Ухвала

від 15.02.2024 по справі 126/512/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 126/512/22

провадження № 61-1749ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шевченком Віталієм Валерійовичем, на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у справі за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради, Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2022 року керівник Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради та Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - КНП «Бершадський ЦПМСД») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року у задоволенні позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради, КНП «Бершадський ЦПМСД» відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року скасовано

Позов Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради, КНП «Бершадський ЦПМСД» залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2023 року касаційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року в частині залишення без розгляду позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради скасовано та справу у цій частині передано на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року в частині залишення без розгляду позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі КНП «Бершадський ЦПМСД» залишено без змін (касаційне провадження № 61-4329св23).

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури задоволено.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази від 14 червня 2019 року № 129 «Про преміювання», від 01 липня 2019 року № 25-к, від 23 вересня 2019 року № 35-к, від 16 жовтня 2019 року № 191 «Про преміювання», від 24 жовтня 2019 року № 41-к, від 22 листопада 2019 року № 46-к, від 17 грудня 2019 року № 228 «Про преміювання», від 20 грудня 2019 року № 48-к, від 02 січня 2020 року № 1-к, від 11 червня 2020 року № 130 «Про преміювання», від 13 липня 2020 року № 147 «Про преміювання», від 21 серпня 2020 року № 191 «Про преміювання до Дня незалежності України», від 25 вересня 2020 року № 222 «Про преміювання за підсумками кварталу», від 21 грудня 2020 року № 272 «Про преміювання за підсумками року» в частині визначення премій та доплат за інтенсивність праці ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КНП «Бершадський ЦПМСД» грошові кошти у розмірі 310 019,43 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У січні 2024 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 січня 2024 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2024 року про виправлення описки, касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шевченком В. В., на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року повернуто з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України (касаційне провадження № 61-1134ск24).

У лютому 2024 рокудо Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шевченком В. В., на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки сформована в системі «Електронний суд» 02 лютого 2024 року.

Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

В окремо доданому до касаційної скарги клопотанні ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, з посиланням на те, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки вперше він звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у визначений законом строк, проте ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2024 року касаційну скаргу було повернуто. Вказує, що з ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2024 року його представник - адвокат Шевченко В. В. ознайомився 01 лютого 2024 року в день її надходження до особистого кабінету в системі «Електронний суд». При цьому перестали існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження ОСОБА_1 пропущено з поважних причин, його можливо поновити.

Однак, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Як підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , у тому числі, вказує пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, проте посилаючись на вказану підставу, заявник не зазначає щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.

Посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Отже, ОСОБА_1 необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Касаційна скарга містить квитанцію про часткову сплату ОСОБА_1 судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 14 262,58 грн.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктами 1, 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Судові рішення, які оскаржує заявник, свідчать про існування чотирнадцяти вимог немайнового характеру та однієї вимоги майнового характеру.

При поданні позову за вимоги немайнового характеру судовий збір мав бути сплачений у розмірі 34 734 грн (2 481 грн * 14 = 34 734 грн).

За вимогу майнового характеру до сплати підлягала сума у розмірі 4 650,29 грн (310 019,43 грн * 1,5% = 4 650,29 грн).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та становить 78 767,58 грн (34 734 грн + 4 650,29 грн) * 200% = 78 767,58 грн).

Оскільки ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 14 262,58 грн, то заявнику необхідно додатково доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 64 506 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження судового рішення.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шевченком Віталієм Валерійовичем, на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець