Постанова

від 20.12.2023 по справі 686/14727/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 686/14727/21

провадження № 61-7698св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Сердюка В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С.,

учасники справи:

позивач - керівник окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2023 року у складі судді Козак О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2021 року керівник окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області), ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20 червня 2019 року № 22-4509-СГ про надання земельної ділянки площею 2,0 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597) у власність ОСОБА_1 та витребування у ОСОБА_2 на користь Хмельницької міської ради зазначеної земельної ділянки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, керівник окружної прокуратури міста Хмельницького посилався на те, що відповідно до державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ № 31 від 18 грудня 1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Відродження», с. Колибань (далі - КСП «Відродження»), передано у колективну власність 962,3 га земель на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. За наслідками розпаювання цих земель земельні ділянки №№ 253-263, 271-277, 530-540, 548-554 віднесені до невитребуваних паїв і повинні перейти у комунальну власність.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20 червня 2019 року № 22-4509-СГ затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597), розташовану за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та призначену для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього наказу 26 червня 2019 року зареєстровано право власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За договором купівлі-продажу від 16 серпня 2019 року ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку ОСОБА_2 .

Оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій областіє незаконним, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6825083300:09:008:1597 накладається на земельні ділянки невитребуваних паїв колишнього КСП «Відродження» №№ 273-276 та не була вільною на час її отримання та відчуження, а тому ОСОБА_1 набув право власності на неї незаконно. У свою чергу ОСОБА_2 придбала спірну земельну ділянку в особи, яка не мала права на її отримання та відчуження, внаслідок чого ця ділянка вибула з власності територіальної громади поза її волею та може бути витребувана у добросовісного набувача.

Враховуючи викладене, керівник окружної прокуратури міста Хмельницького просив суд:

визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20 червня 2019 року № 22-4509-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597), що знаходиться за межами населених пунктів Копистинської сільської ради (Хмельницька міська територіальна громада);

витребувати у ОСОБА_2 на користь Хмельницької міської ради земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597), що знаходиться за межами населених пунктів Копистинської сільської ради (Хмельницька міська територіальна громада).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2023 року керівнику окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, не довів обставини, на які посилався як на підставу своїх вимог.

На підтвердження належності спірної земельної ділянки КСП «Відродження» прокурором, поряд з іншим, надано фотокопію державного акта на право колективної власності на землю від 18 грудня 1995 року, проте оригінал цього державного акта суду не надано. Надана позивачем фотокопія державного акта в силу вимог частини шостої статті 95 ЦПК України не може братися судом до уваги, оскільки відповідачі ставлять під сумнів цей письмовий доказ. Водночас надана суду фотокопія державного акта є нецілісною, склеєною з двох фрагментів, що робить неможливим зробити висновок навіть про належність державного акта та плану зовнішніх меж земель одному і тому ж документу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку заступником керівника Хмельницької обласної прокуратури.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції під час розгляду справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.

У справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження тієї обставини, що спірна земельна ділянка накладається на земельні ділянки колективної власності на території Копистинської сільської ради, які залишені для невитребуваних паїв КСП «Відродження». Відтак, доводи позивача щодо порушення прав держави в особі територіальної громади у спірних правовідносинах слід визнати такими, що не підтверджені доказами.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У травні 2023 року заступник керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської радиподав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні:

застосував статті 13, 14 Конституції України, статті 2, 15, 16, 21, 387, 388 ЦК України, статтю 152 та пункт 21 Розділу X «Перехідних положень» ЗК України, статті 13, 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» та статті 2, 19, 76, 77, 263, 374 ЦПК України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1984/16, від 06 липня 2021 року у справі № 903/704/20, від 01 жовтня 2019 року у справі № 922/2723/17, постановах Верховного Суду від 13 липня 2021 року у справі № 917/781/20, від 21 лютого 2020 року у справі № 647/195/18, від 07 квітня 2021 року у справі № 299/1719/19, щодо підтвердження права колективної власності та застосування статей 13, 14-1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»;

у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-11, від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16, від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20 щодо застосування статей 387, 388 ЦК України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Провадження у суді касаційної інстанції

12 червня 2023 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

У червні 2023 року справа № 686/14727/21 надійшла до Верховного Суду.

20 листопада 2023 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 27 листопада 2023 року визначений склад колегії суддів, до якої входять: Сердюк В. В. (суддя-доповідач), Грушицький А. І., Ігнатенко В. М., Карпенко С. О., Пророк В. В.

19 грудня 2023 року у зв`язку з перебуванням судді Пророка В. В. у відпустці, у касаційному провадженні № 61-7698св23, на підставі повідомлення судді Сердюка В. В., здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Суддею-доповідачем у зазначеній справі визначено Сердюка В. В., суддями, які входять до складу колегії, визначено: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. та Олійник А. С.

Доводи відзиву на касаційну скаргу та надходження клопотання

ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Водночас колегія суддів не бере до уваги доводи поданого ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області відзиву на касаційну скаргу, оскільки у порушення положень частини четвертої статті 395 ЦПК України заявник не надав доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Інші учасники справи не скористалися правом подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу.

У жовтні 2023 року представник ОСОБА_2 - Савченко О. В. звернулася до Верховного Суду з клопотанням про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу відповідно до вимог статей 118, 121 ЗК України на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25 квітня 2019 року № 22-3528-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825083300:09:008.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20 червня 2019 року № 22-4509-СГ за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597) для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Право приватної власності ОСОБА_1 на цю земельну ділянку зареєстровано 26 червня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 32191399, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1861802968250 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 01 липня 2019 року, індексний номер 47561318)).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_1 відчужив на користь ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 2019 року, серія та номер 985, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Фомовою О. С.

Право приватної власності ОСОБА_2 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597) зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 серпня 2019 року, індексний номер 48285441, номер запису про право власності 32860925.

Також встановлено, що рішенням сесії Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 22 березня 1995 року № 3 передано КСП «Відродження» у колективну власність 881 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі цього рішення КСП «Відродження» одержало державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 31 від 18 грудня 1995 року.

Оригінал вказаного державного акта не зберігся, що підтверджується листами ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.33-584/116-21 від 19 квітня 2021 року та старости Старостинського округу з центром у с. Копистин Хмельницької міської ради № 59 від 21 квітня 2021 року.

На замовлення СТОВ «Вітава» у 2008 році НВ ТОВ «Геокадастр» розроблено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Загальні збори власників земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області рішенням від 03 листопада 2008 року затвердили проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП «Відродження» та провели розподіл земельних ділянок між співвласниками методом жеребкування. Цим же рішенням земельні ділянки №№ 253-263, 271-277, 530-540, 548-554 не включені у жеребкування та залишені для невитребуваних паїв.

Згідно з листом відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.33-455/116-21 від 24 березня 2021 року керівнику окружної прокуратури міста повідомлено, що у відділі відсутні: державний акт на право колективної власності на землю СВК «Відродження» с. Колибань Копистинської сільської ради; проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) СВК «Відродження» с. Колибань Копистинської сільської ради у паперовому вигляді; землевпорядна документація, яка стала підставою для видачі державного акта на право колективної власності на землю. За наявним у відділі в електронному вигляді проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) земель СВК «Відродження» та території Копистинської сільської ради, який не підтверджений на паперових носіях, земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6825083300:09:008:1597, розташовані в межах земель колективної власності колишнього КСП «Відродження» Копистинської сільської ради.

Судовим експертом ТОВ «Незалежна судова експертиза та оцінка» Яценко О. Ф. 28 березня 2022 року на виконання ухвали суду надано повідомлення про неможливість надання висновку № 02-03/2022 у зв`язку із ненаданням експерту всіх необхідних для проведення експертизи матеріалів, а саме:

1) копії державного акта на право колективної власності серії ХМ № 31 від 18 грудня 1995 року, виданого КСП «Відродження», в його реальній величині, без заломлювань, з можливістю наступного оцифрування кадастрового плану державного акта;

2) оригіналу або належним чином засвідченої копії документації із землеустрою «Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області», розробленої HB ТОВ «Геокадастр» у 2008 році - у повному об`ємі;

3) належним чином засвідченої копії документації із землеустрою, згідно з якою відбувалося формування земель загальною площею 962,3 га, переданих у колективну власність колективному сільськогосподарському підприємству «Відродження» з наступною видачею державного акта на право колективної власності серії ХМ № 31 від 18 грудня 1995 року;

4) інших графічних матеріалів, які підтверджують розташування земель, переданих у колективну власність КСП «Відродження», відносно твердих ознак на місцевості (доріг, залізниці, ліній електропередачі тощо).

З урахуванням наведеного судовим експертом Яценко О. Ф. вказано, що проведення призначеної судової експертизи є неможливим, оскільки відсутні умови для зіставлення досліджуваних об`єктів в одній площині.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (частина перша статті 5 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог, апеляційний суд зазначив, що у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази на підтвердження тієї обставини, що спірна земельна ділянка накладається на земельні ділянки колективної власності на території Копистинської сільської ради, які залишені для невитребуваних паїв КСП «Відродження», відтак доводи прокурора щодо порушення прав держави в особі територіальної громади у спірних правовідносинах слід визнати такими, що не підтверджені доказами. Інших беззаперечних доказів, за відсутності відповідного висновку земельно-технічної експертизи, на підтвердження своїх позовних вимог прокурор суду першої інстанції не надав.

Верховний Суд не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, виходячи з такого.

Положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор зазначав про те, що оригінал державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ № 31 від 18 грудня 1995 року втрачено, що підтверджується інформацією Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, а наявна лише його копія, яка була долучена до матеріалів справи.

В апеляційній скарзі прокурор звертав увагу апеляційного суду на те, що факт отримання у колективну власність КСП «Відродження» с. Колибань Хмельницького району Хмельницької області земельної ділянки площею 962,3 га підтверджується рішенням № 3 третьої сесії Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 22 скликання від 22 березня 1995 року (т. 1, а.с. 39) та записами належним чином завіреної копії Книги реєстрації державних актів на право колективної власності на землю Хмельницької районної ради, наданої 19 квітня 2021 року Відділом у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницький області, відповідно до якої за записом № 31 зареєстровано державний акт на право колективної власності на землю КСП «Відродження» с. Колибань площею 962,3 га від 18 грудня 1995 року (т. 1, а.с. 41-42).

Крім того, НВ ТОВ «Геокадастр» у 2008 році розроблено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району та картографічний матеріал розташування земельних ділянок колективної власності, який затверджено протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (т. 1, а.с. 52-59), і на підставі зазначеного вище проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району члени КПС «Відродження» реєстрували своє право приватної власності на земельні частки (паї).

Колегія суддів зауважує, що сам по собі факт відсутності оригіналу державного акта на право колективної власності на землю, виданого 18 грудня 1995 року КСП «Відродження» с. Колибань, не спростовує факту передачі зазначеному підприємству у колективну власність 962,3 га землі на підставі рішення Копистинської сільської ради № 3 від 22 березня 1995 року, а існування права колективної власності КСП «Відродження» на земельну ділянку площею 962,3 га не залежить від наявності чи відсутності такого державного акта. Тому слід враховувати, що з моменту отримання власниками земельних часток (паїв) сертифікатів на право на земельну частку (пай) державний акт на право колективної власності втрачає свою актуальність та чинність, оскільки в частині цих земель уже набувається право приватної власності.

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2019 року у справі № 823/1984/16 (провадження № 11-1528апп18) та у постановах Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 903/704/20 та від 07 квітня 2021 року у справі № 299/1719/19 (провадження № 61-19602св20).

Крім того, прокурор у касаційній скарзі зазначає про те, що як місцевим судом, так і судом апеляційної інстанції не надано оцінки письмовим доказам, долученим до позовної заяви, а саме: інформації Хмельницької регіональної філії ДП «Центр земельного кадастру» з картографічними матеріалами, інформації Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 0-22-0.33-1192/116-19 від 25 квітня 2019 року, № 10-22-0.33-455/116-21 від 24 березня 2021 року та рішенню загальних зборів власників земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради, що оформлено протоколом від 03 липня 2008 року (т. 1, а.с. 59), які, на думку заявника, в сукупності підтверджують факт належності спірної земельної ділянки до земель колективної власності колишнього КСП «Відродження».

У справі, яка переглядається, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2021 року було призначено судову земельно-технічну експертизу для з`ясування питання щодо накладення спірної земельної ділянки на землі КСП «Відродження» (том 1, а.с 136).

За повідомленням директора ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка» ОСОБА_5 від 28 грудня 2021 року № 42 з метою проведення судової земельно-технічної експертизи у цій справі необхідно задовольнити клопотання експерта Яценко О. Ф. про надання додаткових доказів, а саме: 1) відомостей про повні координати поворотних точок меж (у державній системі координат» земельної ділянки з кадастровим номер 6825083300:09:008:1597 відповідно до даних Державного земельного кадастру (можливо в електронному вигляді); 2) копії державного акта на право колективної власності від 18 грудня 1995 року, виданого КСП «Відродження», в його реальній величині та без заломлювань, з можливістю подальшого оцифрування кадастрового плану державного акта; 3) оригіналу або належним чином засвідченої копії документації із землеустрою «Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради, розроблений НВ ТОВ «Геокадастр» у 2008 році у повному об`ємі, у тому числі графічна частина у зручному для читання масштабі; 4) належним чином засвідченої копії документації із землеустрою, згідно з якою відбувалося формування земель, загальною площею 962,3 га, переданих у колективну власність КСП «Відродження» з наступною видачею державного акту на право колективної власності серії ХМ № 000031 від 18 грудня 1995 року; 5) інших графічних матеріалів, які підтверджують розташування земель, переданих у колективну власність КСП «Відродження» відносно твердих ознак на місцевості.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 лютого 2022 року клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, задоволено частково у межах наданих суду матеріалів. Для проведення експертизи згідно з ухвалою суду від 05 жовтня 2021 року експерту надіслано матеріали справи.

Як вбачається зі змісту повідомлення директора ТОВ «Незалежна судова експертиза і оцінка» ОСОБА_5 від 28 березня 2022 року № 02-03/2022 про неможливість надання експертом Яценко О. Ф. висновку, оскільки запитувані експертом дані, а саме копія Державного акту на право колективної власності від 18 грудня 1995 року, виданого КСП «Відродження», в його реальній величині та без заломлювань, оригінал або належним чином засвідчена копія документація із землеустрою «Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради, розроблений НВ ТОВ «Геокадастр» у 2008 році у повному об`ємі, належним чином засвідчена копія документації із землеустрою, згідно з якою відбувалося формування земель, загальною площею 962,3 га, переданих у колективну власність КСП «Відродження» з наступною видачею державного акту на право колективної власності серії ХМ № 31 від 18 грудня 1995 року, інші графічні матеріали, які підтверджують розташування земель, переданих у колективну власність КСП «Відродження» відносно твердих ознак на місцевості, не були надані експерту для проведення дослідження.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19).

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд неповно встановив обставини справи, не надав належної оцінки доказам, які подані сторонами, а апеляційний суд належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги та передчасно погодився із висновками місцевого суду про відмову у задоволенні позовних вимог прокурора.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України, тому місцевого суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Водночас колегія суддів звертає увагу на такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду з цим позовом та оскаржуючи наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20 червня 2019 року № 22-4509-СГ про надання земельної ділянки, площею 2,0 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597), прокурор звернувся до суду з аналогічними позовами і щодо інших земельних ділянок, які розташовані поруч, зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами: 6825083300:09:008:0602, 6825083300:09:008:0601, 6825083300:09:008:1599, 6825083300:09:008:1600, 6825083300:09:008:1598, 6825083300:09:008:1596, 6825083300:09:008:1601, 6825083300:09:008:1603, 6825083300:09:008:1604, 6825083300:09:008:1606, 6825083300:09:008:1605, 6825083300:09:008:1607, 6825083300:09:008:1602.

Відповідно до відкритих відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебували тотожні справи щодо справи, яка є предметом касаційного перегляду, відносно вказаних вище земельних ділянок, зокрема №№ 686/14706/21, 686/14707/21, 686/14708/21, 686/14711/21, 686/14714/21, 686/14715/21, 686/14718/21, 686/14721/21, 686/14725/21, 686/14731/21, 686/14733/21, 686/14737/21, 686/14741/21.

Із текстів судових рішень у зазначених справах убачається, що експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі постанови слідчого від 05 серпня 2021 року про призначення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні 42021241010000003 від 12 січня 2021 року проведено експертизу № 2635/21-26/1228-1259/23-26 від 03 квітня 2023 року, де встановлено, що спірні земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_2 , накладаються на земельні ділянки, що включені до проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради.

Крім того, колегія суддів враховує, що справи № 686/14733/21 та № 686/14706/21 були предметом касаційного перегляду (провадження № 61-10895св23 та провадження № 61-9338св23 відповідно) і у цих справах, за аналогічних обставин, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог прокурора у частині витребування земельних ділянок на користь Хмельницької міської ради.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

У жовтні 2023 року на електронну пошту Верховного Суду від ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник адвокатесса Савченко О. В., надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та додаткові пояснення до цього клопотання.

У зазначеному клопотанні заявниця просить передати справу № 686/14727/21 для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 686/14706/21 (провадження № 61-9338св23).

Згідно з частиною третьою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Вказаною нормою передбачено, що підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Заявниця просить відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 686/14706/21, тобто того ж касаційного суду, тому відсутні підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з приписами частини третьої статті 403 ЦПК України.

Також у клопотанні заявниця, як підставу передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зазначає пункт 5 частини третьої статті 403 ЦПК України, а саме: необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо можливості доведення права власності на земельну ділянку виключно на підставі державного акта, за умови існування його оригіналу (1), можливості визначення накладення земельних ділянок виключно на підставі земельно-технічної документації, відповідно до якої формувався правовстановлюючий документ на земельну ділянку (2), неможливості звернення прокурора до суду із позовом за наявності іншого суб`єкта владних повноважень, в якого є юридичний відділ із значною кількістю штатних юристів та до компетенція якого належить право на звернення до суду з позовною заявою (3).

Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиною правозастосовної практики.

Виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі.

Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

Заявницею у клопотанні не наведено, у чому саме полягає виключна правова проблема у цій справі, також не наведено аналіз судової практики, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, а тому не доведено наявність протилежних і суперечливих судових рішень та глибоких і довгострокових розбіжностей у судовій практиці у справах із аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами.

Зважаючи на наведене, суд касаційної інстанції не встановив достатніх та обґрунтованих підстав для направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Отже, у задоволенні клопотання про передачу справи, яка переглядається, на розгляд Великої Палати Верховного Суду слід відмовити.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За правилами положень статті 400 ЦПК України на стадії касаційного розгляду справи суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, та переоцінювати докази у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.

Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Частиною першою статті 400 ЦПК України визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Враховуючи, що недоліки, допущені судами першої та апеляційної інстанцій під час перегляду справи, не можуть бути усунуті при касаційному розгляді справи, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Пунктом 1 частини третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Суди першої та апеляційної інстанцій не встановили у повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення та не надали належної оцінки зібраним у справі доказам.

З урахуванням наведеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно надати оцінку доводам та поданим сторонами доказам в обґрунтування своїх вимог і заперечень, як у цілому, так і кожному доказу окремо, надати мотивовану відповідь на всі основні аргументи сторін, зокрема з`ясувати чи накладається спірна земельна ділянка на земельні ділянки на території Копистинської сільської ради, які залишені для невитребуваних паїв КСП «Відродження».

Керуючись статтями 402, 409, 410, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , поданого представником Савченко Оксаною Володимирівною , про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради задовольнити частково.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 лютого 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. В. Сердюк СуддіА. І. Грушицький В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко А. С. Олійник