Рішення

від 27.03.2024 по справі 686/14727/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/14727/21

Провадження № 2/686/1961/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Кучерук Н.В.

за участю

прокурора ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовною заявою керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького Комар І. в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання наказу недійсним та витребування земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року керівник Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради до Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу та витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позову зазначив, що наказом Держгеокадастру від 20 червня 2019 року №22-4509-СГ затверджено проект землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597), розташовану за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та призначену для ведення особистого селянського господарства. На підставі цього наказу 26 червня 2019 року зареєстровано право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За договором купівлі-продажу від 16 серпня 2019 року ОСОБА_2 відчужив земельну ділянку ОСОБА_3 .

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ №31 від 18 грудня 1995 року Колективному сільськогосподарському підприємству «Відродження» с. Колибань (даліКСП «Відродження») передано у колективну власність 962,3 га земель на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. За наслідками розпаювання цієї землі земельні ділянки №№ 253-263, 271-277, 530-540, 548-554 віднесені до невитребуваних паїв і повинні перейти у комунальну власність.

Оспорюваний наказ Держгеокадастру є незаконним, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 6825083300:09:008:1597 накладається на земельні ділянки невитребуваних паїв колишнього КСП «Відродження» за №№ НОМЕР_1 , 254, 255, 256 та 500 та не була вільною, а тому ОСОБА_2 набув право власності на неї незаконно. ОСОБА_3 придбала спірну земельну ділянку в особи, яка не мала права на її отримання та відчуження, внаслідок чого ця ділянка вибула з власності територіальної громади поза її волею та може бути витребувана у добросовісного набувача.

За таких обставин Прокурор просив суд визнати недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20 червня 2019 року № 22-4509-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597), що знаходиться за межами населених пунктів Копистинської сільської ради (Хмельницька міська територіальна громада) та витребувати у ОСОБА_3 на користь Хмельницької міської ради земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597), що знаходиться за межами населених пунктів Копистинської сільської ради (Хмельницька міська територіальна громада).

05.07.2021 року відповідачем ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області позов не визнало, просило відмовити у його задоволенні. Зазначено, що згідно наданої інформації відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо розгляду заяви ОСОБА_2 щодо відведення земельної ділянки, яка розташована в межах кадастрового кварталу 6825083300:09:008 за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району вказана земельна ділянка перебуває у державній власності та не належить до земель колишньої колективної власності. Також просив врахувати, що оспорюваний прокурором наказ ГУ Держгеокадастру від 20 червня 2019 року №22-4509-СГ про надання земельної ділянки площею 2,0000 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597) у власність ОСОБА_2 є актом індивідуальної дії, який вичерпує свою дію в момент його прийняття, а отже такий наказ не може бути визнаний недійсним.

Від інших учасників справи відзив на поданий позов не надходило.

В судовому засідання прокурор позив підтримав, наполягав на його задоволенні у повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні викладеним у мотивувальній частині позову. Крім того просив врахувати, що факт накладення спірної земельної ділянки на землі невитребуваних паїв колишнього КСП «Відродження» було встановлено за наслідками проведеної у кримінальному провадженні відповідної земельно-технічної експертизи. Розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється по суті за фактом незаконної передачі у приватну власність 14 земельних ділянок які відносяться до земель невитребуваних паїв колишнього КСП «Відродження».

Представник Хмельницької міської ради в судове засідання не з`явився. Подав письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності. Позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Просив розгляд справи проводити за його відсутності, про що зазначав у самому відзиві на позов.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини своєї неявки суд не повідомила.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник адвокат Савченко О.В. в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника відповідача адвоката Савченко О.В. подані письмові пояснення в яких остання просила справу розглянути за її відсутності а у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вказала, що Прокурор не довів належними та допустимими доказами віднесення спірної земельної ділянки до земель колективної власності колишнього КСП «Відродження» та порушення прав держави у спірних правовідносинах, у зв`язку з чим підстави для скасування наказу Держгеокадастру відсутні. Оскільки ОСОБА_3 є добросовісним набувачем земельної ділянки, то ця ділянка не може бути витребувана у неї в порядку віндикаційного позову. Прокурор не наділений повноваженнями на представництво інтересів держави у спірних правовідносинах

Встановлені судом фактичні обставини.

17 квітня 2019 року ОСОБА_4 ,ОСОБА_1 звернувся із заявою до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області про надання дозволу відповідно до вимог статей118,121 ЗК Українина виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовною площею 2,0 га, з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25 квітня 2019 року № 22-3528-СГ ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності, місце розташування об`єкта землеустрою: за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825083300:09:008.

Наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20 червня 2019 року№ 22-4509-СГ за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597) для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Право приватної власності ОСОБА_2 на цю земельну ділянку зареєстровано 26 червня 2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 32191399, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1861802968250 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 01 липня 2019 року, індексний номер 47561318)).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_2 відчужив на користь ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 16 серпня 2019 року, серія та номер 985, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Фомовою О. С.

Право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597) зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 серпня 2019 року, індексний номер 48285441, номер запису про право власності 32860925.

Також встановлено, що рішенням сесії Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області від 22 березня 1995 року № 3 передано КСП «Відродження» у колективну власність 881 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі цього рішення КСП «Відродження» одержало державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 31 від 18 грудня 1995 року.

Оригінал вказаного державного акта не зберігся, що підтверджується листами ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.33-584/116-21 від 19 квітня 2021 року та старости Старостинського округу з центром у с. Копистин Хмельницької міської ради № 59 від 21 квітня 2021 року.

На замовлення СТОВ «Вітава» у 2008 році НВ ТОВ «Геокадастр» розроблено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Загальні збори власників земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області рішенням від 03 листопада 2008 року затвердили проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) колишнього КСП «Відродження» та провели розподіл земельних ділянок між співвласниками методом жеребкування. Цим же рішенням земельні ділянки №№ 253-263, 271-277, 530-540, 548-554 не включені у жеребкування та залишені для невитребуваних паїв.

Згідно з листом відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області № 10-22-0.33-455/116-21 від 24 березня 2021 року керівнику окружної прокуратури міста повідомлено, що у відділі відсутні: державний акт на право колективної власності на землю СВК «Відродження» с. Колибань Копистинської сільської ради; проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) СВК «Відродження» с. Колибань Копистинської сільської ради у паперовому вигляді; землевпорядна документація, яка стала підставою для видачі державного акта на право колективної власності на землю. За наявним у відділі в електронному вигляді проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) земель СВК «Відродження» та території Копистинської сільської ради, який не підтверджений на паперових носіях, земельні ділянки, в тому числі з кадастровим номером 6825083300:09:008:1597, розташовані в межах земель колективної власності колишнього КСП «Відродження» Копистинської сільської ради.

Земельна ділянка площею 2,0000 га з кадастровим номером 6825083300:09:008: 1597 накладається на земельні ділянки невитребуваних паїв колишнього КСП «Відродження» за №№ НОМЕР_1 , 254, 255, 256, 257.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Частинами першою, четвертою статті 41Конституції України закріплено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Положення цього конституційного принципу кореспондуються із нормами статей 317, 319, 321 ЦК України, згідно яких власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до статті 387ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За змістом частини першої статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно достатті 388цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

В силу частини першоїстатті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном. Таке право є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Названі норми чинного законодавства визначають право власника майна вимагати усунення будь-яких порушень свого права від інших осіб у спосіб, який власник вважає прийнятним.

Одним із таких способів захисту порушеного права є вимога власника про витребування належного йому майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза її волею. При цьому між власником і володільцем майна (добросовісним набувачем) не повинно існувати жодних юридичних відносин.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 набув право власності на земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 6825083300:09:008:1597, що розташована за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області незаконно та розпорядилася цією ділянкою поза волею власника.

Оскільки ОСОБА_3 придбала спірну земельну ділянку в особи, яка не мала права відчужувати її, то вказана земельна ділянка може бути витребувана у ОСОБА_3 як добросовісного набувача.

При цьому, суд враховує норми пункту 21 розділу Х «Перехідні положення» Земельного Кодексу Українипро те, що з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

За таких обставин слід дійти висновку, що поданий прокурором позов в частині витребування у відповідача ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2,0000 га кадастровий номер 6825083300:09:008:1597, що розташована за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області на користь Хмельницької міської ради є законними і обґрунтованими.

Посилання відповідача ОСОБА_3 на те, що позивачем не доведено належності КСП «Відродження» на праві колективної власності спірної земельної ділянки, оскільки не надано суду оформленого у відповідності до вимог закону державного акту на право колективної власності на землю є такими, що не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно достатті 3 ЗК Українив редакції, чинній на час видачі державного акта на право колективної власності на землю (далі - ЗК України 1990 року), власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватись та розпоряджатись нею.

Статтею 5 ЗК України, в редакції 1990 року, передбачено, що земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. Кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомоюстатті 6 цього Кодексу.

Відповідно до статей22,23 ЗК України 1990 рокуправо власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно з пунктом 3.2. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди, що затверджена України Наказом Держкомітету по земельних ресурсах від 15.04.1993 за №28, що була чинна на дату отримання КСП «Відродження» державного акту, слідує, що державні акти на право колективної власності на землю реєструються відповідно: у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право колективної власності на землю згідно з Додатком№1.

Відповідно до частини третьоїстатті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із змісту позовної заяви, прокурор зазначав, що оригінал Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ 31 від 18.12.1995 втрачено, що підтверджується долученою до матеріалів справи інформацією Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, а наявна лише його копія, що також була долучена до матеріалів справи.

Разом з тим, факт отримання у колективну власність КСП «Відродження» с. Колибань Хмельницького району Хмельницької області земельної ділянки площею 962,3 га підтверджується рішенням третьої сесії Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 22 скликання від 22.03.1995 та записами належним чином завіреною копією Книги реєстрації державних актів на право колективної власності на землю Хмельницької районної ради, надану 19.04.2021 Відділом у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницький області, відповідно до якої слідує, що за записом №31 зареєстровано Державний акт на право колективної власності на землю КСП «Відродження» с. Колибань площею 962,3 га 18.12.95 р.

Крім того, НВ ТОВ «Геокадастр» у 2008 році розроблено проєкт землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району та картографічний матеріал розташування земельних ділянок колективної власності, який затверджено протоколом загальних зборів власників земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Зі змісту пояснювальної записки проєкту землеустрою вбачається, що в процесі підготовчих робіт були вивчені проєкт роздержавлення та приватизації земель; проєкти встановлення меж сільської ради та меж населених пунктів; технічна документація по видачі державного акту на право колективної власності на землю; матеріали ґрунтових обстежень; шкали бонітування ґрунтів орних земель; технічна документація по паюванню земель, переданих у колективну власність.

На підставі вищезазначеного проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького районучлени КПС «Відродження» реєстрували своє право приватної власності на земельні частки (паї).

При цьому суд зазначає, що за таких обставин сам по собі факт відсутності оригіналу державного акта на право колективної власності на землю, що був виданий 18 грудня 1995 року КСП «Відродження» с. Колибань не спростовує факту передачі зазначеному підприємству у колективну власність 962,3га землі на підставі рішення Копистинської сільської ради №3 від 22.03.1995 і існування права колективної власності КПС «Відродження» на земельну ділянку площею 962,3га не залежить від наявності чи відсутності такого державного акта та слід врахувати, що з моменту отримання власниками земельних часток (паїв) сертифікатів на право на земельну частку (пай), Державний акт на право колективної власності втрачає свою актуальність та чинність, оскільки в частині цих земель вже набувається право приватної власності.

Зазначені висновки узгоджуються із правовими висновками, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 823/1984/16 і від 06.07.2021 у справі № 903/704/20 та у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 299/1719/19.

Посилання відповідачів, що позивачем не доведено факту накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку, яка нібито перебувала у колективній власності КСП «Відродження» спростовуються представленими та дослідженими у справі доказами.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина першастатті 77 ЦПК України).

Так, згідно наданих позивачем письмових доказів встановлено факт накладення земельної ділянки кадастровий номер 6825083300:09:008:1597, що була передана ОСОБА_2 на земельні ділянки, залишені для невитребуваних паїв (№ 253, 254, 255, 256, 257) і підтверджується: інформацією Хмельницької регіональної філії ДП «Центр земельного кадастру» №25/93 від 07.06.2021 з картографічними матеріалами (т.1 а.с.62-63) та інформацією Відділу у Хмельницькому районі ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №0-22-0.33-1192/116-19 від 25.04.2019 (т.1 а.с.26), №10-22-0.33-455/116-21 від 24.03.2021 (т.1 а.с.33-34), проєктом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району та картографічний матеріал розташування земельних ділянок колективної власності в сукупності достовірно підтверджують факт належності спірної земельної ділянки до земель колективної власності колишнього КСП (СВК) «Відродження» (невитребувані паї №№253, 254, 255, 256, 257), що затверджено рішенням загальних зборів власників земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради, та оформлено протоколом від 03.11.2008.( т.1 а.с.53-60); висновком експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи по кримінальному провадженню №42021241010000003 від 03.04.2023 року згідно яких земельна ділянка з кадастровим номером 6825083300:09:008:1597, площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів Копистинської сільської ради Хмельницького району, що на праві власності належить ОСОБА_3 накладається (нашаровується) на земельні ділянки, які включені до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради Хмельницького району.

Також, оцінюючи доводи щодо добросовісності ОСОБА_3 при набутті права власності на спірне майно, суд вважає їх неспроможними, адже незаконним наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.06.2019 №22-4509-СГ спірну земельну ділянку, що розташована у межах земель колективної власності КСП «Відродження» та накладається на земельні ділянки, залишені для не витребуваних паїв під №№253, 254, 255, 256, 257 надано у власність ОСОБА_2 , який менше ніж через два місяці після реєстрації свого права власності відчужила її на підставі договору купівлі продажу ОСОБА_3 , що свідчить про те, що ця спірна ділянка вибула з володіння її власника - держави поза її волею.

При цьому суд враховує також і те, що з матеріалів справи вбачається, що, звертаючись до суду з цим позовом та оскаржуючи наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20 червня 2019 року № 22-4509-СГ про надання земельної ділянки, площею 2,0 га (кадастровий номер 6825083300:09:008:1597), прокурор звернувся до суду з аналогічними позовами і щодо інших земельних ділянок, які розташовані поруч, зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами: 6825083300:09:008:0602, 6825083300:09:008:0601, 6825083300:09:008:1599, 6825083300:09:008:1600, 6825083300:09:008:1598, 6825083300:09:008:1596, 6825083300:09:008:1601, 6825083300:09:008:1603, 6825083300:09:008:1604, 6825083300:09:008:1606, 6825083300:09:008:1605, 6825083300:09:008:1607, 6825083300:09:008:1602.

Відповідно до відкритих відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебували тотожні справи щодо справи, яка є предметом касаційного перегляду, відносно вказаних вище земельних ділянок, зокрема №№ 686/14706/21, 686/14707/21, 686/14708/21, 686/14711/21, 686/14714/21, 686/14715/21, 686/14718/21, 686/14721/21, 686/14725/21, 686/14731/21, 686/14733/21, 686/14737/21, 686/14741/21.

Із текстів судових рішень у зазначених справах убачається, що експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз на підставі постанови слідчого від 05 серпня 2021 року про призначення судової земельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні 42021241010000003 від 12 січня 2021 року проведено експертизу № 2635/21-26/1228-1259/23-26 від 03 квітня 2023 року, де встановлено, що спірні земельні ділянки, які належать на праві власності ОСОБА_3 , накладаються на земельні ділянки, що включені до проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Копистинської сільської ради.

Крім того, суд враховує, що справи № 686/14733/21 та № 686/14706/21 були предметом касаційного перегляду (провадження № 61-10895св23 та провадження № 61-9338св23 відповідно) і у цих справах, за аналогічних обставин, Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог прокурора у частині витребування земельних ділянок на користь Хмельницької міської ради.

Повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом державної влади, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель сільськогосподарського призначення.

У справі, що розглядається, з огляду на характер спірних правовідносин, установлені судом обставини не встановлено невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_3 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці ЄСПЛ.

Враховуючи приписи частин третьої та четвертоїстатті 390 ЦК України, ОСОБА_3 не позбавлена можливості пред`явити до попереднього набувача спірної земельної ділянки позов про відшкодування необхідних витрат на утримання та збереження останньої, здійснених з часу, з якого власникові належить право на її повернення, а у разі здійснення поліпшень земельної ділянки, які не можуть бути відокремлені від неї без завдання їй шкоди, - позов про відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася вартість земельної ділянки.

Посилання про відсутність порушеного права позивача суд вважає безпідставними з таких підстав.

Як встановлено з матеріалів справи спірна земельна ділянка кадастровий номер 6825083300:09:008:1597 знаходиться в межах земель колективної власності КСП «Відродження» і накладається на земельні ділянки невитребуваних паїв; правонаступником КСП «Відродження» с. Колибань на підставі рішення загальних зборів членів КСП «Відродження» с. Колибань від 08.05.1998, яке оформлено протоколом №3 «Про реформування КСП в ВСК» є ВСК «Відродження» с. Колибань, що припинив свою діяльність 05.01.2005.

Відповідно до положень пункту 21розділу Х«Перехідні положення»Земельного КодексуУкраїни з дня набрання чинностіЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні»землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані.

Згідно розпорядження Кабміну №727-р від 12.06.2020 територія населеного пункту Копистин увійшла до складу території Хмельницької територіальної громади (адміністративний центр територіальної громади м. Хмельницький); рішенням сесії Хмельницької міської ради №11 від 08.12.2020 на території Хмельницької міської територіальної громади утворено 6 старостинських округів в тому числі з центром у с. Копистин, що складається із сіл Копистин, Івашківці, Колибань, Мала Колибань та селища Богданівці; розпочато процедуру реорганізації Копистинської сільської ради шляхом приєднання до Хмельницької міської ради.

За таких обставин суд вважає доведеним порушення прав територіальної громади Хмельницької міської ради та її права на витребування спірної земельної ділянки.

Щодо посилань про недоведеність наявності підстав для звернення прокурором із цим позовом в інтересах держави в особі саме Хмельницької міської ради.

Пунктом 2 частини 1статті 2 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що на прокуратуру покладаються функції, зокрема представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з частинами третьою та четвертоюстатті 23 Закону України «Про прокуратуру»прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Отже, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положеньстатті 2 Арбітражного процесуального кодексу України(справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17 та від 08.02.2019 №915/20/18).

Виходячи із контексту правовідносин у даній справі, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захист прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести, крім наведеного підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченомустаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді має наслідком залишення позовної заяви без руху для усунення її недоліків і повернення в разі, якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк ці недоліки не усунуті.

Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для залишення позову без розгляду.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

У цій справі прокурор зазначив підставою для представництва інтересів держави є те, що ОСОБА_2 неправомірно набула право приватної власності на земельну ділянку, що розташована у межах земель колективної власності КСП «Відродження» та накладається на земельні ділянки, залишені для невитребуваних паїв, яку в подальшому відчужила ОСОБА_3 , чим порушено інтереси держави в особі Хмельницької міської ради.

На підтвердження зазначених обставин, прокурор надав лист від 10.02.2021 №31-1898 вих-21, яким проінформовано Хмельницьку міську раду про виявлені факти неправомірного набуття права власності на земельну ділянку кадастровий номер 6825083300:09:008:1597, та наявності підстав для вжиття міською радою заходів до поновлення інтересів територіальної громади (т.1 а.с.27-28).

Прокуратурою листом від 13.03.2021 №31-3477 вих-21 надано Хмельницькій міській раді наявні документи, що підтверджують описанні порушення вимог чинного законодавства при передачі у власність зазначеної земельної ділянки (т.1 а.с.29).

Крім того, міською радою проінформовано листом від 13.04.2021 №1588-02-20-21 прокуратуру, що з метою отримання відповідних документів, що підтверджують порушення, міська рада звернулась до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області (т.1 а.с.30).

Відповідно до інформації Хмельницької міської ради від 19.05.2021 №3053-02-24-21 заходів представницького характеру спрямованих на усунення виявлених порушень та поновлення інтересів територіальної громади шляхом звернення до суду не вжито (т.1 а.с.71).

21 травня 2021 року керівник Окружної прокуратури м. Хмельницького направив Хмельницькій міській раді Лист-повідомлення, в якому попередньо повідомив міську раду про намір здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Хмельницької міської ради шляхом пред`явлення до Хмельницького міськрайонного суду позовних вимог, в тому числі до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-4509-СГ від 20.06.2019 та витребування земельної ділянки кадастровий номер 6825083300:09:008:1597 на користь Хмельницької міської ради (т.1 а.с. 72-75).

Таким чином, враховуючи, що Хмельницька міська рада упродовж тривалого часу з надіслання відповідної інформації прокуратурою про виявлене порушення не вжила в судовому порядку заходів для оспорення наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області та витребування спірної земельної ділянки; наявності неналежного здійснення міською радою своїх повноважень з цього питання, тому наявні підстави, що визначені частиною 3статті 23 Закону України «Про прокуратуру»для пред`явлення цього позову прокурором.

Щодо вимог позову про визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.06.2019 року №22-4509-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у владність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га кадастровий номер 6825083300:09:008:1597, що знаходиться за межами населених пунктів Копистинської сільської ради суд зазначає наступне.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, провадження № 12-148гс19, власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна (пункт 34). Схожі за змістом правові висновки містяться й у постановіВеликої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16, провадження № 14-2цс21.

Зважаючи на те, що оспорюваний наказ ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.06.2019 року №22-4509-СГ, яким затверджено документацію із землеустрою та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0 га кадастровий номер 6825083300:09:008:1597, що знаходиться за межами населених пунктів Копистинської сільської ради є актом індивідуальної дії, який вичерпав себе з моменту його реалізації, а при вирішенні спору про витребування майна закон не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, в яких на підставі цих рішень виникли права та були надалі відчужені, вимога про визнання відповідного наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 20.06.2019 року №22-4509-СГ не є ефективним способом захисту позивача у цій справі, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння земельною ділянкою.

З огляду на викладене у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовій витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у рівних частках, тобто по 756,67 гривень з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_3 на користь Хмельницької міської ради земельну ділянку площею 2,0 га кадастровий номер 6825083300:09:008:1597, яка розташована за межами населених пунктів Копистинської сільської ради (Хмельницька міська територіальна громада).

В решті у задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Хмельницької обласної прокуратури понесені судові витрати по сплаті судового збору в рівних частках, по 756,67 грн. з кожного відповідно.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 05.04.2024 року.

Позивач: Окружна прокуратура міста Хмельницького, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63;

Хмельницька міська рада, код ЄРДПОУ 33332218, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3;

Відповідачі:

Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, код ЄРДПОУ 39767479, адреса: м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1;

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .

Суддя: