Рішення

від 04.12.2023 по справі 308/1147/13

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1147/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2023 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Бенца К.К.

при секретарі Майор Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за первісним позовом Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку суми боргу за договором кредиту та договором поруки, зустрічним позовом ОСОБА_2 до Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» та ОСОБА_1 про визнання поруки такою, що припинена,-

В С Т А Н О В И В:

Закарпатська обласна кредитна спілка «Бескид» звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку суми боргу за договором кредиту та договором поруки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.07.2009 року між ЗОКС «Бескид» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 365-09, відповідно до якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 кредит на споживачі цілі на загальну суму 15000 грн. із розрахунку 32% річних від суми залишку кредиту строком на 36 місяців до 28.07.2012 року, на умовах щомісячного погашення кредиту за встановленим графіком та сплатою відсотків за користування кредитом. З метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним договором між позивачем і ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки № 365-09 від 28.07.2009 року, за якими останні зобов`язувалися перед позивачем солідарно з ОСОБА_1 відповідати за виконання свого обов`язку згідно з умовами кредитного договору. Відповідачі за вказаними договорами належним чином не виконали взяті на себе зобов`язання і на вимогу сплатити заборгованість сторони не реагували.

З огляду викладене позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості, яка станом на 23.01.2013 року становить 17500,48 грн., з яких: 11243,32 грн. непогашений кредит, 6257,16 грн. несплачені відсотки.

17.11.2017 року відповідачем за первісним позовом ОСОБА_2 надано до суду заперечення, відповідно до яких з доводами позивача за первісним позовом вона не згідна, просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Зауважує, що кредитний договір № 365-09 від 28.07.2009 року укладено між позивачем та ОСОБА_1 строком на 36 місяців. Відповідно до п. 3.2 договору поруки № 365-09 від 28.07.2009 року, укладеного між позивачем, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , передбачено, що поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов`язаннях боржника в повному обсязі, тобто повернення кредиту, виплату відсотків за його користування, сплату додаткових відсотків.

Сторони договорів поруки за номерами №№ 365-09 та датовані за 28.07.2009 року різні.

Спільного договору поруки між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не укладено.

Зазначає, що жодним підписаним договором не визначено було солідарну відповідальність за невиконання зобов`язань по кредитному договору одночасно між трьома особами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відтак, вважає, що солідарної відповідальності всіх трьох відповідачів по відношенню до позивача є незаконним і таким, що суперечить правовій позиції Верховного Суду України від 17.12.2014 у справі № 6-185цс14.

Вказує, що якщо за умовами окремих договорів поруки поручителі узяли на себе зобов`язання самостійно відповідати перед кредитором за виконання грошових зобов`язань боржником за кредитним договором, то кредитна заборгованість підлягає стягненню з кожного поручителя окремо, а не з усіх поручителів у солідарному порядку.

Крім того, звертає увагу на те, що договором поруки ОСОБА_2 згідно з п. 5.1 набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до повного виконання зобов`язань, що випливають з договору кредиту № 365-09.

Абзацом 2 п. 5.2 договору поруки ОСОБА_2 передбачено, що ця порука діє до повного виконання позичальником зобов`язань перед ЗОКС «Бескид».

В договорі поруки від 28.07.2009 року, укладеного між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не вказано терміну дії договору поруки.

Наголошує, що закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умовами, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

На підставі наведеного ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позову.

17.11.2017 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» та ОСОБА_1 про визнання поруки такою, що припинена.

Зустрічний позов обґрунтовує тим, в договорі поруки від 28.07.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 , ЗОКС «Бескид» та ОСОБА_1 , не вказано терміну дії договору поруки.

Про порушення її прав вона дізналася з постанови органу державної виконавчої служби, винесеної 05.07.2017 року, та з матеріалів судової справи № 308/1147/13-ц, з якими ОСОБА_2 ознайомилася 08.08.2017 року.

Вказує, що відповідач не вважає припиненим договір поруки від 28.07.2009 року, укладений між ОСОБА_2 , ЗОКС «Бескид» та ОСОБА_1 , у зв`язку з чим здійснює дії щодо стягнення з ОСОБА_2 коштів по виконанню договору поруки.

Зазначила, що в шестимісячний строк банк у будь-якій формі вимог до поручителя не пред`явив, отже, позов до поручителя подано з пропуском встановленого шестимісячного строку.

Закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умовами, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

З позовом до поручителя ЗОКС «Бескид» не зверталася за час дії кредитного договору.

Звертає увагу на те, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов`язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку кредитор вчиняти не може.

У зв`язку з викладеним просить суд поновити строк позовної давності, визнати договір поруки від 28.07.2009 руку № 365-09, укладений між ОСОБА_2 , ЗОКС «Бескид» та ОСОБА_1 , припиненим.

11.04.2018 року головою правління ЗОКС «Бескид» подано до суду відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого вважає, що в зустрічній позовній заяві не наведено підстав для задоволення позовних вимог, зокрема, вказує, що строк договору поруки № 365-09 від 28.07.2009 року пов`язаний із терміном основного договору, складає тридцять шість місяців до 28.07.2012 року, а порука вважається припинена, якщо протягом шести місяців від вказаної дати кредитором не подано до поручителя вимоги, тобто до 28.01.2013 року. Позовна заява була подана до суду 24.01.2013 року, тобто до закінчення цього терміну.

Позиція сторін справи:

Представник позивачаза первіснимпозовом та відповідача за зустрічним позовом ЗОКС «Бескид» Штель О.М. у судовому засіданні підтримала первісні позовні вимоги з підстав викладених у позові та заперечила проти задоволення зустрічного позову з підстав викладених у відзиві. Вказала , що останнє погашення заборгованості відбулось 12.06.2012 року. Протягом шести місяців позовна заява була подана до суду , 24.01.2013 року, тобто до закінчення цього терміну. В наступне судове засідання після оголошеної в судовому рогляді справи перерви представник не зявилась, подала до суду заяву, згідно з якою просить продовжити розгляд справи без її участі, відмовити ОСОБА_2 в задоволенні її вимог та стягнути солідарно з відповідачів заборгованість.

Відповідач за первісним позовом та за зустрічним позовом ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, при цьому її представник адвокат Орбан Н.Л. у судовому засіданні підтримала зустрічні позовні вимоги з підстав викладених у зустрічному позові та заперечила проти задоволення первісного позову з підстав викладених у запереченнях. Надала суду пояснення аналогічні викладеним у зустрічному позові та запереченнях. В наступне судове засідання після оголошеної в судовому рогляді справи перерви представник не зявилась, подала до суду клопотання про розгляд справи без участі, відповідно до якого підтримує позовні вимоги про припинення поруки, просить зустрічний позов задовольнити. Проти первісного позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, при цьому її представник адвокат Бойко Б.Б. подав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без їх участі.

Заяви. Клопотання.

14.11.2019 року представником позивача подана заява щодо відмови ОСОБА_2 в поновленні строку позовної давності.

16.03.2020 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

19.03.2020 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

12.05.2020 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

03.03.2021 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано клопотання про розгляд справи без участі.

23.09.2021 року представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подано заяву про розгляд справи без участі та долучення судової практики.

22.12.2021 представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано заяву про передачу справи для розгляду питання про виправлення описки ;

15.03.2022 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

12.05.2022 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

06.12.2022 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано клопотання про розгляд справи без участі.

20.07.2023 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі.

20.07.2023 року представником відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 подано клопотання про розгляд справи без участі.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

29.12.2018 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду прийнято справу до провадження судді Бенца К.К.

Заслухавши вступне слово сторін, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи івирішення спорупо суті суд приходить до наступного.

За правилами ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а згідно з ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Фактичні обставини справи:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2009 року між ЗОКС «Бескид» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 365-09, згідно з яким останній отримав грошові кошти в сумі 15000 грн., і зобов`язався повернути зазначену суму і також плату за користування кредитом в розмірі 32 % річних від суми залишку кредиту з кінцевим терміном погашення до 28.07.2012 року.

Відповідно до п. 4.4 договору при порушенні позичальником графіка погашення кредиту плата за користування становить на 12 % річних більше від процентної ставки, котра зазначена в договорі. У разі прострочки по кредиту більше 30 днів плата за користування становить на 24 % річних більше від процентної ставки, котра зазначена в договорі, за весь період користування кредитом.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов зазначеного кредитного договору надав 28.07.2009 ОСОБА_1 15000 грн., що стверджується видатковим касовим ордером № 1939.

Своєю чергою, відповідач ОСОБА_1 взяті на себе обов`язки не виконує, у зв`язку з чим згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 перед кредитною спілкою задоговором кредиту № 365-09 від 28.07.2009 станом на 23.01.2013 року становить 17500,48 грн., з яких: непогашений кредит 11243,32 грн., несплачені відсотки 6257,16 грн.

Згідно з дослідженими судом договорами поруки від 28.07.2009 року поручителями ОСОБА_1 перед кредитною спілкою виступили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Відповідно до умов договорів поруки поручитель та боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Поручитель відповідає по зобов`язаннях боржника в повному обсязі, тобто: повернення позики, виплату відсотків за її користування, сплату додаткових відсотків.

З наявних у матеріалах справи листів претензій №№ 558, 659, 817, 818 вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були повідомлені кредитною спілкою «Бескид» про наявність у них заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Нормативно-правове обґрунтування :

Згідно зі статтями 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Статтею 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень статей 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом указаних норм матеріального права поручитель, хоча і пов`язаний з боржником певними зобов`язальними відносинами, є самостійним суб`єктом у відносинах із кредитором. Поручитель, зокрема, має право висувати заперечення проти кредитора і в тому разі, коли боржник від них відмовився або визнав свій борг (ч. 2 ст. 555 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч. 4 ст. 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.

Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не може.

З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред`явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.

Отже, виходячи з положень другого речення ч. 4 ст. 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Саме таку правову позицію було висловлено Верховним Судом України в постанові від 17 вересня 2014 року у справі 6-53цс14.

Також у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз`яснено, що відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Як вбачається з наданого позивачем за первісним позовом розрахунку за кредитним договором (карточка позики № 365-09), ОСОБА_1 перестав виконувати взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та припинив сплачувати обов`язкові щомісячні платежі з 30.06.2011 року, здійснивши оплату 20.06.2011 року (а.с. 13, том 1).

З даним позовом про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителів позивач за первісним позовом звернувся до суду 24.01.2013 року.

Таким чином, оскільки згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням, якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами, суд приходить до висновку, що кредитором було пропущено строк пред`явлення вимоги до поручителів, оскільки графіком, зазначеним у кредитному договорі № 365-09 від 28.07.2009 року, було встановлено графік погашення кредиту та строк дії поруки обчислюється з моменту прострочення чергового платежу.

З урахуванням наведених обставин, оскільки, позивач пред`явив вимогу до поручителів більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання, в силу положень ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється.

Звертаючись до поручителя ОСОБА_3 із листами-претензіями № 127 від 08.09.2011 року, № 150 від 17.10.2011 року та № 157 від 10.10.2012 року відповідно, до поручителя ОСОБА_2 із листом-претензією № 157 від 10.10.2012 року, позивач за первісним позовом вимагав від поручителів довести до позичальника погасити недоплату, а також доведено до відома, що в разі несплати або подальшого порушення позичальником умов, кредитна спілка направляє позовну заяв в суд (а.с. 45-48, том 1). При цьому позивач за первісним позовом не вимагав дострокового повернення частини позики, що залишилась, як це передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, а отже, не змінював строку виконання основного зобов`язання.

Таким чином, позовні вимоги Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» до поручителів про солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов`язанням є безпідставними та необґрунтованими, а тому, суд вважає, що у задоволенні цих вимог слід відмовити на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають частковому задоволенню і з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 365-09від 28.07.2009року в розмірі 17500,48 грн., з яких: 11243,32 грн. непогашений кредит, 6257,16 грн. несплачені відсотки.

Вирішуючи вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 до Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» та ОСОБА_1 про визнання договору поруки № 365-09 від 28.07.2009 року припиненою, суд виходить з наступного.

Підстави припинення поруки визначені у статті 559 ЦК України. За змістом статей 559 і 598 ЦК України припинення зобов`язання поруки означає такий стан сторін правовідношення, за якого в силу передбачених законом обставин суб`єктивне право і відповідний йому юридичний обов`язок перестають існувати.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

З огляду на тісний зв`язок договору із правовідносинами, які саме з нього виникають (договірні правовідносини), розвиток останніх можуть зумовлювати, зокрема, умови договору. Проте подальші зміни цих правовідносин, наприклад, припинення прав та обов`язків за договором, не обов`язково пов`язані зі зміною чи припиненням договору. Інакше кажучи, припинення обов`язку за договором не завжди пов`язане з припиненням самого договору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.16)). Тобто за наявності у сторін договору поруки інших зобов`язань за цим договором припинення поруки з підстав, передбачених частиною першою статті 559 ЦК України, не означає припинення самого договору та втрату ним чинності.

Захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обґрунтованості вимог. Тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу. Отже, позовна вимога про визнання договору поруки припиненим (тобто про встановлення факту того, що цей договір припинився) є неналежним способом захисту прав та інтересів поручителя, який стверджує про зміну основного зобов`язання без його згоди, внаслідок чого збільшився обсяг його ж відповідальності.

Для ефективного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, яка вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише тоді, якщо ця невизначеність триває, суд не розглядає ініційований кредитором для захисту його прав спір із боржником і не вирішив це й спір раніше (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 64)). Саме за цих умов боржник (поручитель) може звернутися до суду з позовом про визнання відсутності права вимоги кредитора за договором поруки (визнання його права припиненим), зокрема про визнання поруки припиненою, і такий спосіб захисту буде належним та ефективним. У разі задоволення цього позову суд у резолютивній частині визнає відсутнім право вимоги кредитора за договором поруки, зокрема визнає поруку припиненою, а не припиняє поруку.

Якщо особа звернулася до суду з вимогою про визнання договору поруки припиненим, хоча мета, яку вона переслідує, підстави позову, надані докази вказують, що ця особа, захищаючи інтерес, спрямований на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, прагне визнати припиненою саме поруку, а не відповідний договір, то неточне формулювання позовної вимоги згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») не перешкоджає суду за наявності для цього підстав визнати припиненою поруку.

Після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів поручитель не може окремо ініціювати вирішення спору про визнання відсутності у кредитора права вимоги (про визнання поруки припиненою). Такий окремий позов не є належним способом захисту, а тому його не можна задовольнити. Наявність у поручителя відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування кредитором боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення коштів. Оскільки кредитор ініціював вирішення такого спору, поручитель може ефективно захистити своє право саме у зазначеній справі, заперечуючи проти позову кредитора, наприклад, через те, що порука припинилася. Для цього непотрібно заявляти зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора (про визнання поруки припиненою). Вказане є підставою для відмови у позові.

Аналогічний висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Відповіднодост.89ЦПКУкраїни, суд оцінюєдокази засвоїмвнутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсянавсебічному,повному, об`єктивномутабезпосередньому дослідженні наявних у справідоказів.Жодендоказ немає длясудунаперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв`язок доказів вїхсукупності.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України,№ 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Щодо розподілу судових витрат

Частинами першою-другою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на висновки суду щодо первісної та зустрічної позовної заяви та задоволення первісних позовних вимог, у порядку частин першої та другої статті 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню фактично сплачений судовий збір за подання позовної заяви у сумі 229,40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.

Оскільки в зустрічному позові відмовлено, то підстав для присудження на користь позивача за зустрічним позовом з відповідачів судових витрат суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 12, 76, 81, 141, 259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Первісний позов Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення в солідарному порядку суми боргу за договором кредиту та договором поруки задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» заборгованість за кредитним договором № 365-09 від 28.07.2009 року в розмірі 17500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) гривень 48 копійок, з яких: 11243,32 грн. непогашений кредит, 6257,16 грн. несплачені відсотки.

У задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» судовий збір у розмірі 229 (двісті двадцять дев`ять) гривень 40 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Закарпатської обласної кредитної спілки «Бескид» та ОСОБА_1 про визнання поруки такою, що припинена відмовити.

Рішенняможебутиоскарженеу апеляційномупорядку доЗакарпатського апеляційного суду протягом тридцятиднівз дняйогопроголошенняшляхом подання апеляційної скарги через Ужгородський міськрайоннийсуд.

Якщовсудовомузасіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішенняабо уразірозглядусправи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішеннясуду подається протягомтридцяти днів здня складення повного судовогорішення (ч. 1ст. 354, ст. 355ЦПКУкраїни).

Рішеннясудунабирає законної силипісля закінченнястрокудляподання апеляційної скарги всімаучасникамисправи,якщоапеляційнускаргу небулоподано.Уразіподання апеляційної скарги рішення, якщойогонескасовано,набираєзаконноїсилипісля повернення апеляційної скарги, відмови увідкриттічизакриття апеляційного провадженняабоприйняття постановисуду апеляційної інстанції за наслідкамиапеляційногорозгляду(ч. ч. 1,2ст. 273ЦПК України).

Учасниксправи,якому повнерішеннянебуловрученеудень його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку наапеляційнеоскарження,якщо апеляційна скарга поданапротягом тридцятиднівздняврученняйомуповного рішення (п. 1ч. 2 ст. 354 ЦПКУкраїни).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин(ч. 3ст. 354ЦПКУкраїни).

Учасники справи:

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом):Закарпатська обласна кредитна спілка «Бескид», код ЄДРПОУ 22109660, місцезнаходження: м. Ужгород, вул. Минайська, 3/4.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом та за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач за первісним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Дата складання повного тексту судового рішення 15.12.2023 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Бенца К.К.