Ухвала
від 21.12.2023 по справі 914/106/22
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2023 року

м. Київ

Справа № 914/106/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Берднік І. С., Чумака Ю. Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 і рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2022 у справі

за позовом Міністерства юстиції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Боднар"</a>,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2023 від Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 (повний текст складено 08.11.2023) і рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2022 у справі № 914/106/22, надіслана 04.12.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України, за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 15 цього Кодексу суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є майнова вимога про витребування майна балансовою вартістю 252 055,50 грн з чужого незаконного володіння, що є меншим, ніж п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2022 - 1 240 500,00 грн).

Звертаючись із касаційною скаргою, Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не погоджується з постановою суду апеляційної інстанції та рішенням місцевого господарського суду, вважає їх незаконними і необґрунтованим, ухваленими з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Також Західне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Проте скаржник не наводить випадків, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки доводи касаційної скарги Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не містять обґрунтування щодо необхідності відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відсутні підстави для висновку про можливість відкриття касаційного провадження у цій справі, зважаючи на таке.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Поряд із цим використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з особливого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Верховний Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".

Однак касаційна скарга Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції не містить обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення результату розгляду справи, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі немає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 і рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2022 у справі № 914/106/22, оскільки подана касаційна скарга не містить обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, то клопотання Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про поновлення строку на касаційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору слід залишити без розгляду.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішенням Конституційного Суду України від 22.11.2023 №10-р(ІІ)/2023 щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (щодо процесуальних фільтрів касаційної інстанції) та визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункти 1, 5 частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (щодо ціни позову для визначення малозначних справ у цивільному процесі). Пункти 1, 5 частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, які визнані неконституційними, втрачають чинність через 6 місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Отже зазначене рішення Конституційного Суду України не стосується застосування положень Господарського процесуального кодексу України, а саме частини 5 статті 12 та пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та не визнає неконституційним процесуальні фільтри в касаційній інстанції.

За таких обставин, керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 235, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції на постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.10.2023 і рішення Господарського суду Львівської області від 28.11.2022 у справі № 914/106/22.

2. Матеріали касаційної скарги повернути Західному міжрегіональному управлінню з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді І. С. Берднік

Ю. Я. Чумак

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення21.12.2023
Оприлюднено22.12.2023
Номер документу115821611
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/106/22

Постанова від 12.03.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 08.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 21.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 18.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Постанова від 30.10.2023

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Кравчук Наталія Миронівна

Ухвала від 30.10.2023

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Кравчук Наталія Миронівна

Ухвала від 26.09.2023

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Кравчук Наталія Миронівна

Ухвала від 19.09.2023

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Кравчук Наталія Миронівна

Ухвала від 19.09.2023

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Кравчук Наталія Миронівна

Ухвала від 14.08.2023

Господарське

Західний апеляційний господарський суд

Кравчук Наталія Миронівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні