Постанова

від 05.12.2023 по справі 368/477/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №368/477/22 Головуючий у 1 інстанції: Закаблук О.В.

Провадження №22-ц/824/13418/2023 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

05 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.

при секретарі Дуб С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Клапчука Федора Петровича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза - Л» на заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза - Л» про визнання недійсною державної реєстрації права оренди, витребування майна та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками,-

ВСТАНОВИВ:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Роза - Л» про визнання недійсною державної реєстрації права оренди, витребування майна та усунення перешкод у користуванні земельними ділянками.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯД № 654738 від 30.03.2006 р. ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008.

Також, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯБ №791317 від 30.03.2006 р. ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 2,75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0009.

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказані земельні ділянки успадкувала ОСОБА_1 (далі-Позивач), що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину від 09.11.2016 р., виданим державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Воловенко Р.П. за № 1-1759 та 1-1757.

Крім цього, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯЖ № 421571 від 08.09.2008 р. позивач є власником земельної ділянки площею 0,64 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222281200:03:316:0023.

Щодо всіх трьох земельних ділянок було укладено договори оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» строком на 7 років з дня державної реєстрації. Зокрема, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0008 договір оренди б/н від 14.05.2015р. та щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0009 договір оренди б/н від 10.05.2015 р.

20 квітня 2018 року між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткові угоди до договорів оренди про заміну сторони договору, відповідно до яких замість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 орендодавцем стала Позивач.

Також, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222281200:03:316:0023, яка була власністю Позивача було укладено договір оренди б/н від 12.05.2015 р.

Договір оренди земельної ділянки № б/н від 10.05.2015 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0008 було зареєстровано 26.05.2015 p., а отже строк оренди закінчився 26.05.2022 р.

Договір оренди земельної ділянки №б/н від 14.05.2015 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0009 було зареєстровано 22.05.2015 p., а отже строк оренди закінчився 22.05.2022 р.

Договір оренди земельної ділянки №б/н від 12.05.2015 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222281200:03:316:0023 було зареєстровано 22.05.2015 p., а отже строк оренди закінчився 22.05.2022 р.

Оскільки позивач не бажала продовжувати оренду земельних ділянок на новий строк та поновлювати договори оренди, вона 13.01.2022 р. направила до відповідача заяву, в якій зазначила, що вона не бажає продовжувати поновлювати із відповідачем договори оренди земельних ділянок, так як бажає обробляти земельну ділянку самостійно.

Однак, після направлення вищезазначеної заяви Позивачем було з`ясовано, що існують додаткові угоди від 10.02.2018 р. до договорів оренди земельних ділянок, відповідно до яких було внесено зміни, а саме збільшено строк оренди до 17 років з правом пролонгації від дати його державної реєстрації.

Дізнавшись про вказані документи, позивач звернула увагу на те, що підпис на додаткових угодах від імені орендодавця не належить їй, та виконаний іншою особою. При цьому, те що вказаний підпис не належить позивачу вбачається із її паспорту, та з самих договорів оренди і додаткових угод до них.

Отже, на даний час наявні додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, підпис на яких виконаний не позивачем, тобто при їх укладанні та підписанні воля однієї із сторін на укладання додаткових угод була відсутня.

Заочним рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернуто ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0009, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернуто ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

Усунуто перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання недійсною державної реєстрації права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» на земельну ділянку площею 0.64 га для особистого селянського господарства, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:02:306:0023, що була проведена згідно додаткової угоди від 10.02.2018 р. та шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» повернуто ОСОБА_1 вказану земельну ділянку.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза - Л» на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 2977 грн 20 коп. судових витрат.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 24 березня 2023 року у задоволенні заяви адвоката Клапчука Ф.П. - представника ТОВ «Роза - Л» про перегляд заочного рішення відмовлено.

Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, 29 березня 2023 року адвокат Клапчук Ф.П. - представник ТОВ «Роза - Л» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза - Л» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «Роза-Л» не було присутнє під час розгляду справи, не мало можливості подати до суду свої пояснення та заперечення через те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Відповідач не отримував судових повісток, не знав про розгляд справи та не отримував копії ухвали про відкриття провадження, позовної заяви, а також копії заочного рішення суду від 16.09.2022 р.

Про рішення Кагарлицького районного суду Київської від 16.09.2022 p. ТОВ «Роза-Л» стало після того як ОСОБА_1 звернулась до нього вже з рішенням суду.

Слід зазначити, що в матеріалах справи на а.с. 32 та а.с. 38 міститься рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення ТОВ «Роза-JI» на 29.07.2022 р. о 10.00 годині та на 16.09.2022 р. о 16.00 годині. Відповідно до цих повідомлень начебто Відповідач ТОВ «Роза-Л» отримало судові повістки.

Проте, вказані поштові відправлення були направлені ТОВ «Роза- Л» за адресою АДРЕСА_1 , в той час як місцезнаходження ТОВ «Роза-JI», згідно з даними Державного реєстру юридичних осіб це: Київська область, Обухівський район, с. Перше Травня вул. Гудима, 23.

Отже, судом не направлялись судові повістки про виклик за адресою місцезнаходження ТОВ «Роза-JI» та ним не було отримано таких судових повісток, що свідчить про те, що відповідачу не було відомо про розгляд справи.

Слід зазначити, що рішення Кагарлицького районного суду Київської області 16.09.2022 p. було прийняте судом з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Вказані судом висновки є помилковими, оскільки вони не ґрунтуються на доказах.

ТОВ «Роза-JI» стверджує, що волевиявлення ОСОБА_1 на укладання додаткових угод було та підпис на таких додаткових угодах належить їй.

Під час розгляду справи та винесенні рішення судом не були витребувані у ТОВ «Роза-Л» оригінали оспорюваних документів та не призначено судову почеркознавчу експертизу для перевірки тверджень ОСОБА_1 .

Зробивши припущення про ймовірне не підписання додаткових угод ОСОБА_1 10.02.2018 p., суд першої інстанції в порушення принципу змагальності безпідставно переклав тягар доведення цієї обставини на відповідача та фактично бездоказово припустив не підписання та відповідно неукладення додаткових угод до договору оренди земельних ділянок ОСОБА_1 . В даному випадку суд припустився логічної помилки, коли в обґрунтування свого рішення фактично використав концепцію негативного доказу, яка сама по собі порушує принцип змагальності.

Так, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не простує, оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Відзиву подано не було.

05 грудня 2023 року на адресу апеляційного суду надійшла заява адвоката Клапчука Ф.П. - представника ТОВ «Роза-Л» про проведення судового засідання без участі відповідача та представника.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯД № 654738 від 30.03.2006 р. ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 2.75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0008.

Також, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯБ №791317 від 30.03.2006 р. ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 2,75 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222287200:05:011:0009.

Після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вищевказані земельні ділянки успадкувала ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину від 09.11.2016 р., які видані державним нотаріусом Кагарлицької районної державної нотаріальної контори Воловенко Р.П. за № 1-1759 та за № 1-1757, - відповідно.

Крім цього, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія ЯЖ № 421571 від 08.09.2008 р. Позивач є власником земельної ділянки площею 0,64 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ставівської сільської ради Обухівського району (Кагарлицького району) Київської області, кадастровий номер 3222281200:03:316:0023.

ОСОБА_1 щодо всіх трьох земельних ділянок було укладено договори оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» строком на 7 років з дня державної реєстрації.

Зокрема, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0008, - договір оренди б/н від 14.05.2015р., та щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0009, - договір оренди б/н від 10.05.2015 р., - відповідно.

20.04.2018 р. між Позивачем та Відповідачем було укладено додаткові угоди до договорів оренди про заміну сторони договору, відповідно до яких замість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 орендодавцем стала Позивач.

Також, щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222281200:03:316:0023, яка була власністю Позивача було укладено договір оренди б/н від 12.05.2015 р.

Договір оренди земельної ділянки № б/н від 10.05.2015 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0008 було зареєстровано 26.05.2015 p., а отже строк оренди закінчився 26.05.2022 р.

Договір оренди земельної ділянки №б/н від 14.05.2015 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222287200:05:011:0009 було зареєстровано 22.05.2015 p., а отже строк оренди закінчився 22.05.2022 р.

Договір оренди земельної ділянки №б/н від 12.05.2015 р. щодо земельної ділянки кадастровий номер 3222281200:03:316:0023 було зареєстровано 22.05.2015 p., а отже строк оренди закінчився 22.05.2022 р.

Оскільки Позивач не бажала продовжувати оренду земельних ділянок на новий строк та поновлювати договори оренди, вона 13.01.2022 р. направила до Відповідача заяву, в якій зазначила, що вона не бажає продовжувати поновлювати із Відповідачем договори оренди земельних ділянок, так як бажає обробляти земельну ділянку самостійно.

Однак, після направлення вищезазначеної заяви Позивачем було з`ясовано, що існують додаткові угоди від 10.02.2018 р. до договорів оренди земельних ділянок, відповідно до яких було внесено зміни, а саме збільшено строк оренди до 17 років із правом пролонгації від дати його державної реєстрації.

Дізнавшись про вказані документи, Позивач звернула увагу на те, що підпис на додаткових угодах від імені орендодавця не належить їй, та виконаний іншою особою. При цьому, те що вказаний підпис не належить Позивачу вбачається із її паспорту, та з самих договорів оренди і додаткових угод до них.

Отже, на даний час наявні додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок, підпис на яких виконаний не Позивачем, тобто при їх укладанні та підписанні воля однієї із сторін на укладання додаткових угод була відсутня.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що додаткові угоди до договорів оренди земельної ділянок від 10.02.2018 р. були укладені без вільного волевиявлення орендодавця, тобто Позивача, як сторони правочину, та не відповідали її внутрішній волі, оскільки вона додаткових угод не підписувала, а належним способом захисту прав Позивача є усунення перешкод у користуванні належним їй майном, або про повернення такого майна.

Незважаючи на відсутність волевиявлення орендодавця, неукладеність додаткових угод, державним реєстратором згідно вищевказаних додаткових угод було проведено державну реєстрацію права оренди Відповідача на земельні ділянки, що на даний час належать Позивачу, із збільшенням строку оренди до 17 років та правом пролонгації від дати його державної реєстрації, у зв`язку з чим суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що державну реєстрацію права оренди Відповідача, яка проведена з порушенням, також необхідно скасувати.

Стосовно доводів викладених в апеляційній скарзі щодо неповідомлення відповідача належним чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У позові ОСОБА_1 була зазначена адреса місцезнаходження ТОВ «Роза-Л»: 08700, Київська область, Обухівський район, с. Семенівка, вул. Макаренка, 2.

Ця адреса також була зазначена у реквізитах додаткових угод про заміну сторони договору від 20 квітня 2018 року (а.с. 19-20) та додаткових угод до договору оренди земельної ділянки від 20 травня 2018 року (а.с. 21-24).

Тобто сумнівів щодо недостовірності вказаної адреси відповідача у суду не виникло.

Крім того, суд не має обов`язку перевіряти адресу юридичної особи з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

В матеріалах справи наявні докази отримання за вказаною у позові адресою ТОВ «Роза-Л» всіх процесуальних документів, а тому підстави вважати, що відповідач був неналежним чином повідомлений та не знав про розгляд справи у апеляційного суду відсутні.

Стосовно доводів про те, що під час розгляду справи та винесенні рішення судом не були витребувані у ТОВ «Роза-Л» оригінали оспорюваних документів та не призначено судову почеркознавчу експертизу для перевірки тверджень ОСОБА_1 , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції викладеними у рішенні, які полягали у тому, що з метою доведення Позивачем належними та допустимими доказами факту того, що підпис на додаткових угодах до договорів оренди земельних ділянок не належить ОСОБА_1 , позивачем мав бути надано висновок судової почеркознавчої експертизи, проте, - позивачка не наполягала на призначенні експертизи, а сторона відповідача проігнорувала судовий процес, а тому суд, керуючись принципом змагальності, - вважає за можливе винести судове рішення без призначення експертизи, так як де - факто, - відповідачем не оспорюється той факт, що підписи на додаткових угодах, - не належать позивачці ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що суд першої інстнції повно та всебічно встановив обставини у справі та ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі відсутні посилання на нові істотні обставини та відповідні докази, з якими процесуальне законодавство пов`язує можливість скасування чи зміни судового рішення. Тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо перерозподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не вирішувалося.

На підставі наведеного, керуючисьст. ст. 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Клапчука Федора Петровича - представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Роза - Л» залишити без задоволення.

Заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 16 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 15 грудня 2023 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко