Постанова

від 02.10.2024 по справі 126/512/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 126/512/22

провадження № 61-1749св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - керівник Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави

в особі Бершадської міської ради Вінницької області,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шевченком Віталієм Валерійовичем, на постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2022 року керівник Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради та Комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - КНП «Бершадський ЦПМСД») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення коштів.

Позовна заява мотивована тим, що, перебуваючи на посаді головного лікаря КНП «Бершадський ЦПМСД», ОСОБА_1 незаконно, шляхом підписання наказів «Про преміювання», нараховував собі премії та надбавки і самостійно визначав їх розмір, тим самим завдав державі в особі Бершадської міської ради, КНП «Бершадський ЦПМСД» збитків у розмірі 310 019,43 грн незаконно отриманих премій та надбавок.

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області від 24 травня 2021 року у справі № 126/770/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачена частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанова суду від 24 травня 2021 року в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

Ураховуючи наведене, прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати накази: від 14 червня 2019 року № 129 «Про преміювання»,

від 01 липня 2019 № 25-к, від 23 вересня 2019 року № 35-к, від 16 жовтня

2019 року № 191 «Про преміювання», від 24 жовтня 2019 року № 41-к,

від 22 листопада 2019 року № 46-к, від 17 грудня 2019 року № 228 «Про преміювання», від 20 грудня 2019 року № 48-к, від 02 січня 2020 року № 1-к, від 11 червня 2020 року № 130 «Про преміювання», від 13 липня 2020 року

№ 147 «Про преміювання», від 21 серпня 2020 року № 191 «Про преміювання до Дня незалежності України», від 25 вересня 2020 року № 222 «Про преміювання за підсумками кварталу», від 21 грудня 2020 року № 272 «Про преміювання за підсумками року» в частині визначення премій та доплат за інтенсивність праці ОСОБА_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь КНП «Бершадський ЦПМСД» кошти у розмірі 310 019,43 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року у складі судді Рудя О. Г. у задоволенні позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради, КНП «Бершадський ЦПМСД» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що самого лише факту притягнення відповідача до адміністративної відповідальності недостатньо для покладання на нього цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди. Для застосування статті 1167 ЦК України про відшкодування майнової шкоди необхідно встановити, що шкода є безпосереднім наслідком протиправної поведінки (дії або бездіяльності).

Крім владних повноважень, якими був наділений ОСОБА_1 як посадова особа, правовідносини між ним, Бершадською міською радою та КНП «Бершадський ЦПМСД» також регулюються трудовим законодавством, тому не можна вважати, що виплатою надбавок відповідачу на рівні з іншими співробітниками була завдана шкода державі, оскільки зазначені виплати здійснені не за кошти місцевого бюджету, а відповідно до вимог КЗпП України з коштів, виділених Національною службою здоров`я України та відповідно укладених договорів, за фактично виконаний ОСОБА_1 додатковий обсяг роботи.

При цьому, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що виплатою премії ОСОБА_1 була завдана шкода територіальній громаді.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року апеляційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено частково.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року скасовано

Позов Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради, КНП «Бершадський ЦПМСД» залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2023 року касаційну скаргу першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено частково.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року в частині залишення без розгляду позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради скасовано та справу у цій частині передано на новий розгляд до апеляційного суду.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року в частині залишення без розгляду позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі КНП «Бершадський ЦПМСД» залишено без змін (касаційне провадження № 61-4329св23).

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року апеляційну скаргу Вінницької обласної прокуратури задоволено.

Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 23 листопада 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради задоволено.

Визнано незаконними та скасовано накази від 14 червня 2019 року № 129 «Про преміювання», від 01 липня 2019 року № 25-к, від 23 вересня 2019 року № 35-к, від 16 жовтня 2019 року № 191 «Про преміювання», від 24 жовтня 2019 року № 41-к, від 22 листопада 2019 року № 46-к, від 17 грудня 2019 року № 228 «Про преміювання», від 20 грудня 2019 року № 48-к, від 02 січня 2020 року № 1-к, від 11 червня 2020 року № 130 «Про преміювання», від 13 липня 2020 року № 147 «Про преміювання», від 21 серпня 2020 року № 191 «Про преміювання до Дня незалежності України», від 25 вересня 2020 року № 222 «Про преміювання за підсумками кварталу», від 21 грудня 2020 року № 272 «Про преміювання за підсумками року» в частині визначення премій та доплат за інтенсивність праці ОСОБА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КНП «Бершадський ЦПМСД» грошові кошти у розмірі 310 019,43 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 , будучи керівником - головним лікарем КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги», видав накази щодо свого преміювання і встановлення надбавок і доплат до посадового окладу головного лікаря у порушення вимог законодавства та статуту підприємства, чим вчинив дії і прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів і не повідомив про виникнення реального конфлікту інтересів, вчинивши корупційне правопорушення, внаслідок якого заподіяв шкоду державі, яку він зобов`язаний відшкодувати в установленому законом порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2024 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бершадської міської ради відмовити, розподілити судові витрати.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову прокурора, оскільки ним, ОСОБА_1 ,не було завдано шкоди чи збитків міській раді, яка як засновник комунального підприємства не несе відповідальності за його зобов`язаннями, а отже, не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов`язальних правовідносинах, оскільки КНП «Бершадська ЦПМСД» є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту прав та охоронюваних законом своїх інтересів у судовому порядку, а тому наділена правом звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Вказує, що спірні кошти на преміювання були виділені КНП «Бершадська ЦПМСД» не з міського бюджету міською радою, а Національною службою здоров`я Українита відповідно до укладених договорів з підприємством. Отже, жодних збитків саме міській раді чи територіальній громаді не нанесено.

Крім того, звертає увагу на те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності саме за порядок нарахування відповідних коштів у стані реального конфлікту інтересів, а не за те, що саме кошти були незаконно нараховані. Спірні кошти були нараховані у вигляді премій, які є звичайними для всіх працівників КНП «Бершадська ЦПМСД», просто саме йому вони мали бути нараховані в іншому порядку через специфіку конфлікту інтересів, тобто в будь-якому разі були б виплачені, відповідно їх не можна назвати збитками державі.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У квітні 2024 року прокурор звернувся до Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені в ній доводи є безпідставними та не впливають на правильність вирішення судом апеляційної інстанції спору, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

16 квітня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновником КНП «Бершадський ЦПМСД» є Бершадська міська рада, яка увійшла до складу засновників юридичної особи на підставі рішення 2 сесії 8 скликання Бершадської міської ради від 24 грудня 2020 року № 79 «Про входження до складу засновників юридичних осіб публічного права комунальних організації (підприємства, заклади, установи)».

Рішенням 3 сесії 8 скликання Бершадської міської ради від 28 січня 2021 року № 100 «Про затвердження статуту комунального некомерційного підприємства «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги» затверджено статут КНП «Бершадський ЦПМСД».

Відповідно до статуту КНП «Бершадський ЦПМСД» підприємство

є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним медичним некомерційним підприємством.

Згідно з пунктом 4.2 статуту - підприємство є юридичною особою публічного права. Пунктом 4.7 статуту визначено, що підприємство має самостійний баланс та рахунки.

Відповідно до пункту 1.3 статуту засновником та власником підприємства є територіальна громада від імені якої виступає Бершадська міська рада.

Рішенням 8 сесії 7 скликання Бершадської районної ради від 16 грудня

2016 року «Про призначення головного лікаря комунальної установи «Бершадський районний центр первинної медико-санітарної допомоги»

ОСОБА_1 призначено на посаду головного лікаря цієї установи.

Постановою Бершадського районного суду Вінницької області

від 24 травня 2021 року у справі № 126/770/21 головного лікаря КНП «Бершадський ЦПМСД» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов`язаних з корупцією, відповідальність за які передбачено частинами першою, другою статті 172-7 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Постанова суду від 24 травня 2021 року в апеляційному порядку не оскаржувалась та набрала законної сили.

Із 14 червня 2019 року до 21 грудня 2020 року головним лікарем

КНП «Бершадський ЦПМСД» ОСОБА_1 підписано 14 наказів: від 14 червня 2019 року № 129 «Про преміювання», від 01 липня 2019 року № 25?к,

від 23 вересня 2019 року № 35-к, від 16 жовтня 2019 року № 191 «Про преміювання», від 24 жовтня 2019 року № 41?к, від 22 листопада 2019 року

№ 46-к, від 17 грудня 2019 року № 228 «Про преміювання», від 20 грудня

2019 року № 48-к, від 02 січня 2020 року № 1-к, від 11 червня 2020 року № 130 «Про преміювання», від 13 липня 2020 року № 147 «Про преміювання»,

від 21 серпня 2020 року № 191 «Про преміювання до Дня незалежності України», від 25 серпня 2020 року № 222 «Про преміювання за підсумками кварталу», від 21 грудня 2020 року № 272 «Про преміювання за підсумками року», згідно з якими здійснено його преміювання та доплата за інтенсивність праці на суму 310 019,43 грн, а саме:

на підставі наказу від 14 червня 2019 року № 129 «Про преміювання» відповідача премійовано у розмірі посадового окладу на суму 24 007 грн;

на підставі наказів від 14 червня 2019 року № 129 «Про преміювання» відповідачу вирішено виплатити премію у розмірі 7 000 грн, від 17 грудня

2019 року № 228 «Про преміювання» - у розмірі 12 100 грн, від 11 червня

2020 року № 130 «Про преміювання» - у розмірі 15 000 грн, від 13 липня

2020 року № 147 «Про преміювання» - у розмірі 8 000 грн, від 21 серпня

2020 року № 191 «Про преміювання до Дня незалежності України» - у розмірі

9 000 грн, від 25 серпня 2020 року № 222 «Про преміювання за підсумками кварталу» - у розмірі 6 500 грн, від 21 грудня 2020 року № 272 «Про преміювання за підсумками року» - у розмірі 10 000 гривень;

наказами від 01 липня 2019 року № 25?к дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 липня 2019 року до 31 липня 2019 року у розмірі 30 %, що становить 11 473 грн, від 23 вересня 2019 року № 35-к дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 вересня 2019 року до 30 вересня 2019 року

у розмірі 20 %, що становить 4 801,40 грн, від 24 жовтня 2019 року № 41?к дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 жовтня 2019 року до 31 жовтня 2019 року у розмірі 50 %, що становить 14 459,46 грн, від 22 листопада

2019 року № 46-к дозволено доплату за інтенсивність праці з 01 листопада 2019 року до 30 листопада 2019 рік у розмірі 50 %, що становить 8 656,01 грн, від 20 грудня 2019 року № 48-к дозволено доплату за інтенсивність праці

з 01 грудня 2019 року до 31 грудня 2019 року у розмірі 50 %, що становить

14 426,68 грн, від 02 січня 2020 року № 1-к дозволено доплату за сумісництво та надбавку за інтенсивність праці з 01 січня 2020 року в розмірі 50 % до кінця року, що становить 16 4595,88 грн.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21, що був застосований апеляційним судом в оскаржуваній постанові (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до статті 66 Закону України «Про запобігання корупції» збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

Згідно з положеннями статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Орган або посадова особа надсилає до Національного агентства протягом трьох робочих днів копію прийнятого рішення про скасування або одержаного для виконання рішення суду про визнання незаконними відповідних актів або рішень.

Правочин, укладений внаслідок порушення вимог цього Закону, може бути визнаний недійсним.

Відповідно до частини першої статті 68 Закону України «Про запобігання корупції» фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.

Суд апеляційної інстанції правильно вказав, що оскільки питання відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, не врегульовані спеціальними законодавчими актами, при їхньому розв`язанні треба керуватись загальними положеннями законодавства (передусім цивільного).

Статтею 22 ЦК України визначається відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, за правилами якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Під збитками розуміють втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців відповідної області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси відповідної територіальної громади.

Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21 (провадження № 12-1гс23).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що ОСОБА_1 , будучи керівником - головним лікарем КНП «Бершадський центр первинної медико-санітарної допомоги», видав накази щодо свого преміювання і щодо встановлення надбавок і доплат до посадового окладу головного лікаря у порушення вимог законодавства та статуту підприємства, чим вчинив дії і прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, не вжив заходів щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів і не повідомив про виникнення реального конфлікту інтересів, що підтверджено судовим рішенням про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, внаслідок якого заподіяв шкоду державі, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що він зобов`язаний відшкодувати цю шкоду, повернувши кошти КНП «Бершадський ЦПМСД», засновником та власником майна якого є Бершадська міська рада, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального підприємства.

Доводи касаційної скарги про те, що міській раді, яка як засновник комунального підприємства не несе відповідальності за його зобов`язаннями, а отже, не має владних повноважень та не здійснює управління у спірних зобов`язальних правовідносинах, оскільки КНП «Бершадська ЦПМСД» є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо захисту прав та охоронюваних законом своїх інтересів у судовому порядку, а спірні кошти на преміювання були виділені КНП «Бершадська ЦПМСД» не з міського бюджету міською радою, а Національною службою здоров`я Українита відповідно до укладених договорів з підприємством, тому жодних збитків саме міській раді чи територіальній громаді не могло бути нанесено, є безпідставними, зважаючи на таке.

За змістом пунктів 5.1, 5.3.3 статуту КНП «Бершадський ЦПМСД» майно підприємства є комунальною власністю і закріплюється за ним на праві оперативного управління; джерелами формування майна та коштів підприємства є власні надходження підприємства: кошти від здачі в оренду (зі згоди засновника) майна, закріпленого на праві оперативного управління; кошти та інше майно, одержані від реалізації продукції (робіт, послуг).

У пункті 1.3. статуту підприємства вказано, що засновником та власником підприємства є територіальна громада від імені якої виступає Бершадська міська рада, якій підпорядковане, підзвітне та підконтрольне підприємство.

Оскільки засновником комунального закладу та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, що фінансує і контролює діяльність такого комунального закладу, а також зобов`язаний контролювати виконання бюджету, зокрема законність та ефективність використання зазначеним закладом коштів цього бюджету, то вказаний орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів із бюджету.

Подібний висновок міститься й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 905/1907/21 (провадження № 12-1гс23) та був обґрунтовано врахований судом апеляційної інстанції.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, оскільки територіальна громада в особі Бершадської міської ради є власником всього майна КНП «Бершадський ЦПМСД», то факт надходження коштів підприємству від Національної служби здоров`я України не впливає на їх статус, не спростовує того, що підприємство підпорядковане, підзвітне та підконтрольне міській раді та не відміняє обов`язку міської ради на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів із бюджету.

Належних обґрунтувань для відступлення від вказаного правового висновку Великої Палати Верховного Суду заявник не навів. Не знаходить підстав для відступлення від нього й колегія суддів Верховного Суду.

Посилання заявника на те, що спірні кошти були нараховані у вигляді премій, які є звичайними для всіх працівників КНП «Бершадська ЦПМСД» та у будь-якому разі були б йому виплачені, тому їх не можна назвати збитками державі ним у судах попередніх інстанцій доведені не були, що було його процесуальним обов`язком відповідно до статей 12, 81 ЦПК України. Верховний Суд зазначає, якщо б ОСОБА_1 не порушив закон, у тому числі, щодо порядку нарахування самому собі премій і надбавок, то були б відсутні підстави для задоволення позову. Відтак, порушивши закон, допустивши протиправність своїх дій, які є у причинному зв`язку із завданням державі шкоди, апеляційний суд правильно задовольнив позов прокурора.

Отже, доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для скасування судового рішення суду апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на необхідності переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у суді апеляційної інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість його судового рішення не впливають, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Верховний Суд не змінює розподіл судових витрат, оскільки залишає оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Шевченком Віталієм Валерійовичем,залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 20 грудня 2023 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець