Рішення

від 27.06.2024 по справі 164/2165/19

МАНЕВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: 164/2165/19

п/с 2/164/116/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2024 року. Селище Маневичі.

Маневицький районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Токарської І.С.,

з участю секретарів Панасюк Ю.В., Гейко І.А.,

прокурора Власюк М.С. ,

представників Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Кушнікової К.М., Хитрик Н.В.,

представника Маневицької селищної ради Волинської області Філона О.С.,

представника Державної інспекції архітектури та містобудування Кравченко Я.В.,

представників третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», філії «Маневицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - Шевчик В.А., Піддубного О.О. ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селище Маневичі Волинської області цивільну справу за позовом Камінь - Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Державна інспекція архітектури та містобудування, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», філія «Маневицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

Зміст позовних вимог.

28 грудня 2019 року перший заступник керівника Маневицької місцевої прокуратури Дуднік М.М. звернулася до суду із позовом в інтересах держави в особі Костюхнівської сільської ради Маневицького району Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Волинській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство» про зобов`язання ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0, 1694 га в с.Колодії Маневицького району, привівши її у попередній стан, шляхом звільнення від будівель і споруд за власний рахунок. Прокурор позов обґрунтувала тим, що Головним управління Держгеокадастру у Волинській області 29 травня 2019 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки на території с.Колодії Маневицького району Волинської області. Установлено, що ОСОБА_3 самовільно зайнято земельну ділянку, загальною площею 0,1694 га та поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 0723683400:03:002:0157 в межах села Колодії Маневицького району. На вказаній земельній ділянці відповідачем розміщено дев`ять альтанок, зону відпочинку для дітей, фонтан, будівлю з металопрофілю та частково став. Вказану земельну ділянку огороджено земельним парканом. На ділянці знято (порушено) поверхневий шар ґрунту за відсутності спеціального дозволу. Частина огородженої земельної ділянки відноситься до земель сільськогосподарського призначення - 0,11 га. При цьому, будь - які рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання вказаної земельної ділянки ОСОБА_3 відсутні. Як наслідок, використання земельної ділянки відбувається з порушенням вимог статей 125, 126 та 128 Земельного кодексу України. За результатами, державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах Нерубайлом А.М. складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту - земельної ділянки №206/ДК/278/АП/09/01-19 від 27 травня 2019 року. Зазначене також підтверджується складеним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах Нерубайлом А.М. актом обстеження земельної ділянки №206ДК/131/АО/10/01-19 від 29 травня 2019 року. Крім того, 29 травня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах Нерубайлом А.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №206ДК/0098/П/07/01-19 від 29 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення ним ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, с.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та протокол №206ДК/009/П/07/01-19 від 29 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 186 Земельного кодексу України та Закону України «Про охорону земель». Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення №206ДК/0100/ПО/08/01-19 від 12 червня 2019 року ОСОБА_3 притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 53 - 1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 170 гривень. Відповідачем копію постанови отримано та не оскаржено. ГУ Держгеокадастру у Волинській області за результатами вказаної вище перевірки 29 травня 2019 року винесено припис ОСОБА_3 з вимогою вжити заходів щодо усунення виявленого правопорушення земельного законодавства, а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку з терміном виконання до 28 червня 2019 року.

Також державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах Нерубайлом А.М. здійснено нарахування розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірах, відповідно, 785,86 грн., 79,8 грн., 3156,77 грн., 1346,38 грн. (всього на суму 5368,81 грн.).

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Волинській області №10-3-0.4-7340/2- 19 від 30 жовтня 2019 року відповідачем сплачено збитки в розмірі 5368,81 гривень, що були заподіяні внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки та зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту).

Зазначене підтверджується також актом перевірки державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах ГУ Держгеокадастру у Волинській області Нерубайла А.М. №495ДК/551/АП/09/01-1919 від 10 жовтня 2019 року, приписом ГУ Держгеокадастру у Волинській області № 495ДК/0179/ПР/03/01 -19 від 10 жовтня 2019 року, протоколом про адміністративне правопорушення № 495ДК/0170/П/07/01 -19, складеним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах ГУ Держгеокадастру у Волинській області Нерубайлом А.М. 10 жовтня 2019 року стосовно ОСОБА_3 за ст. 188-5 КУпАП за порушення останнім ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Відповідно до постанови державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах ГУ Держгеокадастру у Волинській області Нерубайла А.М. № 495ДК/0156/ПО/08/01 -19 відповідача за вказаним фактом притягнуто до адміністративної відповідальності ст. 53-1 та 53-3 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Аналогічну перевірку проведено 10 жовтня 2019 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах Нерубайлом А.М. , про що складено акт № 495 ДК/551/АП/09/01-19 від 10 жовтня 2019 року та знову констатовано порушення земельного законодавства: гр. ОСОБА_3 самовільно зайнято земельну ділянку загальною площею 0,1694 га поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 0723683400:03:002:0157 в межах села Колодії Маневицького району. На вказаній земельній ділянці відповідачем розміщено дев`ять альтанок, зону відпочинку для дітей, фонтан, будівлю з метало профілю та частково став. Вказану земельну ділянку огороджено дерев`яним парканом. На ділянці знято (порушено) поверхневий шар ґрунту за відсутності спеціального дозволу. Частина огородженої земельної ділянки відноситься до земель сільськогосподарського призначення (пасовище) - 0,0594 га, а частина до земель лісогосподарського призначення - 0,11 га. При цьому, будь-які рішення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання даної земельної ділянки гр. ОСОБА_3 відсутні. Як наслідок, використання земельної ділянки відбувається з порушенням вимог статей 125, 126 та 168 Земельного кодексу України.

Відносно ОСОБА_3 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському, Маневицькому, Рожищенському районах Нерубайлом А.М. 10 жовтня 2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення (порушення вимог статті 211 Земельного кодексу України) за ст. 188-5 КУпАП та 10 жовтня 2019 року винесено постанову №495ДК/0156/П0/08/01-19 про накладення на ОСОБА_3 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Також, ГУ Держгеокадстру у Волинській області 10 жовтня 2019 року винесено припис № 495ДК/0179/ПР/03/01 -19 з вимогою вжити заходів щодо усунення виявленого правопорушення земельного законодавства, а саме звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, з терміном виконання до 09 листопада 2019 року.

Відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру у Волинській області №10-3-0.4-8505/2- 19 від 09 грудня 2019 року в результаті проведеного заходу встановлено, що вимоги зазначеного припису ОСОБА_3 не виконав, а саме не звільнив вищезазначену самовільно зайняту земельну ділянку, що підтверджується актом перевірки № 586-ДК/626/АП/09/01-19 від 29 грудня 2019 року.

Таким чином, встановлено, що гр. ОСОБА_3 самовільно зайнято земельну ділянку кадастровий номер площею - 0,1694 га, розташовану в с. Колодії Костюхнівської сільради Маневицького району.

Крім того, 7 червня 2019 року інспекторами будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: комплекс будівель в АДРЕСА_1 , в ході чого встановлено, що гр. ОСОБА_3 здійснено будівництво будівель орієнтовним розміром 4.8 х 10 м, 6.6 х 11.3м, 5.3 х 18 м, 7.0 х 11.5 м, 5.4 х 23.7 м та розпочате будівництво будівель орієнтовним розміром 4.1 х 17.0 м та 8.8 х 8.7 м. без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, про що складено акт від 7 червня 2019 року №100 А.

Відносно ОСОБА_3 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Коломійцем О.І. 07 червня 2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 96 КУпАП. Відповідно до постанови № 48 від 11 червня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_3 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено штраф в розмірі 10200 грн.

Вказаний штраф відповідачем на виконання постанови № 48 від 11 червня 2019 року сплачено, що підтверджується інформацією управління ДАБІ № 1003-7/1.15/2440/19 від 09 жовтня 2019 року.

Також, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Коломійцем О.І. 07 червня 2019 року винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою до 07 серпня 2019 року привести будівництво у відповідність містобудівному законодавству.

Повторно, 27 вересня 2019 року інспекторами будівельного нагляду управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: комплекс будівель в АДРЕСА_1 , в ході чого встановлено, що гр. ОСОБА_3 не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 червня 2019 року, чим порушено вимоги п.З ч. З ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", пп.З п. 11; п. 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Відносно ОСОБА_3 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Коломійцем О.І. 27 вересня 2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 188-42 КУпАП. Відповідно до постанови № 75 від 02 жовтня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_3 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП та накладено штраф в розмірі 5100 грн.

Також, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Коломійцем О.І. 27 вересня 2019 року винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з вимогою до 27 листопада 2019 привести будівництво у відповідність містобудівному законодавству . Зважаючи на вказане, за відсутності необхідних заходів реагування позивачами та неналежне виконання ними покладених державою обов`язків, прокурор у відповідності до ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» звернувся до суду із вказаним позовом, який просили задовольнити.

У судовому засіданні прокурор позов підтримала із наведених у ньому підстав та просила задовольнити.

Процесуальні судові рішення у справі.

Ухвалою від 21 січня 2020 року було відкрито загальне позовне провадження у справі, 16 березня 2020 року підготовче провадження у справі закрито та призначено до розгляду у судовому засіданні на 4 квітня 2020 року.

16 травня 2022 року судом було залучено до участі у справі правонаступника Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Волинській області - Державну інспекцію архітектури та містобудування.

Ухвалою суду від 13 травня 2021 року було залучено до участі у справі правонаступника Маневицької місцевої прокуратури - Камінь - Каширську окружну прокуратуру.

Ухвалою суду від 9 лютого 2022 року у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_4 про залишення без розгляду позову Камінь - Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство» до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, - відмовлено.

Ухвалою суду від 16 травня 2022 року клопотання прокурор було задоволено та залучено до участі у справі правонаступника Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Волинській області - Державну інспекцію архітектури та містобудування.

Ухвалою суду від 29 грудня 2022 року позов Камінь - Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради Волинської області, Державної інспекції архітектури та містобудування, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «Маневицьке лісове господарство» до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - залишено без розгляду.

Постановою Волинського апеляційного суду від 9 березня 2023 року ухвалу Маневицького районного суду Волинської області від 29 грудня 2022 року скасовано, справу передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Волинського апеляційного суду від 9 березня 2023 року залишено без змін.

Ухвалою суду від 9 листопада 2023 року за клопотанням прокурора було залучено третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Ухвалою суду від 27 березня 2024 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_3 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІН ЗОНА» - відмовлено.

Ухвалою суду від 26 червня 2024 року клопотання прокурора від 27 лютого 2024 року задоволено та долучено до матеріалів провадження письмові докази у справі, у задоволенні клопотання представника відповідача щодо доручення нових доказів - відмовлено.

Зміст заперечень сторони відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 , кожен зокрема, позов прокурора заперечили. Зазначили, що позов безпідставним, оскільки згідно з витягом з матеріалів лісовпорядкування, земельна ділянка, яка знаходиться поблизу с.Колодії Маневицького (Камінь- Каширського) району Волинської області та є предметом спору, перебуває в користуванні ДП «Маневицьке лісове господарство» і відноситься до земель лісового фонду. На підтвердження цього відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0723683400:03:002:0177, категорія землі «Землі лісогосподарського призначення», з цільовим призначенням 09.01 - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, площею 0,8413 га, зареєстровані в Державному земельному кадастрі (підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ- 0000451442022 від 01 червня 2022 року). Вказане також підтверджується скріншотом з Публічної кадастрової карти України, з якого вбачається, що поряд із земельною ділянкою кадастровий номер 0723683400:03:002:0157 (цільове призначення - 03.08 для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, для будівництва та обслуговування будівель та споруд туристичної бази відпочинку) межує земельна ділянка з кадастровим номером 0723683400:03:002:0177 з цільовим призначенням 09.01 - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, яка і стала підставою звернення до суду з цим позовом. Тобто, земельна ділянка, яку прокурор хоче звільнити відноситься до земель лісового господарства і пов`язаних з ним послуг та перебуває у користуванні в ДП «Маневицьке лісове господарство». Також сторона відповідача звертає увагу суду на те, що вихідний номер 36-730вих-19 позовної заяви зареєстрований в прокуратурі 26 грудня 2019 року, а ця ж позовна заява прокурора зареєстрована в суді 28 грудня 2019 року. Також матеріалами цієї цивільної справи підтверджується, що 26 грудня 2019 року за вихідними номерами 36-731вих-19, 36-732вих-19, 36-733вих-19, після реєстрації цієї позовної заяви, прокурором направлені повідомлення до Костюхнівської сільської ради Маневицького району Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області та Управління державної архітектурно - будівельної інспекції у Волинській області про звернення до суду з цим позовом. Тобто, повідомлення прокурор скерував адресатам після реєстрації вихідного номера позовної заяви в прокуратурі, без фактичного повідомлення адресатів про «ніби» порушення закону, яке повинно бути розглянуте адресатами, за наслідками розгляду якого вжиті заходи щодо захисту інтересів держави, або повідомлення про те, що лист ними не може бути виконаний з обґрунтуванням причин цього. Та лише у випадку невжиття таких заходів у розумний строк з боку вказаних органів або немотивованої відмови вжити такі заходи наступають достатні аргументи для підтвердження бездіяльності цих органів, що дає підстави прокурору для звернення з позовом до суду в інтересах держави. Маневицькою місцевою прокуратурою, правонаступником якої є Камінь - Каширська окружна прокуратура, заявлений цей позов в інтересах держави в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, правонаступником якого є Державна інспекція архітектури та містобудування України, а підставою звернення даного позову в інтересах саме цього позивача стало те, що ніби ОСОБА_3 здійснено будівництво будівель орієнтованим розміром 4,8*10 м, 6,6*11,3 м, 5,3*на 18 м, 7*11,5 м, 5,4*23,7 м та розпочате будівництво будівель орієнтовним розміром 4,1*17 м, 8,8*8,7 м без повідомлення про початок виконання будівельних робіт. В обґрунтуванні позову, прокурор посилається на 7 (сім) об`єктів забудови, не вказавши де вони знаходяться, чи на земельній ділянці, яку позивач вважає як самовільно зайнятою, чи на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності з кадастром номером 0723683400:03:002:0157. Однак, перед цим, прокурором у позовній заяві, в обґрунтування свого позову зазначається, що ніби ОСОБА_3 на самовільно зайнятій земельній ділянці розміщено 9 (дев`ять) альтанок, зону відпочинку для дітей, фонтан, будівлю з металопрофілю та частково став. Пунктами 13, 18, 19 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Мінрегіонрозвитку 06 листопада 2017 року за №289, визначено, що на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, встановлення малих архітектурних форм, зовнішньої реклами, огородження територій та ділянок, реконструкція елементів благоустрою без знесення (перенесення) інших споруд чи комунікацій та дитячі та спортивні майданчики містобудівні умови та обмеження не надаються. Тобто, містобудівні умови на розміщення альтанок, зони відпочинку для дітей, фонтану, будівлі з металопрофілю, які ніби розміщені на самовільно зайнятій земельній ділянці не видаються, тому, в даному випадку, жодних підстав для подання прокурором позовної заяви в інтересах Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, правонаступником якого є Державна інспекція архітектури та містобудування України, в межах оспорюваної земельної ділянки, немає. Щодо обґрунтування позову прокурора з приводу будівництва будівель орієнтованим розміром 4,8*10 м, 6,6*11,3 м, 5,3*на 18 м, 7*11,5 м, 5,4*23,7 м, 4,1*17 м, 8,8*8,7 м, то дані будівлі не стосуються оспорюваної земельної ділянки, а знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності та ці будівлі введені в експлуатацію, що підтверджується листом Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, а згідно з листом ДП «Маневицьке лісове господарство» №10-23/1351 від 18 липня 2019 року земельна ділянка поблизу с.Колодії Маневицького району Волинської області, на якій ніби виявлено незаконне будівництво, перебуває у користуванні ДП «Маневицьке лісове господарство» та відноситься до земель лісового фонду. Вказане також підтверджується Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000451442022 від 01 червня 2022 року та скріншотом з Публічної кадастрової карти України, на яких видно, що земельна ділянка з кадастровим номером 0723683400:03:002:0177 має цільове призначення 09.01 - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, а тому може лише перебувати у віданні лісового господарства. У зв`язку з цим, вважають, що прокурором при зверненні до суду з позовом помилково обрано Костюхнівську сільську раду Маневицького району Волинської області, правонаступником якої є Маневицька селищна рада, в якості позивача, оскільки інтереси цього позивача в ме.жах оспорюваної земельної ділянки не зачіпаються. З урахуванням того, що земельна ділянка з кадастровим номером 0723683400:03:002:0177 має цільове призначення 09.01 - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, тому, в даному випадку, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області також не може бути належним позивачем, а прокурором в інтересах цього позивача не міг бути заявлений цей позов і тому він задоволенню не підлягає.

Позиції інших учасників справи

Представники Головного управління Держгеокадастру у Волинській області Кушнікова К.М. та Хитрик Н.В. , кожна зокрема, зазначили, що Головне управління Держгеокадастру у Волинській області є контролюючим органом, який здійснює контроль щодо дотримання вимог земельного законодавства, в тому числі цільового використання земельної ділянки усіх категорій та форм власності. Оскільки відповідачем порушено вимоги земельного законодавства, що було встановлено відповідними протоколами та актами, позов прокурора підтримали та просили задовольнити.

Представник Державної інспекції архітектури та містобудування Кравченко Я.В. позов прокурора підтримав, вважає його обґрунтованим та просив задовольнити.

Маневицька селищна рада Волинської області у письмових поясненнях зазначила, що згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000451442022 від 01 червня 2022 року, який знаходиться в матеріалах справи, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 0723683400:03:002:0177, категорія землі «Землі лісогосподарського призначення», з цільовим призначенням 09.01 - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, площею 0.8413 га, зареєстровані в Державному земельному кадастрі. Тобто, цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0723683400:03:002:0177, площею 0.8413 га, є 09.01 - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг. Однак, як Костюхнівська сільська рада Маневицького району Волинської області, так і Маневицька селищна рада не є суб`єктом, який здійснює діяльність з ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг, тому не може бути належним позивачем у цій справі, оскільки інтереси органу місцевого самоврядування не зачіпаються. Відповідачу в порушення ставиться самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,1694 га, на якій розміщено дев`ять альтанок, зону відпочинку для дітей, фонтан, будівлю з металопрофілю та частково став, однак, 18 лютого 2019 року на ці тимчасові споруди - дев`ять альтанок, будівлю з металопрофілю, видавалися паспорти прив`язки групи тимчасових споруд, група 1 - реєстраційний №1/11/2-19, група 2 - реєстраційний №2/11/2- 19, група 3 - реєстраційний №3/11/2-19, які дійсні до 18 лютого 2024 року. Тобто, дані тимчасові споруди встановлені у законний спосіб та підстав для їх звільнення до 18 лютого 2024 року немає. У зв`язку з цим зазначали, що прокурором при зверненні до суду з цим позовом помилково обрано Костюхнівську сільську раду Маневицького району Волинської області, правонаступником якої є Маневицька селищна рада, в якості позивача, оскільки інтереси органу місцевого самоврядування в межах оспорюваної земельної ділянки не зачіпаються (а.с.70 - 72 т.3). Проте у судовому засіданні представник селищної ради не заперечував щодо задоволення позову і, в подальшому, зазначений орган самоврядування щодо вирішення спору покликався на розсуд суду.

Представники третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ДСГП «Ліси України», філії «Маневицьке лісове господарство» ДВГП «Ліси України» Шевчик В.А. та Піддубний О.О. , кожен зокрема, позовні вимоги прокурора підтримали та просили задовольнити. Зазначили, що в ході неодноразово проведених перевірок державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у Ківерцівському. Маневицькому та Рожищенському районах Нерубайлом А.М. було складено ряд актів щодо вказаної земельної ділянки та протоколів про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності. Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області неодноразово виносилися приписи з вимогою вжити заходів щодо усунення виявленого правопорушення земельного законодавства (звільнення зайнятої земельної ділянки), також, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Коломійцем О.І. відносно ОСОБА_3 складено ряд протоколів про адміністративне правопорушення та винесено приписи. Натомість, відповідач протягом усього часу не вживав жодних заходів задля звільнення зайнятої земельної ділянки, нехтуючи приписами, винесеними уповноваженими на проведення вказаних перевірок суб`єктами, а також складеними протоколами про адміністративне правопорушення. Безпідставне володіння земельною ділянкою, що розташована у кварталі №68, виділах №50, №51 Вовчецького лісництва, на якій виявлено незаконне будівництво, що відноситься до земель лісового фонду, порушує право користування філії «Маневицьке лісове господарство» ДСГП «Ліси України» цією ділянкою. З цих підстав, вважають, що вказана самовільно зайнята земельна ділянка підлягає приведенню до попереднього стану, шляхом її звільнення від будівель і споруд за рахунок відповідача.

Позиція суду.

Згідно із положеннями статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь - якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є:

верховенство права;

1)повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом;

2)гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

3)змагальність сторін;

4)диспозитивність;

5)пропорційність;

6)обов`язковість судового рішення;

7)забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

8)забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом;

9)розумність строків розгляду справи;

10)неприпустимість зловживання процесуальними правами;

11)відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, мотиви ухваленого рішення та застосовані норми права

Судом установлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Волинській області 29 травня 2019 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки на території с. Колодії Маневицького району (на момент ухвалення судового рішення - Камінь - Каширського району) Волинської області.

За результатами контрольного заходу встановлено, що відповідач - ОСОБА_3 самовільного зайняв земельну ділянку площею 0, 1694 га, поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 0723683400:03:002:0157 в межах с. Колодії, де розмістив дев`ять альтанок, зону відпочинку для дітей, фонтан, будівлю з металопрофілю та частково став. Дану земельну ділянку огороджено дерев`яним парканом. На ділянці знято (порушено) поверхневий шар ґрунту за відсутності спеціального дозволу.

При цьому встановлено, що частина самовільно зайнятої земельної ділянки відноситься до земель сільськогосподарського призначення (пасовище) - 0, 0594 га, а частина - площею 0, 11 га до земель лісогосподарського призначення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Статтею 125 Земельного Кодексу України унормовано, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення самовільне зайняття земельних ділянок.

Із системного аналізу положень статей 116, 123, 124, частини другої статті 134, статті 212 ЗК, статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» можна зробити висновок, що відповідно до вимог наведеного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що Ті використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Таким чином, органом контролю, на підставі наведеного, встановлено, що розміщення дев`яти альтанок, зони відпочинку для дітей, фонтану, будівлі з металопрофілю та частково ставу на самовільно зайнятій земельній ділянці суперечить вимогам ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Наведені порушення, допущені відповідачем ОСОБА_3 зафіксовані у акті Головного управління Держгеокадастру у Волинській області від 27 травня 2019 року № 206ДК/278/АП/09/01-19.

Разом із цим, згідно зі ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Крім цього, 07 червня 2019 року інспекторами будівельного нагляду управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Волинській області (на даний час - Державна інспекція архітектури і містобудування України) перевірено дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті - комплексі будівель в АДРЕСА_1 (на даний час - Камінь - Каширського) району, в ході чого встановлено, що ОСОБА_3 здійснено будівництво будівель орієнтовним розміром 4,8 х 10 м, 6,6 х 11,3 м, 5, З х 18 м, 7 х 11, 5 м, 5, 4 х 23, 7 та розпочато будівництво будівель орієнтовним розміром 4, 1 х 17 м та 8, 8 х 8, 7 м без повідомлення про початок виконання будівельних робіт, про що складено акт № 100 А.

Ухвалою суду від 6 жовтня 2022 року у цьому провадженні клопотання представника відповідача про встановлення додаткового строку для подання доказів було задоволено, встановлено стороні відповідача додатковий строк для подання доказів та приєднано до матеріалів цивільної справи №164/2165/19 наступні документи: копію паспорта прив`язки групи тимчасових споруд (І група) реєстраційний №1/11/2-19 та копію заяви від 8 квітня 2019 року щодо виконання обов`язку виготовлення паспорта прив`язки; копію паспорта прив`язки групи тимчасових споруд (ІІ група) реєстраційний №2/11/2-19 та копію заяви від 8 квітня 2019 року щодо виконання обов`язку виготовлення паспорта прив`язки; копію паспорта прив`язки групи тимчасових споруд (ІІІ група) реєстраційний №3/11/2-19 та копію заяви від 8 квітня 2019 року щодо виконання обов`язку виготовлення паспорта прив`язки.

Вказані документи, на думку відповідача та його представника є доказами правомірності використання ОСОБА_3 самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0, 1694 га, поблизу земельної ділянки з кадастровим номером 0723683400:03:002:0157 в межах с. Колодії, так як надають дозвіл на встановлення тимчасових споруд.

Однак суд звертає увагу, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (ч. 4 ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

На виконання даної норми Закону, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 21 жовтня 2021 року № 244 затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2.1 вказаного Порядку, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки тимчасової споруди. Паспорт прив`язки, відповідно до пункту 2.2 Порядку, видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради або районною державною адміністрацією.

Замовник, який має намір встановити тимчасову споруду, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення тимчасової споруди (пункт 2.2. Порядку).

Згідно з пунктом 2.3 Порядку, до заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім`я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Вказаний перелік документів є вичерпним.

Таким чином, нормативно - правовими актами у сфері регулювання містобудівної діяльності не передбачено обов`язку органу, який видає паспорт прив`язки вимагати від особи, яка звертається із відповідною заявою про виготовлення даного паспорту прив`язки правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вони будуть розташовані.

Разом із цим, розміщення тимчасової споруди за відсутності документів, які підтверджують право користування землею, є незаконним, навіть, при наявності паспорту прив`язки тимчасової споруди (вказаний правовий висновок сформовано у постанові Верховного суду України від 16 травня 2018 року у справі № 918/633/16). Тому, перш ніж отримати паспорт прив`язки, особа зобов`язана отримати документи на право користування земельною ділянкою.

При цьому, факт наявності на самовільно зайнятій земельній ділянці тимчасових споруд лише свідчить про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки (ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», яка розкриває поняття «самовільного зайняття земельної ділянки»).

Вказане використання відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки, в тому числі для розміщення на ній тимчасових споруд, призводить до ситуації, яка склалася при розгляді даного позову, а саме - відповідач, отримавши документи лише на встановлення тимчасових споруд продовжує протиправно використовувати земельну ділянку площею 0, 1694 га.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Згідно з п.п. 14.1.147 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Тобто, із часу самовільного використання відповідачем земельної ділянки площею 0, 1694 га порушуються інтереси держави на отримання органом місцевого самоврядування відповідної плати у формі земельного податку або орендної плати і, крім того, вказані тимчасові споруди розміщені на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети (частина самовільно зайнятої земельної ділянки відноситься до земель сільськогосподарського призначення (пасовище) - 0, 0594 га, а частина - площею 0,11 га до земель лісогосподарського призначення) та без відповідного рішення щодо передачі спірної земельної ділянки, а тому земельна ділянка площею 0, 1694 га є самовільно зайнятою, що є порушенням ст. 212 Земельного кодексу України.

Судом також установлено, що ДП «Маневицьке ЛГ» у 2021 році розпочато процедуру виготовлення технічної документації на землі лісового фонду, в тому числі і на частину земельної ділянки площею 0, 0594 га, яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення на підставі розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 30 червня 2021 року № 375, у зв`язку із тим, що в тому числі, і спірна земельна ділянка знаходилися у користуванні підприємства на підставі матеріалів базового лісовпорядкування 2013 року.

Разом із цим, до матеріалів справи прокурором долучено проект землеустрою щодо встановлення та зміни меж с. Колодії Костюхнівської сільської ради Маневицького району Волинської області від 2011 року, який затверджено рішенням Маневицької районної ради від 20 грудня 2012 року № 20/8. Згідно із вказаним проектом землеустрою щодо встановлення та зміни меж с. Колодії спірна земельна ділянка, яка була за межами населеного пункту увійшла в межі населеного пункту с. Колодії.

Вказане визначило розпорядника земель державної власності в межах населеного пункту, яким згідно п. З ст. 122 ЗК України є районна державна адміністрація, а не обласна державна адміністрація, яка уповноважена на розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів.

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог прокурором надано суду відповідь Камінь - Каширської районної військової адміністрації, із якої вбачається, що розпорядження про надання дозволу державному підприємству «Маневицьке ЛГ» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в с. Колодії Камінь - Каширського району не приймалися.

Також із наданої прокурором відповіді ДП «Маневицьке ЛГ» на вимогу окружної прокуратури від 12 квітня 2022 року вбачається, що технічна документація на земельну ділянку кадастровим номером 0723683400:03:002:0177 (в склад якої включено земельну ділянку площею 0,0594 га) виготовлена на підставі розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 30 червня 2021 року № 375, що суперечить вимогам ст. 122 Земельного кодексу України.

Разом із цим, матеріали технічної документації на земельну ділянку кадастровим номером 0723683400:03:002:0177 у встановленому законом порядку на момент розгляду справи не затверджені та, відповідно, право користування (власності) на земельну ділянку кадастровим номером 0723683400:03:002:0177 в Державному реєстрі речових прав не зареєстровано.

Згідно з інформацією філії «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України від 01 лютого 2024 року № 118/26.3-2024 технічна документація на земельні ділянки, включаючи земельну ділянку кадастровим номером 0723683400:03:002:0177, не затверджена.

Із інформації Волинської обласної військової адміністрації від 31 січня 2024 року № 111/01-12/2-24 встановлено, що клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, включаючи земельну ділянку кадастровим номером 0723683400:03:002:0177, подане лісогосподарським підприємством 11 серпня 2022 року, за результатами розгляду якого Волинською ОДА відмовлено в затвердженні вказаного проекту та 08 вересня 2022 року повернуто на доопрацювання. Станом 31 січня 2024 року повторно проект земелеустрою від філії «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України» на затвердження не надходив.

Також із відповіді від 14 лютого 2024 року Камінь-Каширської РДА, наданої на запит прокурора, встановлено, що розпорядження про надання дозволу філії «Маневицьке ЛГ» ДСГП «Ліси України» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок лісового фонду в с. Колодії та про затвердження вказаного проекту на земельні ділянки в межах даного населеного пункту, в тому числі щодо земельної ділянки кадастровим номером 0723683400:03:002:0177, вказаним органом державної влади не приймалися.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

За змістом пункту 1 частини першої статті 2 вказаного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється зокрема у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Статтею 186 Земельного кодексу України визначено, що документація із землеустрою підлягає затвердженню уповноваженим органом державної влади.

Однак, на момент розгляду позову документація у встановленому законом порядку уповноваженим органом - Камінь - Каширською районною державною адміністрацією не затверджена.

Таким чином, вимогами чинного законодавства передбачено, що земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї. Тобто, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є завершальною стадією у процедурі зміни цільового призначення земельної ділянки.

Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, долученого до матеріалів справи за клопотанням прокурора, вбачається, що речові права на новостворену земельну ділянку з кадастровим номером 0723683400:03:002:0177 відсутні.

Зважаючи на вищевикладене, а також беручи до уваги те, що неправомірними діями відповідача, які полягали у встановленні дерев`яного паркану для загородження території, фактично обмежено доступ осіб - громадян України до самовільно зайнятої земельної ділянки, що, відповідно, є обґрунтованістю права прокурора для звернення до суду та є, на думку суду, самостійною підставою для задоволення позову.

Крім того, на думку суду, заперечення позовних вимог стороною відповідача фактично зводиться до заперечення права прокурора на звернення до суду із вказаним позовом в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Державна інспекція архітектури та містобудування.

Тому суд, ухвалюючи рішення по суті позовних вимог, звертає увагу відповідача та його представника, що касаційною інстанцією у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року вже вирішувалося питання щодо підставності звернення до суду прокуратури в інтересах держави, за наслідками чого касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення та встановлено правомірність звернення прокурора до суду із вказаним позовом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції закріплює три окремі норми: 1) виражається у першому реченні першого абзацу, закладає принцип мирного володіння майном і має загальний характер; 2) викладена у другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності й обумовлює його певними критеріями; 3) закріплена у другому абзаці та визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Другу та третю норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, треба тлумачити у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04), пунткти 166 - 168).

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право:

- втручання держави у право власності повинно мати нормативну основу в національному законодавстві, яке є доступним для заінтересованих осіб, чітким, а наслідки його застосування - передбачуваними;

- якщо можливість втручання у право власності передбачена законом, легітимна мета такого втручання може полягати в контролі за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або в забезпеченні сплати податків, інших зборів або штрафів;

- втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними із цим втручанням, й інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності.

Тобто, порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції ЄСПЛ констатує, якщо хоча б один із зазначених критеріїв не буде дотриманий. І навпаки -встановлює відсутність такого порушення, якщо дотримані всі три критерії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (провадження № 14-317цс19, пункти 40 - 43).

Водночас не вбачається порушення справедливого балансу в разі витребування майна від недобросовісного набувача без будь-якої компенсації. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном та фактично передбачав би винагороду за порушення законодавства і прав інших осіб. Крім того, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном. Натомість таке заволодіння є порушенням мирного володіння інших осіб.

Отже, витребування майна від недобросовісного набувача не є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Також пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).

На підставі ст. ст. 125, 126, 79-1, 186 ЦК України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76 - 78, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов Камінь - Каширської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради Волинської області, Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Державна інспекція архітектури та містобудування, треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», філія «Маневицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 0, 1694 га, розташовану в селі Колодії Камінь - Каширського району Волинської області, привівши її у попередній стан шляхом звільнення від будівель та споруд за власний рахунок.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь Волинської обласної прокуратури 1 921 гривню судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивачі:

Камінь - Каширська окружна прокуратура Волинської області - вул. Воля, 7, м.Камінь - Каширський Волинської області, 44501.

Головне управління Держгеокадастру у Волинській області - вул. Винниченка, 67, м.Луцьк, 43021, код ЄДРПОУ 39767861.

Маневицька селищна рада Камінь - Каширського району Волинської області - вул. Незалежності, 19, сел. Маневичі Волинської області, 44601, код ЄДРПОУ 04333193.

Державна інспекція архітектури та містобудування - бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133, код ЄДРПОУ 44245840.

Треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Філія «Маневицьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», вул. А.Снітка, 31 - сел. Маневичі Волинської області, 44602, код ЄДРПОУ 00991545.

Державне спеціалізоване підприємство «Ліси України» - вул. Шота Руставелі, 9А, м.Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034.

Відповідач: ОСОБА_3 - АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 5 липня 2024 року.

Суддя

Маневицького районного суду І.С. Токарська