Рішення

від 26.12.2023 по справі 752/10042/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10042/21

Провадження № 2-др/752/201/23

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 грудня 2023 року місто Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря судових засідань Крекотень О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за заявою представника відповідача 5 ОСОБА_1 адвоката Андрощука Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, -

В С Т А Н О В И В

До Голосіївського районного суду м. Києва звернулось ТОВ «Брайт Інвестмент» з позовом про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі - продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, за результатом розгляду якого просило суд визнати недійсним Свідоцтво про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 27.12.2012 року, видавник: Головне управління житлового забезпечення на підставі наказу від 26.12.2012 року № 2134-С/Ю; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» (ЄДРПОУ 30153713) на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 7359080000, індексний номер рішення: 305680 від 08.02.2013 року, скасувати запис про проведену державну реєстрацію запис право власності/довірчої власності: 113406, припинивши право власності за ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» (ЄДРПОУ 30153713) на квартиру АДРЕСА_1 , номер РНОНМ 7359080000; визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 18.03.2013 року, укладений між ТОВ «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» (ЄДРПОУ 30153713) та ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969), посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Мельник Р.П., зареєстрований у реєстрі за номером 218 (номер запису про право власності 375698), та скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 18.03.2013 року за ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969) на квартиру АДРЕСА_1 , припинити право власності за ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969) на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 11.06.2013 року, укладений між ТОВ «Центр сучасних інвестиційних рішень» (ЄДРПОУ 38602969) та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Мельник Р.П., зареєстрований у реєстрі за номером 624 (номер запису про право власності 1256750), та скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 11.06.2013 року за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , припинити право власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 ; визнати недійсним Договір купівлі-продажу від 07.11.2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського МНО Зубченко P.O., зареєстрований у реєстрі за номером 3452 (номер запису про право власності 28790499), та скасувати в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) запис про право власності про проведену державну реєстрацію права власності 07.11.2018 року за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , припинити право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2023 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності залишено без задоволення.

До Голосіївського районного суду м. Києва від представника відповідача 5 ОСОБА_1 адвоката Андрощука Сергія Васильовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №752/10042/21, у якій представник просить стягнути з позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 40 845,90 гривень.

Подана заява була призначена до розгляду на 26 грудня 2023 року, однак учасники справи в судове засідання не з`явились, заперечень щодо поданої заяви не надали, будь-яких інших клопотань про відкладення розгляду справи чи з процесуальних питань на адресу суду не надходило.

При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що представником відповідача 5 заява про ухвалення додаткового рішення була направлена за адресами сторін, а позивачу направлена до кабінету користувача системи «Електронний суд».

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правничу допомогу, суд встановив наступне.

Відповідно до положень частин другої, третьої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У ч. 8 ст. 141 ЦПК України зазначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Так, відповідно до статей 15, 60 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро (організаційні форми адвокатської діяльності). Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро (частини третя статті 4 та частина п`ята статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За змістом пункту 4 частини першої статті 1 вказаного Закону договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Отже, відшкодування судових витрат сторони забезпечує можливість ефективно захищати свої права в суді, а також стимулювати сторін до досудового вирішення спору.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, що надавалася адвокатом Андрощуком Сергієм Васильовичем, представником до суду надано: договір № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 28.12.2021; додаткова угода № 1 до договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 28.12.2021; витяг з рахунку про оплату вартості правової (правничої) допомоги по договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 28.12.2021; акт № 1 наданої правової (правничої) допомоги по договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 28.12.2021; ордер серії АІ № 1191584, виданий 28.12.2021 адвокату АБ «С. АНДРОЩУКА», С.В. Андрощуку.

Так, 28 грудня 2021 року між АБ «Сергія Андрощука» та ОСОБА_1 укладено договір № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого Бюро зобов`язується надати Клієнтові правову (правничу) допомогу в рамках питання по вимогам ТОВ «Брайт Інвестмент» до Клієнта щодо прав на квартиру АДРЕСА_1 ; щодо вказаної тут квартири Голосіївським районним судом міста Києва порушено провадження 14 вересня 2021 року у справі № 752/10042/21.

Додатковою угодою № 1 до договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової допомоги сторони визначили, що за супроводження справи: в Голосіївському районному суді міста Києва по п. 1.1. Договору вартість правової (правової) допомоги становить еквівалент 1500 доларів США; в судах апеляційної або касаційної інстанції (за кожну окрему інстанцію) - еквівалент 1500 доларів США.

Так, актом № 1 здачі-приймання наданої правової допомоги до договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової (правничої) допомоги від 28 грудня 2021 року, засвідчено, що загальна вартість наданої правової (правничої) допомоги за період з 28 грудня 2021 року по 11 грудня 2023 становить по п.1.1. Договору 40 845,90 гривень за надання правової (правничої) допомоги у рамках справи у Голосіївському районному суді м. Києва. Зі змісту наданого акту вбачається, що ОСОБА_1 роботи надані АБ «Сергія Андрощука» отримала, претензій не має.

Договір про надання правової (правничої) допомоги порядок розрахунків між сторонами не містить, вказує на те, що клієнт сплатить правову (правничу) допомогу, визначену додатковою угодою до договору на підставі виставленого бюро клієнту рахунку.

Відповідно до витягу з рахунку вбачається, що ОСОБА_4 в рамках виконання умов договору № 04/99/1-28/12/2021 про надання правової допомоги на рахунки бюро здійснювались наступні оплати: 1 лютого 2020 року в розмірі 10000 гривень, 21 жовтня 2022 - 10850 гривень, 24 жовтня 2022 року - 10850 гривень, а отже, загалом здійснено перерахувань на суму 31 700 гривень.

При цьому суд не може зарахувати транзакцію за док №34 від 27 жовтня 2022 року в розмірі 10 850 грн. як оплату ОСОБА_1 послуги надання правової (правничої) допомоги, оскільки у призначенні платежу зазначено «повернення помилково перерахованих коштів».

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Суд враховує те, що при визначенні суми відшкодування він має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, на яку ж і покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Тобто, під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; звласної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 3-5, 9 статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Проаналізувавши складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та заявлені позовні вимоги, а також те, що представником надано підтвердження про фактичну оплату відповідачем 5 послуг у розмірі 31 700 гривень, суд дійшов висновку, що сума в розмірі 31700 гривень відповідає обґрунтованості, пропорційності та реальності цих послуг до предмета спору в розумінні приписів частини п`ятої статті 137 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене та обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в додатковій угоді та в акті, суд, зважаючи на зазначені положення законодавства, з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, та з огляду на принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №752/10042/21 підлягає частковому задоволенню в частині покладення на Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» витрат на професійну правову допомогу в розмірі 31 700 гривень, що, на думку суду, є розумним, справедливим та таким, що відповідає обсягу наданих послуг з урахуванням їхньої дійсності та необхідності.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Керуючись статтею 270 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В

1. Заяву представника відповідача 5 ОСОБА_1 адвоката Андрощука Сергія Васильовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк Ірини Юріївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Сучасних інвестиційних рішень», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , Департаменту будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович про визнання свідоцтва про право власності та договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, задовольнити частково.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31700 (тридцять одна тисяча сімсот) грн. на користь ОСОБА_1 .

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5 Додаткове рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», іул. Академіка Белелюбського, буд. № 54, оф. № 402, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49019, код в ЄДРПОУ № 43115064.

Відповідач 1: Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бродюк І.Ю., вул. Євгена Сверстюка, буд. № 15, м. Київ, 02000, код в ЄДРПОУ №34481907.

Відповідач 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Міськжитлобуд», вул. Скляренка, буд. № 5, м. Київ, 03073, код в ЄДРПОУ №30153713.

Відповідач 3: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр Сучасних інвестиційних рішень», вул. Жилянська, буд. № 31, м. Київ, 01033, код в ЄДРПОУ №38602969.

Відповідач 4: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 5: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач 6: Департамент будівництва та житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вул. Володимирська, буд. № 42, м. Київ, 01030.

Треті особи:

ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Роман Петрович, адреса: АДРЕСА_5 .

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Зубченко Роман Олександрович, АДРЕСА_6 .

Суддя І.О. Ольшевська