Ухвала

від 26.12.2023 по справі 308/10857/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10857/23

1-кс/308/6120/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, у кримінальному провадженні № 62023140160000269, відомості про яке 23.06.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про скасування повідомлення про підозру,

В С Т А Н О В И В:

Захисник адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, у кримінальному провадженні № 62023140160000269, відомості про яке 23.06.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, звернулася до слідчого судді із скаргою про скасування повідомлення про підозру.

В обґрунтуванняскаргипосилаєтьсяна те, що слідчим Шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, ОСОБА_5 - 30 червня 2023 року було вручено повідомлення про підозру ОСОБА_4 , військовослужбовцю, який перебуває на посаді старшого оперуповноваженого 4 відділу (з дислокацією у м. Мукачеві) 6 управління (з дислокацією у м. Рівне) Департаменту військової контррозвідки СБУ.

Згідно повідомлення про підозру ОСОБА_6 інкриміновано вчинення наступного: "23.06.2023 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 будучи представниками держави, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті примусити потерпілого ОСОБА_9 вчинити дії, що суперечили його волі, а саме: отримати зізнання, що останній є нібито угорським агентом та отримати інформацію про осіб, з якими нібито співпрацює потерпілий ОСОБА_10 та завдання, яке останній виконує натериторії України,упродовж тривалогочасу неодноразовозастосовували до ньогофізичне тапсихологічне насильство,а такожвчинили викрадення потерпілого ОСОБА_11 .Зокрема,23.06.2023у періодчасу з16:25год по16:43год. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,з метоюреалізації свогозлочинного умислу,перебуваючи неподалік готельно-ресторанногокомплексу «ТриТуза» ус.Велика Добронь, Ужгородського районуЗакарпатської області,почергово нанесличисленні удари руками таногами вобласть голови,тулуба такінцівок ОСОБА_12 .Надалі,того ждня близько 16:43год. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,діючи запопередньою змовоюгрупою осіб, насильно помістили ОСОБА_10 у службовийавтомобіль марки«RenaultDuster»,де незаконно протийого воліутримували тапри слідуванніу напрямкум.Ужгорода у період часуприблизно з16:44год по17:24год застосовувалидо ньогофізичне та психологічне насильство,яке супроводжувалосьодяганням наголову ОСОБА_9 картонної коробкита нанесеннямчисленних ударівкулаками рукв областьголови і тулуба".

Сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру у вказаному провадженні необґрунтоване та підлягає скасуванню, оскільки слідчим зроблено передчасний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_4 умислу на скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127 KK України та ч. 2 ст. 146 КК України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_4 нe підтверджено доказами, які б підтверджували реальність подій, які описані в даному процесуальному документі. Виклад обставин в підозрі нe відповідає навіть правовій позиції ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011)). Кожна iз перелічених в повідомленні про підозру подій має бути підтверджена доказами, які б давали підстави вважати, що такі обставини мали місце в реальності, а зазначені в повідомленні про підозру події не ґрунтуються на припущеннях. Події, які зазначені в повідомленні про підозру ОСОБА_4 визначені як такі, що мали місце 23 червня 2023 p., в свою чергу, саме повідомлення про підозру складено та вручено 30 червня 2023 p. Таким чином, різниця між заявленою стороною обвинувачення датою кримінально-карної події та датою вручення повідомлення про підозру становить 7 днів, що дозволяло стороні обвинувачення зібрати докази для прийняття рішення для повідомлення про підозру або на підставі зібраних доказів прийняти рішення про відсутність доказів для оголошення особі про підозру. На момент повідомлення ОСОБА_4 повідомлення про підозру, стороною обвинувачення не було зібрано достатніх даних, які б підтверджували існування перелічених у повідомленні про підозру подій. Звертає увагу слідчого судді на заяву потерпілого ОСОБА_13 , яка датована чомусь 29 червня 2023 року, щодо подій викрадення та катування, тоді як в повідомленні про підозру йдеться про подій що відбулись 23 червня 2023 р. Тобто через майже 6 днів потерпілий "згадав" про те, що його викрали та катували‚ що і лягло в обґрунтування підозри, яка на момент пред`явлена ґрунтувалась на показах потерпілого та його заяві. В той самий час, такий підхід обвинувачення є формальним для формування підозри, оскільки показання потерпілого, іншими учасниками подій або іншими сторонніми доказами, зібраними поза його участі нe підтверджено.

Оцінка обґрунтованої підозри ОСОБА_4 на час обрання та продовження запобіжного заходу вже була здійснена слідчим суддею, який дійшов висновку, що на кожен відповідний момент існувала певна сукупність фактів або інформацій, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Водночас, в ході надання пояснень ОСОБА_4 заперечував факт вчинення ним кримінального правопорушення, стверджував, що жодних дій відносно ОСОБА_9 не вчиняв. За час, що минув з моменту вручення оскаржуваного повідомлення про підозру та обрання підозрюваному запобіжного заходу слідчий не вчинив жодних дій щодо перевірки доводів підозрюваного ОСОБА_14 за наявності підстав, для спростування, якщо вони є надуманими, спрямованими на уникнення від відповідальності. У слідчого не існувало процесуальних перешкод для вчинення таких дій з часу повідомлення про підозру, в порушення вимог ст.28 КПК України, органом досудового слідства не було проведено жодної слідчої дії за участю ОСОБА_4 . Станом на даний час не існує жодного доказу який би свідчив про вчинення прямих дій ОСОБА_4 , таких як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю або фізичного чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого чи іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі, у тому числі отримати від нього або іншої особи відомості чи визнання, або з метою покарати його чи іншу особу за дії, скоєні ним або іншою особою чи у скоєнні яких він або інша особа підозрюється, а також з метою залякування чи дискримінацій йoгo або інших осіб. Taк само нема жодного доказу, який би свідчив про вчинення ОСОБА_4 дій, спрямованих на незаконне позбавлення волі ОСОБА_11 .

За таких на даному етапі досудового розслідування відсутні докази обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України, а тому наразі відсутні достатні підстави для подальшого втручання в права та законні інтереси підозрюваного, які б виправдовували таке втручання.

На підставі наведеного просить скасувати повідомлення про підозру від 30 червня 2023 року у кримінальному провадженні № 62023170160000269, якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 127 КК України та ч. 2 ст. 146 КК України.

Захисник ОСОБА_15 в судове засідання не з`явилася, при цьому в прохальній частині скарги просила розглянути скаргу без її участі та участі підозрюваного ОСОБА_4 та задовольнити таку. Також подала заяву від 26.12.2023 про розгляд скарги без її участі та підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився.

Слідчий ОСОБА_16 в судове засідання не з`явився.

Розглянувши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 1ст. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, дізнавача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ст. 303 КПК України.

Зокрема, у відповідності до п. 10 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про повідомлення про підозру після двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.

Зважаючи на правову природу зазначеного виду оскарження, в ході його здійснення слідчим суддею перевіряється наявність підстав для повідомлення про підозру, зміст такого повідомлення про підозру.

Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 62023140160000269, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України.

30.06.2023 у рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України.

Захисником підозрюваного ОСОБА_4 до скарги додано рапорти ЄО від 23.06.2023, від 23.06.2023, заяву ОСОБА_17 від 29.06.2023, витяги з ЄРДР у кримінальному провадженні №62023140160000277, №62023140160000278.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за тлумаченням Європейського суду з прав людини вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року, скарга № 6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15 липня 1982 року, скарга № 8130/78) Європейський суд з прав людини констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію Європейський суд з прав людини у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10 грудня 1982 року) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.

З огляду на зазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе вчинення особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов`язане із наявністю підозрюваного.

Як закріплено в ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, аналіз змісту ч. 1 ст. 42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Відповідно до положень ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Згідно із ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ст.278 КПК України). У випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов`язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор (ст.279 КПК України).

В тому разі, якщо підставою скасування повідомлення про підозру є порушення вказаних процесуальних норм, можна зробити висновок про недійсність повідомлення про підозру з моменту його (повідомлення) здійснення.

Перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень ст. 303 ч. 1 п. 10 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.

Згідно з положеннями ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття "обґрунтована підозра" як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України"), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.

В скарзі захисник, як підстави для її задоволення, зауважує на відсутності достатніх доказів для повідомлення про підозру та відсутності складу кримінального правопорушення.

Як встановлено при розгляді скарги, за своїм змістом повідомлена 30.06.2022 ОСОБА_4 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру містить стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру. При цьому, стороною захисту не повідомляється, що оскаржуване повідомлення про підозру за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 277 КПК України.

В матеріалах поданої скарги, стороною захисту не наведено даних, які б спростовували висновок сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування, а підставою для подання скарги стала незгода з поданими стороною обвинувачення доказами, передбаченими нормами КПК України, нових доказів у доведення заперечень не подано. Окрім цього, захисником до матеріалів справи не додано повідомлення про підозру ОСОБА_4 .

Слідчий суддя наголошує, що за визначенням Європейського суду з прав людини наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кембелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, серія А, № 182, с. 16, п. 32). Однак факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, серія A, № 300-A, с. 27, п. 55).

Оцінюючи в сукупності наведені обставини провадження, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у відповідності до вимог КПК України та у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання виконання судом обов`язку щодо надання обґрунтування, яке випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги захисника адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, у кримінальному провадженні № 62023140160000269, відомості про яке 23.06.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про скасування повідомлення про підозру від 30.06.2023.

Керуючись ст. ст. 26, 303, 306, 307, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні скарги захисника адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, у кримінальному провадженні № 62023140160000269, відомості про яке 23.06.2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про скасування повідомлення про підозру.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1