Постанова

від 07.09.2023 по справі 910/7581/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2023 р. Справа№ 910/7581/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

представники учасників справи у судове засідання 07.09.2023 не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023

у справі №910/7581/22 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА»

про стягнення 525 403,57 грн

В с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» заборгованість у розмірі 525 403,57 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язання на підставі договору про компенсацію витрат на спільне утримання приміщення № 03-10/19 від 01.10.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі №910/7581/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» заборгованість у розмірі 621 462,20 грн та судовий збір у розмірі 9 321,93 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» за договором про компенсацію витрат на спільне утримання приміщення №03-10/19 від 01.10.2019 за період грудень 2021 року - вересень 2022 року у розмірі 621 462,20 грн, враховуючи підписані між сторонами акти здачі-приймання робіт на загальну суму в розмірі 835 096,75 грн та той факт, що відповідачем було частково сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 213 634,55 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить: апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі №910/7581/22 скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, доводи апеляційної скарги зводяться до тог, що: під час розгляду справи відповідачем було сплачено борг в сумі 45000,00 грн та надано відповідні докази, що судом не враховано; звернення позивача із заявою про збільшення позовних вимог з порушення процесуального строку; судом вирішено спір, що стосується прав та обов`язків ТОВ «Український медіа холдинг», не залучивши дану особу до справи.

До апеляційної скарги відповідачем додано платіжні доручення: №12 від 27.01.2023 на суму 60000,00 грн; №8 від 23.01.2023 на суму 10000,00 грн; №206 від 14.10.2022 на суму 7000,00 грн; №218 від 01.11.2022 на суму 15000,00 грн; №233 від 30.11.2022 на суму 30000,00 грн; №235 від 09.12.2022 на суму 20000,00 грн; №246 від 30.12.2022 на суму 35000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» у справі №910/7581/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 у справі вирішено витребувати матеріали справи №910/7581/22, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

20.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/7581/22.

Головуючий суддя (суддя-доповідач) ОСОБА_1 з 24.03.2023 по 13.04.2023 перебувала на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі №910/7581/22 - залишено без руху, надано десять днів з дня вручення даної ухвали особа на усунення недоліків шляхом подання відповідної заяви із доказами сплати судового збору у розмірі 13 982,90 грн.

03.05.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання від скаржника із квитанцією (№109 від 28.04.2023) про сплату судового збору у розмірі 13 982,90 грн.

Головуючий суддя ОСОБА_1 з 24.04.2023 по 05.05.2023 перебувала у відпустці, а суддя Тарасенко К.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, перебувала у відпустці з 08.05.2023 по 26.05.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 поновлено Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023, відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, справу призначено до розгляду на 20.06.2023, зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі №910/7581/22 до закінчення його перегляду у апеляційному порядку.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги на 08.08.2023.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 03.08.2023 у справі №910/7581/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2023 прийнято справу №910/7581/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю., розгляд справи №910/7581/22 призначено на 07.09.2023.

30.08.2023 до канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

Позивач своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

У судове засідання 07.09.2023 представники учасників справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь учасників справи у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка сторін в судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, врахувавши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, зазначає наступне.

01.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» (далі - позивач, Товариство 1), Товариством з обмеженою відповідальністю «Український медіа холдинг» (далі - Товариство 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» (далі - відповідач, Орендар) було укладено договір про компенсацію витрат на спільне утримання приміщення №03-10/19 (далі - договір), відповідно до умов Товариство 1 та Товариство 2 є співвласниками часток будівлі, що розташована за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська (колишнє найменування - вул. Фрунзе), буд. 104 (надалі за текстом - «будівля»). У свою чергу, між Товариством 2 та Орендарем укладений договір №б/н від 01.04.2019 про передачу в оренду належних Товариству 2 приміщень в будівлі, загальною площею 1 112,90 кв. м.

Згідно з п.1.2 договору, приймаючи до уваги те, що будівля в цілому забезпечується енерго-, тепло- і водопостачанням та водовідведенням, обслуговуванням ліфтів, обслуговуванням ТП, пожежної та охоронної сигналізації, пожежної кнопки тощо, зокрема, на підставі укладених між Товариством 1 та відповідними організаціями-постачальниками договорів, Товариство 2 та Орендар солідарно зобов`язуються компенсувати Товариству 1 вартість комунальних послуг, а також робіт по утриманню відповідних мереж та устаткування, які використовуються ними сумісно, а також витрати на послуги щодо охорони будівлі, вивозу сміття, прибирання, заміни та чистки килимків холів, миття скляних поверхонь фасаду тощо, що в сукупності складає комплекс робіт і послуг щодо спільного утримання будівлі.

Товариство 1 щомісячно надає Орендарю акт здавання-приймання наданих послуг протягом 3-х днів після закінчення звітного місяця. Орендар зобов`язаний протягом 3-х робочих днів з моменту отримання акту здавання-приймання наданих послуг підписати акт, і повернути 1 екземпляр Товариству 1 (п.п.1.4, 1.5 договору).

У п.1.6 договору зазначено, що у випадку неповернення акту в зазначений термін послуга вважається наданою в повному обсязі і підлягає сплаті.

Відповідно до п.2.1 договору, розмір компенсації розраховується за фактичними показниками споживання на комплекс робіт, обумовлених в п. 1.2 даного договору, з урахуванням площі, яка фактично використовується. На дату укладення даного договору зазначена площа дорівнює 1 112,90 кв. м.

Розмір компенсації експлуатаційних витрат на обслуговування, насосів водо- та теплопостачання, зовнішньої мережі електропостачання, утримання зовнішньої охорони та прилеглої до будівлі території, утримання служби експлуатації будівлі, придбання обладнання, інструментів та засобів захисту тощо розраховується Товариством 1 щомісячно та надається до компенсації (п.2.2 договору).

Згідно з п.2.3 договору, компенсація витрат Товариству 1 на комунальні послуги, електропостачання, теплопостачання, водопостачания, водовідведення тощо, здійснюється згідно з укладеними договорами між Товариством 1 і організаціями-постачальниками, та відповідно до показань приладів обліку. Компенсація цих витрат проводиться з урахуванням площі, яка наведена в п.2.1 даного договору. Також Товариству 1 сплачуються (компенсуються) по окремому рахунку витрати Товариства 1 на утримання служби експлуатації будівлі, обслуговування насосів водопостачання та теплопостачання, зовнішньої та внутрішньої мереж електропостачання, придбання обладнання, інструментів тощо (далі по тексту - «витрати на угримання служби експлуатації будівлі»). Вартість цих витрат сплачується в термін 3-х банківських днів згідно виставленого Товариством 1 рахунку.

Відповідно до п.п.2.5, 2.6 договору на суму витрат Товариства 1 на утримання служби експлуатації будівлі, компенсація яких передбачена пунктом 2.3 даного договору, оформляються акти прийняття наданих послуг. На суму витрат Товариства 1 на комунальні послуги, компенсація яких передбачена п. 2.3 даного договору, щомісячно підписуються акти приймання наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору про компенсацію витрат на спільне утримання приміщення №03-10/19 від 01.10.2019 позивач у період грудень 2021 року - вересень 2022 року надіслав на адресу відповідача рахунки на оплату на загальну суму в розмірі 835 096,75 грн, а також між сторонами підписані акти здачі-приймання робіт на загальну суму в розмірі 835 096,75 грн шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису уповноважених осіб сторін, що підтверджується роздруківками з веб-сайту Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем було частково сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 213 634,55 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Отже, позовні вимоги в даній справі обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати платежів за період грудень 2021 року - вересень 2022 року

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як зазначалось вище, на виконання умов договору про компенсацію витрат на спільне утримання приміщення №03-10/19 від 01.10.2019 позивач у період грудень 2021 - вересень 2022 надіслав на адресу відповідача рахунки на оплату на загальну суму в розмірі 835 096,75 грн., а також між сторонами підписані акти здачі-приймання робіт на загальну суму в розмірі 835 096,75 грн. шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису уповноважених осіб сторін, що підтверджується роздруківками з веб-сайту Центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України. У свою чергу, відповідачем було частково сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 213 634,55 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Згідно з п.2.3 договору, компенсація витрат Товариству 1 на комунальні послуги, електропостачання, теплопостачання, водопостачания, водовідведення тощо, здійснюється згідно з укладеними договорами між Товариством 1 і організаціями-постачальниками, та відповідно до показань приладів обліку. Компенсація цих витрат проводиться з урахуванням площі, яка наведена в п.2.1 даного Договору. Також Товариству 1 сплачуються (компенсуються) по окремому рахунку витрати Товариства 1 на утримання служби експлуатації будівлі, обслуговування насосів водопостачання та теплопостачання, зовнішньої та внутрішньої мереж електропостачання, придбання обладнання, інструментів тощо (далі по тексту - «витрати на угримання служби експлуатації будівлі»). Вартість цих витрат сплачується в термін 3-х банківських днів згідно виставленого Товариством 1 рахунку.

Згідно з п.п.2.5, 2.6 договору, на суму витрат Товариства 1 на утримання служби експлуатації будівлі, компенсація яких передбачена пунктом 2.3 даного договору, оформляються Акти прийняття наданих послуг. На суму витрат Товариства 1 на комунальні послуги, компенсація яких передбачена п. 2.3 даного договору, щомісячно підписуються акти приймання наданих послуг.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНИ» за договором про компенсацію витрат на спільне утримання приміщення №03-10/19 від 01.10.2019 за період грудень 2021 року - вересень 2022 року становить 621 462,20 грн, а тому судом задоволено позовні вимоги.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія встановила, що разом з відзивом на позовну заяву відповідачем було надано суду докази сплати заборгованості за договором про компенсацію витрат на спільне утримання приміщення №03-10/19 від 01.10.2019, а саме:

- платіжне доручення №173 від 31.08.2022 на суму 10 000,00 грн;

- платіжне доручення №172 від 30.08.2022 на суму 5 000,00 грн;

- платіжне доручення №156 від 29.07.2022 на суму 5 000,00 грн;

- платіжне доручення №158 від 09.08.2022 на суму 5 000,00 грн;

- платіжне доручення №177 від 08.09.2022 на суму 5 000,00 грн;

- платіжне доручення №185 від 15.09.2022 на суму 10 000,00 грн;

- платіжне доручення №193 від 30.09.2022 на суму 5 000,00 грн.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції враховано, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі, у якому відповідач зазначає, що протягом розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем здійснювалась оплата заборгованості за Договором про компенсацію витрат на спільне утримання приміщення №03-10/19 від 01.10.2019, на підтвердження чого надано наступні докази:

- платіжне доручення №206 від 14.10.2022 на суму 7 000,00 грн;

- платіжне доручення №218 від 02.11.2022 на суму 15 000,00 грн;

- платіжне доручення №233 від 30.11.2022 на суму 30 000,00 грн;

- платіжне доручення №235 від 09.12.2022 на суму 20 000,00 грн;

- платіжне доручення №246 від 30.12.2022 на суму 35 000,00 грн;

- платіжне доручення №8 від 17.01.2023 на суму 10 000,00 грн;

- платіжне доручення №12 від 27.01.2023 на суму 60 000,00 грн;

- платіжне доручення №45 від 24.02.2023 на суму 70 000,00 грн;

- платіжне доручення №65 від 30.03.2023 на суму 80 000,00 грн;

- платіжне доручення №85 від 26.04.2023 на суму 90 000,00 грн;

- платіжне доручення №108 від 28.04.2023 на суму 5 000,00 грн;

- платіжне доручення №133 від 30.05.2023 на суму 120 000,00 грн;

- платіжне доручення №156 від 30.06.2023 на суму 120 000,00 грн;

- платіжне доручення №200 від 31.07.2023 на суму 120 000,00 грн.

У вказаних платіжних дорученнях призначенням платежу є «оплата згідно договору №03-10/19 від 01.10.2019».

Отже, відповідачем погашено заборгованість перед позивачем, що є предметом даного позову.

При цьому, судова колегія враховує, що клопотання про закриття провадження у справі разом з вказаними документами надсилалось позивачеві, про що свідчать додані до клопотання опис вкладення, фіскальний чек та поштова накладна. Позивач своїх заперечень щодо погашення суми заборгованосі та відсутністю у даній справі предмета договору на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції надано не було.

Статтею 231 ГПК України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Так, відповідно до частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: 1) спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства; 2) відсутній предмет спору; 3) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу; 4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 5) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до міжнародного комерційного арбітражу або третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 6) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Згідно частини 1 ст. 278 Господарського процесуального кодексу України визначає, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

За викладених обставин, оскільки відповідачем сплачено на користь позивача суму заборгованості за договором про компенсацію витрат на спільне утримання приміщення №03-10/19 від 01.10.2019, то предмет позову щодо стягнення заборгованості у даній справі у розмірі 621 462,20 грн відсутній, що є підставою для закриття провадження у справі згідно з пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України та скасування рішення в цій частині на підставі ч. 1 ст. 278 ГПК України.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №13/51-04 та постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 25.07.2019 у справі №916/144/18.

З урахуванням наведеного, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі №910/7581/22 з вимогами та доводами про недоведеність позовних вимог та скасування судового рішення задоволенню не підлягає. При цьому, доводи про часткову оплату заборгованості знайшли своє підтвердження під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, враховуючи приписи ч. 1 ст. 278 ГПК України за висновком суду апеляційної інстанції, рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 232-241 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА» на рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі №910/7581/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2023 у справі №910/7581/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі №910/7581/22, яким провадження у справі №910/7581/22 закрити.

4. Судові витрати (судовий збір) за розгляд апеляційної скарги покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «САНЛАЙТ МЕДИА».

5. Матеріали справи №910/7581/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 20.12 2023 після виходу суддів з відпусток.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

С.Р. Станік