Ухвала

від 25.12.2023 по справі 497/1599/23

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.12.2023

Справа № 497/1599/23

Провадження № 2/497/582/23

УХВАЛА

про відкладення судового засідання та розгляд клопотання про витребування доказів

25.12.23 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Кравцової А.В.,

секретар судового засідання Ільєва Д.Д.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідачки ОСОБА_2 адвокатки Македонської І.О.,

представника відповідача АТ "КБ "ПриватБанк" Яковлєвої-Ангеловської О.А.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_2 про повернення майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та стягнення немайнової моральної шкоди, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Болградського районного суду Одеської області перебуває вищевказана цивільна справа з позовом ОСОБА_3 до АТ"КБ "ПРИВАТБАНК"та ОСОБА_2 про повернення майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та стягнення немайнової моральної шкоди, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградова В.Ю., продовження розгляду якої було призначено на 25.12.2023р.в режимівідеоконференції.

У судовому засіданні 08.12.2023р. суд почав розглядати клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів, та вирішував питання про можливість участі у судовому засіданні в якості представника позивача особи, в якої відсутнє свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, оскільки представники відповідачів вважають, що у зв`язку з тим, що ця справа не є малозначною ані за ціною, ані за предметом та підставою позову, а тому гр. ОСОБА_1 не може брати участь у судовому розгляді справи в якості представника позивача.

Представник відповідача АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" Яковлєва-Ангеловська О.А. у судове засідання, продовження якого було відкладене на 25.12.2023р. і за її клопотанням дистанційно, в режимівідеоконференції між приміщеннями Болградського районного суду Одеської області таКиївського районного суду м.Одеса 25.12.2023р. не прибула, про причину неявки завчасно не повідомила, телефоном перед судовим засіданням зв`язатися з нею не було можливості - оператор відповідав "абонент поза зоною", та працівники Київського районного суду м.Одеси відповіли, що вона також не прибула до зали відеоконференцзв`язку, будь-яких письмових заяв, повідомлень від неї суд не отримував, учасники справи вважали за можливість продовжити судове засідання за її відсутністю, оскільки вона висловила свою думку минулої дати судового засідання, а також письмово, та була сповіщена належним чином про наступну дату судового засідання; тому суд, вислухавши думку учасників судового засідання, на місці ухвалив продовжити судове засідання за відсутністю представника відповідача АТ "КБ "ПРИВАТБАНК" Яковлєвої-Ангеловської О.А.

У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_2 адвокатка Македонська І.О. наполягала на тому, що справа не є малозначною, оскільки цінаданого позовупонад 367тис.грн., а вища межа для визнання справи малозначною згідно чинного ЦПК України сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268тис.400грн.), посилаючись на Рішення Конституційного Суду №10-р(ІІ)/2023 від 22.11.2023р., яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) п.1,5ч.6 ст.19 ЦПК України, які визначають, які справи малозначними, а тому, на її думку, ОСОБА_1 не може бути представником позивача у судовому засіданні, оскільки не є адвокатом.

Представник позивача ОСОБА_1 пояснив суду, що в даному випадку справа стосується захисту прав позивача як споживача банківських послуг відповідача АТ "КБ "ПРИВАТБАНК", тому, оскільки є малозначними справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (671тис.грн.) він має право брати участь в розгляді даної справи як представник позивача; крім того, він послався на те ж Рішення Конституційного Суду №10-р(ІІ)/2023 від 22.11.2023р., та нагадав, що воно набере чинності лише в травні 2024року.

Суд, вислухавши думку кожного учасника судового засідання, на місці, протокольною ухвалою постановив, що думка представників відповідачів щодо неможливості участі в розгляді справи в якості представника гр. ОСОБА_1 є помилковою та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Так, КСУ своїм рішенням від №10-р(ІІ)/2023 від 22.11.2023р. дійсно визнав неконституційними пункти 1,5 ч.6 статті 19 ЦПК України, які визначають, що малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб тобто, станом на 2023 рік 268400грн; 2) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 671000грн., зазначивши, що встановлення у процесуальному законі розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до категорії малозначних має ґрунтуватися на принципові домірності, що зобов`язує державу визначити в Кодексі такий розмір ціни позову, який не буде надмірним для обраної мети та не спотворить розуміння справи як малозначної для особи. Визначені розміри ціни позову як критерії віднесення справи до категорії малозначних в розмірах 268400грн. та 671000грн. є не лише значними вказано в цьому Рішенні КСУ, а й перевищують встановлені в Законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати. Зокрема, визначений у п.1ч.6ст.19 ЦПК розмір ціни позову перевищує 40 мінімальних заробітних плат та дорівнює 8-ми рокам одержання особою виплат в разі, якщо ці виплати дорівнюватимуть розміру прожиткового мінімуму. За п.5 ціна позову перевищує 100 мінімальних заробітних плат та дорівнює 20-ти рокам одержання особою виплат в розмірі прожиткового мінімуму.

Проте, ці пункти статті 19 ЦПКУ втрачають чинність через 6 місяців з дня ухвалення КСУ цього Рішення, тобто, у травні 2024 року. До того часу Верховній Раді треба привести нормативне регулювання, встановлене цими пунктами ЦПК у відповідність до Конституції та цього Рішення КСУ. Прикметно, що КСУ окремо підкреслив, що п.5ч.6 статті 19 ЦПК, за яким до категорії малозначних справ віднесено справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму, - не відповідає вимозі юридичної визначеності, конституційним приписам і міжнародним зобов`язанням України щодо забезпечення високого рівня захисту прав споживачів.

Постановлюючи протокольну ухвалу про відхилення клопотань представників відповідачів щодо неможливості участі ОСОБА_1 в розгляді даної справи судом, у даному випадку, враховано, що, по-перше, він брав участь у справі з самого початку - коли ще до задоволення клопотання адвокатки Македонської І.О. справа розглядалася у спрощеному порядку, а також те, що представник позивача Чаленко І.Д. є спеціалістом в області права, що підтверджується копією його диплома, що, по суті й не має значення, але надає можливість вважати його правову допомогу позивачу допомогою спеціаліста в області права.

У судовому засіданні 25.12.2023р., після вирішення питання щодо участі в розгляді справи ОСОБА_1 як представника позивача, суд вислухав його думку стосовно його клопотання про витребування доказів, яке він підтримав та просив задовольнити вимоги свого уточненого клопотання про витребування з доказів, які він надав 04.10.2023р. і з яким представники відповідачів ознайомлені.

Представники відповідачів АТ"КБ "ПРИВАТБАНК"та ОСОБА_2 відповідно, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , як вказано вище заперечують проти задоволення вимог клопотання, посилаючись на його безпідставність, необґрунтованість та пропущення строків звернення з ним до суду.

Вислухавши учасників судового засідання, судом в нарадчій кімнаті з`ясовано наступне.

Ще у п.8 Позову позивачем (його представником) було сформульоване клопотання про витребування доказів, про яке судом і учасниками судового засідання вже висловлена думка 04.10.2023р. оскілки в цей день судом постановлена ухвала, в якій зазначено, що "...позовна заява містить вимогу про витребування доказів, яку суд залишивпоза увагоюпід часвідкриття провадження та не розглянув... заява представника позивача від 04.10.2023р. містить аналогічну вимогу про витребування доказів, яка підлягає задоволенню, але з врахуванням думки інших учасників процесу... клопотання про витребування доказів містить неточності, (тому) представнику позивача слід надати можливість уточнити вимоги клопотання та надати можливість направити його відповідачам для ознайомлення", після чого судове засідання було відкладене за клопотанням представника позивача, а також представника відповідача АТ "КБ "ПриватБанк" про відкладення судового засідання.

З клопотання представника позивача про витребування доказів, яке він уточнив 04.10.2023р. (т.1, а.с.245), та останній раз 13.11.2023р. (т.2, а.с.28), вбачається, що представник позивача просить суд витребувати АТ КБ «Приватбанк» належним чином засвідчені копії документів, що стосуються кредитних правовідносин АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Естейт Селлінг», вважаючи їх такими, що мають значення для розгляду справи.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім випадку, якщо він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (це є дискрецією суду), а також інших випадків, передбачених ЦПК України. Зміст доказів це будь-які фактичні дані, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ЦПК України процесуальною формою доказів, тобто засобами доказування, є, серед інших письмові докази. Процесуальний порядок одержання, дослідження і оцінки змісту і процесуальної форми доказів це встановлена цивільним процесуальним законом послідовність отримання, дослідження й оцінки змісту доказів та засобів доказування. Ст.84 ЦПК України визначені умови та випадки витребування доказів. Так, учасник справи, в разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання має бути подане у строк, зазначений у ч.2 і 3 ст.83 ЦПК України... позивач подає таке клопотання обов`язково разом з позовною заявою (ч.1ст.84,ч.2ст.83 ЦПК України), а відповідач разом з відзивом на позовну заяву, у строк встановлений судом для подання відзиву (ч.1ст.84,ч.3ст.83 ЦПК України). Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, якщо особа, яка його подає, обґрунтує неможливість йогоподання увстановлений строкз причин,що незалежали віднеї. В разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 ЦПК України. Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону. Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, зобов`язана видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язаніповідомити проце судіз зазначеннямпричин протягомп`яти днівз днявручення ухвали.В разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

П.4ч.5ст.12 визначено, що суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у тому числі витребуванню доказів.

Як зазначено вище представником позивача (позивачем) клопотання про витребування доказів було подано своєчасно разом з позовом, пізніше, врахувавши думку учасників судового засідання у запереченнях клопотання про витребування доказів було лише уточнене. Крім того, мотиви звернення до суду з таким клопотанням представник позивача пояснив безпосередньо у судовому засіданні, вважаючи, що ці докази є необхідними для ухвалення судом обґрунтованого і справедливого та законного рішення тобто, мають суттєве значення. Мотивам витребування доказів як і самим доказам суд може надати лише у нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного рішення у справі, як і належності та допустимості цих доказів за результатами їх дослідження в ході судового засідання з врахуванням думки усіх учасників судового засідання.

Наразі не вбачається відсутність підстав для незадоволення клопотання представника позивача про витребування письмових доказів у відповідача, оскільки, як наполягає представник позивача ці докази мають суттєве значення для розгляду справи., тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що розгляд справи підлягає відкладенню, а клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів задоволенню.

Керуючись ст.ст.84, 260 ЦПК України, суд

ухвалив:

Задовольнити клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів.

Відкласти судове засідання зрозгляду цивільноїсправи запозовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства "Комерційний банк "ПриватБанк", ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, про повернення майна з чужого незаконного володіння, визнання недійсним договори купівлі-продажу, скасування рішення про державну реєстрацію права власності та стягнення немайнової моральної шкоди, та призначити його на13:00годину05.02.2024року у приміщенні Болградського районного суду Одеської області за адресою: м.Болград Одеської області, вул.25 Серпня,192, зала №10.

Зобов`язатиАкціонерне товариство "Комерційний банк "ПриватБанк" -надати суду у строкдо судовогозасідання - до 05.02.2024р.включно - докази: належним чиномзасвідчені копіїдокументів, що стосуються кредитних правовідносин АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Естейт Селлінг», а саме:

а) кредитного договору укладеного АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Естейт Селлінг» № НОМЕР_1 від 26 травня 2015 року;

б) розрахунку заборгованості за кредитним договором № DNTFLOK06629 від 26 травня 2015 року, що був укладений між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Естейт Селлінг»;

в) вимоги на усунення порушень виконання зобов`язань за кредитним договором №DNTFLOK06629 від 26 травня 2015 року, що був укладений АТ КБ «Приватбанк» з ТОВ «Естейт Селлінг»;

г) повідомлення АТ КБ «Приватбанк» іпотекодавцю ТОВ «Естейт Селлінг» про намір звернення стягнення на іпотечне майно на підставі іпотечного договору №DNTFLOK06629/DI204 від 23.09.2016 року;

ґ) підтвердження надіслання АТ КБ «Приватбанк», й, відповідно, - отримання зазначених повідомлень позичальником ТОВ «Естейт Селлінг», - що предбачено ст.35,38 ЗУ «Про іпотеку».

Зобов`язативідповідача ОСОБА_2 (її представника) надати суду у строкдо судовогозасідання -до 05.02.2024р.включно -докази: виписки з ії, відповідачки ОСОБА_2 , банківського рахунку (чи квитанції) на підтвердження здійснених трансакцій на підтвердження дійсної суми перерахованої нею на рахунок відповідача АТ КБ «Приватбанк» за придбану спірну квартиру загальною площею 64,5кв.м., житловою -42,2кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити відповідачам: акціонерному товариству "Комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_2 наступне:

- положеннями ч.ч.7-9ст.84 ЦПК України регламентовано, що: особи, які не мають можливості надати доказ, який витребує суд, або не мають можливості надати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. В разі неповідомлення суду про неможливість надати суду витребувані ним докази, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд має застосувати до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку надати витребувані судом докази;

-відповідно дост.146ЦПК України,"вразі неподанняписьмових,речових чиелектронних доказів,що витребуванісудом,-без поважнихпричинабобез повідомленняпричинїх неподання - суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом. 2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) особи, в якої знаходиться доказ, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, за наявності; 2) назва або опис письмового, речового чи електронного доказу; 3) підстави проведення його тимчасового вилучення; 4) кому доручається вилучення. 3. Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом;

- відповідно до ст.84ч.ч.6-9 ЦПК України, "6. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, зобов`язана видати його на вимогу суду. 7. Особи, які не мають можливості надати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд з зазначенням причин протягом п`ятиднів з дня отримання ухвали. 8. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. 9. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази";

- а, згідно ч.ч.1-7ст.85 ЦПК України, "1. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. 2. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цихосіб неє перешкодоюдля проведенняогляду. 3. У разі необхідності, в тому числі за клопотанням учасника справи для участі в огляді доказів за їх місцезнаходженням, можуть бути залучені свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти, а також здійснено фотографування, звуко- і відеозапис. 4. Про огляд доказів за їх місцезнаходженням складається протокол, що підписується всіма особами, які беруть участь в огляді. До протоколу додаються разом з описом усі складені або звірені під час огляду на місці плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки, електронні копії доказів, відеозаписи тощо. 5. Якщо огляд здійснюється за відсутності хоча б однієї зі сторін, а також в інших випадках, коли суд визнає це за необхідне, суд забезпечує відеофіксацію огляду технічними засобами. 6. Особи, які беруть участь в огляді доказів за їх місцезнаходженням, мають право звертати увагу суду на ту чи іншу обставину, яка, на їхній погляд, має значення для повноцінного проведення огляду, встановлення обставин, які мають значення для розгляду справи, робити свої зауваження щодо протоколу огляду. 7. У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. В разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста".

Ухвала оскарженню не підлягає, але підлягає негайномувиконанню в частині надання суду доказів та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя А.В. Кравцова