Ухвала

від 20.12.2023 по справі 752/13850/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/13850/23

Провадження №2-др/752/178/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін заяву адвоката Сербулова Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

01.11.2023 адвокат Сербулов Олександр Володимирович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу в розмірі 7500 грн.

Заява обґрунтована тим, що позивачка отримує професійну правничу допомогу у справі №752/13850/23 згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 02.03.2023 із адвокатом Сербуловим Олександром Володимировичем, яким визначено порядок розрахунку і сплати гонорару адвокату та відшкодування фактичних витрат понесених у зв`язку із виконанням договору.

Відповідно до п. 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе доручення надати правничу (правову) допомогу з усіх без виключення питань, пов`язаних із наслідками припинення шлюбних відносин клієнтки з ОСОБА_2 , в тому числі, але не обмежено у справах Голосіївського районного суду міста Києва №752/1058/23 та №752/2453/23. Справа Голосіївського районного суду міста Києва №752/13850/23, пов`язана із наслідками припинення шлюбних відносин клієнтки з ОСОБА_2 , як платником аліментів на дитину.

Відповідно до 6.4 договору за забезпечення адвокатом представництва клієнта у судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанції, клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 2500 грн. за одне (кожне) судове засідання.

Пунктом 6.6 договору встановлено розмір гонорару за підготовку (складання) та подання однієї заяви по суті справи, у справі про стягнення аліментів (заборгованості), в судах першої та апеляційної інстанцій на рівні 2500 грн. за кожен документ.

За наслідками розгляду цієї справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 понесла витрати, а саме, сплатила гонорар в сумі 7500 грн., який складається зі складання та подання адвокатом до суду заяв по суті справи (позовної заяви, відповіді на відзив, заяви про зміну предмету позову).

Вищевказані витрати підтверджуються актом прийому - передачі наданих послуг від 03.07.2023 №030701 (дата надання послуги: 03.07.2023, підготовка (складання) та подання позовної заяви про стягнення заборгованості по аліментам до Голосіївського районного суду міста Києва (п. 6.6 договору); актом прийому - передачі наданих послуг від 04.01.2023 №0401/01 (дата надання послуги: 02.10.2023, підготовка (складання) та подання відповіді на відзив у справі № 752/13850/23 Голосіївського районного суду міста Києва (п. 6.6 договору); актом прийому - передачі наданих послуг від 06.04.2023 №0604/02 (дата надання послуги: 17.10.2023, підготовка (складання) та подання заяви про зміну предмету позову у справі № 752/13850/23 Голосіївського районного суду міста Києва, (п. 6.6 договору); платіжною інструкцією від 01.11.2023 № 237150821; платіжною інструкцією від 04.10.2023 № 232141162; платіжною інструкцією від 19.10.2023 № 234990636.

Доказами надання вищевказаних послуг є наявні в матеріалах справи заяви по суті справи, зокрема, позовна заява, відповідь на відзив, заява про зміну предмету позову складені та підписані адвокатом. Розмір витрат на професійну правничу допомогу знаходиться в межах попереднього розрахунку, а зменшення розміру обумовлено відсутністю необхідності складання додаткових процесуальних документів та оперативним розглядом цієї справи судом.

Зміна предмету позову обумовлена поведінкою відповідача, яка полягала у невиконанні п. 4.3 Договору (не надавав на вимогу довідку з місця роботи про розмір доходу, а також інші документи, що підтверджуються отримання доходу (договори, рахунки на оплату послуг тощо). З огляду на наведене, позовну заяву було складено з урахуванням наявної інформації, у складі якої подано клопотання про витребування відомостей про доходи відповідача у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДПС у м. Києві

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13.07.2023 було відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, витребувано у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДПС у м. Києві відомості про доходи ОСОБА_2 .

Отже, позивачка, з незалежних від неї причин була позбавлена можливості скласти первісний позов без необхідності його подальшого коригування (зміни позовних вимог), що обумовлено поведінкою саме відповідача. Наведене є безумовною підставою для покладання понесених позивачкою витрат на заяву про зміну предмету позову також на відповідача.

Зміна предмету позову полягала в зменшенні розміру суми основного боргу з первісно заявлених 35978,22 грн. і обумовлена тим, що відповідач, після порушення провадження у цій справі частково погасив заборгованість (фактично, частково, визнав позовні вимоги), що було враховано позивачкою під час складання заяви.

Витрати на професійну правничу допомогу є необхідними та неминучими, пов`язаними з розглядом справи, її складністю, а їх розмір пропорційним, з огляду на значення цієї справи для позивачки.

Просив ухвалити додаткове рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу на користь позивачки в розмірі 7500 грн.

Відповідач ОСОБА_2 надав заяви, в яких просив залишити без розгляду заяву про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на недотримання позивачкою приписів ч.1 ст. 246 ЦПК України, та про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу, оскільки частина витрат не пов`язана з розглядом цієї справи, а частина витрат є необґрунтованою та непропорційною до предмету спору. Просив врахувати його матеріальний стан.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Враховуючи наведене, додаткове рішення ухвалюється в порядку спрощеного позовного провадження, виклик сторін у судове засідання суд необхідним не вважає.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини, пені, нарахованої на заборгованість по аліментам, та додаткових витрат.

18.10.2023 судом було ухвалене рішення, згідно з яким позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з січня 2021 року по березень 2023 року в розмірі 8101 (вісім тисяч сто одна) грн. 71 коп., додаткові витрати на дитину в сумі 1265 (одна тисяча двісті шістдесят п`ять) грн. 00 коп., пеню по аліментам за період з січня 2021 року по березень 2023 року в розмірі 34109 (тридцять чотири тисячі сто дев`ять) грн. 64 коп. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Питання розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення від 18.10.2023 не вирішувалось.

У позові було попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.

До позову додано копію ордеру про надання правової (правничої) допомоги від 03.07.2023 на ім`я адвоката Сербулова О.В.

До заяви про ухвалення додаткового рішення додані копія ордеру про надання правової (правничої) допомоги від 03.07.2023 на ім`я адвоката Сербулова О.В., акти прийому-передачі наданих послуг від 03.07.2023 на суму 2500 грн., від 04.10.2023 на суму 2500 грн., від 19.10.2023 на суму 2500 грн., копії платіжних інструкцій від 01.11.2023 про сплату ОСОБА_1 гонорарів згідно актів від 03.07.2023 на суму 2500 грн., від 04.10.2023 на суму 2500 грн., від 19.10.2023 на суму 2500 грн.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вивчивши докази, надані представником позивача на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу, суд відзначає наступне.

Виходячи з аналізу положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

З договору про надання правової допомоги від 02.03.2023, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Сербуловим О.В., встановлено, що він приймає доручення надавати правничу допомогу з усіх без винятку питань, пов`язаних із наслідками припинення шлюбних відносин з ОСОБА_2 , в тому числі, але не обмежено у справах Голосіївського районного суду міста Києва №752/1058/23 та №752/2453/23.

Суд відзначає, що внаслідок розірвання шлюбу на майбутнє припиняються права та обов`язки дружини та чоловіка як подружжя. При цьому обов`язок відповідача утримувати свою дитини виникає у нього з моменту народження дитини і припиняється по досягненню дитиною повноліття, а не після розірвання шлюбу.

Таким чином, витрати на правову допомогу, які понесла позивач у справі про стягнення заборгованості, пені по аліментам та додаткових витрат на утримання дитини, не можуть підтверджуватись договором про надання правової допомоги в інших судових справах.

Наведене дає суду підстави для висновку про недоведеність витрат на професійну правничу допомогу, що має наслідком відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст.270, 353 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву адвоката Сербулова Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова