Рішення

від 13.12.2023 по справі 910/11236/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.12.2023Справа № 910/11236/23

За позовомОСОБА_1 до третя особа,1) Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" 2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_2 провизнання протиправними дій та визнання недійсними рішень загальних зборів Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Лемішко Д.А.Представники сторін:

від позивача: Рябко С.О.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Ковальчук В.В.;

від третьої особи: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11236/23 за позовом ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) до Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" (далі також - відповідач-1, ТДВ "Київміськсантехмонтаж") та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни (далі також - відповідач-2, приватний нотаріус Івченко А.В.), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів ОСОБА_2 (далі також - третя особа, ОСОБА_2 ) про:

- визнання протиправними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. щодо вчинення 14.12.2021 нотаріальної дії із засвідченням справжності підпису ОСОБА_2 на протоколі загальних зборів учасників ТДВ "Київміськсантехмонтаж" від 13.12.2021;

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТДВ "Київміськсантехмонтаж", оформлені протоколом від 13.12.2021, підпис ОСОБА_2 на якому засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. 14.12.2021.

15.08.2023 від відповідача-2 надійшов відзив на позов.

28.09.2023 через загальний відділ діловодства суду позивачем подані письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі та заявлено клопотання про долучення доказів.

Крім того, 02.11.2023 до суду від відповідача-1 надійшла заява про визнання позову.

Суд розглянув клопотання позивача від 28.09.2023 про долучення доказів та задовольнив його, про що вказано у відповідній ухвалі суду.

З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 29.11.2023.

Безпосередньо в судовому засіданні 29.11.2023 представник позивача повідомив, що відзив на позов не отримував та просив відкласти слухання справи.

У судовому зсіданні 29.11.2023 суд оголосив перерву до 13.12.2023.

11.12.2023 позивачем надані письмові заперечення на заявлену відповідачем-2 позовну давність.

Безпосередньо в судовому засіданні 13.12.2023 представник позивача наполягав на задоволенні заявленого позову.

Представник відповідача-2, у свою чергу, наголосив, що у позовній заяві не було наведено норми права, яка підлягає застосуванню, а тому, під час розгляду справи по суті представник позивача не може посилатися на норми, які не були вказані в підставах позову.

Відповідач-1 та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання 13.12.2023 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши доводи учасників судового процесу суд наголосив, що відповідно до ч. 3 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, що при ухваленні рішення суд вирішує питання, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Крім того, враховуючи заяву відповідача-1 про визнання позову необхідно звернути увагу на таке.

Згідно зі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Зважаючи на те, що заява ТДВ "Київміськсантехмонтаж" про визнання позову підписана уповноваженою особою, а подання такої зави не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, то суд вважає за необхідне вирішити спір у справі по суті з урахуванням визнання відповідачем-1 позову.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів судові дебати.

Оскільки наявних у справі доказів достатньо для всебічного й повного розгляду всіх матеріалів справи в їх сукупності, то суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання, а неявка представників відповідача-1 та третьої особи не перешкоджає вирішенню спору по суті.

У судовому засіданні 13.12.2023 відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

З доводів, викладених у позові вбачається, що ОСОБА_1 є учасником Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж", що підтверджується Статутом Товариства та наданими позивачем Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.02.2017, 18.12.2021 та від 08.02.2023.

У період з 18.11.2011 до 14.12.2021 ОСОБА_1 був керівником ТДВ "Київміськсантехмонтаж".

14.12.2021 приватним нотаріусом Івченко А.В. було нотаріально посвідчено справжність підписів ОСОБА_2 на протоколі загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" від 13.12.2021.

Загальними зборами Товариства 13.12.2021 були прийняті наступні рішення:

1) Звільнити ОСОБА_1 з посади директора ТДВ "Київміськсантехмонтаж" з 13.12.2021 на підставі його особистої заяви.

2) Обрати на посаду директора ТДВ "Київміськсантехмонтаж" ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 11 лютого 2014 року Первомайським МС УДМС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з 14.12.2021.

3) Здійснити державну реєстрацію змін затверджених цим протоколом відповідно до вимог чинного законодавства. Для чого доручити громадянину ОСОБА_2 підписатися на протоколі та завірити його нотаріально від імені голови та секретаря зборів відповідно. А також доручити йому здійснити державну реєстрацію змін керівника ТДВ "Київміськсантехмонтаж" затверджених цим протоколом відповідно до вимог чинного законодавства.

4) Створити Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем Білдінг Та Ко». Затвердити розмір статутного капіталу ТОВ «Тандем Білдінг Та Ко» у розмірі 3 600 000, 00 грн. Затвердити наступний розподіл часток у статутному капіталі ТОВ «Тандем Білдінг Та Ко»: ТДВ "Київміськсантехмонтаж" - в розмірі 5.56%, вартістю 200 000, 00 грн; ОСОБА_3 - в розмірі 94,44%, вартістю 3 600 000, 00 грн. Статутний капітал ТОВ «Тандем Білдінг Та Ко» підлягає внесенню засновниками протягом шести місяців з дати державної реєстрації ТОВ «Тандем Білдінг Та Ко». В якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Тандем Білдінг Та Ко» учасник ТДВ "Київміськсантехмонтаж" вносить майновий комплекс загальною площею 2 972, 600 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: АДРЕСА_2 . Вказаний внесок до статутного капіталу ТОВ «Тандем Білдінг Та Ко» оцінений учасниками в сумі 200 000, 00 грн. В свою чергу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 11 лютого 2014 року Первомайським МС УДМС України в Луганській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) вносить до статутного капіталу ТОВ «Тандем Білдінг Та Ко» обладнання для лазерного розкрою металу Yawei HLE-1530 (2KW), яке оцінюється засновниками товариства в сумі 3 400 000, 00 грн.

Позивач наголошує, що ОСОБА_2 на загальних зборах від 13.12.2021 діяв від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (далі також - ОСОБА_4 ) на підставі іноземних довіреностей, які, за твердженнями, позивача ніколи не видавалися.

ОСОБА_1 вважає рішення, прийняті на загальних зборах учасників ТДВ "Київміськсантехмонтаж" 13.12.2021 незаконними та такими, що підлягають визнанню недійсними, оскільки такі рішення приймалися неправомочним складом учасників, а ОСОБА_2 не мав жодних повноважень приймати рішення та підписувати протокол від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Крім того, позивач наголосив, що доказом незаконності та протиправності прийнятих на загальних зборах 13.12.2021 рішень та протиправності дій приватного нотаріуса Івченко А.В. є наказ Міністерства юстиції України № 4748/5 від 31.12.2021 та висновок Центральної колегії Мінюсту з розгляду скарг на рішення та дії державного реєстратора від 28.12.2021.

Заперечуючи проти заявленого позову відповідач-2 посилався, зокрема, на таке:

- позивач дізнався про порушене право в грудні 2021, однак звернувся із позовом до суду лише 14.07.2023, тобто з пропуском визначеного законодавством 1-річного строку позовної давності;

- з позовної заяви не вбачається належного обґрунтування порушення прав позивача вчиненими приватним нотаріусом Івченко А.В. нотаріальними діями, у зв`язку з чим вбачається відсутність предмету судового захисту;

- твердження позивача про відсутність заяви ОСОБА_1 про його звільнення з посади директора ТДВ "Київміськсантехмонтаж" безпідставні;

- позивач безпідставно об`єднав в одному позові вимоги, що підлягають розгляду в порядку господарського (оскарження рішень загальних зборів) та цивільного (оскарження нотаріальних дій) судочинств.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи статті 4 ГПК України та з`ясовувати наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", стаття 40 Закону України "Про акціонерні товариства" , стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина 13 статті 52 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 57 Закону України "Про акціонерні товариства").

Згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариства зобов`язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Відповідно до положень статті 98 Цивільного кодексу України, ст. 39 Закону України "Про господарські товариства" ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», Загальні Збори учасників, як вищий орган товариства, приймають рішення з питань, які стосуються діяльності товариства. Компетенція загальних зборів, фактично, є відображенням прав учасників на участь в управлінні справами товариства, в порядку, визначеному в установчих документах (ст. 10 Закону України "Про господарські товариства").

Під час розгляду справи суд встановив, що 13.12.2021 були проведені загальні збори ТДВ "Київміськсантехмонтаж", а 14.12.2021 приватним нотаріусом Івченко А.В. було нотаріально посвідчено справжність підписів ОСОБА_2 на протоколі загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" від 13.12.2021.

Як вказано у протоколі, на загальних зборах була присутня ОСОБА_6 та ОСОБА_2 . Останній приймав рішення, що були включені до порядку денного та діяв від імені та в інтересах учасників ТДВ "Київміськсантехмонтаж", які в сукупності володіли 60,78% голосів, а саме від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_7 на підставі довіреностей (DUZENLEME SEKLINDE VЕKALENTANE), посвідчених головним секретарем нотаріальної контори № 16 району Анталії, м. Анталія, Турецька Республіка, 04.10.2021, апостильованих у Державній адміністрації району Коньяалти, Турецька Республіка, від 04.10.2021 за №№ 2124, 2125.

Позивач наголошує, що ніколи не видавав в Турецькій Республіці на ім`я ОСОБА_2 довіреності, що підтверджується актом опитування ОСОБА_1 адвокатом Бігунець І.М.

03.11.2022 ОСОБА_1 на підтвердження факту, що довіреності в Турецькій Республіці від нього на ОСОБА_2 не видавалися, отримав в нотаріальній конторі № 16 м. Анталії Турецької Республіки офіційну відповідь на запит, в якій прямо зазначено, що довіреність № 27144 від 04.10.2021 даною нотаріальною установою не складалася і до них ніякого відношення не має.

Аналогічна відповідь від нотаріальної контори № 16 м. Анталії Турецької Республіки була отримана і на запит ОСОБА_4 .

Крім того, на підтвердження заявленого позову ОСОБА_1 28.09.2023 долучив до справи Висновок експерта № 62/23 від 31.07.2023 за результатами проведення технічної експертизи документів за заявою адвоката Рижого В.І.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Як встановлено під час розгляду справи, на вирішення технічної експертизи документів було поставлено завдання: «щодо проведення технічного дослідження нотаріально посвідченої довіреності нотаріусом Анталії (Турецька Республіка) від імені громадянина України 04.10.2021 ОСОБА_8 , використавши для цього дані його українського внутрішнього паспорта, саме, чи мав місце будь-який монтаж в цьому документі».

За результатами проведеного дослідження зроблено висновок, що зображення підпису від імені ОСОБА_1 у графі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у технічній копії довіреності (« ІНФОРМАЦІЯ_3 ») від імені громадянина України ОСОБА_1 від 04.10.2021, завіреної нотаріусом Анталії (Турецька Республіка) та зареєстрованої за № 27144 (А), та зображення підпису від імені ОСОБА_1 у технічній копії паспорту громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_6 , - являють собою графічні зображення одного й того ж підпису, тобто зображення підпису від імені ОСОБА_1 у графі «KENDINDEN EMIN» внесено у довіреність («DUZENLEME SEKLINDE VЕKALENTANE») від імені громадянина України ОСОБА_1 від 04.10.2021 року, завірену нотаріусом Анталії (Турецька Республіка) та зареєстровану за № 27144 (А)/ технічна копія якої надана на дослідження/ або ж шляхом монтажу за допомогою графічного редактора комп`ютерної програми з попередньою обробкою, або ж за допомогою факсимільного кліше (факсиміле) підпису (що не є посвідчувальним знаком певної особи) з використанням підпису ОСОБА_1 у паспорті громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , НОМЕР_6 /технічна копія якого надана на дослідження/.

Доказів наявності заяви ОСОБА_1 про звільнення з посади директора ТДВ "Київміськсантехмонтаж" до справи долучено не було. За час зайняття посади директора ОСОБА_1 не скликав загальні збори Товариства 13.12.2021.

Таким чином, наявними в матеріалах справи фактичними даними підтверджуються твердження позивача про те, що ОСОБА_1 не видавав довіреності в Турецькій Республіці на ОСОБА_2 .

Отже, рішення прийняті на загальних зборах ТДВ "Київміськсантехмонтаж" 13.12.2021 є такими, що прийняті з порушенням вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів та з позбавленням учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Особа, яка приймала рішення та підписувала протокол від імені ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не мала на це повноважень, оскільки факт видачі відповідних довіреностей не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.

Позовна вимога про визнання недійсним рішень загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж", оформлених протоколом від 13.12.2021, підпис ОСОБА_2 на якому засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасією Володимирівною підлягає задоволенню.

Стосовно доводів позивача про наявність підстав для визнання протиправними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни щодо вчинення 14.12.2021 нотаріальної дії із засвідченням справжності підпису ОСОБА_2 на протоколі загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" від 13.12.2021, суд звертає увагу на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Вимога про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Івченко А.В. щодо вчинення 14.12.2021 нотаріальної дії пов`язана підставою виникнення та поданими доказами з прийняттям загальними зборами Товариства оскаржуваного рішення від 13.12.2021.

На підтвердження заявлених вимог позивач посилається на наказ Міністерства юстиції України № 4748/5 від 31.12.2021 та висновок Центральної колегії Мінюсту з розгляду скарг на дії державного реєстратора від 28.12.2021, з п.п. 5, 6 якого зазначено, що всупереч ч. 25 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», приватним нотаріусом при засвідченні підпису ОСОБА_2 та вчиненні нотаріальних дій було завантажено не примірник оригіналу або нотаріально засвідченої копії документу, що засвідчує повноваження ОСОБА_2, а завантажено копії з іноземних довіреностей.

Згідно з ч. 25 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі участі представника засновника (учасника) юридичної особи у прийнятті рішення уповноваженим органом управління юридичної особи додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження.

Внаслідок прийняття Міністерством юстиції України вказаного наказу № 4748/5 від 31.12.2021 було скасовано реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб від 14.12.2021 щодо зміни керівника ТДВ "Київміськсантехмонтаж" з ОСОБА_1 на ОСОБА_9 .

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють нотаріальні дії, зокрема, щодо засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них та засвідчення справжності підпису на документах.

Згідно з положеннями ст. 35 Закону України «Про нотаріат», при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу, передбаченим Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", національним паспортом іноземця або документом, що його замінює, посвідченням особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідченням, виданим за місцем роботи фізичної особи. Посвідчення водія, особи моряка, члена екіпажу, особи з інвалідністю чи учасника Другої світової війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.

При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси, посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, також перевіряють дійсність документів за Єдиним державним демографічним реєстром, якщо документи були оформлені із застосуванням засобів цього Реєстру. Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами або посадовими особами органів місцевого самоврядування, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій після того, як нотаріус зробить посвідчувальний напис на документі або підпише документ, що ним видається. Запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії. Порядок ведення реєстрів для реєстрації нотаріальних дій та їх форма встановлюються Міністерством юстиції України (ст. 52 Закону України «Про нотаріат»).

Як стверджує приватний нотаріус Івченко А.В., що документи, на яких нотаріус засвідчує справжність підписів, та документи або їх копії на підставі яких засвідчено справжність підписів, не зберігаються у справах приватного нотаріуса відповідно до глави 7 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595.

Відповідач-2 наголошує, що обов`язок нотаріуса вчиняти нотаріальні дії прямо передбачений ч. 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» де встановлено заборону безпідставної відмови в їх вчиненні, а 13.12.2021 до неї звернувся ОСОБА_2 та надав наступні документи:

- оригінали довіреностей турецькою мовою без перекладу на українську мову, які були завірені в 16-ій нотаріальній конторі району міста Анталія Турецької Республіки 04.10.2021 і апостильовані згідно приписів законодавства;

- копії з цих довіреностей, засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биковим В.О. 04.12.2021 з перекладом з турецької мови на українську мову.

Державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації (п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державний реєстратор відмовляє у державній реєстрації у разі, якщо документи суперечать вимогам Конституції та законів України.

Як вже було встановлено судом вище, ОСОБА_1 не видавав довіреності в Турецькій Республіці на ОСОБА_2 .

Більше того, відповідно до п. 9 Висновку Центральної колегії Мінюсту з розгляду скарг на дії державного реєстратора від 28.12.2021 зазначено, що приватний нотаріус Биков В.О. засвідчив вірність копії з оригіналу довіреностей та справжність підпису перекладача на довіреностях 07.12.2021 за реєстровими номерами №№ 4943, 4944, тобто в порушення ст.ст. 34, 52 Закону України «Про нотаріат», а отже копії з копій довіреностей, на підставі яких приватним нотаріусом було посвідчено підпис ОСОБА_2 на протоколі загальних зборів учасників ТДВ "Київміськсантехмонтаж" від 13.12.2021 не відповідали вимогам ст.ст. 34, 52 Закону України «Про нотаріат», що свідчить про незаконність дій приватного нотаріуса з посвідчення 14.12.2021 підпису ОСОБА_2 на протоколі загальних зборів учасників ТДВ "Київміськсантехмонтаж" від 13.12.2021.

Отже, з огляду на наведені вище обставини, приватний нотаріус Івченко А.В. під час вчинення 14.12.2021 нотаріальної дії із засвідченням справжності підпису ОСОБА_2 на протоколі загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" від 13.12.2021, не дотрималася вимог ст.ст. 34, 52 Закону України «Про нотаріат» та ст.ст. 17, 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідачем-2 було заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності щодо позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТДВ "Київміськсантехмонтаж", оформлених протоколом від 13.12.2021.

За змістом ст. 256 ЦК України позовна давність - строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Положеннями ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 с. 267 ЦК України).

Частиною четвертою вказаної статті передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

З огляду на те, що судом було встановлено наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу позивача у зв`язку з прийняттям рішення загальних зборів учасників ТДВ "Київміськсантехмонтаж", оформлених протоколом від 13.12.2021, то необхідним є встановлення початку та закінчення перебігу строку позовної давності за заявленими позовними вимогами.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи фактичних даних, оскаржуване рішення загальних зборів прийняте 13.12.2021, а позов подано 14.07.2023.

Відповідач-2 наголошує, що позивач довідався про порушене право в грудні 2021, що підтверджується зверненням до приватного нотаріуса Івченко А.В. з відповідною заявою.

На початку 2020 року з початком пандемії коронавірусної хвороби було доповнено Прикінцеві та перехідні положення ЦК України п. 12, яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258 (позовна давність), продовжуються на строк дії такого карантину.

З 12 березня 2020 року до 30 червня 2023 року на усій території України було встановлено карантин відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211.

Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 було постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Продовження строків позовної давності в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону. А тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається (постанова Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 920/724/21).

Крім того, 17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану, яким було внесені зміни до Цивільного кодексу України, а саме: розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 19 такого змісту:

"19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого надалі продовжувався і наразі воєнний стан триває. Так зокрема, указом Президента від 6 листопада 2023 року № 734/2023 воєнний стан продовжено по 14 лютого 2023 року.

Тобто, оскільки з 24.02.2022 року та на момент подання позивачем у цій справі позовної заяви (14.07.2023) діяв правовий режим воєнного стану, то відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позивач не пропустив позовну давність, визначену статтею 258 ЦК України, оскільки строк позовної давності продовжений на строк дії воєнного стану, підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку з його пропуском відсутні.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідачів в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 104, 129, 191, 219, 220, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.

2. Визнати протиправними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни щодо вчинення 14.12.2021 нотаріальної дії із засвідчення справжності підпису ОСОБА_2 на протоколі загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" від 13.12.2021.

3. Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж", оформлені протоколом від 13.12.2021, підпис ОСОБА_2 на якому засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасією Володимирівною 14.12.2021.

4. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж" (01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 3; код ЄДРПОУ 03334807) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

5. Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 684,00 грн.

6. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко