Постанова

від 05.12.2023 по справі 392/603/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

05 грудня 2023 року м. Кропивницький

справа № 392/603/23

провадження № 22-ц/4809/1327/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Чельник О.І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С.М., Мурашка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Антошиної А.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Фермерське господарство «Возний Ігор Васильович»,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства «Возний Ігор Васильович» на рішення Маловисківськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 22 серпня 2023 року, у складі судді Березія Ю.А.,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Фермерського господарства «Возний Ігор Васильович» (далі по тексту - ФГ «Возний І.В.») про стягнення боргу.

В обґрунтуваннязаявленого позову посилалася нате,що 08 січня 2021 року між сторонами було укладено договір позики, який посвідчено нотаріально. Відповідно до пункту 1 укладеного договору позикодавець передав, а позичальник прийняв на строк до 8 січня 2022 року грошові кошти у сумі 1425000 гривень, що на день підписання договору були еквівалентом суми 50000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України. Таку ж суму грошових коштів позивальник зобов`язався повернути позикодавцеві до 8 січня 2022 року. Пунктом 2 укладеного договору передбачено, що ФГ «Возний Ігор Васильович», від імені якого діє голова господарства Возний Ігор Васильович, може повернути позивачеві грошові кошти раніше визначеного строку та частинами. Порядок виконання зобов`язання визначено пунктом 4 укладеного договору, а за порушення виконання зобов`язання передбачено цивільно-правову відповідальність згідно з пунктом 7 договору. Вказала, що на теперішній час борг відповідачем не повернуто.

Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд стягнути з ФГ «Возний І.В.» в особі голови господарства Возного Ігоря Васильовича суму основного богу за договором позики від 08 січня 2021 року у розмірі 1425000 грн, що еквівалентно 50000 доларів США, інфляційні втрати у розмірі 446757,26 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 62075,34 грн та судові витрати.

Рішенням Маловисківськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 22 серпня 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ФГ «Возний І.В.» в особі голови фермерського господарства Возного І.В. на користь ОСОБА_1 суму основного боргу за договором позики від 08 січня 2021 року в розмірі 1425000 грн, що еквівалентно 50000 доларів США. Стягнуто з ФГ «Возний І.В.» особі голови фермерського господарства Возного І.В. на користь ОСОБА_1 інфляційні у розмірі 446757 грн 26 коп та 3% річних у розмірі 62075 грн 34 коп. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням ФГ «Возний І.В.» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просило вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Адвокат Поліщук Ю.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , направила до апеляційного суду відзив на апеляційнускаргу, в якому просила рішення Маловисківськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від22серпня 2023рокузалишити без змін, а апеляційну скаргу ФГ «Возного І.В.» - без задоволення. Вважала, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального права.

У судовому засіданні апеляційного суду представник ФГ «Возного І.В.» адвокат Кулібаба М.І. підтримав доводи поданої апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Адвокат Поліщук Ю.Р., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами по справі, що 08 січня 2021 року між позикодавцем ОСОБА_1 і позичальником Фермерським господарством «Возний Ігор Васильович», від імені якого діяв голова Возний Ігор Васильович, було укладено договір позики, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Рижковою Т.В., зареєстрований в реєстрі за №12, за умовами якого позикодавець при укладанні цього договору передала у власність безвідсотково позичальникові у власність строком до 08 січня 2022 року грошові кошти у розмірі 1425000 гривень, що на день підписання цього договору були еквівалентом суми 50000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України. Таку ж саму суму грошових коштів без нарахування процентів позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві до 08 січня 2022 року. Пунктом 2 договору сторони визначити, що позикодавець може повернути позичену грошову суму і раніше строку, зазначеного у пункті 1 цього договору, а позичальник зобов`язується прийняти борг частками, а також раніше строку, передбаченого цим договором. Згідно з пунктом 7 договору у разі, якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. За умовами пункту 8 договору після виконання позичальником свого зобов`язання позикодавець повинен передати позичальнику примірник цього договору. Наявність у позикодавця після спливу терміну повернення грошей примірника цього договору є свідченням прострочення виконання позичальником свого зобов`язання. Кожна передача грошових коштів має підтверджуватися заявою позикодавця, обов`язковою умовою якої має бути сума, яка передається, та дата, з обов`язковим нотаріальним засвідченням справжності підпису на такій заяві. Факт повного розрахунку також має підтверджуватися заявою з обов`язковим нотаріальним засвідченням справжності підпису позикодавця (а.с.8-9).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач не надав належні і допустимі докази повернення суми боргу та у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання з повернення заборгованості за договором позики у позивача також виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Апеляційний суд не може повністю погодитись з такими висновками суду, виходячи з такого.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання його позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

