Ухвала

від 27.03.2025 по справі 910/11236/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 березня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/11236/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024

у справі за позовом ОСОБА_2

до відповідачів:

1) Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж"

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни

за участі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_3

про визнання протиправними дій та визнання недійсними рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж", Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. про визнання протиправними дій відповідача-2 щодо вчинення 14.12.2021 нотаріальної дії із засвідченням справжності підпису ОСОБА_3 на протоколі загальних зборів учасників Товариства від 13.12.2021; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлені протоколом від 13.12.2021, підпис ОСОБА_3 на якому засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. 14.12.2021.

2. Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.09.2023 залучив до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 .

3. Господарський суд міста Києва рішенням від 13.12.2023 у справі №910/11236/23 позов ОСОБА_2 задовольнив.

4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 в оскаржуваній частині скасував; закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача-2 щодо вчинення 14.12.2021 нотаріальної дії із засвідчення справжності підпису ОСОБА_3 на протоколі загальних зборів учасників Товариства від 13.12.2021.

5. Не погодившись із ухваленим Господарським судом міста Києва рішенням від 13.12.2023, ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023; рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

6. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.12.2024 закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/11236/23.

7. 10.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (подана адвокатом Поливяним О.Л.) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024, в якій просить її скасувати, а справу №910/11236/23 направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023.

8. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

9. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

10. Відповідно до п.2 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

11. Однак вказаних відомостей у касаційній скарзі ОСОБА_1 не зазначила.

12. Крім того, ОСОБА_1 заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовує тим, що:

- починаючи з 24.02.2022 в Україні введено правовий режим воєнного стану; 04.03.2022 Верховний Суд на офіційному сайті зазначив, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків;

- суд апеляційної інстанції був зобов`язаний в силу закону вручати і надсилати судові рішення у паперовій формі рекомендованим листом (це відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20, від 19.02.2021 у справі №909/541/19, від 31.03.2021 у справі №240/13092/20, від 09.04.2021 у справі №500/90/19, від 14.04.2021 у справі №205/1129/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20);

- оскаржуване рішення ОСОБА_1 не отримувала; факт отримання копії рішення суду засобами електронної пошти не тягне за собою правових наслідків, передбачених ст.242 ГПК (подібний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №520/899/18, від 30.10.2019 у справі №548/2296/18, від 22.04.2020 у справі №355/1280/17, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20); день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (це узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові від 14.04.2021 у справі №205/1129/19);

- оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм їх, якщо вони не були присутні під час його проголошення;

- в матеріалах справи відсутні докази вручення копії повного тексту оскаржуваного рішення ОСОБА_1 , а оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду видати (надіслати) копії судових рішень учасникам справи; у зв`язку із цим, причини пропуску строку на касаційне оскарження є поважними та підлягають поновленню.

13. 18.03.2025 від ОСОБА_2 через систему Електронний суд надійшло заперечення на клопотання про поновлення строку, в якому просить відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Поливяного О.Л. про поновлення пропущеного строку на подання касаційної скарги.

14. У запереченні ОСОБА_2 зазначає, зокрема, таке:

- 17.12.2024 у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суді постановлено ухвалу; в судовому засіданні приймав участь представник скаржниці адвокат Поливяний О.Л., що вбачається з протоколу судового засідання №3796269 від 17.12.2024;

- повний текст ухвали був складений 18.12.2024 і надісланий до електронних кабінетів ЄСІТС в підсистемі Електронний суд 18.12.2024, що підтверджується карткою руху документу з Електронного суду; учасники справи та їх представники, які мають зареєстровані кабінети в ЄСІТС, отримали копію відповідної ухвали в порядку та у спосіб, передбачений ГПК;

- скаржниця, зазначаючи як підставу для поновлення строку наводить неотримання нею ухвали і при цьому, подаючи процесуальні заяви, не вважала за необхідне повідомити свою дійсну адресу реєстрації/тимчасової реєстрації або місцезнаходження, а зазначала адресу тимчасово окупованої, непідконтрольної території України, що фактично унеможливлює можливість надіслання копії ухвали;

- позиція скаржниці про ненадіслання копії ухвали їй особисто, не пояснює, що заважало її адвокату подати касаційну скаргу у межах визначеного для цього строку або, щонайменше, повідомити скаржниці про результат розгляду справи, що принаймні спонукало би скаржницю звернутися до суду про отримання копії судового рішення на паперових носіях у розумний для цього строк;

- строк пропуску строку на касаційне оскарження у цій справі є значним.

15. Згідно зі ст.288 ГПК касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій ст.293 цього Кодексу.

16. Оскаржувана ухвала постановлена 17.12.2024, повний текст складено 18.12.2024, отже останнім днем на її касаційне оскарження було 07.01.2025.

17. Втім, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 лише 10.03.2025, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

18. Згідно з ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

19. Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

20. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

21. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

22. При цьому ГПК не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

23. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 ст.13 ГПК).

24. Верховний Суд звертає увагу, що з дня складення та підписання повного тексту оскаржуваної ухвали (18.12.2024) до дня звернення скаржника із касаційною скаргою (10.03.2025) пройшло більше трьох місяців.

25. Скаржниця посилається на те, що вона не отримувала копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024.

26. Втім, з системи Діловодство спеціалізованого суду вбачається, що копія оскаржуваної ухвали була доставлена в Електронний кабінет представника ОСОБА_1 (адвоката Поливяного О.Л.) 19.12.2024 00:15 год., дата отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до Електронного кабінету адвоката Поливяного О.Л. 19.12.2024 00:29 год.

27. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч.6 ст.242 ГПК).

28. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч.7 ст.242 ГПК).

29. Отже, наведені скаржником причини пропуску строку на подання касаційної скарги (повернення вперше поданої касаційної скарги через неусунення недоліків) не є об`єктивними, оскільки безпосередньо залежали від суб`єктивної волі та процесуальної поведінки скаржника (його представника).

30. Крім того, ст.2 Закону "Про доступ до судових рішень" передбачає, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

31. Відповідно до ч.1 ст.3 Закону "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами ст.4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

32. Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 була оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.12.2024, а отже, починаючи з цього моменту, ОСОБА_1 мала змогу ознайомитися із нею.

33. Особливої уваги заслуговує те, що саме ОСОБА_1 зверталася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023, а тому вона як апелянт мала цікавитися ходом розгляду її апеляційної скарги.

34. З огляду на це, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості ознайомитися з текстом ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 та вчасно звернутися із касаційною скаргою.

35. У рішенні Європейського суду з прав людини від 04.12.1995 у справі "Ciricosta and Viola v. Italy" (заява №19753/92) зазначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв "розумності строку" є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 09.06.2020 у справі №910/3980/16, від 24.02.2021 у справі №916/160/20, від 05.07.2022 у справі №914/1804/18 тощо).

36. Положеннями статей 13, 74 ГПК передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

37. Законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

38. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

39. Враховуючи те, що причини пропуску строку на касаційне оскарження, викладені у клопотанні, не є об`єктивними, Верховний Суд визнає неповажними підстави, наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.

40. Згідно з ч.3 ст.292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

41. Скаржникові необхідно подати клопотання (заяву) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (з урахуванням змісту цієї ухвали).

42. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

43. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 119, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Визнати неповажними підстави, наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024.

2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі №910/11236/23 залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику, або у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі положень п.4 ч.1 ст.293 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець