Ухвала

від 21.12.2023 по справі 522/10548/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1908/23

Справа № 522/10548/19 1-кс/522/12742/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 липня 2019 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12013170470005312 від 16 серпня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 липня 2019 року частково задоволено клопотання директора ТОВ «Софт-Макс» ОСОБА_8 та накладено арешт з забороною відчуження на майно:

- MITSUBISHI Pajero кузов № НОМЕР_1 по вантажній митній декларації №511000106/8/202834 від 19.02.2008 р.

-Toyota Camry кузов № НОМЕР_2 по вантажній митній декларації №511000106/7/017521 від 29.10.2007р.

-Mitsubishi L200 кузов № НОМЕР_3 по вантажній митній декларації №125010000/8/100285 від 23.01.2008р.

-Toyota Aurion кузов № НОМЕР_4 по вантажній митній декларації №511000106/7/018087 від 01.11.2007р.

- Lexus LS460 кузов № НОМЕР_5 по вантажній митній декларації №511000106/7/018231 від 01.11.2008р.

- Mitsubishi L200 кузов № НОМЕР_6 по вантажній митній декларації №511000106/8/002805 від 20.02.2008р.

- Toyota AURION кузов № НОМЕР_7 по вантажній митній декларації №511000106/7/018039 від 01.11.2007р.

- Mitsubishi Pajero кузов № НОМЕР_8 по вантажній митній декларації №511000106/7/010625 від 15.11.2007р.

- Mitsubishi L200 кузов № НОМЕР_9 по вантажній митній декларації №125010000/8/100260 від 22.01.2008р.

- Mitsubishi L200 кузов № НОМЕР_3 по вантажній митній декларації №511000106/7/017874 від 31.10.2007р.

- Mitsubishi Pajero кузов № НОМЕР_8 по вантажній митній декларації №5110000106/7/080090 від 11.11.2007р.

- Lexus LS 460 кузов № НОМЕР_10 по вантажній митній декларації №511000106/7/017573 від 29.10.2007р.

- Toyota Aurion кузов № НОМЕР_11 по вантажній митній декларації №511000106/7/018116 від 01.11.2007р.

- Toyota Camry кузов № НОМЕР_12 по вантажній митній декларації №511000106/7/019532 від 09.11.2007р.

- Toyota Camry кузов № НОМЕР_13 по вантажній митній декларації №511000106/7/019532 від 09.11.2007р.

- Toyota Camry кузов № НОМЕР_14 по вантажній митній декларації №511000106/7/019532 від 09.11.2007р.

- Toyota Camry кузов № НОМЕР_15 по вантажній митній декларації №511000106/7/017521 від 29.10.2007р.

- Toyota Camry кузов № НОМЕР_16 по вантажній митній декларації №511000106/7/070785 від 16.11.2007р.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль Toyota Aurion кузов № НОМЕР_4 по вантажній митній декларації №511000106/7/018087 від 01.11.2007р. та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання в частині накладення арешту на вказаний автомобіль.

Доводи апеляційної скарги обґрунтувала тим, що:

1) ОСОБА_6 є добросовісним набувачем автомобілю Toyota Aurion кузов № НОМЕР_4 , щ підтверджується договором купівлі-продажу, під час укладення якого перевірялися наявність арештів та розшуку щодо вказаного автомобілю;

2) ОСОБА_6 не було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні та вона взагалі не має до нього жодного відношення;

3) оскаржена ухвала не містить обґрунтування того, що вказаний автомобіль має ознаки речового доказу та набутий у власність протиправним шляхом;

4) на теперішній час у кримінальному провадженні закінчилися строки притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а тому накладення в рамках даного кримінального провадження арешту є необґрунтованим.

Представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 надіслала до апеляційного суду клопотання в якому просила проводити судове засідання без її участі та без участі власника майна. Зазначила, що підтримує вимоги апеляційної скарги в повному обсязі.

Прокурор Приморської окружної прокуратури ОСОБА_9 звернулася до апеляційного суду з клопотанням, в якому просила розглядати апеляційну скаргу без участі прокурора.

Відповідно до ч.1 ст.406 КПК України, суд апеляційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження, якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про здійснення провадження за їх відсутності.

Враховуючи викладене, апеляційний суд, керуючись ч.1 ст.406 КПК України, вважає за можливе ухвалити судове рішення за результатами розгляду вищевказаної апеляційної скарги в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали за клопотання про арешт майна та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об`єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

На теперішній час слідчим відділенням ВП №2 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12013170470005312 від 16 серпня 2013 року за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КПК України.

Вказане кримінальне провадження було розпочато за фактом заволодіння шахрайським шляхом майном ПП «Мерітайм Трансшипмент Центр», ТОВ «Софт-Макс» та ТОВ ВКФ «Юніол».

20 червня 2019 року Директор ТОВ «Софт-Макс» ОСОБА_8 , з метою забезпечення цивільного позову у кримінальному проваджені, звернулась до слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням, в якому просила накласти арешт, в тому числі і на спірний автомобіль «Mitsubishi Pajero» кузов № НОМЕР_8 .

В обґрунтування клопотання зазначила, що у жовтні 2008 року при проведенні інвентаризації ТОВ «Софт-Макс» була встановлена недостача автомобілів на загальну суму 3 873 000 грн.

У органах ДАІ автомобілі зареєстровані на третіх осіб.

З власником автомобілів ТОВ «Софт-Макс» покупці не розрахувалися. На даний час транспортні засоби, відносно яких були здійснені протиправні дії, знаходяться в експлуатації, що може привести до зменшення їх товарної вартості і втрати.

Оскарженою ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 липня 2019 року вищевказане клопотання про арешт майна було задоволено.

Обґрунтовуючи прийняте рішення слідчий суддя вказав, що до Єдиного державного реєстру судових рішень були внесені відомості про те, що невстановлені особи шляхом обману та зловживання довірою заволоділи належними ТОВ ВКФ «Юніол», ППМерітайм Трансшипмент Центр» та ТОВ «Софт-Макс» майном, а саме легковими автомобілями іноземного виробництва, а також правонаступницькими документами на вказані автомобілі.

ТОВ «Софт-Макс» було подано цивільний позов про відшкодування майнової шкоди та постановою слідчого Малиновського РО ОГУ ГУМВД України в Одеській областіТОВ «Софт-Макс» було визнано цивільним позивачем у кримінальному провадженні №12013170470005312 від 16 серпня 2013 року.

Слідчий суддя в оскарженій ухвалі дійшов висновку про те, що автомобілі, на які директор ТОВ «Софт-Макс» ОСОБА_8 просила накласти арешт, є об`єктом кримінального правопорушення, а отже з метою збереження автомобілів наклав на них арешт із забороною відчуження.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги сторони захисту про те, ані в клопотанні цивільного позивача ТОВ «Софт-Макс», ані в оскарженій ухвалі слідчого судді не наведено доказів того, що автомобіль Toyota Aurion кузов № НОМЕР_4 має ознаки речового доказу у вказаному кримінальному провадженні та він був набутий у власність кримінально протиправним шляхом.

З 06 березня 2019 року вказаний транспортний засіб на підставі договору купівлі-продажу №5942/2019/1344608 від 06 березня а 2019 року належить на праві власності ОСОБА_6 .

При цьому під час проведення перереєстрації Територіальним сервісним центром 5942 було здійснено перевірку автомобілю та встановлено, що транспортний засіб у розшуку, під арештом, забороною зняття з обліку не перебуває.

Продавцем транспортного засобу була ОСОБА_10 .

На момент постановлення оскарженої ухвали про арешт майна автомобіль Toyota Aurion кузов № НОМЕР_4 вже належав на праві власності ОСОБА_6 , яка не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні та взагалі не має до нього будь-якого відношення.

За таких обставин ОСОБА_6 є добросовісним набувачем автомобілю Toyota Aurion кузов № НОМЕР_4 .

В свою чергу абзацом 2 ч.10 ст.170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали клопотання не містять доказів того, що автомобіль Toyota Aurion кузов № НОМЕР_4 не був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні №12013170470005312, що унеможливлює накладення арешту на вказаний автомобіль.

Окремо апеляційний суд зауважує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється неефективно і з 16 серпня 2013 року (моменту внесення відомостей про злочин до ЄРДР) до теперішнього часу жодній особі не було повідомлено про підозру.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Також варто звернути увагу і на позицію Європейського суду з прав людини, що висловлена в рішенні по справі «Волохи проти України». В даному рішенні Суд наголошував на тому, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватися судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль надає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.

Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Оцінюючи викладеніобставини,апеляційний суддійшов висновкупро те,що укримінальному провадженнівнесеному доЄРДР за№12013170470005312від 16серпня 2013року заознаками злочину,передбаченого ч.4ст.190КК Українивідсутні підстави,передбачені ст.170КПК України,для накладенняарешту наавтомобіль Toyota Aurion кузов № НОМЕР_4 , який на законних підставах належить на праві власності ОСОБА_6 .

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до пунктів 1) та 2) ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.

За таких обставин апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 , а тому оскаржена ухвала слідчого судді підлягає скасуванню в частині накладення арешту на автомобіль Toyota Aurion кузов №, з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити в задоволенні клопотання цивільного позивача ТОВ «Софт-Макс» в цій частині.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 405, 407, 409, 410, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м.Одеси від 03 липня 2019 року, якою накладено арешт на майно, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12013170470005312 від 16 серпня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, - скасувати в частині накладення арешту на автомобіль Toyota Aurion кузов № НОМЕР_4 .

Постановити вцій частинінову ухвалу,якою відмовитив задоволенніклопотання директораТОВ «Софт-Макс» ОСОБА_8 в частинінакладення арештуна автомобільToyota Aurion кузов № НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_6 .

В іншій частині оскаржену ухвали залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4