Ухвала

від 17.07.2024 по справі 752/13850/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 752/13850/23

№ апеляційного провадження: 22-з/824/1081/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Сербулова Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини, пені, нарахованої на заборгованість по аліментам та додаткових витрат,-

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам на утримання неповнолітньої дитини, пені, нарахованої на заборгованість по аліментам та додаткових витрат, у якому просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з січня 2020року по травень 2023року в сумі 35 978 грн 22 коп, пеню в сумі 33 558 грн 52 коп та додаткові витрати на дитину в сумі 1 265 грн, судові витрати покласти на відповідача.

17 жовтня 2023 року представником ОСОБА_1 подано заяву про зміну предмету позову, у якому позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 12 244 грн 13 коп за період з січня 2021року по травень 2023року пеню в сумі 38 252 грн 06 коп та додаткові витрати на дитину в сумі 1 265 грн, судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_3 , за період з січня 2021 року по березень 2023 року в розмірі 8 101 грн 71 коп, додаткові витрати на дитину в сумі 1 265 грн, пеню по аліментам за період з січня 2021 року по березень 2023 року в розмірі 34 109 грн 64 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 073 грн 60 коп.

Не погодившись з указаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2023 року скасовано. Ухвалено по справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у сумі 11 000 грн, а також додаткові витрати в сумі 1 265 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 073 грн 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати пов`язані з оплатою судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 500 грн 35 коп.

Окрім цього, як свідчать матеріали справи, у листопаді 2023 року адвокат Сербулов О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся у районний суд з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу в розмірі 7 500 грн., понесених позивачкою під час провадження справи в районному суді.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року заяву адвоката Сербулова О.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишено без задоволення. На дане судове рішення адвокатом Сербуловим О.В. в інтересах ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року апеляційну скаргу задоволено частково. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023року скасовано. Постановлено по справі нове судове рішення про часткове задоволення заяви й стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, понесену під час розгляду справи в суді першої інстанції, в сумі 3500 грн.

18 червня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява адвоката Сербулова О.В. в інтересах ОСОБА_1 про прийняття додаткової постанови в якій просив здійснити розподіл судових витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу адвоката та стягнути з ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20 000 грн., яка складається з 7500грн. витрат, понесених у районному суді та 12 500 грн - під час провадження справи в суді апеляційної інстанції.

Заява обґрунтована тим, що у судовому засіданні від 12 червня 2024 року відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦК України, представник позивачки до закінчення судових дебатів зробив заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Вказує, що ОСОБА_1 отримує професійну правничу допомогу згідно договору про надання правової (правничої) допомоги від 02 березня 2023 року із адвокатом Сербуловим О.В., у зв`язку з чим під час розгляду справи №752/13850/23 понесла витрати на професійну правничу допомогу.

Зазначає, що відповідно до п. 1.1. договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе доручення надати правничу (правову) допомогу з усіх без виключення питань, пов`язаних із наслідками припинення шлюбних відносин клієнтки з ОСОБА_2 , в тому числі, але не обмежено у справах Голосіївського районного суду м. Києва №752/1058/23 та 752/2453/23.

Вказано, що відповідно до п. 6.4. договору про забезпечення адвокатом представництва клієнта у судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанції, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі 2 500 грн за одне (кожне) судове засідання.

Крім того пунктом 6.6. договору встановлено розмір гонорару за підготовку (складання) та подання однієї заяви по суті справи, у справі про стягнення аліментів (заборгованості), в судах першої та апеляційної інстанцій на рівні 2 500 грн за кожен документ.

Посилається на те, що за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції позивачка понесла витрати, а саме, сплатила гонорар в сумі 7 500 грн, який складається зі складання та подання адвокатом до суду заяв по суті справи, а саме: позовної заяви, відповіді на відзив, заяви про зміну предмету позову і підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг та платіжними інструкціями.

Окрім цього в ході перегляду справи у суді апеляційної інстанції, позивачкою понесено витрати у розмірі 12 500 грн, які підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг та платіжними інструкціями.

У судовому засіданні ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні заяви представника позивачки, посилаючись на часткове задоволення заяви й стягнення витрат під час розгляду справи в районному суді та відсутність обґрунтувань поважності причин неподання відповідних доказів, пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу під час розгляду справи апеляційним судом.

ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, адвокат Сербулов О.В. подав заяву про розгляд заяви без їх участі (а.с. 83-84 т.2).

Колегія суддів перевіривши матеріали справи, доводи заявника та заперечення відповідача вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, відповідно до справи, питання відшкодування витрат, в сумі 7 500 грн понесених позивачкою на професійну правничу допомогу під час провадження справи в суді першої інстанції, вирішено. Постановою Київського апеляційного суду від 17 липня 2024 року ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2023року про відмову в задоволенні заяви адвоката Сербулова О.В. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасовано й постановлено по справі нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3500 грн витрат, понесених на професійну правничу допомогу під час провадження справи в районному суді.

Отже, подана по справі заява ОСОБА_1 про стягнення 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції знайшла своє вирішення, а тому в зазначеній частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимог заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених під час апеляційного розгляду справи.

Згідно частина 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1 - 2 статті 133 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що:

"Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина 1 статті 182 ЦПК України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності".

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

18 червня 2024 року адвокатом Сербуловим О.В. в інтересах ОСОБА_1 подано до апеляційного суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з додатками: копією ордеру серії АІ № 1344069 від 03.07.2023, копії платіжних інструкцій № 538190164 від 20.01.2024, № 555526285 від 03.03.2024, № 593884263 від 04.06.2024 та копії актів прийому передачі наданих послуг (окремого обсягу) № 1901/06 від 19.01.2024 - за підготовку (складання) та подання апеляційної скарги на ухвалу суду від 20.12.2023 складає - 2500 грн, № 0103/01 від 01.03.2024 - за підготовку (складання) та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду від 18.10.2023 складає - 2500 грн; № 1505/01 від 15.05.2024 - за представництво в судових засідання від 08.05.2024 та 15.05.2024 складає - 5 000 грн; № 1406/02 від 14.06.2024 - за представництво в судовому засіданні 12.06.2024 на суму 2 500 грн (а.с. 54-60 т.2).

Заявник просив суд ухвалити додаткове рішення та стягнути із ОСОБА_2 12 500 грн витрат на правову допомогу, які позивачка сплатила адвокату під час провадження справи в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог

У випадку якщо сторона з поважних причин до закінчення судових дебатів не могла подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, та подає ці докази разом з відповідною заявою після прийняття рішення по суті позовних вимог, то така сторона повинна обґрунтувати поважність причин не подання таких доказів суду до закінчення судових дебатів у справі; у разі відсутності обґрунтування поважних причин чи їх неповажності суд відмовляє в задоволенні заяви про стягнення витрат (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду № 346/2744/21 від 22 квітня 2024 року.

Отже, процесуальні норми визначають, що у разі наявності намірів у сторони отримати відшкодування понесених нею судових витрат, така сторона зобов`язана подати такі докази до закінчення судових дебатів у справі.

Якщо своєчасній подачі зазначених доказів перешкоджають поважні причини, сторона повинна повідомити суд про такі причини, обґрунтувати їх поважність та неможливість подати докази у визначений процесуальний строк, а також, до закінчення судових дебатів, зробити заяву про зобов`язання подати докази про понесення судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Убачається, що 12.06.2024 у судовому засіданні на стадії судових дебатів представником позивача усно заявлено про те, що позивачкою понесено витрати на професійну правничу допомогу.

Суд з урахуванням викладеного та правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 10 січня 2024 року у справі № 285/5547/21 та від 22 квітня 2024 року у справі № 346/2744/21, звертає що доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів позивачка в особі представника не подала.

Також, всупереч положенням статті 246 ЦПК України, позивачка та її представник не навели суду жодних поважних причин щодо неможливості подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів.

Зокрема суд зауважує, що докази, які сторона позивачки надала до суду 18.06.2024 перебували у розпорядженні сторони спору ще до судових дебатів, проведених апеляційним судом 12.06.2024, однак не були подані у строки визначені правилами ч. 8 ст. 141 та ч. 1 ст. 246 України.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники подають докази у справі безпосередньо до суду, у строк, визначений законом або судом.

Отже, усі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані відповідачем у визначені процесуальними нормами строки, а неможливість подання доказів у такі строки повинна бути письмово доведена до суду та належним чином обґрунтована.

З аналізу наведених норм процесуального закону видно, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із вирішенням спору у відповідному судовому рішенні. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості своєчасно подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин; подачі відповідної заяви про це до закінчення судових дебатів; наявності належного обґрунтування поважності причин, що перешкоджають подачі доказів до закінчення судових дебатів.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивачки про стягнення витрат на правову допомогу, оскільки подана представником заява про стягнення витрат на правову допомогу не містить обґрунтування поважних причин неподання ним доказів, що підтверджують розмір судових витрат, до закінчення судових дебатів у справі.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви адвоката Сербулова Олександра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткової постанови - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 22 липня 2024 року.

Суддя-доповідач:

Судді: