Рішення

від 05.12.2023 по справі 521/9158/23

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/9158/23

Провадження №2/521/2878/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Бодрухіної К.І.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФЛБТРАНС»,за участітретьої особи:Головного управлінняДержавної податковоїслужби вОдеській областіяк відокремленийпідрозділ Державноїподаткової службиУкраїни провстановлення фактуперебування втрудових відносинахта стягненнязаробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛБ ТРАНС», в якому просила встановити факт перебування у трудових відносинах ОСОБА_1 із ТОВ «ФЛБ ТРАНС» з 06.09.2022 року по 26.09.2022 року. Стягнути на користь ОСОБА_1 із ТОВ «ФЛБ ТРАНС» заборгованість по заробітній платі в сумі 6 818,18 гривень. Зобов`язати ТОВ «ФЛБ ТРАНС» нарахувати та сплатити відповідно до законодавства податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 з 06.09.2022 року по 26.09.2022 року.

Позов обґрунтований наступними обставинами. У період з 06 вересня 2022 року по 26 вересня 2022 року позивач працювала на посаді бухгалтера у відповідача без укладення трудового договору в ТОВ «ФЛБ ТРАНС» із заробітною платою 10000,00 гривень. Заробітна плата позивачу не виплачена по дійсний час. Факт роботи та встановлення зазначеного розміру заробітної плати підтверджується особистими показами директора ТОВ «ФЛБ ТРАНС» ОСОБА_2 , наданих в якості потерпілої у кримінальному провадженні за № 12022163470000687 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, а також повідомленням про підозру зі змінами та обвинувальним актом у вказаній справі. При визначенні розміру заборгованості по заробітній платі позивач виходить із суми 10 000 гривень за місяць та вважає, що вона нараховується з моменту фактичного працевлаштування в ТОВ «ФЛБ ТРАНС» з 06.09.2022 року по дату фактичного припинення трудових відносин 26.09.2022 року. 10000/22 (кількість робочих днів у вересні 2023р.) *15 (кількість днів роботи у вересні 2023р.) = 6 818,18 гривень.

В ході розгляду справи представником відповідача надано відзив на позов із запереченнями проти позову. В обґрунтування заперечень сторона відповідача наполягає на відсутності трудових відносин між сторонами. Позивач повинна була дотриматися умов, необхідних для укладення трудового договору, передбачених КЗпП України, а саме скласти заяву про прийняття її на роботу, подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку тощо. Однак вказаних вимог трудового законодавства позивачем виконано не було. Встановлення факту наявності трудових відносин між робітником і роботодавцем можливе, на думку сторони відповідача, при встановленні виконання робітником трудових функцій, підпорядкування робітника правилам внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення робітнику умов праці та виплати винагороди за виконану роботу. Тобто, чинне законодавство передбачає єдиний порядок оформлення трудових відносин. В той же час, як і підтверджує сама позивач, заяви про прийняття на роботу вона не писала, трудову книжку та паспортні дані не надавала, з внутрішнім трудовим розпорядком її не було ознайомлено. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначає, що з позовної заяви взагалі не можна зрозуміти, на яку посаду претендувала позивач у ТОВ «ФЛБ ТРАНС». Таким чином, із ОСОБА_1 не існувало трудових відносин, заяву про прийняття на роботу позивач не писала, накази або розпорядження про прийняття та/або накази, розпорядження про звільнення ОСОБА_1 не приймалися, з правилами внутрішнього трудового розпорядку позивач ознайомлена не була.

Позивач у відкритому судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов.

Представник третьої особи Головного управління Державної податкової служби в Одеській області як відокремленийпідрозділ Державноїподаткової службиУкраїни у відкрите судове засідання не з`явився, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи у відсутність представника до суду не подав.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованихКонституцією Українита законами, прав і законних інтересів фізичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до суду наділені, зокрема, фізичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 направлені на встановлення факту існування між нею та ТОВ «ФЛБ ТРАНС» трудових відносин та стягнення заборгованості по заробітній платі.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що в період з 06.09.2022 року по 26.09.2022 року виконувала в ТОВ «ФЛБ ТРАНС» функції бухгалтера, без документального оформлення трудового договору із визначеною заробітною платою в розмірі 10000 грн. Після звільнення з роботи 26.09.2022 року відповідач не виплатив ОСОБА_1 заробітну плату, визначену усною угодою сторін.

Згідно із положеннями ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором.

Захист цивільних прав - це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1, 2статті 77 ЦПК України).

Як передбачено статтями 79, 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Частина третя статті 24 КЗпП України встановлює заборону на допуск працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз діючого трудового законодавства дає підстави дійти висновку про те, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд керується тим, що позивач, яка просить встановити факт її перебування у трудових відносинах з відповідачем, не доказала належними та допустимими доказами зазначені обставини, оскільки в матеріалах справи відсутні заява про прийняття на роботу, трудова книжка позивача не містить відповідного запису про прийняття на роботу та звільнення з роботи ОСОБА_1 , не доведено факту роботи за правилами внутрішнього трудового розпорядку з визначенням робочого місця та відсутні докази порядку нарахування та виплати заробітної плати за трудовим договором.

На підтвердження обставин перебування із відповідачем у трудових відносинах ОСОБА_1 надала до суду копію протоколу допиту директора ТОВ «ФЛБ Транс» ОСОБА_2 в якості потерпілої, під час якого ОСОБА_2 зазначає обставини знайомства із ОСОБА_1 та обставини перебування ОСОБА_1 у приміщенні, в якому розташовано ТОВ «ФЛБ Транс».

Суд критичноставиться довказаного протоколудопиту потерпілої,так як перебування ОСОБА_1 у приміщенні за адресою перебування відповідача, не свідчить про існування трудових відносин між ними та не підтверджує фактичного допущення позивача до роботи.

За приписами ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 21, 24 КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 258-259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЛБ ТРАНС», за участі третьої особи: Головного управління Державної податкової служби в Одеській області як відокремленийпідрозділ Державноїподаткової службиУкраїни про встановлення факту перебування в трудових відносинах та стягнення заробітної плати залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення виготовлено 11 грудня 2023 року.

Суддя: Ю.В. Тополева