За змістом статей 1046, 1047 ЦК України договір позики є реальним, тому факт передання грошових коштів може підтверджуватися відповідними умовами договору, або в тексті договору сторони повинні зазначити строк передання грошових коштів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не оспорює факт передачі йому позикодавцем грошових коштів 08 січня 2021 року при укладанні договору позики у розмірі 1425000 грн. Крім того, пункт 1 договору позики від 08 січня 2021 року свідчить про реальне виконання позикодавцем цього договору за домовленістю сторін і не потребує іншого підтвердження, оскільки укладений договір нотаріально посвідчений.

Отже, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були йому передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої - другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги або заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані підтверджуються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере докази, що не стосуються предмета доказування.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини. які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною першою статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи подані письмові докази по справі апеляційний суд вважає, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів повернення суми боргу за договором позики від 08 січня 2021 року, а тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення суми боргу з відповідача.

Слід зазначити, що у пункті 8 договору сторони встановили порядок виконання позичальником свого зобов`язання, а саме за умовами цього пункту після виконання позичальником свого зобов`язання позикодавець повинен передати позичальнику примірник цього договору.Наявність у позикодавця після спливу терміну повернення грошей примірника цього договору є свідченням прострочення виконання позичальником свого зобов`язання.

Кожна передача грошових коштів має підтверджуватися заявою позикодавця, обов`язковою умовою якої має бути сума, яка передається, та дата, з обов`язковим нотаріальним засвідченням справжності підпису на такій заяві. Факт повного розрахунку також має підтверджуватися заявою з обов`язковим нотаріальним засвідченням справжності підпису позикодавця.

Представником ФГ «Возний Ігор Васильович» було надано розписку про повернення грошей як від фізичної особи ОСОБА_2 , а не від фермерського господарства. Розписка від 22 листопада 2022 року не містить відомостей про нотаріальне засвідчення справжності підпису ОСОБА_1 , як передбачено пунктом 8 укладеного договору.

Крім того,як встановленосудом першоїінстанції,позивач невизнала данурозписку,як частковевиконання укладеного договору, посилаючись на те, що ця розписка стосується інших зобов`язань, які існують між сторонами.

Тому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неврахування розписки від 22 листопада 2022 року, як часткового виконання умов укладеного договору позики від 08 січня 2021 року.

Як встановлено судом, звернувшись до суду з позовом у квітні 2023 року ОСОБА_1 просила суд стягнути з ФГ «Возний І.В.» в особі голови господарства Возного Ігоря Васильовича суму основного богу за договором позики від 08 січня 2021 року у розмірі 50000 доларів США, інфляційні втрати у розмірі 406258,70 грн та 3% річних від простроченої суми у розмірі 51651,37 грн та судові витрати (а.с.1-4).

У подальшому, у червні 2023 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, яка за фактичним своїм змістом є їх зміною, та просила суд стягнути з ФГ «Возний І.В.» в особі голови господарства Возного Ігоря Васильовича суму основного богу за договором позики від 08 січня 2021 року у розмірі 1425000 грн, що еквівалентно 50000 доларів США, інфляційні втрати у розмірі 446757, 26 грн, 3% річних від простроченої суми у розмірі 62075, 34 грн та судові витрати (а.с.64-67).

Тобто, після зміни позовних вимог ОСОБА_1 просила суд стягнути борг у грошовій валюті гривня, як про це було зазначено у договорі позики.

За змістом частин першої, другої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане в гривнях. Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції про стягнення суми боргу у розмірі 1425000 грн, що еквівалентно 50000 доларів США, оскільки не було доведено належними та допустимими доказами, що саме ця сума еквівалентна боргу у розмірі 1425000 грн ні на час подачу позову, ні на час ухвалення рішення.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що позивач, звертаючись до суду із зміненими позовними вимогами, визначився з виконанням зобов`язання у гривнях, із стягненням інфляційних витрат у зв`язку із несвоєчасним виконанням зобов`язання, про що не заперечували та визнали сторони та що виключає прив`язку щодо застосування еквіваленту у доларах США.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат відповідно до вимог статті 625 ЦК України, оскільки права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

З огляду на те, що відповідач порушив грошове зобов`язання з повернення заборгованості за договором позики, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до пункту 7 укладеного договору від 08 січня 2021 року у разі, якщо позичальник своєчасно не поверне суму позики, він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Колегія суддів погоджується із розрахунком, наданим стороною позивача, інфляційних втрат у розмірі 446757,26 грн та 3% річних у розмірі 62075,34 грн.

Крім того, на думку апеляційного суду, помилковим є висновок місцевого суду про стягнення суми боргу з ФГ «Возний І.В.» саме в особі голови господарства Возного Ігоря Васильовича.

Так, відповідно до пункту 1 договору позики від 08 січня 2021 року, його укладено між позикодавцем ОСОБА_1 і позичальником Фермерським господарством «Возний Ігор Васильович», від імені якого діяв голова фермерського господарства Возний Ігор Васильович.

Однак,зазначення удоговорі позикищодо укладенняйого зголовою Фермерськогогосподарства ВознимІгорем Васильовичемобумовлене перевіркоюнотаріусом повноваженняосіб,які з`явилисядля підписаннядоговору.

Відповідно достатті 4Закону України«Про фермерськегосподарство» Головоюфермерського господарстває йогозасновник абоінша визначенав Статутіособа. Головафермерського господарствапредставляє фермерськегосподарство передорганами державноївлади,підприємствами,установами,організаціями таокремими громадянамичи їхоб`єднаннями відповіднодо закону. Голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України.

Отже, належним відповідачем по справі є саме Фермерське господарство «Возний Ігор Васильович».

Враховуючи зазначене колегія суддів приходить до висновку про стягнення боргу за договором позики від 08 січня 2021 року саме з Фермерського господарства «Возний Ігор Васильович».

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Приписами частин першої і другої статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Встановлено, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджено додатковою угодою від 01 червня 2023 року, детальним описом наданих послуг, актом приймання наданих послуг, розрахунковими квитанціями(а.с.76-82).

За таких обставин колегія суддів вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 12500 грн та відповідно до статті 133 ЦПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 13420 грн

Пунктом 2 частини 1статті 374 ЦПК Українивстановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Враховуючи викладене вищеапеляційна скарга підлягаєчастковому задоволенню, а оскаржуване судове рішення підлягаєзміні.

Керуючись ст. ст.367,374,376,382 - 384 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Возний Ігор Васильович» задовольнити частково.

Рішення Маловисківськогорайонногосуду Кіровоградськоїобласті від22серпня 2023рокузмінити.

Стягнути з Фермерського господарства «Возний Ігор Васильович» (ЄДРПОУ 38893693, місцезнаходження вул. Першотравнева, 159 в с. Злинка Новоукраїнського району Кіровоградської області, 27232), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації с. Високі Байраки Кропивницького району Кіровоградської області) суму основного боргу за договором позики від 8.01.2021 року в розмірі 1425000 (один мільйон чотириста двадцять п`ять тисяч) грн.

Стягнути з Фермерського господарства «Возний Ігор Васильович» (ЄДРПОУ 38893693, місцезнаходження вул. Першотравнева, 159 в с. Злинка Новоукраїнського району Кіровоградської області, 27232), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації с. Високі Байраки Кропивницького району Кіровоградської області) інфляційних у розмірі 446757 (чотириста сорок шість тисяч сімсот п`ятдесят сім) гривень 26 копійок та 3% річних у розмірі 62075 (шістдесят дві тисячі сімдесят п`ять) грн 34 коп.

Стягнути з Фермерського господарства «Возний Ігор Васильович» (ЄДРПОУ 38893693, місцезнаходження вул. Першотравнева, 159 в с. Злинка Новоукраїнського району Кіровоградської області, 27232), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації с. Високі Байраки Кропивницького району Кіровоградської області) судові витрати: 13420 (тринадцять тисяч чотириста двадцять) грн сплаченого судового збору та 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 грудня 2023 року.

Головуючий суддя О.І. Чельник

Судді C.М. Єгорова

С.І. Мурашко