Постанова

від 20.12.2023 по справі 126/512/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 126/512/22

Провадження № 22-ц/801/2540/2023

Категорія: 56

Головуючий у суді 1-ї інстанції Рудь О. Г.

Доповідач:Матківська М. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 рокуСправа № 126/512/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

Головуючого: Матківської М. В.

Суддів: Войтка Ю. Б., Стадника І. М.

Секретар: Кахно О. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Вінницької обласної прокуратури

на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року у цивільній справі за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів,

Рішення ухвалив суддя Рудь О. Г.

Рішення ухвалено о 13:55 у м. Бершадь Вінницької області

Дата складення повного тексту рішення невідома,

Встановив:

У березні 2022 року керівник Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради і Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» (КНП «Бершадський ЦПМСД») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів і стягнення коштів в сумі 310019,43 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач, перебуваючи на посаді головного лікаря КПН «Бершадський ЦПМСД» незаконно, шляхом підписання наказів «Про преміювання», нараховував собі премії та надбавки, і самостійно визначав їх розмір, тим самим завдав державі в особі Бершадської міської ради, КНП «Бершадський ЦПМСД» збитків в розмірі 310019,43 грн. незаконно отриманих премій та надбавок.

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у справі № 126/770/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних із корупцією, відповідальність за які передбачена частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанова суду в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили.

Прокурор просив визнати незаконними і скасувати накази: від 14 червня 2019 року № 129 «Про преміювання», 01 липня 2019 року № 25-к, від 23 вересня 2019 року № 35-к, від 16 жовтня 2019 року № 191 «Про преміювання», від 24 жовтня 2019 року № 41-к, від 22 листопада 2019 року № 46-к, від 17 грудня 2019 року № 228 «Про преміювання», від 20 грудня 2019 року № 48-к, від 02 січня 2020 року № 1-к, 11 червня 2020 року № 130 «Про преміювання», від 13 липня 2020 року № 147 «Про преміювання», від 21 серпня 2020 року № 191 «Про преміювання до Дня незалежності України», від 25 вересня 2020 року № 222 «Про преміювання за підсумками кварталу», від 21 грудня 2020 року № 272 «Про преміювання за підсумками року» в частині визначення премій та доплат за інтенсивність праці ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь КНП «Бершадський ЦПМСД» кошти в сумі 310019,43 грн.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року в задоволенні позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів, відмовлено.

Понесені Гайсинською окружною прокуратурою через прокуратуру Вінницької області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 7131,29 грн. залишено за позивачем.

Вінницька обласна прокуратура подала апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі та стягнути із відповідача судовий збір за подання позовної заяви і апеляційної скарги.

Зазначила, що під час ухвалення рішення судом неправильно та неповно встановлені обставини, які мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, внаслідок чого ухвалено незаконне та необґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що вина відповідача по справі ОСОБА_1 у вчиненні корупційного правопорушення доведена постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у справі № 126/770/21, яка в апеляційному порядку не оскаржувалася та набрала законної сили, що свідчить про пасивне визнання відповідачем вини за корупційне правопорушення. Питання стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, не вирішувалося, оскільки шкода була невизначена, як елемент складу правопорушення, а у добровільному порядку відповідач шкоду не відшкодував.

Суд першої інстанції залишив поза увагою те, що згідно п. 1.6. Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, преміювання керівників закладів, установ, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги, здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці, яким відповідно до п. 7 Статуту КНП «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», затвердженого рішенням 20 сесії Бершадської районної ради 7 скликання від 10 липня 2018 року, є його засновник Бершадська районна рада.

Судом першої інстанції взагалі не надано оцінки законності прийнятих наказів, які порушують статтю 28 Закону України «Про запобігання корупції», статті 2, 15 Закону України «Про оплату праці» щодо оплати праці та запобігання і врегулювання конфлікту інтересів, не прийняття рішень в умовах конфлікту інтересів. Отже, накази на підставі яких здійснено преміювання та встановлено доплати ОСОБА_1 підлягають визнанню незаконними не лише з підстав їх прийняття в умовах реального конфлікту інтересів, а й як такі, які суперечать положенням Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення.

З цих підстав є доведеним факт протиправної поведінки відповідача, оскільки виплата йому премій та надбавок здійснена на підставі незаконно виданих ним наказів, внаслідок чого виплачені йому кошти на їх підставі, головним лікарем отримані незаконно, чим заподіяно шкоду КНП «Бершадський районний цент первинної медико-санітарної допомоги» у розмірі незаконно отриманих виплат, які є доходами закладу охорони здоров`я, а отже є власністю територіальної громади, представником якої є орган місцевого самоврядування в особі Бершадської міської ради, яка увійшла до складу засновників юридичної особи.

