Ухвала

від 11.12.2023 по справі 305/769/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 305/769/22

Провадження № 11-кп/4806/724/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2023 м. Ужгород

Суддя Закарпатськогоапеляційного суду ОСОБА_1 ,як суддя-доповідачу справі№305/769/22,розглянувши клопотаннязахисників обвинуваченого ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну та скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перед початком апеляційного розгляду апеляційних скарг прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 та захисників - адвокатів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року, яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, одруженого, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, з вищою освітою, н/військовозобов`язаного, раніше не судимого, визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, та призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Обрано ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Закарпатська установа виконання покарань № 9» м. Ужгород, Закарпатської області, взявши його під варту в залі суду негайно, до набрання законної сили цим вироком.

Термін відбуття покарання за даним вироком рахується з дня затримання ОСОБА_2 .

Зараховано ОСОБА_2 у строк відбуття покарання за даним вироком попереднє ув`язнення з 19 березня 2022 року по 25 березня 2022 року.

Грошову заставу в розмірі 372 150 грн. (триста сімдесят дві тисячі сто п`ятдесят гривень) після вступу вироку в законну силу ухвалено повернути заставодавцю ОСОБА_6 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 5663 грн (п`ять тисяч шістсот шістдесят три гривні 10 копійок) за проведену експертизу № 835 від 19.04.2022 року.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Не погоджуючись з цим вироком в частині призначення покарання, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок першої інстанції та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 за ч.4 ст.189 КК України призначити покарання у вигляді 11 років розбавлення волі. В решті вирок залишити без змін.

В апеляційних скаргах захисники обвинуваченого вказали, що при ухваленні оскаржуваного вироку судом першої інстанції було допущено неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та просять суд оскаржуваний вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

Разом зтим,захисники обвинуваченого ОСОБА_2 адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися з клопотаннями:

- адвокат ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт або заставу, яка є чинною і яку скасовано судовим рішенням не було, з покладенням на ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України;

- адвокат ОСОБА_3 про скасування обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосований на підставі вироку Рахівського районного суду Закарпатської області від 18.10.2023 року.

На обґрунтування клопотань захисники зазначають, що до постановлення вироку щодо ОСОБА_2 діяв запобіжний захід у виді застави, а суд без жодних на те підстав, в порушення всіх норм КПК України, без будь-якого обґрунтування, обрав підзахисному запобіжний захід тримання під вартою.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, які стосуються вирішення питання щодо запобіжного заходу, доводи клопотань захисників щодо зміни та скасування запобіжного заходу у вигляді тримання щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , апеляційний суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотань захисників з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається, окрім іншого, рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі, рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року ухвалено запобіжний захід до вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_2 обрати у виді тримання під вартою в Державній установі «Закарпатська установа виконання покарань № 9» м. Ужгород, взявши його під варту негайно в залі судового засідання.

Як вбачається з вироку суду, підставою для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили стало призначення покарання у виді позбавлення волі.

Отже, суд у відповідності до вимог абз. 12 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України вирішив питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження прийнявши рішення про запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили.

Виходячи зі наведеної правової конструкції статті 374 КПК України у вироку суду щодо ОСОБА_2 вказаний конкретний, обумовлений часовими рамками строк тримання його під вартою, а саме: до набрання вироком законної сили, що узгоджується з принципом правової визначеності, який є загальною ідеєю Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та верховенством права з огляду на ч. 1 ст. 115 КПК України, якою передбачено обчислення строків, встановлених цим Кодексом не тільки годинами, днями і місяцями, але й вказівкою на подію (в даному випадку дату набрання вироком законної сили), що не суперечить принципу законності.

Європейський суд з прав людини в рішенні «Руслан Яковенко проти України» від 04 червня 2015 року (пункт 46), зазначив, що підсудний вважається таким, що перебуває під вартою «після засудження компетентним судом» у розумінні підпункту «а» пункту 1 статті 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», з моменту оголошення вироку судом першої інстанції, навіть якщо він ще не набрав законної сили і його можна оскаржити. Особа засуджена судом першої інстанції, яка перебуває під вартою до закінчення строку оскарження вироку, не може вважатися такою, що перебуває під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення за підпунктом «с» пункту 1 ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»

При цьому, у вказаному рішенні Європейський суд наголосив, що навіть, якщо національне законодавство передбачає, що вирок набирає законної сили лише після завершення розгляду справи судами усіх інстанцій, попереднє ув`язнення у розумінні положень Конвенції закінчується зі встановленням вини та призначенням покарання судом першої інстанції.

У такому випадку судовий контроль за позбавленням свободи, що вимагається згідно із ст. 5 Конвенції, вважається вже інкорпорованим у постановлений вирок та призначене покарання, а питання щодо законності такого тримання під вартою можуть бути переглянуті коли виникають нові обставини.

Отже, посилання захисників на те, що обвинувачений утримується під вартою незаконно, є необґрунтованими.

Доводи захисника ОСОБА_3 про необхідність врахування того, що обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, зокрема родину і постійне місце проживання, має на утриманні трьох малолітніх дітей, активно займається волонтерською діяльністю та допомагає ЗСУ, під час досудового розслідування кримінального провадження та судового розгляду сумлінно виконував покладені на нього КПК України обов`язки - не можуть бути взятими до уваги, позаяк аналогічні доводи щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого та даних про особу обвинуваченого містяться в апеляційній скарзі захисника, яка має розглядатись апеляційним судом, відтак на даній стадії розгляду кримінального провадження апеляційний суд позбавлений можливості робити висновки щодо вищезазначених обставин.

Водночас, клопотання захисників не містять доводів щодо обставин, які виникли після ухвалення вироку і могли суттєво впливати на вирішення питання щодо запобіжного заходу.

Окрім того, враховуючи, що вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 призначено покарання за вчинення злочину, який є особливо тяжким, у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, то ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, ризик ухилення обвинуваченого від суду є реальним, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на даний час, не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов`язків під час апеляційного судового розгляду.

Враховуючи викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення заявлених до початку апеляційного розгляду клопотань захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про зміну або скасування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2023 року обрано обвинуваченому до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись статтями 331, 401, 405 КПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_2 адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про зміну та скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1