Ухвала

від 20.05.2024 по справі 752/10042/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 травня 2024 року

м. Київ

справа № 752/10042/21

провадження № 61-7204ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва

від 26 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович, про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулося до суду з вищевказаним позовом до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції

у м. Києві Бродюк І. Ю. (далі - державний реєстратор Бродюк І. Ю.), Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» (далі - ТОВ «БК «Міськжитлобуд»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Сучасних інвестиційних рішень» (далі -ТОВ «Центр Сучасних інвестиційних рішень»), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Р. П. (далі - приватний нотаріус Мельник Р. П.), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Р. О. (далі - приватний нотаріус Зубченко Р. О.), в якому просило суд:

- визнати недійсним Свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 27 грудня 2012 року, видавник: Головне управління житлового забезпечення на підставі наказу від 26 грудня 2012 року № 2134-С/Ю;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ «БК «Міськжитлобуд» на квартиру

АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 7359080000, індексний номер рішення: 305680 від 08 лютого 2013 року;

- скасувати запис про проведену державну реєстрацію запис право власності/довірчої власності: 113406, припинивши право власності за ТОВ «БК «Міськжитлобуд» на квартиру

АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 7359080000;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 18 березня 2013 року, укладений між ТОВ «БК «Міськжитлобуд» та ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень», посвідчений приватним нотаріусом Мельником Р. П., зареєстрований у реєстрі за номером 218 (номер запису про право власності 375698);

- скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 18 березня 2013 року за ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» на квартиру

АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності за ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 11 червня 2013 року, укладений між ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Мельником Р. П., зареєстрований у реєстрі за номером 624 (номер запису про право власності 1256750);

- скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 11 червня 2013 року за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 ;

- визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 07 листопада 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Зубченком P. O., зареєстрований у реєстрі за номером 3452 (номер запису про право власності 28790499);

- скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 07 листопада 2018 року за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року Позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» до державного реєстратора Бродюк І. Ю., ТОВ «БК «Міськжитлобуд», ТОВ «Центр Сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Мельник Р. П., приватний нотаріус Зубченко Р. О., про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня

2023 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Андрощука С. В. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ТОВ «Брайт Інвестмент» до державного реєстратора Бродюк І. Ю., ТОВ «БК «Міськжитлобуд», ТОВ «Центр Сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Мельник Р. П., приватний нотаріус Зубченко Р. О., про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, задоволено частково.

Стягнуто із ТОВ «Брайт Інвестмент» витрати на професійну правничу допомогу

у розмірі 31 700,00 грн на користь ОСОБА_2 .

В іншій частині заяви відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Брайт Інвестмент» на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року залишено без задоволення.

Додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року залишено без змін.

14 травня 2024 року ТОВ «Брайт Інвестмент» засобами поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року (надійшла до суду 17 травня 2024 року), в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Касаційна скарга ТОВ «Брайт Інвестмент» обґрунтована тим, що при розгляді заяви Голосіївський районний суд м. Києва не повідомив заявника про наявну заяву про ухвалення додаткового рішення, а також про дату, час та місце розгляду даної заяви.

Також ТОВ «Брайт Інвестмент» заперечує проти розміру правничої допомоги.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів

у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши зміст оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження

у справі слід відмовити з таких підстав.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Голосіївський районний суд м. Києва у своєму додатковому рішенні вказав, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником заявника надано: договір № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 28 грудня 2021 року; додаткова угода № 1 до договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 28 грудня 2021 року; витяг з рахунку про оплату вартості правової (правничої) допомоги по договору

№ 04/99/1-28/12/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 28 грудня 2021 року; акт № 1 наданої правової (правничої) допомоги по договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 28 грудня 2021 року; ордер серії АІ № 1191584, виданий 28 грудня 2021 року адвокату АБ «С. АНДРОЩУКА», С. В. Андрощуку.

Судами попередній інстанцій також встановлено, що 28 грудня 2021 року між АБ «Сергія Андрощука» та ОСОБА_2 укладено договір № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого Бюро зобов`язується надати Клієнтові правову (правничу) допомогу в рамках питання по вимогам ТОВ «Брайт Інвестмент» до Клієнта щодо прав на квартиру АДРЕСА_2 ; щодо вказаної тут квартири Голосіївським районним судом м. Києва порушено провадження 14 вересня 2021 року у справі

№ 752/10042/21.

Додатковою угодою № 1 до договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової допомоги сторони визначили, що за супроводження справи: у Голосіївському районному суді міста Києва по пункту 1.1. Договору вартість правової (правничої) допомоги становить еквівалент 1 500,00 доларів США; в судах апеляційної або касаційної інстанції (за кожну окрему інстанцію) - еквівалент 1 500,00 доларів США.

Актом № 1 здачі-приймання наданої правової допомоги до договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 28 грудня 2021 року, засвідчено, що загальна вартість наданої правової (правничої) допомоги за період

з 28 грудня 2021 року по 11 грудня 2023 становить по пункту1.1. Договору 40 845,90 грн за надання правової (правничої) допомоги у рамках справи

у Голосіївському районному суді м. Києва. Зі змісту наданого акту вбачається, що ОСОБА_2 роботи надані АБ «Сергія Андрощука» отримала, претензій не має.

Договір про надання правової (правничої) допомоги порядок розрахунків між сторонами не містить, вказує на те, що клієнт сплатить правову (правничу) допомогу, визначену додатковою угодою до договору на підставі виставленого бюро клієнту рахунку.

Відповідно до витягу з рахунку вбачається, що ОСОБА_4 у рамках виконання умов договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової допомоги на рахунки бюро здійснювались наступні оплати: 01 лютого 2020 року в розмірі 10 000,00 грн, 21 жовтня 2022 - 10 850,00 грн, 24 жовтня 2022 року - 10 850,00 грн, а отже, загалом здійснено перерахувань на суму 31 700,00 грн.

Транзакція за документом № 34 від 27 жовтня 2022 року в розмірі 10 850,00 грн як оплату ОСОБА_2 послуги надання правової (правничої) допомоги, повернута, як помилково перераховані кошти.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою

у постанові від 20 листопада 2018 року по справі 910/23210/17.

Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи

з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі

№ 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) вказує на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження

№ 14-382цс19).

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності),

а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Тож суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Верховний Суд у своїх рішеннях зазначив, що для визначення суми відшкодування необхідно керуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дана правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22),

від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23).

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Верховний Суд не бере до уваги посилання ТОВ «Брайт Інвестмент» на те, що

суд першої інстанції не повідомив заявника про наявне клопотання про ухвалення додаткового рішення та про час розгляду такого клопотання у зв`язку з наступним.

В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року зазначено, що заява про ухвалення додаткового рішення була направлена за адресами сторін, а ТОВ «Брайт Інвестмент» направлена до кабінету користувача системи «Електронний суд».

Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частинами п`ятою, восьмою статті 43 ЦПК України документи (в тому числі, процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи

в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до підпункту 15.16 пункту 15 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) ЄСІТС. Про початок функціонування ЄСІТС у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) ЄСІТС має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).

Так, у газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв`язку та вказано, про зміну порядку вчинення процесуальних (або інших) дій, особливості вчинення яких передбачені підпунктами 15.1, 15.5, 15.6, 15.14, 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу XIІI «Перехідні положення» ЦПК України.

Зазначені дії вчиняються з використанням підсистем (модулів) ЄСІТС у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС.

Вищезгадані підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати

з 05 жовтня 2021 року.

Відповідно до пункту 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися

в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (пункт 26 Положення).

Альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими процесуальними документами, сформованими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником,

є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

Надсилання процесуальних документів до Верховного Суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису.

Законом України від 19 жовтня 2023 року № 3424-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи», який набрав чинності 04 листопада 2023 року, внесено зміни до ЦПК України,

а саме абзац перший частини шостої викладено в такій редакції: «6. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку».

У змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 вересня 2023 року

у справі № 204/2321/22 (провадження № 14-48цс22) зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет», або

з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом.

Відтак, оскільки ТОВ «Брайт Інвестмент» зареєстроване у підсистемі «Електронний суд», то направлення до електронного кабінету заяв та повісток є належним повідомленням учасника справи.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони зводяться до неправильного тлумачення заявником норм матеріального та процесуального права.

Отже, додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня

2023 року та постанова Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року

є законними та обґрунтованими, постановленими із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні, що підтверджує висновок суду про необґрунтованість касаційної скарги.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд вже викладав

у постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, а суд апеляційної інстанції ухвалив судове рішення із врахуванням такого висновку, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах).

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства

з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на додаткове рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 26 грудня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович, про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник