Ухвала

від 21.12.2023 по справі 914/2089/13

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/2089/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 (особа, яка зверталась з апеляційною скаргою)

на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 у справі

за позовом заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі органу: Міністерства оборони України, Концерну «Військторгсервіс»

до Приватного підприємства «Гера-Медика»,

третя особа - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та зобов`язання повернути приміщення,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2023 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 у справі № 914/2089/13.

Оскаржуючи вищевказану ухвалу, заявник посилається на порушення процесуального законодавства з огляду на те, що судом не враховано чинні положення Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України), зокрема статей 272 та 269, які передбачають, що якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Натомість апеляційний суд застосував норми ГПК України, що діяли до 15.12.20217, як на підставу для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2013 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі № 914/2089/13.

Перевіривши доводи заявника касаційної скарги та додані до касаційної скарги документи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги та встановлено оскаржуваною ухвалою апеляційного господарського суду, рішенням Господарського суду Львівської області від 05.08.2013 у справі № 914/2089/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014, позовні вимоги задоволено, а саме визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, загальною площею 65,1 кв.м., яке знаходиться у АДРЕСА_1 , від 29.11.2007, укладений між Концерном «Військторгсервіс» в особі «Управління торгівлі Західного оперативного командування» та ПП «Гера-Медика», зобов`язано ПП «Гера-Медика» повернути до державної власності в особі Міністерства України у повне господарське відання Концерну «Військторгсервіс» нежитлові приміщення, загальною площею 65,1 кв.м., які знаходяться у м. Львові, вул. Стрийська, 61, загальною вартістю 114 474,00 грн.

В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на вищевказані рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі № 914/2089/13, в якій просив Західний апеляційний господарський суд:

залучити апелянта до участі у справі, як особу стосовно якої було вирішено питання про її права, свободи та обов`язки;

відкрити апеляційне провадження у справі № 914/2089/13;

зупинити дію постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі №914/2089/13;

скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі № 914/2089 та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (правонаступником якого є Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону) в інтересах держави в особі органу Міністерства оборони України, Концерну «Військторгсервіс» до Приватного підприємства «Гера- Медика», третя особа: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29.11.2007 відмовити;

стягнути судові витрати з прокуратури Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (правонаступником якої є Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону), Міністерства оборони України та Концерну «Військторгсервіс».

До апеляційної скарги додано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 05 серпня 2013 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі № 914/2089/13.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2013 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014.

Оскаржувана ухвалу обґрунтована неможливістю повторного апеляційного перегляду судового рішення, переглянутого в апеляційному порядку за правилами ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

Відповідно до пункту 13 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 03.10.2017 № 2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскарженні в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 91 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно з статтею 93 ГПК України (в зазначеній редакції), апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

За текстом частини п`ятої статті 85 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2013 переглядав Львівський апеляційний господарський суд, за результатами розгляду ухвалив постанову від 17.03.2014 у справі № 914/2089/13, якою залишив оскаржене рішення без змін.

Отже, апеляційним судом правильно зазначено, що в силу приписів частини п`ятої статті 85 ГПК України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2013 у справі № 914/2089/13 набрало законної сили після розгляду справи № 914/2089/13 апеляційним господарським судом.

Постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі № 914/2089/13 набрала законної сили з дня її прийняття.

Отже, оскільки оскаржувані ОСОБА_1 рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2013 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі № 914/2089/13 набрали законної сили до набрання чинності редакцією Кодексу від 03.10.2017, тому відповідно до пункту 13 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" цієї редакції можуть бути оскарженні в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, Західний апеляційний господарський суд правильно застосував пункт 1 частини першої статті 261 ГПК України в чинній редакції, відповідно до якої, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Аналогічні положення чинного ГПК України, передбачені частиною першою статті 293, застосовуються до оскарження судових рішень апеляційної інстанції, які набрали законної сили до набрання чинності редакцією Кодексу від 03.10.2017.

Згідно з пунктом 14 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 03.10.2017 №2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до 15.12.2017, можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

Відповідно до частини четвертої статті 287 ГПК України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

Розглядаючи питання про можливість подання касаційної скарги на рішення суду першої інстанції за скаргою особи, що не брала участь у справі, Верховний Суд виходить з того, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише у визначених законом випадках.

За змістом частини четвертої статті 287 ГПК України подання касаційної скарги такою особою дозволяється лише за наявності двох умов одночасно: судовим рішенням вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи; судове рішення переглядалось в апеляційному порядку за скаргою цієї особи, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.

З огляду на особливості та встановлені обмеження оскарження судових рішень, ухвалених до набрання чинності ГПК у редакції 2015, а саме: неможливість повторного апеляційного перегляду рішення як учасниками справи, так і особами, що не брали участь у справі, що унеможливлює виконання однієї з умов відповідно до частини четвертої статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає, що у такому разі касаційний перегляд рішення суду не допускається.

З урахуванням наведеного, Західним апеляційним господарським судом в оскаржуваній ухвалі правильно зазначено, що до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2013 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі № 914/2089/13 не можуть бути застосовані положення пунктів 13, 14 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (у редакції від 03.10.2017 №2147-VIII).

Рішення Господарського суду Львівської області від 05.08.2013 та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 у справі № 914/2089/13 не підлягають апеляційному оскарженню.

Аналогічний висновок щодо неможливості повторного апеляційного перегляду судового рішення, переглянутого в апеляційному порядку за правилами ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017) викладено в постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15, від 17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11, від 05.02.2021 у справі № 42/254.

При цьому Верховний Суд зауважив, що здійснення перегляду судового рішення, законність якого вже була предметом апеляційного розгляду (здійсненого за правилами, чинними на час набрання рішенням законної сили), є порушенням принципу правової визначеності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може бути наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду, щодо застосування статті 261 ГПК України, доводи викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не викликають сумнівів щодо правомірності її застосування.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 у справі № 914/2089/13 та відмову у відкритті касаційного провадження, адже у цій справі правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 у справі № 914/2089/13.

2. Матеріали касаційної скарги повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