Ухвала

від 20.12.2023 по справі 711/4739/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 711/4739/21

провадження № 61-16987ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління-28» про стягнення компенсації за невикористані календарні дні відпустки, середнього заробітку за весь час затримки компенсації за невикористані дні календарної відпустки,

ВСТАНОВИВ:

У 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління-28» компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки в розмірі 27 515, 85 грн, заборгованість за заробітною платою - 7 262,83 грн та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 01 січня 2021 року до дня ухвалення судового рішення.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2023 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що ціна позову у вказаній справі становить 34 778,68 грн (27 515, 85 грн + 7 262,83 грн), яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*250= 671 000,00 грн).

Враховуючи зазначене вище, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2023 року та постанова Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року не підлягають касаційному оскарженню відповідно до положень частини третьої статті 389 ЦПК України, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у справі, з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, якщо справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявницею обставини не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 , оскільки зазначенням позитивної характеристики заявниці, як особи, яка має більше 20 років стажу роботи у відповідача та є зразковим працівником, без зазначення інших об`єктивних обставин винятковості вказаної справи для заявниці, не є достатнім для допуску справи до касаційного розгляду.

Доводи заявниці полягають у її незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, однак не обґрунтовують фундаментальність вирішених у справі правових питань, та винятковість справи чи значний суспільний інтерес до неї.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки заявниця подала касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 24 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Будівельне управління-28» про стягнення компенсації за невикористані календарні дні відпустки, середнього заробітку за весь час затримки компенсації за невикористані дні календарної відпустки.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян