Справа № 164/2165/19
п/с 2/164/370/2023
У Х В А Л А
21 грудня 2023 року. Селище Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Токарської І.С.,
з участю секретаря Гейко І.А.,
представника прокуратури Власюк М.С.,
представника Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Кушнікової К.М.,
представника відповідача Мороченця Я.І. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Маневичі Волинської області клопотання представника відповідача про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі за позовом Камінь - Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Державної інспекції архітектури і містобудування, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство», Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 29 грудня 2022 року позов Камінь - Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Державної інспекції архітектури та містобудування, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство» до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, - залишено без розгляду.
Постановою Волинського апеляційного суду від 9 березня 2023 року апеляційну скаргу позивача Керівника Камінь Каширської окружної прокуратури було задоволено, а ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 29 грудня 2022 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 7 квітня 2023 року справу №164/2165/19 передано для продовження розгляду головуючому судді Токарській І.С.
Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 9 листопада 2023 року було залучено третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» до участі у даній справі.
27 листопада 2023 року на електронну адресу суду від представника відповідача адвоката Мороченця Я.І. надійшло клопотання про встановлення додаткового строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке обґрунтував тим, що судом до справи було залучено нового учасника, а відповідачу ОСОБА_1 лише зараз вдалося отримати копії документів з приводу виділення у довгострокове платне користування терміном на 49 років лісової земельної ділянки площею 1,7 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Маневицьке лісове господарство» та розташована у кварталі 68 виділі 50, 51 Вовчецького лісництва Камінь Каширського району Волинської області, яка є предметом цього спору. Зазначає, що раніше копії даних документів не можна було отримати через те, що ці документи були здані ТОВ «Гео Лендс», а з початком війни контакти з даним товариством у відповідача були втрачені.
В судовому засіданні представник відповідача клопотання підтримав та просив задовольнити із наведених у ньому підстав.
Представником прокуратури подано письмове заперечення, яке долучене до матеріалів провадження і в якому прокурор заперечила щодо задоволення клопотання представника відповідача, так як ним не обґрунтовано підстави неможливості надання доказів протягом розгляду даного провадження, оскільки представляє інтереси ОСОБА_1 адвокат з 29 листопада 2021 року, а тому клопотання суперечить вимогам ст. 83 ЦПК України.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Волинській області підтримала думку прокурора та заперечила щодо задоволенні клопотання представника відповідача.
Заслухавши думку учасників судового процесу, кожного зокрема, проаналізувавши обставини справи, суд приходить наступного висновку.
Відповідно до частин першої та другої ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Верховний Суду постанові КЦС ВС від 19 жовтня 2022 року № 398/1739/15 (61-7276св22) зазначив, що запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться у прямому причинному зв`язку з такими обставинами
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року (заява № 23805/94), ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Стаття 83 ЦПК України регулює подання доказів сторонами. Частинами 4 - 5 вказаної статті закріплено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
На думку суду, представником відповідача у клопотанні та безпосередньо в судовому засіданні не обґрунтовано поважності причин пропуску строків надання доказів, а також не підтверджено, що саме в 2023 році відповідачем їх ним отримано, оскільки всі документи, які просять долучити до провадження, датовані 2020 та 2021 роками.
Відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 12 , 83, 260, 261 ЦПК України, суд,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання представника відповідача про встановлення додаткового строку для подання доказів у справі за позовом Камінь - Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство "Маневицьке лісове господарство", Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Суд | Маневицький районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 21.12.2023 |
Оприлюднено | 25.12.2023 |
Номер документу | 115833092 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: щодо припинення права користування земельною ділянкою, з них |
Цивільне
Маневицький районний суд Волинської області
Токарська І. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні