Постанова

від 13.12.2023 по справі 922/2361/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Харків Справа № 922/2361/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В..

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача (стягувача) Майтапова В.Ю. на підставі довіреності від 30.07.2021 №640/21-Н;

від 1-го та 2-го відповідачів Романченко О.М. на підставі ордеру серії АХ №1096379 від 19.10.2023 ; на підставі ордеру серії АХ №1136826 від 26.08.2023;

2-й відповідач ОСОБА_1 (особисто) на підставі паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ (вх. №2469 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2361/23 (суддя Погорелова О.В., постановлену в м. Харків, дата складення повного тексту 01.11.2023) за результатами розгляду заяви Фермерського господарства "Колосок" та фізичної особи ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі №922/2361/23

за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ

до 1-го відповідача: Фермерського господарства "Колосок", Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів,

до 2-го відповідача: фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Фермерського господарства "Колосок" та ОСОБА_1 , в якому просило суд стягнути з відповідачів на свою користь солідарно заборгованість за кредитним договором №011/1800/01301014 від 19.11.2021 у розмірі 2076991,35грн., з яких: 1938640,03грн. заборгованість за кредитом, 138351,32грн. заборгованість за відсотками.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі №922/2361/23 позов задоволено; стягнуто солідарно з Фермерського господарства "Колосок" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Райфайзен Банк" заборгованість за кредитним договором №011/1800/01301014 від 19.11.2021 в розмірі 2076991,35грн. (з яких: 1938640,03грн. заборгованість за кредитом, 138351,32грн. заборгованість по відсоткам) та 31154,87грн. судового збору.

23.10.2023 до господарського суду Харківської області від представника Фермерського господарства "Колосок" та фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2361/23 боржники посилались на те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05:30 хвилин 24.02.2022, який триває досі.

Землі Фермерського господарства «Колосок» та його матеріально-технічна база знаходяться на території Золочівської територіальної громади Харківської області (межують із смт. Козача Лопань, яке перебувало у 2022 році під окупацією), на якій у 2022 році велись активні бойові дії, через що врожай 2022 року був знищений, а 2/3 посівної площі були заміновані та стали тимчасово непридатними для сільськогосподарського виробництва, внаслідок чого у 2022 році Фермерським господарстом «Колосок» було засіяно тільки 182,5га з 485га, що обробляються господарством.

Крім того, боржники зазначали, що через обстріли було знищено більшу частину техніки, що належить господарству та ОСОБА_1 , а також знищено чи значною мірою пошкоджено іншу матеріально-технічну базу господарства (будівлі, ангари, технічні приміщення).

Отже, як стверджували боржники, порушення строків погашення зобов`язань за кредитним договором перед Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та відповідно своєчасне виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2361/23 викликано виключно викладеними обставинами.

Боржники також звертали увагу місцевого господарського суду на те, що протягом 2022 - 2023 року ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Колосок» за власні кошти частково розмінували сільськогосподарські угіддя товариства та засіяли врожай на наступний рік, а кошти господарства у 2023 році першочергово направлялись на розмінування угідь, ремонт та відновлення техніки і матеріально-технічної бази.

З огляду на вказані обставини, боржники мають намір повністю погасити наявну заборгованість перед Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" за рахунок врожаю 2024 року.

В той же час, відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі №922/2361/23 матиме наслідком арешт рахунків Фермерського господарства «Колосок», а також арешт належної йому сільськогосподарської техніки, що паралізує діяльність підприємства, унеможливіть збирання врожаю та призведе до банкрутства підприємства.

Враховуючи відсутність вини відповідачів (боржників) у невиконанні зобов`язань за кредитним договором, приймаючи до уваги надзвичайні події (повномаштабне вторгнення Російської Федерації, ведення активних бойових дій на території Золочівської територіальної громади, знищення значної частини техніки та матеріально-технічної бази підприємства, замінування, і як наслідок, неможливість обробки 2/3 сільськогосподарських угідь ФГ "Колосок", наявність реальної можливості погасити існуючу заборгованість за рахунок врожаю 2024 року), боржники вважають, що існують підстави для відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі №922/2361/23.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2361/23 задоволено заяву Фермерського господарства "Колосок" та фізичної особи ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду; відстрочено виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2361/23 на строк 12 місяців з моменту його ухвалення, тобто до 10.10.2024року.

Відповідні висновки місцевого господарського суду мотивовані тим, що боржники, посилаючись на скрутне фінансове становище, що виникло внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та введений воєнний стан, не ухиляються від виконання судового рішення, а лише вказують про неможливість погашення наявної заборгованості за судовим рішенням перед стягувачем одним платежем.

Місцевим господарським судом також було зазначено про те, що інтерес боржників полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи господарства, зважаючи на можливість оплатити наявний борг з майбутніх доходів від господарської діяльності (врожай 2024 року).

З огляду на зазначене, розглянувши заяву боржників про відстрочення виконання судового рішення, дослідивши надані боржниками документи, враховуючи надані боржниками пояснення щодо очікування отримання коштів від реалізації вирощеного врожаю 2024 року, а також відсутність заперечень з боку позивача, враховуючи існування надзвичайних обставин в Україні через військову агресію Російської Федерації проти України, введення у зв`язку з цим воєнного стану, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви боржників про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2361/23 на строк 12 місяців з моменту його ухвалення, тобто до 10.10.2024.

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2361/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Фермерського господарства "Колосок" та фізичної особи ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Фермерського господарства "Колосок" та фізичної особи ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2361/23.

Зокрема, апелянт зазначає, що згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, отриманої 07.11.2023 року, 2-му відповідачу - ОСОБА_1 належить на праві власності земельні ділянки, а також інше нерухоме майно

До того ж, як стверджує апелянт, Фермерське господарство "Колосок" та Фермерське господарство "АГРО ЖУК" користуються земельними ділянками на праві оренди (відображено в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 07.11.2023 року).

Наведені вище обставини, які підтверджуються відповідними доказами, а саме Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, спростовуються доводи відповідачів (боржників) щодо скрутного матеріального становища та, як наслідок, свідчать про відсутність правових підстав для відстрочення виконання рішення суду.

Апелянт також звертає увагу суду на те, що АТ «Райффайзен Банк» надавало пропозиції відповідачам, щодо добровільного врегулювання боргу по кредиту (часткове прощення, дострокове погашення боргу, меншу ніж в рішенні суду, рефінансування, входження в графік, неподання виконавчого листа до примусового виконання в разі добровільного погашення заборгованості за кредитом) в розумні строки та лише в разі затвердження даних домовленостей повноважним органом АТ «Райффайзен Банк». Зокрема, в розмовах з менеджерами по врегулюванню заборгованості клієнт повідомляв, що зібрав хороший врожай, має проблеми з реалізацією, так як шукає кращу ціну реалізації. На уточнюючі питання скільки він хоче отримати від реалізації товару називав ціни значно вище ніж ринкові. До того ж, замість погашення заборгованості по кредитному договору №011/1800/01301014 від 19.11.2021 року, у 2022 році купував нерухомість.

Отже, суд першої інстанції не в повній мірі з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2361/23; встановлено відповідачам у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України) з дня вручення даної ухвали; встановлено сторонам у справі строк для подання заяв і клопотань - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.; призначено справу до розгляду на 13.12.2023 о 15:45 год.

07.12.2023 представником боржників подано до Східного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№15145), в якому просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2361/23 залишити без змін.

12.12.2023 апелянтом подано до апеляційного господарського суду заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.12.2023 задоволено заяву представника Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" про участь у судовому засіданні 13.12.2023 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 13.12.2023 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2361/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Фермерського господарства "Колосок" та фізичної особи ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду.

Представник відповідачів (боржників) заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2361/23 залишити без змін.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, що представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим..

Частиною четвертою статті 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (частини 4, 5 та 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

З правового аналізу наведених норм вбачається, відстрочення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочення виконання рішення суду не повинно шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. ", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочення виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочення виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Із підстав, умов та меж надання відстрочення виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочення без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

В обґрунтування наявності підстав для задоволення клопотання про відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2361/23 боржники посилались на те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05:30 год. 24.02.2022,, який наразі триває.

Землі Фермерського господарства «Колосок» та його матеріально-технічна база знаходяться на території Золочівської територіальної громади Харківської області (межують із смт. Козача Лопань, яке перебувало у 2022 році під окупацією та на якій у 2022 році велись активні бойові дії), через що врожай 2022 року був знищений, а 2/3 посівної площі були заміновані та стали тимчасово непридатними для сільськогосподарського виробництва, внаслідок чого у 2022 році Фермерським господарством «Колосок» було засіяно тільки 182,5 га з 485 га, що обробляються господарством.

Крім того, боржники зазначали, що через обстріли було знищено більшу частину техніки, що належить господарству та ОСОБА_1 , а також знищено чи значною мірою пошкоджено матеріально-технічну базу господарства (будівлі, ангари, технічні приміщення).

Отже, як стверджували боржники, порушення строків погашення зобов`язань за кредитним договором перед Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" та відповідно своєчасне виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі № 922/2361/23 викликано виключно вищевикладеними обставинами.

Боржники також звертали увагу місцевого господарського суду на те, що протягом 2022 - 2023 року ОСОБА_1 та Фермерське господарство «Колосок» за власні кошти частково розмінували сільськогосподарські угіддя товариства та засіяли врожай на наступний рік. Першочергово кошти господарства у 2023 році направлялись на розмінування угідь, ремонт та відновлення постраждалої техніки і матеріально-технічної бази.

З огляду на вказані обставини, боржники визнають наявність боргу та мають намір повністю погасити наявну заборгованість перед Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" за рахунок врожаю 2024 року.

Боржники зазначають, що негайне відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі №922/2361/23 матиме наслідком арешт рахунків Фермерського господарства «Колосок», а також арешт належної йому сільськогосподарської техніки, що паралізує діяльність підприємства, унеможливіть збирання врожаю та призведе до банкрутства підприємства.

Враховуючи відсутність вини відповідачів у невиконанні зобов`язань за кредитним договором, приймаючи до уваги надзвичайні події (повномаштабне вторгнення Російської Федерації, ведення активних бойових дій на території Золочівської територіальної громади, знищення значної частини техніки та матеріально-технічної бази підприємства, замінування, і як наслідок неможливість обробки 2/3 сільськогосподарських угідь Фермерського господарства «Колосок», наявність реальної можливості погасити існуючу заборгованість за рахунок врожаю 2024 року) боржники вважають, що існують законні підстави для відстрочення виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі №922/2361/23.

На підтвердження викладених обставин боржниками до заяви про відстрочення виконання рішення суду було додано витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.04.2022, копії свідоцтв про державну реєстрацію техніки, технічні звіти від 04.05.2023 та 09.05.2023 про стан будівель та споруд, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, фототаблиці, звіти про площі та валові збори врожаю сільськогосподарських культур, звіт про посівні площі сільськогосподарських культур, фото пошкоджених будівель та техніки.

Судова колегія зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб, тобто до 25.04.2022

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 №259 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні. Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05:30 год.25.04.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 22.05.2022 №2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05:30 год. 23.08.2022 строком на 90 діб.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану").

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 із змінами, Золочівська селищна територіальна громада увійшла до означеного переліку.

Судова колегія зазначає, що на час розгляду клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, з початком введення в Україні воєнного стану Золочівська селищна територіальна громада Богодухівського району Харківської області, на території якої розташовано Фермерське господарство "Колосок", з перших днів військової агресії знаходилась в зоні активних бойових дій.

Відповідні обставини, в силу приписів частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

Судова колегія враховує, що відповідно до листа Торгово - промислової палати України від 28.02.2022, вих.№2024/02.0-7.1 визнано військову агресію Російської Федерації проти України форс-мажорними обставинами з 24.02.2022 року. За даним листом ТПП засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану і з 05:30 год. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово - промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Місцевим господарським судом встановлено, що боржники, посилаючись на скрутне фінансове становище, яке є наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України та, як наслідок, введення воєнного стану на території України, не ухиляються від виконання судового рішення, а лише вказують про неможливість негайного погашення стягувачеві в повному обсязі наявної заборгованості за судовим рішенням.

Інтерес боржників полягає у погашенні наявної суми боргу при збереженні сталої роботи господарства в подальшому та за рахунок майбутніх доходів від господарської діяльності (врожай 2024 року).

Отже, наведені вище обставини, які склались та не залежать від волі відповідачів, підтверджують відсутність у них в даний час об`єктивної можливості виконати негайно в повному обсязі рішення господарського суду Харківської області від 10.10.2023 у справі №922/2361/23 та свідчать про винятковість цього випадку у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає, що з метою дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи при цьому встановлені факти та обставини, наявність доказів на підтвердження існування обставин, які ускладнюють виконання рішення суду відповідачами, враховуючи баланс майнових інтересів як боржників, так і стягувача, зважаючи на те, що відстрочення виконання рішення в межах строку визначеного статтею 331 Господарського процесуального кодексу України не може призвести до порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції прав позивача на отримання коштів а тільки змінює термін повернення боржником стягнутої судом суми боргу та, тим самим, створює умови, що гарантують захист майнових інтересів як стягувача, так і боржників, є правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про часткове задоволення клопотання відповідача та відстрочення виконання рішення до 10.10.2024.

Судова колегія зазначає, що в даному випадку господарським судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі було наведено відповідні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення, і в даному випадку не вбачається, що суд використав свої повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або з недотриманням балансу інтересів сторін.

При цьому, як було зазначено вище, питання щодо відстрочення виконання рішення належить до дискреційних повноважень суду.

Щодо доводів апелянта про те, що наявною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформацією спростовуються доводи відповідачів (боржників) щодо скрутного матеріального становища та, як наслідок, свідчать про відсутність правових підстав для відстрочення виконання рішення суду, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1 та 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Господарський процесуальний кодекс України встановлює строки та порядок подання сторонами у справі доказів.

Частиною 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з положеннями частин 1, 2, 3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

З відповідних положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що заперечення з посиланням на відповідні обставини та докази, якими стягувач (позивач) обґрунтовує підстави для відмови в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, повинні існувати на момент подання заперечень до суду, і саме на стягувача (позивача) покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з запереченнями.

Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже, така обставина, як відсутність існування доказів на момент подання відповідних заперечень, взагалі виключає можливість прийняття судом додаткових доказів незалежно від причин їх неподання позивачем (стягувачем). Навпаки, саме допущення такої можливості судом матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Подібні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 19.10.2021 у справі №903/533/21.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2023 було прийнято заяву Фермерського господарства "Колосок" та фізичної особи ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду до розгляду та призначено розгляд заяви на 31 жовтня 2023 року о 09:45 год. (т.2 а.с.185).

Копія вказаної ухвали була надіслана сторонам, в тому числі позивачу (стягувачу) через підсистему Електронний суд до його електронного кабінету та отримана останнім 23.10.2023 о 15:43 год., що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (т.2 а.с.188).

Отже, у розумінні вимог статі 169 Господарського процесуального кодексу України стягувач (позивач) мав можливість подати до суду відповідні заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду з посиланням на відповідні докази, проте наданим йому процесуальним правом не скористався.

Згідно з приписами частини 1, 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як було зазначено вище, стягувачем (позивачем) заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду подано не було. Відповідно обставини, на які він посилається в обґрунтування доводів апеляційної скарги, не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тому суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Зі змісту апеляційної скарги також не вбачається, що стягувач (позивач) посилається на докази неможливості подання заперечень з причин, що об`єктивно не залежали від нього, а тому доводи апелянта про те, що наявною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформацією спростовуються доводи відповідачів (боржників) щодо скрутного матеріального становища та як наслідок свідчать про відсутність правових підстав для відстрочення виконання рішення суду, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія зазначає, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апелянтом не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2361/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись ст.ст. 254, 255, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2361/23 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 21.12.2023

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий