Рішення

від 14.12.2023 по справі 148/1450/23

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 148/1450/23

Провадження № 2/148/521/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Дамчука О.О.,

за участю секретаря Носулько К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування арешту з майна.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даним позовом посилаючись на те, що 23.05.2023 року звернувшись до Центру надання адміністративних послуг Тульчинської міської ради з метою провести реєстрацію місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою, квартира АДРЕСА_1 , отримала інформаційну довідку 7850, відповідно до якої наявні, на дану квартиру, заборона № 5366269 та № 53666307, які накладені 25.07.2007 р. Тульчинською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлень 361 від 15.08.2000 р. (поновлення архівних даних).

На виконання ухвали Тульчинського районного суду від 14 липня 2023 р. в справі № 148/1299/23 (забезпечення доказів до подання позову) до Тульчинського районного суду Державний нотаріальний архів Вінницької області за вхідним № 6552/23ВХ від 24.07.2023 року надав копію заборони накладеної приватним нотаріусом Тульчинського нотаріального округу Бондаренко Г.С. на підставі договору застави від 15.08.2000 року за реєстровим № 6 посвідченого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Бондаренко Г.С. на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до вказаної заборони обтяження на зазначену квартиру накладені на підставі договору застави № 6 від 15.08.2000 року, виданого приватним нотаріусом Бондаренко Г.С. Позивачем в законному порядку набуто право власності на вказану квартиру, вона вільно нею володіє майже 23 роки, і наявність арешту в правовідносинах в яких вона не є стороною створює їй суттєві перешкоди в користуванні майном.

Просить суд скасувати заборону накладену на квартиру АДРЕСА_1 із реєстраційними номерами обтяжень: 5366269 та 5366307. Судові витрати залишити за позивачем.

Представник позивача, за дорученням адвокат Кугутюк О.В. у судове засідання надав заяву згідно якої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглянути без участі позивача та її представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, заяв та клопотань про відкладення судового засідання або про розгляд справи у його відсутності від останнього на адресу суду не надходили.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, на адресу суду надала заяву про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом з`ясовано, що згідно договору дарування від 14.12.2000 року, ОСОБА_5 , який діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_2 подарували квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6 . Право власності за ОСОБА_6 зареєстровано в Тульчинському МБТІ за № 3070-33 від 22.01.2001 року. (а.с. 12-13)

Згідно свідоцтва про розірвання шлюб, серія НОМЕР_1 від 25.02.2011 року, ОСОБА_7 розірвав шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації розірвання шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_8 . (а.с. 7)

Згідно свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_2 від 16.08.2013 року, ОСОБА_9 одружився з ОСОБА_8 , після державної реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_1 . (а.с. 8)

Згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 від 25.08.2013 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована по АДРЕСА_2 з 26.02.2001 року.(а.с. 5-6)

Згідно Витягу з рішення № 16 від 11.12.2015 року Тульчинської міської ради Вінницької області «Про перейменування вулиць і провулків міста Тульчина», вул. Лейби Дейча перейменовано на вул. Європейська. (а.с.14)

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 333237850 від 23.05.2023 року, на кв. АДРЕСА_1 накладена заборона за № 5366269 від 25.07.2007 Тульчинською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлень 361 від 15.08.2000 (поновлення архівних даних) .(а.с. 10-11)

Згідно повідомлення про накладення заборони від 15.08.2000 року, приватний нотаріус Тульчинського районного нотаріального округу Бондаренко Г.С. наклала заборону на відчуження об`єкту нерухомого майна, а саме: кв. АДРЕСА_1 на підставі договору застави за № 6 від 15.08.2000 року. (а.с. 20-21)

Згідно Договору застави від 15.08.2000 року, (зареєстрованого в реєстрі за № 2631) посвідченого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Бондаренко Г.С., ОСОБА_5 та ОСОБА_2 заборгував ОСОБА_3 8145,00 грн. В забезпечення сплати коштів заставили кв. АДРЕСА_1 .(а.с. 31)

Згідно відповіді Тульчинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тульчинському районі Вінницької області за № 637-28.24-35 від 13.11.2023 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .(а.с. 72)

Таким чином судом встановлено, що в цілях виконання Договору застави від 15.08.2000 року, (зареєстрованого в реєстрі за № 2631) посвідченого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Бондаренко Г.С., - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в забезпечення сплати коштів ОСОБА_3 у сумі 8145,00 грн., заставили кв. АДРЕСА_1 , яка останнім належала на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30.11.1995 року під № НОМЕР_4 .

Вищезазначену суму ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зобов`язалися сплатити ОСОБА_3 в строк до 15 листопада 2000 року.

14.12.2000 року, ОСОБА_5 , який діє від свого імені та в інтересах ОСОБА_2 подарували квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_6 .

Згідно договору дарування від 14.12.2000 року квартира АДРЕСА_1 під арештом не перебуває. Право приватної власності за ОСОБА_6 зареєстровано в Тульчинському МБТІ за № 3070-33 від 22.01.2001 року.

На час розгляду справи інформація яка свідчила про відкриття виконавчого провадження за Договором застави від 15.08.2000 року відсутня. Крім цього відповідач ОСОБА_3 , яка являється стороною договору застави не заперечує, щодо зняття арешту з квартири.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зауважує, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин правореалізаційної та правозастосовчої діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Зазначеними приписами саме на суд покладено виконання позитивних зобов`язань держави щодо вирішення спорів між учасниками юридичного конфлікту, які виникають між ними у відносинах власності при реалізації належних їм правомочностей.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У даній правовій ситуації накладення арешту на майно ОСОБА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 , унеможливлює здійснення належного захисту майнових прав позивача щодо зняття арешту з його майна, оскільки чинне законодавство не регулює питання зняття обтяжень з майна боржника у випадку добровільного виконання умов договору застави, оскільки як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_3 , яка являється стороною договору застави, претензій щодо зняття арешту з квартири не має.

При цьому суд враховує те, що наявність протягом тривалого часу (більше 20 років) нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення грошових коштів на виконання Договору застави від 15.08.2000, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном добросовісного набувача.

На підставі зазначеного суд вважає, що не зняття арешту з майна добросовісного набувача, саме за обставинами цієї справи є протиправною бездіяльністю органу державної нотаріальної контори, і порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту шляхом скасування арешт з майна боржника.

Відповідно до частин третьої, восьмої статті 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

За таких обставин та враховуючи відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, відсутність будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення з боржника грошових коштів за договором застави, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, що є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, у зв`язку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2, 10, 12, 76, 81, 89, 141, 263, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття арешту з майна - задовольнити.

Скасувати арешт квартири АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер обтяження: 5366269, 5366307 від 25.07.2007) накладений приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Бондаренко Г.С. на підставі договору застави від 15.08.2000 року за реєстровим № 6.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Апеляційного суду Вінницької області

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду..

Суддя О.О.Дамчук