентру, Держстату, представники органів місцевого самоврядування (за згодою), громадських об`єднань та асоціацій (за згодою).

Відповідно до п.9 Порядку, обласна комісія: розглядає подані згідно з пунктом 8 цього Порядку документи; встановлює достовірність наведених у поданих документах даних; перевіряє факт включення отримувача до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали, відповідно до рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону; перевіряє відповідність отримувача вимогам, визначеним абзацами другим і третім пункту 4 цього Порядку; затверджує зведену відомість отримувачів дотації.

До 1 листопада обласні комісії подають у паперовому вигляді зведену відомість отримувачів дотації до Мінагрополітики та копію рішення Експертної комісії з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій ДСНС щодо визначення рівня та класу надзвичайних ситуацій природного характеру, які сталися на території регіону.

Зведена відомість отримувачів дотації разом із документами зберігається протягом трьох років в обласній комісії.

У разі відмови включення отримувача до зведеної відомості обласна комісія надає (надсилає) в десятиденний строк після прийняття такого рішення обґрунтовану відповідь.

Вчасно поданими вважаються документи, які надійшли до Мінагрополітики та зареєстровані в системі електронного документообігу до 1 листопада включно.

Документи, що надійшли після закінчення строку їх подання, не розглядаються.

За пунктом 10 Порядку, Комісія Мінагрополітики опрацьовує документи, які надійшли від обласних комісій, і здійснює до 15 листопада з урахуванням наявних бюджетних асигнувань за відповідним напрямом пропорційний розподіл бюджетних коштів для надання дотації в розрізі кожного отримувача, який затверджується наказом Мінагрополітики.

На підставі затвердженого розподілу коштів Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти з рахунка, відкритого в Казначействі, структурним підрозділам облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку.

Структурні підрозділи облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку, здійснюють їх розподіл між отримувачами в межах отриманих бюджетних коштів та подають органам Казначейства зведену відомість отримувачів дотації і платіжні доручення на виплату дотацій шляхом перерахування їх з рахунків, відкритих в органах Казначейства, на поточні рахунки отримувачів, відкриті в банках.

З матеріалів даної справи вбачається, що за результатом розгляду поданих відповідачем документів, обласною комісією було включено його до відомості отримувачів державної підтримки для відшкодування втрат від загибелі посівів сільськогосподарських культур по Одеській області у 2021 році.

У подальшому, наказом Мінагрополітики затверджено розподіл бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого Департаментом аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної (військової) адміністрації здійснено перерахування коштів (дотації) на рахунок відповідача у розмірі 235 000,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів щодо скасування Наказу Мінагрополітики в адміністративному чи судовому порядку.

Оскільки Наказ Мінагрополітики про затвердження розподілу бюджетних коштів для надання дотації, на підставі якого відповідачу були перераховані грошові кошти, стягнення яких є предметом розгляду даного спору, наразі не скасований, колегія суддів зазначає, що з урахуванням приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України підстава, відповідно до якої кошти були виплачені відповідачу продовжує існувати, то відповідно висновок місцевого господарського суду про те, що до даних правовідносин не застосовуються положення ст. 1212 Цивільного кодексу України є вірним.

Положеннями п. 11 Порядку визначено, що в разі встановлення контролюючими органами факту незаконного отримання та/або нецільового використання дотації, отримувач повертає отримані бюджетні кошти до державного бюджету і позбавляється протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки.

Отже, вищенаведеним передбачено, що факт незаконності отримання дотації встановлюється контролюючим органом.

Поряд з цим, в матеріалах справи відсутні докази щодо наявності відповідного рішення контролюючого органу, що є обов`язковим для застосування наслідків, передбачених п.11 Порядку. У даному випадку ні прокуратура, ні суд не можуть підміняти собою контролюючий орган, який наділений відповідними повноваженнями, оскільки відповідно до чинного законодавства такі повноваження їм не притаманні.

При цьому, як вже було зазначено судом першої інстанції, пунктом 11 Порядку встановлено не тільки обов`язок отримувача щодо повернення до державного бюджету суми незаконно отриманої дотації, але й санкцію щодо позбавлення отримувача протягом трьох років від дати виявлення такого порушення права на отримання фінансової підтримки.

Даний пункт зазначеного положення також передбачає застосування до отримувача коштів заходів відповідальності.

Статтею 8 Конституції України встановлено, що норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При цьому, положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відтак, з урахуванням наведених норм законодавства, в разі встановлення контролюючим органом факту незаконного отримання дотації, наслідком якого має застосування відповідальності до отримувача, у разі порушення прав та обов`язків останнього, отримувач не позбавлений права оскаржити рішення контролюючого органу у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі або до суду.

Отже, у даному випадку, прокуратура, підмінюючи собою контролюючий орган та не приймаючи адміністративного акту за наслідком встановлення факту незаконного отримання дотації через відсутність у останньої належних повноважень, позбавляє отримувача дотації права на адміністративне або судове оскарження рішення контролюючого органу.

Крім того, суд зазначає, що ст. 222 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність щодо надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредиторам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак кримінального правопорушення проти власності.

При цьому, прокуратурою було зазначено про внесення відомостей до ЄДРДР стосовно вчинення відповідного правопорушення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлення факту незаконності отримання дотації має бути здійснено уповноваженим контролюючим органом або в рамках кримінального провадження та належним судом.

Вищевикладені обставини спростовують твердження скаржника про те, що положення Порядку не передбачають прийняття уповноваженим органом окремих наказів чи інших актів індивідуальної дії у процесі опрацювання документів отримувачів та подальшої виплати державних дотацій, які могли б бути скасованими та визнаними протиправними.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі № 912/2797/21 суд касаційної інстанції виснував, що принцип належного урядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, якщо навіть припустити те, що відповідач, звертаючись до Обласної комісії із заявкою про отримання державної дотації, припустився недотримання вимог законодавства у цій сфері, а Обласна комісія не вбачала у цьому відповідного порушення, відповідальність за таке порушення покладається на ці державні органи, а не на особу, яких вони стосуються.

В той же час, щодо доводів прокурора про те, що у відповідача не було в наявності необхідної площі земельних ділянок для отримання державної дотації судова колегія зазначає, що відповідно до п. 8 Порядку передбачено, що дотація надається на безповоротній основі в розмірі до 4700 гривень на 1 гектар повністю втрачених (загиблих) посівів, але не більше 50 гектарів посівів на одного отримувача (для кожного випадку надзвичайної ситуації). Дотація виплачується один раз на рік. Дотація надається отримувачам, які є власниками зазначених посівів сільськогосподарських культур. Отримувачу надається дотація за повністю втрачені (загиблі) посіви, якщо пошкодження мало місце в період з 1 жовтня попереднього року до 30 вересня поточного року. У 2021 році дотація надається за повністю втрачені (загиблі) посіви починаючи з 1 січня 2020 року.

Відповідно до п. 8 Порядку, отримувачі подають для отримання дотації до 15 жовтня поточного року до обласних комісій у паперовому вигляді такі документи: заявку на отримання дотації; довідку про відкриття поточного рахунка, видану банком; довідку про посів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай наступного року (із форми державного статистичного спостереження № 29-сг) або про посівні площі сільськогосподарських культур за їх видами (із форми державного статистичного спостереження № 4-сг); довідку Укргідрометцентру про надзвичайну ситуацію техногенного або природного характеру, внаслідок якої повністю втрачено (загинули) посіви сільськогосподарських культур; акт обстеження посівів сільськогосподарських культур; акт на списання посівів сільськогосподарських культур; довідку від отримувача про відсутність страхових відшкодувань за втрачені (загиблі) посіви сільськогосподарських культур на зазначеній площі.

Поряд з цим, колегія суддів зауважує, що наведеним Порядком не встановлено обов`язку щодо надання обласній комісії заявниками документів на підтвердження наявності земельної ділянки у користуванні та/або володінні заявника, а тому доводи прокурора щодо відсутності у законному володінні/користуванні відповідача станом на день звернення за отриманням державної дотації за втрату посівів сільськогосподарських культур земельні ділянки не заслуговують на увагу.

Крім того, відповідачем надано ряд договорів оренди земельних ділянок з фізичними особами, щодо оренди земельних ділянок, з яких вбачається, що відповідач вирощує зернові сільгоспкультури на земельних ділянках загальною площею більшою за 50 га, при цьому твердження прокурора про те, що відповідні договори містять недостовірні відомості, а саме щодо дати укладення договорів (2021 проти 2018, як зазначено у наданих до суду відповідачем договорах), оформлення права власності на відповідні земельні ділянки за іншими особами, а ніж ті, які зазначені у таких правочинах в якості орендодавців та державної реєстрації таких правочинів у 2022-2023 роках, тобто після отримання дотації, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки по-перше, відсутність державної реєстрації права оренди земельних ділянок у відповідний період, не спростовує можливість використання зазначених земельних ділянок СФГ АФАНАСІЙ-М на умовах, що викладені у договорах оренди, а по-друге, доказів визнання їх недійсними або скасування матеріали справи не містять, а також вказані договори не є предметом спору в даній справі, а тому відсутні підстави в рамках розгляду наведеної справи надавати оцінку їх правомірності .

Матеріали справи містять звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 1 грудня 2019 року (із форми державного статистичного спостереження № 29-сг).

Також матеріали справи містять Акт на списання посіві сільськогосподарських культур від 08.10.2021 та Акт обстеження посівів сільськогосподарських культур для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру від 08.10.2021.

Наказом Мінагрополітики від 31.08.2021 №158 затверджено форму, зокрема, акту обстеження посівів сільськогосподарських культур.

Колегія суддів зазначає, що Наказом встановлено, що акти повинні мати підпис керівника заявника та бухгалтера, однак з позначкою, за наявності та в актах зазначається, що інформація підготовлена на основі підтвердних документів, отриманих від відповідача. З урахуванням зазначеного, акти, надані відповідачем до обласної комісії з метою отримання дотації, оформлені відповідно до вимог Наказу, яким затверджено форму таких документів.

Відповідно до п.1.4 Положення "Про Український гідрометеорологічний центр" Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 08.11.2016 року №577 (у редакції наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій 21.08.2020 №475), у підпорядкуванні Укргідрометцентру знаходиться, зокрема Гідрометеорологічний центр Чорного та Азовського морів, отже довідка, видана ним на звернення відповідача від 03.06.2020 № 1075/-09, складена компетентним органом та відповідає вимогам, затвердженим вищезазначеним Порядком.

Доводи прокурора про те, що інформація, зазначена у цій довідці про несприятливі погодні умови, не є належним підтвердженням факту втрати посівів озимих культур відповідача, колегією суддів відхиляються, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції, жодним нормативно-правовим чи іншим актом не встановлено обов`язковість виїзду працівників органів Укргідрометцентру на місце події задля фіксації надзвичайної ситуації, зокрема, встановлення факту втрати посівів через посуху.

Крім того, як було встановлено судом першої інстанції, Наказом Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної державної адміністрації від 15.09.2021 №81 зі змінами, внесеними наказами від 19.10.2021 №101 та від 23.10.2021 № 106, утворено обласну комісію з прийняття рішень щодо виплати дотації від відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, до складу якої увійшли, зокрема, представники Головного управління статистики в Одеській області та Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів, які були наділені правом щодо висловлення зауважень стосовно наявності чи відсутності надзвичайної ситуації та наслідків, спричинених останньою.

Як вбачається з протоколу засідання №114-20 від 03.07.2020 Експертної комісії ДСНС України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій, комісією затверджена, зокрема, надзвичайна ситуація, пов`язана з масовим висиханням та загибеллю посівів унаслідок засухи у червні 2020 року на території Одеської області через весняні заморозки та довготривалу посуху у господарствах Одеської області.

Таким чином, суд першої інстанції, дослідив у сукупності довідку, видану на звернення СФГ АФАНАСІЙ-М Гідрометеорологічним центром Чорного та Азовського морів, який є підпорядкованим органом Укргідрометцентру, та протокол засідання Експертної комісії ДСНС України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій, дійшов вірного висновку про те, що вказані документи є належними доказами, що свідчать про надзвичайну ситуацію, пов`язану з масовим висиханням та загибеллю посівів унаслідок засухи у червні 2020 року на території Одеської області.

Посилання прокурора на те, що відповідач не звертався з заявою про фіксування та подальшу видачу сертифікату про наявність форс-мажорних обставин, які призвели до втрати посівів сільськогосподарських культур, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відсутність відповідного сертифікату за наявності в матеріалах справи інших доказів, які в сукупності свідчать про надзвичайну ситуацію, пов`язану з масовим висиханням та загибеллю посівів унаслідок засухи у червні 2020 року на території Одеської області, не є підставою для тверджень про протилежне.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правомірно встановлено про підставність отримання відповідачем державної дотації для відшкодування втрат від повністю втрачених (загиблих) посівів сільськогосподарських культур внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, внаслідок чого обов`язок останнього щодо повернення отриманих ним коштів в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України, як набутих без достатньої правової підстави виключається.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на зазначене, судова колегія наголошує, що наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду даної справи, не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції та, фактично, зводяться лише до незгоди з судовим рішенням, що не може слугувати підставою для скасування вірного по суті рішення Господарського суду Одеської області, яке прийняте на підставі досліджених ним належних та допустимих доказів.

За таких обставин Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 у справі №916/1165/23 є законним та обґрунтованим

Згідно із ст.129 ГПК України судові витрати слід залишити за апелянтом.

На підставі ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 у справі №916/1165/23 залишити без змін, апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури без задоволення.

Відповідно до ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і згідно з ч.5 ст.12, ч.2 ст.282 та п.2 ч.3 ст.287 касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених у підпунктах а-г п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено 13.12.2023 о 10.15

Головуючий суддяГ.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицький