Рішення

від 11.12.2023 по справі 752/10042/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10042/21

Провадження № 2/752/1161/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11 грудня 2023 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Голосіївського районного суду м. Києва звернулось ТОВ «Брайт Інвестмент», за результатом якого просило суд визнати недійсним Свідоцтво про право власності, серія та номер: САЕ907091 , видане 27.12.2012 року, видавник: Головне управління житлового забезпечення на підставі наказу від 26.12.2012 року № 2134-С/Ю; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» (ЄДРПОУ 30153713) на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 7359080000, індексний номер рішення: 305680 від 08.02.2013 року, скасувати запис про проведену державну реєстрацію запис право власності/довірчої власності: 113406, припинивши право власності за ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» (ЄДРПОУ 30153713) на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 7359080000; визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 18.03.2013 року, укладений між ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» (ЄДРПОУ 30153713) та ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969), посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Мельник Р.П., зареєстрований у реєстрі за номером 218 (номер запису про право власності 375698), та скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 18.03.2013 року за ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969) на квартиру АДРЕСА_1 , припинити право власності за ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969) на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 11.06.2013 року, укладений між ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969) та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Мельник Р.П., зареєстрований у реєстрі за номером 624 (номер запису про право власності 1256750), та скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 11.06.2013 року за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , припинити право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 07.11.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Зубченко P.O., зареєстрований у реєстрі за номером 3452 (номер запису про право власності 28790499), та скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 07.11.2018 року за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , припинити право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

Мотивуючи підстави для звернення до суду, позивач аргументує свої вимоги тим, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , повинно було бути зареєстроване на ім`я ОСОБА_3 , в силу ряду договорів, які укладені ним з ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд». Позивач вважає, що через заміну ПАТ «КБ «НАДРА» (як кредитора) у кредитному договорі на ТОВ «Брайт Інвестмент» (яке набуло права вимоги за кредитним договором у силу ряду укладених договорів про відступлення права вимоги), реєстрація права власності на квартиру за ТОВ «БК «Міськжитлобуд» замість ОСОБА_3 порушує ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, та умови договору про участь у будівництві. Таким чином, позивач стверджує, що свідоцтво про право власності, видане Головним управлінням житлового забезпечення 27.12.2012 року, а також укладені пізніше договори купівлі-продажу квартири та рішення про реєстрацію права власності мають бути визнані судом недійсними, а всі особи, на користь яких було зареєстроване право власності на квартиру, отримали такі права безпідставно. Отже, позивач просить суд задовольнити позов, оскільки вважає, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , має бути припинене судом.

Ухвалою судді від 14 вересня 2021 року відкрито провадження та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

11.01.2022 р. на адресу суду надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Андрощука С.В., яким представник відповідача заперечує проти задоволення позову, оскільки останній, на його думку, є безпідставним. Представник відповідача звертає увагу суду на тому, що матеріали справи не містять відомостей та доказів передачі облігацій, придбаних ОСОБА_3 , у заставу для забезпечення кредиту, який був укладений ним та ВАТ КБ «Надра», з чого слідує і те, що позивачем не доведена обставина того, що банк взагалі набув право вимоги за таким облігаціями, а отже, такого права не має і позивач. Тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не буде для нього ефективним способом для його відновлення.

17.01.2022р. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, за якою представник позивача заперечує проти доводів, викладених у відзиві, зазначаючи, що ОСОБА_3 кредит отримував, про що свідчить рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 2-13300/10, облігації в заставу були передані на підставі Договору застави цінних паперів № 4 та в подальшому обтяжені, що вбачається із витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

24.10.2022 р. від представника відповідача ОСОБА_4 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

За розпорядженням керівника апарату суду від 23.02.2022р. №180 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» здійснено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи, у зв`язку з тим, що суддя Слободянюк А.В. тимчасово переведена шляхом відрядження на роботу на посаду судді Дніпровського районного суду міста Києва.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022р. справу №752/10042/21 передано на розгляд судді Ольшевській І.О., а тому ухвалою судді від 05.05.2022р. вирішено прийняти до свого провадження цивільну справу за даним позовом.

05 квітня 2023 року підготовче провадження в даній справі закрито, а справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання, призначене на 11.12.2023р., представник позивача не з`явився. Заяв про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи на адресу суду на надходило.

Суд враховує період, протягом якого вказана справа перебуває у провадженні, обов`язок сторони повідомляти про причину неявки в судове засідання, встановлений ч. 3 ст. 131 ЦПК України, та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, де в разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи за наявними у справі матеріалами.

Крім того, від представників відповідачів, зокрема представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Андрощука С.В., представника ОСОБА_1 адвоката Корчинської Л.А. та представника ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» Ліщука С.В. надійшли заяви про проведення судового засідання за їх відсутності, у задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, повідомлялись вчасно та належним чином.

Тому суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів встановив наступні обставини та прийшов до наступного висновку.

29.02.2008 був укладений договір купівлі-продажу облігацій № Б-015/01/76/07 між ТОВ «Компанія з управління активами «Ніка-Інвест», що діє через ТОВ «Фінансова компанія «Дельта-Брок», та ОСОБА_3 , відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця цінні папери, визначені в п. 1.2. Договору, а покупець зобов`язується передати у власність Лот та оплатити його в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

06.03.2008 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №71/П/10-2008-840, відповідно до умов якого банк надає позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти в сумі 170 073,18 долари США 18 центів у порядку і на умовах, визначених цим Договором, за програмою «Житло дітям», цільове використання Кредиту: придбання цінних паперів - облігацій у бездокументарній формі випуску в кількості 7 987 штук іменних безвідсоткових цільових облігацій серії «О», емітованих ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», з номінальною вартістю кожної облігації 75 грн., з метою фінансування будівництва/ реконструкції житлової нерухомості, згідно Договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-015/01/76/07 від 29.02.2008 р., що укладений між позичальником та продавцем цінних паперів ПІФ «Міськжитлоінвест» ЗНВ ТОВ «КУА «Ніка-інвест» та Договору про резервування/бронювання приміщення № К-03/5/041 від 29.02.2008 p., що укладений між Позичальником та ПІФ «Нікабудінвест» ЗНВ ТОВ «КУА «Ніка-інвест», на підставі якого за позичальником резервується/бронюється об`єкт нерухомості, розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

У якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов`язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, інших платежів передбачених цим Договором, а також можливих штрафних санкцій, позичальник укладає з Банком у зазначені нижче строки наступні договори: в день укладення цього Договору Договір застави майнових прав по договору купівлі-продажу цінних паперів, за умовами якого позичальник передає Банку в заставу майнові права, оціночною вартістю 1056680,10 грн., що в еквіваленті при перерахуванні на долари США по офіційному курсу НБУ на день прийняття цінних паперів у заставу складає 209 243,58 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» також уклали Договір застави майнових прав по договору купівлі-продажу цінних паперів №Б-015/01/79/07 від 29.02.2008 року. Мета договору застави полягала в забезпеченні виконання зобов`язань за кредитним договором №71/П/10-2008-840 від 06.03.2008 року. Згідно умов договору застави у випадку порушення зобов`язань ОСОБА_3 перед банком, останній має право вимагати відшкодування своїх вимог за рахунок предмета застави. Цим предметом застави були облігації ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», кількістю 7987 штук, номінальною вартістю 1 штука - 75 гривень.

17.01.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив із долученими до неї копіями письмових доказів, які не можуть бути прийняті судом, оскільки представником позивача порушений строк, передбачений положенням ч. 2 ст. 83 ЦПК України. Клопотання про поновлення строку в порядку положення ст. 127 ЦПК України, із поясненнями причин пропуску строку представник позивача у своїй відповіді на відзив не надав, а тому долучені до відповіді докази суд не досліджуватиме.

Відповідно до договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank від 05.08.2020 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» (первісний кредитор) та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», результати відкритих торгів (аукціону), оформлені протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року, право вимоги за кредитним договором № 71/П/10-2008-840 від 06.03.2008 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та ОСОБА_3 перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». Кредитор ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» згідно Договору про відступлення прав вимоги № GL48N718070_bIank_01 від 30 вересня 2020 року, відступив права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» - (новий кредитор), разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

При цьому сторони посилаються, що 29.02.2008 року між та ПІФ «Міськжитлоінвест» ЗНВ ТОВ «Ніка-інвест», було укладено договір про участь у будівництві № К-03/5/041. За цим договором ОСОБА_3 було викуплено «Лот облігацій», передбачений умовами договору резервування/бронювання та участі в будівництві об`єкту № К-03/5/41 від 29.02.2008 року.

Однак, до суду не було надано копію договору про участь у будівництві №К-03/5/041, тому суд не може перевірити, на яких підставах квартира АДРЕСА_1 , після введення будинку в експлуатацію та за якими умовами, набувалась у власність, право власності на яку оскаржується позивачем.

Доказі, надані стороною позивача, висвітлюють обставини справи з боку правовідносин, пов`язаних у системі кредитування, зокрема, укладення договору кредиту, права та обов`язки сторін за кредитним договором, забезпечення погашення кредиту, шляхом укладання договору про заставу майнових прав по договору купівлі-продажу цінних паперів, та прямо не впливають на процес набуття квартири АДРЕСА_1 у власність.

ТОВ «Брайт Інвестмент» обґрунтовує свій позов, стверджуючи, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , було зареєстровано на ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» на підставі Свідоцтва про право власності під серією і номером: САЕ907091 , отриманого 27.12.2012 року від Головного управління житлового забезпечення. Позивач вважає, що «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» не мала права на реєстрацію власності, оскільки відповідно до п. 2.3, 3.1, 3.11.2 Договору про участь у будівництві, об`єкт будівництва мав бути переданий ОСОБА_3 , при цьому суд зауважує відсутність цього договору серед матеріалів справи.

Як було зазначено судом вище, позивач є правонаступником кредитора за кредитним договором №71/П/10-2008-840, укладеним ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 , а тому набуття квартиру у власність ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» не впливає на права позивача як кредитора за кредитним договором.

Заявляючи вимоги про визнання свідоцтва про право власності недійсним та визнання недійсними всіх подальших договорів купівлі-продажу квартири, позивач виходив із того, що ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», не мало право реєструвати за собою право власності на квартиру, однак, рішення суду в даній справі про визнання свідоцтва про право власності недійсним та визнання недійсними всіх подальших договорів купівлі-продажу квартири на стане підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_3 та/або позивачем, оскільки вказане не входить до обсягу правовідносин, які виникли на підставі кредитного договору та, крім того, порушить права та інтереси відповідачів у справі, які є добросовісними набувачами квартири.

Між тим, заявляючи вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право власності, серія та номер: САЕ907091 , видане 27.12.2012 року, позивач не надає доказів того, що первинно право власності на квартиру мало б бути зареєстровано за ОСОБА_3 . Також не вказує та не обґрунтовує належними доказами, в чому протиправність реєстрації права власності на квартиру за ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд».

Зазначені висновки суду свідчать про те, що позивачем обраний неефективний засіб відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

У постанові ВП ВС від 02.02.2021 № 925/642/19 зроблені такі висновки: порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16(пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

Згідно ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо доводів сторін, що стосуються застосування строків позовної давності, то суд констатує наступне.

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права чи обрання неефективного способу захисту порушених прав не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Витрати позивача, у зв`язку із відмовою в задоволенні позову слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 30, 76-89, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності залишити без задоволення.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», іул. Академіка Белелюбського, буд. № 54, оф. № 402, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49019, код в ЄДРПОУ № 43115064.

Відповідач 1: Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк І.Ю., вул. Євгена Сверстюка, буд. № 15, м. Київ, 02000, код в ЄДРПОУ №34481907.

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Міськжитлобуд», вул. Скляренка, буд. № 5, м. Київ, 03073, код в ЄДРПОУ №30153713.

Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Сучасних інвестиційних рішень», вул. Жилянська, буд. № 31, м. Київ, 01033, код в ЄДРПОУ №38602969.

Відповідач 4: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 5: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач 6: Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вул. Володимирська, буд. № 42, м. Київ, 01030.

Треті особи:

ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, адреса: АДРЕСА_5 .

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович, АДРЕСА_6 .

Суддя І.О. Ольшевська