Ухвала

від 12.12.2023 по справі 523/11830/23

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/11830/23

Провадження №2/523/4425/23

У Х В А Л А

"12" грудня 2023 р. м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Далеко К.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними заповіту та договору дарування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсними заповіту та договору дарування, яким просить:

1.Визнати недійсним договір дарування житлового будинку, загальною площею 79,9 кв.м, житловою площею 55,9 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 13 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В., р/н 3612;

2.Визнати недійсним договір дарування нежитлового приміщення - магазину, загальною площею 77,1 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 13 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В., р/н 3613;

3. Визнати недійсним договір дарування квартири, загальною площею 62,6 кв.м, житловою площею 44,3 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , посвідчений 13 жовтня 2022 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р. В., р/н 3611;

4. Визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_3 (01.10.1943 р. - 15.11.2022 р.), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегенюк С. Б.

Отже, цей позов по суті виник з приводу спадкового майна, а саме:

-житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , (оціночна вартість об`єкта нерухомості складає 641 190,49 грн) ;

-нежитлового приміщення магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , (оціночна вартість об`єкта нерухомості складає 2855 574,85 грн);

-квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (оціночна вартість об`єкта нерухомості складає 2261 780,83 грн);

-земельної ділянки,загальною площею4,2172га,із кадастровимномером 5121283600:01:001:0029,цільове призначення:для веденнятоварного сільськогосподарськоговиробництва,розташованої заадресою:Одеська обл.,Березівський р-н,Розквітівська сільськарада.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 не підсудна Суворовському районному суду м. Одеси, виходячи з такого.

Згідно з положеннями ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 1 березня 2013 року №3, виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна, а саме серед іншого, про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Згідно листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2012 №6-47/0/9-12 - позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна. Листом Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що позови щодо права спадкування за загальними правилами підсудності подаються до суду за місцем проживання (знаходження) відповідача, за винятком позовів щодо нерухомого спадкового майна, які подаються до суду за місцезнаходженням цього майна.

За наведених обставин, подана позовна заява не підсудна Суворовському районному суду м. Одеси в порядку ч.1 ст.30 ЦПК України, оскільки місцезнаходженням спірного нерухомого майна - нежитлового приміщеннямагазину,розташованого заадресою: АДРЕСА_2 ,вартість якого є найвищою (2855574,85 грн) серед іншого спірного майна, являється Приморський район м.Одеси.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дану справу слід передати до Приморського районного суду м.Одеси, тобто до суду за місцезнаходженням об`єкту нерухомого майна, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що згідно адміністративно-територіального поділу м.Одеси відноситься до Приморського району м.Одеси.

Відповідно до ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування їхніх функцій, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Причому юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, тобто юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з конституційними положеннями, уЗаконі України «Про судоустрій і статус суддів»визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів загальної юрисдикції і загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів. Цим Законом, зокрема, закріплено положення щодо права на повноважний суд, відповідно до якого ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Вказана норма з`явилась саме завдяки впливу ст. 6 Конвенції, відповідно до якої в поняття «суд, встановлений законом», входить лише той суд, до підсудності якого віднесений розгляд тієї чи іншої справи.

Питання підсудності регулюються відповідними процесуальними кодексами. Зокрема, підсудність цивільних справ визначається відповідно до статей 26-32 ЦПК України. Встановивши загальні правила підсудності, законодавець, разом з тим, передбачив обставини, за яких участь судді у справі, віднесеної до компетенції, недопустима, зважаючи на неможливість забезпечити неупередженість суду. Отже, принцип законного судді є фундаментом правил підсудності, він являє собою суттєву гарантію правосуддя, забезпечення прав і свобод людини, відіграє роль судоустрійної засади, через його реалізацію досягається виконання завдань судочинства.

Зазначене розуміння принципу законного судді охоплюється також положеннями права на повноважний суд та включається до закріпленої у міжнародно-правових актах засади здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Таким чином, є всі підстави розглядати як принцип організації судової влади і судочинства в Україні - здійснення правосуддя судом, встановленим законом. Вимога розгляду справи судом, встановленим законом, передбачає здійснення правосуддя спеціально створеним згідно з законом юрисдикційним органом - судом, який уповноважений на підставі норм вирішувати питання у межах його компетенції.

Таким чином, комплексне поняття «належний суд» включає в себе дві складові: суд як орган судової системи та суд як суддя чи декілька суддів, що становлять його склад. Тобто, належний суд у розумінні належного судового органу може бути позначений поняттям «компетентний суд», що використовується у Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, чи поняттям «повноважний суд», що застосовуєтьсяЗаконом України «Про судоустрій і статус суддів». Враховуючи те, що поняття «компетенція» є більш широким, доцільнішим є використання терміну «компетентний суд», під яким розуміється суд, наділений компетенцією розглянути ту чи іншу справу, яка підсудна даному суду, відповідно до вимог чинного законодавства.

Отже, компетентний суд є не окремим абстрактним поняттям, а набуває свого значення лише стосовно розгляду та вирішення певної справи чи категорії справ, підсудних цьому судові, саме тих справ, на які поширюється юрисдикція цього суду. Отже, компетентним судом є орган судової системи держави, наділений компетенцією здійснювати правосуддя (юрисдикцією) у справах, що відповідно до закону йому підсудні. Відповідно правом особи на компетентний суд є її нічим не обмежене та безумовне право звернутися до того суду судової системи держави, який наділений відповідною компетенцією щодо розгляду підсудної йому справи.

Системний аналіз наведеного свідчить про те, що розгляд справи судом з порушенням правил підсудності, свідчить про те, що справа розглянута некомпетентним (неповноважним) судом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Крім того, згідно з ч. 1ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Пунктом 1 ч. 1ст. 31 ЦПК Українипередбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленомустаттею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надісланаст. 32 ЦПК України.

Таким чином,враховуючи встановленісудом обставини,суддя дійшлависновку,що справаза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними заповіту та договору дарування, не підсудна Суворовському районному суду міста Одеси, у зв`язку з чим її необхідно передати на розгляд Приморському районному суду м.Одеси.

Керуючись статтями30,31,32,187,353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсними заповіту та договору дарування, передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Приморського районного суду м.Одеси.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.

Ухвала складена 12.12.2023року.

Суддя: