Ухвала

від 18.04.2025 по справі 910/11236/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/11236/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 (колегія суддів: Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.)

у справі за позовом ОСОБА_2

до відповідачів:

1) Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж"

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко Анастасії Володимирівни

за участі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_3

про визнання протиправними дій та визнання недійсними рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

1. ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Київміськсантехмонтаж", Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. про визнання протиправними дій відповідача-2 щодо вчинення 14.12.2021 нотаріальної дії із засвідченням справжності підпису ОСОБА_3 на протоколі загальних зборів учасників товариства від 13.12.2021; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом від 13.12.2021, підпис ОСОБА_3 на якому засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. 14.12.2021.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 13.12.2023 у справі №910/11236/23 позов ОСОБА_2 задовольнив.

3. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.03.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 в оскаржуваній частині скасував; закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача-2 щодо вчинення 14.12.2021 нотаріальної дії із засвідчення справжності підпису ОСОБА_3 на протоколі загальних зборів учасників товариства від 13.12.2021.

4. Не погодившись із ухваленим Господарським судом міста Києва рішенням від 13.12.2023, ОСОБА_1 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023; рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

5. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.11.2024 задовольнив клопотання та поновив ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023; відкрив апеляційне провадження на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023; зупинив дію рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 на час апеляційного провадження.

6. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.12.2024 закрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023 у справі №910/11236/23.

7. 10.03.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (подана адвокатом Поливяним О.Л. цього ж дня) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024, в якій просить її скасувати, а справу №910/11236/23 направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2023. Також скаржниця заявила клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

8. Верховний Суд ухвалою від 27.03.2025 визнав неповажними підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024; касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.3 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК); надав строк для усунення недоліків (шляхом подання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав) протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

9. 07.04.2025 ОСОБА_1 через систему Електронний суд подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків, у якій навела підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

10. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржниця зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України ОСОБА_1 виїхала за кордон, де й проживає на даний час; останнім часом у ОСОБА_1 не було можливості зв`язатися з адвокатом для визначення правової позиції щодо касаційного оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024; можливість зв`язатися з адвокатом та ознайомитися з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у ОСОБА_1 з`явилося лише у березні 2025 року, після чого вона виявила бажання оскаржити у касаційному порядку вказану ухвалу; докази перебування ОСОБА_1 за кордоном будуть нею надані в судовому засіданні.

11. 15.04.2025 від ОСОБА_2 через систему Електронний суд надійшло заперечення на клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку.

12. В запереченнях, зокрема, зазначає, що обставини, на які посилається скаржниця, нічим не обґрунтовані; у судовому засіданні 17.12.2024 брав участь представник скаржниці адвокат Поливяний О.Л.; адвокат Поливяний О.Л. має зареєстрований електронний кабінет, а отже отримав оскаржувану ухвалу; скаржниця має громадянство російської федерації та перебувала на території України лише з 12.12.2021 по 22.12.2021; відсутність скаржниці на території України жодним чином не позбавило її можливості подати позовну заяву в іншій справі №910/10175/23, мати своїх представників та приймати участь через представників під час розгляду справ; твердження про неможливість зв`язатися з адвокатом не підтвердженні жодними доказами; дії скаржниці суперечать її попередній поведінці; скаржниця, зазначаючи про не надіслання їй копії ухвали, не зверталася до суду із відповідною заявою про видачу копії; не направлення копії судового рішення скаржниці не заважало адвокату подати касаційну скаргу у межах визначеного строку або, щонайменше, повідомити скаржницю про результат розгляду справи.

13. Розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження та доводи заперечень ОСОБА_2 , Верховний Суд дійшов висновку, що зазначені підстави не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

14. Згідно з п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

15. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява №24402/02).

16. Згідно із п.6 ч.2 ст.42 ГПК учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

17. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1 ст.118 ГПК).

18. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

19. Зі змісту наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

20. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

21. Верховний Суд зазначає, що клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

22. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

23. При цьому ГПК не пов`язує право суду визнати поважною причину пропуску процесуального строку з вичерпним колом обставин, що його спричинили. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

24. Згідно з ч.1 ст.86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

25. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 3 та 4 ст.13 ГПК).

26. Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22).

27. Посилання скаржниці на те, що вона не змогла вчасно подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції у зв`язку з тим, що перебуває за кордоном, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження та не свідчать про наявність об`єктивних непереборних обставин для його поновлення.

28. Перебування учасника справи за кордоном не позбавляє його обов`язку дотримуватися процесуальних строків, передбачених ГПК.

29. Верховний Суд відхиляє доводи про те, що, перебуваючи за кордоном, скаржниця не мала зв`язку з адвокатом, оскільки такі обставини не підтверджуються жодними доказами. Фактично ці доводи ґрунтуються лише на поясненнях самої скаржниці.

30. Також обставини, наведені скаржницею в підтвердження поважності пропуску строку на касаційне оскарження, стосуються виконання її представником (адвокатом) своїх професійних обов`язків та особливостей їхньої комунікації між собою, тобто мають суб`єктивний характер і не свідчать про об`єктивну неможливість вчинити відповідну процесуальну дію в межах встановлених законом строків.

31. Отже, у цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржниці реалізувати своє право на подання касаційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну, не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження, не є поважними та об`єктивно непереборними і не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самої скаржниці та/або її представника.

32. Відповідно до ч.3 ст.292 ГПК касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

33. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі п.4 ч.1 ст.293 цього Кодексу.

34. Відповідно до п.4 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.

35. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/11236/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 на підставі п.4 ч.1 ст.293 ГПК, оскільки підстави, зазначенні скаржницею в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, є неповажними.

Керуючись статтями 119, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/11236/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

В. Студенець