Учасники справи відзив на апеляційну скаргу не надали.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року скасовано.

Позов Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів, залишено без розгляду.

Судові витрати, понесені Прокуратурою Вінницької області у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, залишені за нею.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2023 року касаційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року в частині залишення без розгляду позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконними і скасування наказів, стягнення коштів скасовано, а справу у цій частині передано на новий розгляд до апеляційного суду.

В частині залишення без розгляду позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року залишено без змін.

Отже, у зв`язку із такими обставинами в справі в апеляційному порядку переглядається рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів.

У судовому засіданні прокурор Міняйло І. М. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представник позивача Бершадської міської ради у судове засідання не з`явився. Міський голова Драган В. Г. надіслав заяву, якою просить розглянути справу у його відсутність за наявними в матеріалах справи документами.

Представник позивача КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» у судове засідання не з`явився. Директор підприємства С. Дудник надіслала лист, у якому повідомила про те, що з урахуванням постанови Верховного Суду від 15 листопада 2023 року підприємство не є учасником справи в суді апеляційної інстанції.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, просить залишити її без задоволення та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора Міняйло І. М. і відповідача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до частин 1-4 і 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додаткового поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судом встановлено, що згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновникомКНП «Бершадський ЦПМСД» є Бершадська міська рада, яка увійшла до складу засновників юридичної особи на підставі рішення 2 сесії 8 скликання Бершадської міської радивід 24 грудня 2020 року № 79 «Про входження до складу засновників юридичних осіб публічного права комунальних організації (підприємства, заклади, установи)» (том 1 а. с. 19-20).

Рішенням 3 сесії 8 скликання Бершадської міської ради від 28 січня 2021 року № 100 «Про затвердження статуту комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» затверджено Статут КНП «Бершадський ЦПМСД» (том 1 а. с. 21).

Відповідно до СтатутуКНП «Бершадський ЦПМСД»підприємство є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним медичним некомерційним підприємством (том 1 а. с. 22-35).

Згідно з пунктом 4.2 Статуту - підприємство є юридичною особою публічного права. Пунктом 4.7 статуту визначено, що підприємство має самостійний баланс та рахунки.

Відповідно до пункту 1.3 Статуту засновником та власником підприємства є територіальна громада від імені якої виступає Бершадська міська рада. Підприємство є підпорядкованим, підзвітним та підконтрольним засновнику.

Рішенням 8 сесії 7 скликання Бершадської районної ради від 16 грудня 2016 року «Про призначення головного лікаря комунальної установи «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_1 призначено на посаду головного лікаря цієї установи.

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у справі № 126/770/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 ст. 172-7 і частиною 2 статті 172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. в дохід держави. Постанова суду в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

В період із 14 червня 2019 року до 21 грудня 2020 року головним лікарем КНП «Бершадський ЦПМСД» Пікулою І. Г. підписано 14 наказів: від 14 червня 2019 року № 129 «Про преміювання», від 01 липня 2019 року № 25-к, від 23 вересня 2019 року № 35-к, від 16 жовтня 2019 року № 191 «Про преміювання», від 24 жовтня 2019 року № 41-к, від 22 листопада 2019 року № 46-к, від 17 грудня 2019 року № 228 «Про преміювання», від 20 грудня 2019 року № 48-к, від 02 січня 2020 року № 1-к, від 11 червня 2020 року № 130 «Про преміювання», від 13 липня 2020 року № 147 «Про преміювання», від 21 серпня 2020 року № 191 «Про преміювання до Дня незалежності України», від 25 серпня 2020 року № 222 «Про преміювання за підсумками кварталу», від 21 грудня 2020 року № 272 «Про преміювання за підсумками року», згідно з якими здійснено його преміювання та доплата за інтенсивність праці на суму 310019,43 грн., а саме: на підставі наказів: № 129 від 14 червня 2019 року «Про преміювання» відповідача премійовано у розмірі посадового окладу на суму 24007,00 грн.; № 191 від 16 жовтня 2019 року «Про преміювання» вирішено виплатити премію відповідачу в розмірі 7000,00 грн.; № 228 від 17 грудня 2019 року «Про преміювання» - у розмірі 12100,00 грн.; № 130 від 11 червня 2020 року«Про преміювання» - у розмірі 15000,00 грн.; № 147 від 13 липня 2020 року«Про преміювання» - у розмірі 8000,00 грн.; № 191 від 21 серпня 2020 року «Про преміювання до Дня незалежності України» - у розмірі 9000,00 грн.; № 222 від 25 вересня 2020 року «Про преміювання за підсумками кварталу» - у розмірі 6 500 грн.; № 272 від 21 грудня 2020 року «Про преміювання за підсумками року» - у розмірі 10 000 грн..

На підставі наказів: № 25-к від 01 липня 2019 року дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 липня 2019 року до 31 липня 2019 року у розмірі 30 %, що становить 11 473 грн.; № 35-к від 23 вересня 2019 року дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 вересня 2019 року до 30 вересня 2019 року у розмірі 20 %, що становить 4 801,40 грн.; № 41-к від 24 жовтня 2019 року дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 жовтня 2019 року до 31 жовтня 2019 року у розмірі 50 %, що становить 14 459,46 грн.; № 46-к від 22 листопада 2019 року дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 листопада 2019 року до 30 листопада 2019 рік у розмірі 50 %, що становить 8 656,01 грн.; № 48-к від 20 грудня 2019 року дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 грудня 2019 року до 31 грудня 2019 року у розмірі 50 %, що становить 14 426,68 грн.; № 1-к від 02 січня 2020 року дозволено доплату за сумісництво та надбавку за інтенсивність праці з 01 січня 2020 року в розмірі 50 % до кінця року, що становить 16 4595,88 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту завдання матеріальної шкоди державі в особі Бершадської міської ради та КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги», а самого лише факту притягнення відповідача до адміністративної відповідальності недостатньо для покладання на нього цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди. Для застосування статті 1166 ЦК України при відшкодуванні майнової шкоди необхідно встановити, що шкода є безпосереднім наслідком протиправної поведінки (дії або бездіяльності). Крім владних повноважень, якими був наділений відповідач ОСОБА_1 як посадова особа, правовідносини між ним, Бершадською міською радою та КНП «Бершадський ЦПМСД» також регулюються трудовим законодавством, тому не можна вважати, що виплатою надбавок відповідачу на рівні з іншими співробітниками, була завдана шкода державі, оскільки зазначені виплати здійснені не за кошти місцевого бюджету, а відповідно до вимог КЗпП України, з коштів виділених Національною службою здоров`я України та відповідно до укладених договорів за фактично виконаний ОСОБА_1 додатковий обсяг роботи. За таких обставин відсутні підстави вважати, що виплатою премії головному лікарю була завдана шкода територіальній громаді.

Із таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися.

Відповідно до статті 66 Закону України «Про запобігання корупції» збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

Згідно положень статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування. Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень (частина 1). Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаний недійсним (частина 2).

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України «Про запобігання корупції» фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.

Оскільки питання відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, не врегульовані спеціальними законодавчими актами, при їхньому розв`язанні треба керуватись загальними положеннями законодавства (передусім цивільного).

Статтею 22 ЦК України визначається відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, за правилами якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1).

Під збитками відповідно до статті 22 ЦК України розуміють втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (ч. 2). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право (ч. 3).

Частиною першоюстатті 1166 ЦК Українивизначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1166 ЦК Українипередбачено, що відшкодування шкоди можливе за таких умов: 1) завдано шкоди особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи; 2) дії або бездіяльність, якими завдана шкода, є неправомірними; 3) причинний зв`язок між протиправними діями правопорушника і шкодою, яка виникла; 4) вина особи, яка завдала шкоду.

Наявність усіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди. При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то боржник має довести відсутність своєї вини. Для виникнення обов`язку відшкодування шкоди ступінь вини порушника значення не має.

Встановлені устатті 1166 ЦК Україниумови відшкодування шкоди поширюється на всі норми, що входять доглави 82 ЦК України, тією мірою, в якій їх не змінюють спеціальні правила, передбачені окремими статтями цієї глави. Названі умови разом із фактом заподіяння шкоди є підставами і для юридичної відповідальності, вони утворюють одночасно і склад правопорушення.

Тобто, частина першастатті 1166 ЦК Українимістить пряму вказівку на протиправність поведінки заподіювача шкоди як обов`язкову підставу деліктної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено по справі, постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24 травня 2021 року, яка в апеляційному порядку не оскаржена та набрала законної сили, встановлено, що мали місце протиправні дії та вчинені вони ОСОБА_1 , за які він притягнений до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 172-7 і ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме за вчинення дій і прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, та за не вжиття заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів і не пізніше наступного робочого дня не повідомлення про виникнення реального конфлікту інтересів (том 1 а. с. 12-17).

Визначаючи розмір причиненої державі шкоди, прокурор виходив із отриманих відповідачем розмірів премій, доплат і надбавок, згідно виданих ним наказів. Так за наказами: № 129 від 14 червня 2019 року «Про преміювання» відповідач отримав премію у розмірі посадового окладу на суму 24007,00 грн.; № 191 від 16 жовтня 2019 року «Про преміювання» отримав премію в розмірі 7000,00 грн.; № 228 від 17 грудня 2019 року «Про преміювання» - у розмірі 12100,00 грн.; № 130 від 11 червня 2020 року«Про преміювання» - у розмірі 15000,00 грн.; № 147 від 13 липня 2020 року«Про преміювання» - у розмірі 8000,00 грн.; № 191 від 21 серпня 2020 року «Про преміювання до Дня незалежності України» - у розмірі 9000,00 грн.; № 222 від 25 вересня 2020 року «Про преміювання за підсумками кварталу» - у розмірі 6 500 грн.; № 272 від 21 грудня 2020 року «Про преміювання за підсумками року» - у розмірі 10 000 грн.

На підставі наказів: № 25-к від 01 липня 2019 року відповідач отримав доплату за інтенсивність праці з 01 липня 2019 року до 31 липня 2019 року у розмірі 30 %, що становить 11 473 грн.; № 35-к від 23 вересня 2019 року отримав доплату за інтенсивність праці з 01 вересня 2019 року до 30 вересня 2019 року у розмірі 20 %, що становить 4 801,40 грн.; № 41-к від 24 жовтня 2019 року отримав доплату за інтенсивність праці з 01 жовтня 2019 року до 31 жовтня 2019 року у розмірі 50 %, що становить 14 459,46 грн.; № 46-к від 22 листопада 2019 року отримав доплату за інтенсивність праці з 01 листопада 2019 року до 30 листопада 2019 рік у розмірі 50 %, що становить 8 656,01 грн.; № 48-к від 20 грудня 2019 року отримав доплату за інтенсивність праці з 01 грудня 2019 року до 31 грудня 2019 року у розмірі 50 %, що становить 14 426,68 грн.; № 1-к від 02 січня 2020 року отримав доплату за сумісництво та надбавку за інтенсивність праці з 01 січня 2020 року в розмірі 50 % до кінця року, що становить 16 4595,88 грн.

Усього нараховано та виплачено відповідачу на підставі цих наказів 310019,43 грн. премій, доплат і надбавок.

Суд погоджується із такими розрахунками причиненої шкоди на загальну суму 310019,43 грн. та вважає їх правильними.

Кошти, які були розподілені відповідачем як премії, доплати і надбавки за інтенсивність праці, належали до коштів, виділених Національною службою здоров`я України на підставі договорів із КНП «Бершадський ЦПМСД» про медичне обслуговування населення за програмою медичних грантів.

За змістом пунктів 5.1, 5.3.3 Статуту КНП «Бершадський ЦПМСД» майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління; джерелами формування майна та коштів підприємства є власні надходження підприємства: кошти від здачі в оренду (зі згоди засновника) майна, закріпленого на праві оперативного управління; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг).

У пункті 1.3. Статуту підприємства вказано, що засновником та власником підприємства є територіальна громада від імені якої виступає Бершадська міська рада, якій підпорядковане, підзвітне та підконтрольне підприємство.

Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів із бюджету.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 червня 2023 року по справі № 905/1907/21.

На Бершадську міську раду, як на орган місцевого самоврядування, законом покладено обов`язок щодо забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. При цьому, міська рада є органом уповноваженим на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, які пов`язані у тому числі із законним та ефективним витрачанням майна, що належить до комунальної власності, і є складовою інтересів держави.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку про обґрунтованість заявлених прокурором в інтересах держави в особі Бершадської міської ради позовних вимог, які базуються на наведених вимогах норм матеріального права, про стягнення із відповідача по справі ОСОБА_1 , який обіймав посаду головного лікаря КНП «Бершадський первинний центр медико-санітарної допомоги», майнової шкоди, причиненої державі внаслідок вчинення ним корупційного правопорушення.

При цьому також враховується, що згідно із пунктом 1.1 Статуту Комунального некомерційного підприємства «Бершадський первинний центр первинної медико-санітарної допомоги» комунальне підприємство «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» є закладом охорони здоров`я комунальним унітарним медичним некомерційним підприємством, що надає первинну медичну допомогу та здійснює управління медичним обслуговуванням прикріпленого та зареєстрованого населення, вживає заходи з профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров`я.

Управління підприємством здійснюється відповідно до умов цього Статуту на основі поєднання прав засновника та головного лікаря (пункт 7.1 Статуту).

Поточне керівництво підприємством здійснює керівник підприємства головний лікар (директор) (пункт 7.2. Статуту).

Керівник підприємства у межах своєї компетенції видає накази та інші акти (п. 7.4.6 Статуту).

Керівник підприємства несе відповідальність за збитки, завдані підприємству з вини керівника підприємства в порядку, визначеному законодавством (п. 7.4.15 Статуту).

У своїй діяльності керівник підприємства зобов`язаний дотримуватися вимог законів та підзаконних актів. Зокрема, при видачі наказів має керуватися Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення, затвердженими наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України № 308/519 від 05 жовтня 2005 року та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за № 1209/11489 від 17 жовтня 2005 року.

Згідно пункту 1.6 цих Умов конкретні розміри доплат, надбавок та інших виплат визначаються керівником закладу, установи за рахунок і в межах фонду заробітної плати та відображаються в розрахункових відомостях на виплату заробітної плати. Преміювання керівників закладів, установ, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи керівником головним лікарем Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги», видав накази щодо свого преміювання і щодо встановлення надбавок і доплат до посадового окладу головного лікаря, в порушення зазначених вимог, чим вчинив дії і прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів і не повідомив про виникнення реального конфлікту інтересів, вчинивши корупційне правопорушення, внаслідок якого заподіяв шкоду державі, яку він зобов`язаний відшкодувати в установленому законом порядку.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (п. 3 ч. 1); порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. 4 ч. 1). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягав застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

За наведених обставин апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції підлягає до скасування та ухвалення нового судового рішення про задоволення заявлених прокурором позовних вимог.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом «в» частини першої статті 382 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 8 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на оплату судового збору прокурором надано: виписку про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, номер документа квитанції: 111 від 01 лютого 2022 року на суму 7131,29 грн., сплаченої при подачі позовної заяви (том 1 а. с. 95); платіжне доручення № 2440 (внутрішній номер 249447667) від 28 грудня 2022 року на підтвердження сплаченої суми 10696,94 грн. за подачу апеляційної скарги (том 1 а. с. 159); платіжну інструкцію № 594 (внутрішній номер 265347207) від 04 квітня 2023 року на підтвердження сплаченої суми 14262,58 грн. за подання касаційної скарги (том 2 а. с. 62).

Таким чином, у зв`язку із висновком суду про задоволення заявлених позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 , підлягають до стягнення із нього на користь Вінницької обласної прокуратури витрати, що складаються із судового збору на загальну суму 32090,81 грн. (7131,29 + 10696,94 + 14262,58).

На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 376, 381-382 ЦПК України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури задовольнити.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Позов керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів, задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати накази: № 129 від 14 червня 2019 року «Про преміювання», № 25-к від 01 липня 2019 року, № 35-к від 23 вересня 2019 року, № 191 від 16 жовтня 2019 року «Про преміювання», № 41-к від 24 жовтня 2019 року, № 46-к від 22 листопада 2019 року, № 228 від 17 грудня 2019 року «Про преміювання», № 48-к від 20 грудня 2019 року, № 1-к від 02 січня 2020 року, № 130 від 11 червня 2020 року «Про преміювання», № 147 від 13 липня 2020 року «Про преміювання», № 191 від 21 серпня 2020 року «Про преміювання до Дня незалежності України», № 222 від 25 вересня 2020 року «Про преміювання за підсумками кварталу», № 272 від 21 грудня 2020 року «Про преміювання за підсумками року» в частині визначення премій та доплат за інтенсивність праці ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» (код ЄДРПОУ 36834023 вул. Будкевича, 2 м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області) кошти в сумі 310019,43 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )на користьВінницької обласноїпрокуратури (код02909909,МФО 820172,розрахунковий рахунокUA56820172034311000200003988) 32090,81грн.судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ГоловуючийМ. В. Матківська СуддіЮ. Б. Войтко І. М. Стадник

Повний текс судового рішення складений 22 грудня 2023 року