Ухвала

від 23.01.2024 по справі 308/10857/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10857/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

23.01.2024 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,

та інших учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/554/21, за апеляційною скаргою, яку подала захисниця ОСОБА_6 , адвокатка ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги захисниці підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_6 , адвокатки ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні №62023140160000269, внесеному 23.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР), про скасування повідомлення про підозру від 30.06.2023.

З матеріалів судового провадження убачається, що 26.09.2023, адвокатка ОСОБА_8 , яка представляє інтереси підозрюваного ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду зі скаргою про скасування повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №62023140160000269. У скарзі вказується на те, що 30.06.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України. Адвокатка вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 не підтверджено доказами, які б підтверджували реальність подій, які описані в процесуальному документі. Кожна із перелічених у повідомленні про підозру подій повинна бути підтверджена доказами, які би давали підстави вважати, що такі обставини мали місце в реальності, - вважає, що зазначені в повідомленні про підозру події ґрунтуються на припущеннях. Кожна із перелічених в повідомленні про підозру подій відбувалась у окремих місцях з різним складом учасників, які на момент оголошення ОСОБА_6 повідомлення про підозру, мали бути допитані стороною обвинувачення, а їх показання мали або підтвердити, або спростувати повідомлення про підозру. Адвокатка ОСОБА_8 також зазначає, що події, які зазначені в повідомленні про підозру ОСОБА_6 , стороною обвинувачення визначені як такі, що мали місце 23 червня 2023 року, а повідомлення про підозру ОСОБА_6 в свою чергу складено та вручено 30 червня 2023 року. З огляду на наведене, вважає, що різниця між заявленою стороною обвинувачення датою кримінально-карної події та датою вручення повідомлення про підозру становить 7 днів, що дозволяло стороні обвинувачення зібрати докази для прийняття рішення для повідомлення про підозру або на підставі зібраних доказів прийняти рішення про відсутність доказів для оголошення особі про підозру. Адвокатка ОСОБА_8 також вважає, що на момент повідомлення ОСОБА_6 про підозру, стороною обвинувачення не зібрано достатніх даних, які б підтверджували існування перелічених у повідомленні про підозру подій. У підґрунтя складання повідомлення про підозру ОСОБА_6 сторона обвинувачення поклала показання потерпілого ОСОБА_9 про заподіяння йому тілесних ушкоджень у різних місцях, огляд потерпілого на предмет наявності тілесних ушкоджень, проведений 24 червня 2023 року. При цьому, сторона обвинувачення не використовувала жодних даних, отриманих поза показаннями потерпілого, зокрема огляд місць подій, пояснення ОСОБА_6 після його затримання 23 червня 2023 року, показання інших учасників подій тощо. В той самий час, такий підхід обвинувачення є формальним для формування підозри, оскільки показання потерпілого, іншими учасниками подій або іншими сторонніми доказами, зібраними поза його участі, не підтверджено. До моменту оголошення повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, стороною обвинувачення не було встановлено всіх обставин події, яка мала місце 23 червня 2023 року за участю ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та інших осіб. Зі змісту тексту повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 30.06.2023 вбачається, що стороною обвинувачення події, які становили предмет досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62023140160000269 від 23.06.2023, первинно були кваліфіковані як за ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, так і за ч. 2 ст. 296 КК України. При цьому, події, які відбувались на території готельно-ресторанного комплексу «Три тузи», були кваліфіковані стороною обвинувачення за ч.2 ст.296 КК України, а події, які, за версією сторони обвинувачення відбувались поза територією даного комплексу кваліфіковані за ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України. Вищевказані події, кваліфіковані за різними статтями КК України об`єднує спричинення потерпілому тілесних ушкоджень, що мали місце за різними обставинами та були нібито заподіяні різними особами. В ході проведення досудового розслідування, сторона обвинувачення з кримінального провадження № 62023140160000269 від 23.06.2023 виключила епізод, що мав місце на території готельно-ресторанного комплексу «Три тузи» та який був кваліфікований за ч.2 ст.296 КК України, виділивши його у окреме кримінальне провадження № 62023140160000365 від 17.08.2023 і підозрюваний ОСОБА_6 не є фігурантом виділеного кримінального провадження. Окремо звертає увагу на те, що як убачається з відповіді Департаменту Закарпатської обласної військової адміністрації від 21.07.2023, адресованого у відповідь на адвокатський запит адвокатки ОСОБА_8 , «23.06.2023 р. о 18:06 хв поступив виклик Л92449 на лінію «103» центральної оперативної диспетчерської КНП «ЗТЦЕМД» ЗОР від працівників ДСНС за адресою Ужгородський район, с.Соломоново, АЗС «ОККО» з приводу побиття громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . По приїзду бригади ЕМД на виклик виявили громадянина ОСОБА_9 , який скаржився на головний біль, головокружіння, запаморочення, припухлість у ділянці лівого ока, біль в області правої кісті. Зі слів потерпілого - його побили... Від госпіталізації пацієнт відмовився, мотивуючи тим, що поїде з працівниками поліції». З наведеного вбачається, що обставини, які 23 червня 2023 року мали місце за участі ОСОБА_9 , органом досудового розслідування належним чином не були дослідженні, у тому числі не були досліджені обставини перебування ОСОБА_9 23 червня 2023 р. після 18:00 та всі обставини, за яких ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження. Адвокатка також зазначає, що 23 червня 2023 року ОСОБА_6 було затримано та доставлено до відділку поліції. Затримання юридично не оформлювалось. Проте, працівниками правоохоронного органу на тілі ОСОБА_6 та на його одягу не було знайдено жодних слідів контакту з потерпілим ОСОБА_9 . Після відібрання пояснень, ОСОБА_6 відпустили. Під час надання пояснень, ОСОБА_6 категорично заперечував свою причетність до побиття ОСОБА_9 . З огляду на наведене, вважає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 викликає серйозні процесуальні сумніви, а її оголошення відбулось передчасно, без отримання достатніх доказів для оголошення підозри ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, - просить скаргу задовольнити, а повідомлення про підозру скасувати.

В ухвалі слідчий суддя вказує на те, що за своїм змістом повідомлена 30.06.2022 ОСОБА_6 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст. 278 КПК України, повідомлення про підозру містить стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру. Тобто, оскаржуване повідомлення про підозру за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості, а відтак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення були дотримані зазначені вимоги закону в повному обсязі. Як в матеріалах поданої скарги, так і в судовому засіданні, стороною захисту не наведено даних, які би спростовували висновок сторони обвинувачення щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, у межах яких здійснюється досудове розслідування, а підставою для подання скарги стала незгода з поданими стороною обвинувачення доказами, передбаченими нормами КПК України. З огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги захисниці підозрюваного ОСОБА_6 , адвокатки ОСОБА_8 , про скасування повідомлення про підозру від 30.06.2023

В апеляційній скарзі адвокатка ОСОБА_8 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною, просить її скасувати. Зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги той факт, що станом на дату повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_6 тяжкого та особливо тяжкого злочинів, стороною обвинувачення не було встановлено всіх обставин подій від 23.06.2023 за участі ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та інших осіб. Апелянтка посилається на аналогічні доводи, наведені нею у скарзі, стверджуючи, що обставини, які 23.06.2023 мали місце за участі ОСОБА_10 органом досудового розслідування належним чином не були досліджені, що слідчий суддя не надав оцінки доводам сторони захисту щодо обґрунтованих сумнівів у кваліфікації дій ОСОБА_6 відповідно до повідомлення про підозру від 30.06.2023 та ухвалив необґрунтоване судове рішення. На її переконання, є всі підстави вважати, що кваліфікація дій ОСОБА_6 , відповідно до повідомлення про підозру від 30.06.2023, містить суттєві недоліки. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити подану нею скаргу про скасування повідомлення ОСОБА_6 про підозру.

Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваного, та адвокатки ОСОБА_8 , неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд апеляційної скарги за відсутності підозрюваного та адвокати береться до уваги, що: підозрюваний та адвоката належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги; в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища підозрюваного, у зв`язку з чим, його явка не визнавалась обов`язковою; від підозрюваного не надходило клопотання про бажання брати участь у розгляді апеляційної скарги; прокурор та адвокат ОСОБА_7 не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги без участі підозрюваного; апеляційна скарга вже тривалий час перебуває у провадженні апеляційного суду.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників апеляційного розгляду: захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу; прокурора ОСОБА_5 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення відхиляються з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:

1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;

2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;

3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 127 КК України настає за катування, тобто будь-яке умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю чи морального страждання, вчинене з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, у тому числі отримати інформацію, зізнання, та з метою залякування її, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене представником влади.

За ч. 2 ст. 146 КК України кримінальна відповідальність настає за викрадення людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням викраденій людині фізичних страждань.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, яку подала адвокатка ОСОБА_8 про незаконність та необґрунтованість судового рішення, колегія суддів бере до уваги положення ст. 276 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що «вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

Окрім того, колегія суддів бере до уваги і висновки викладені у рішенні у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182).

Відповідно до практики ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 пар. 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Вимога розумної підозри містить у собі два питання. Перше з них становить питання права: розумна підозра має стосуватися правопорушення, передбаченого законом. Друге питання факту: мають бути доведені обставини, які за розумного та неупередженого тлумачення викликають підозру щодо причетності певної особи до певного злочину.

Колегія суддів враховує, що стандарт розумна підозра достатньо вимогливий, хоча значно слабкіший за стандарт поза розумним сумнівом, який вимагається для кримінального засудження.

Факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру» не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення Рішення ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства».

Апеляційний суд також зазначає, що ця вимога не означає, що сторона обвинувачення навіть на ранніх стадіях розслідування, зобов`язана довести всі елементи правопорушення, оскільки цей стандарт не вимагає, щоб сторона обвинувачення мала докази, достатні для остаточного вирішення питання про винуватість.

Відповідно до ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості:

1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;

2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;

3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;

4) зміст підозри;

5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;

7) права підозрюваного;

8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора як повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до ст. 307 КПК України за результатамирозгляду скаргна рішення,дії чибездіяльність слідчогочи прокурорапостановляється ухвалазгідно зправилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

1-1) скасування повідомлення про підозру;

4) відмову у задоволенні скарги.

Дослідивши матеріали судового провадження у межах доводів апеляційної скарги, надані прокурором копії матеріалів кримінального провадження (витяг з ЄРДР, повідомлення про підозру, протокол допиту потерпілого, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками (з додатками), протоколи допиту свідків, висновки експертів, протокол обшуку, протокол проведення слідчого експерименту, довідка про маршрут руху транспортних засобів, протокол аналізу з`єднань абонентів мобільного зв`язку, із прив`язкою руху пристроїв абонентів мобільного зв`язку до базових станцій та накладенням на карту), колегія суддів вважає, що зазначені вище приписи ст. ст. 276, 277 КПК України, Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і рішень Європейського суду з прав людини, постановлених у справах проти України, та в інших справах, були взяті до уваги слідчим суддею при розгляді скарги, яку подала адвокатка ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ; постановлено судове рішення, яке з огляду на норми процесуального та матеріального права визнається законним та обґрунтованим.

Так, з матеріалів судового провадження вбачається, що слідчий суддя, приймаючи судове рішення, дав належну оцінку тим фактам, що за своїм змістом повідомлена ОСОБА_6 підозра відповідає вимогам ст. 277 КПК України, при врученні повідомлення слідчим були дотримані вимоги ст.ст. 278, 481 КПК України, повідомлення про підозру здійснено за наявності достатніх доказів, які давали можливість дійти висновку про те, що ОСОБА_6 мав відношення до подій, які могли свідчити про імовірне вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України. При цьому апеляційний суд бере до уваги те, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України, містить зміст підозри, правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, стислий виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється особа, у тому числі час і місце їх вчинення, а також інші суттєві обставини, відомі на момент повідомлення про підозру.

Разом із тим, знайшов своє підтвердження і висновок слідчого судді про те, що стороною захисту не наведено даних, які би спростовували висновок органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, в межах яких здійснюється досудове розслідування, а підставою для подання скарги стала незгода з поданими стороною обвинувачення доказами, передбаченими нормами КПК України.

Тому, апеляційний суд доходить висновку про те, що захисницею підозрюваного ОСОБА_6 адвокаткою ОСОБА_8 , не доведено, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, не наведено даних, які б спростовували висновок органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, в межах яких здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, а також не доведено, що при врученні повідомлення про підозру органом досудового розслідування допущено суттєві порушення вимог КПК України, які могли б слугувати підставою для її скасування. Указаний висновок слідчого судді не спростовано і доводами апеляційної скарги та під час її розгляду.

Із урахуванням наведеного вище, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні скарги адвокатки ОСОБА_8 про скасування повідомлення ОСОБА_6 про підозру, визнавши, що повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України, є законним, вмотивованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, вручено відповідно до вимог КПК України.

Колегія суддів також вважає, що викладені в повідомленні про підозру фактичні обставини із посиланням на відповідні докази, на даному етапі кримінального провадження дають обґрунтовані підстави вважати про можливу причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому діянь.

Зазначене також свідчить про те, що викладені у судовому рішенні висновки про доведеність підозри, узгоджуються з вимогами закону та зібраними у кримінальному провадженні доказами, які досліджені слідчим суддею, і якими, на переконання апеляційного суду, на цьому етапі досудового розслідування підтверджується підозра ОСОБА_6 .

Приймаючи судове рішення колегія суддів бере до уваги і те, що на цьому етапі досудового розслідування слідчий суддя має право оцінювати докази з точки зору їх належності та достатності для висунутої особі підозри і не вправі оцінювати їх з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення у виді вироку, і жоден доказ не має наперед встановленої сили, у тому числі не вправі оцінювати докази на предмет їх допустимості.

З огляду на вищенаведені обставини, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні скарги на повідомлення ОСОБА_6 про підозру, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

Із урахуванням наведеного вище, як безпідставні і такі, що не впливають на висновки слідчого судді, апеляційний суд відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що: станом на дату повідомлення про підозру у вчиненні підозрюваним ОСОБА_6 тяжкого та особливо тяжкого злочинів, стороною обвинувачення не було встановлено всіх обставин подій від 23.06.2023 за участі ОСОБА_9 , ОСОБА_6 та інших осіб; обставини, які мали місце за участі ОСОБА_10 23.06.2023, органом досудового розслідування належним чином не були досліджені; кваліфікація дій ОСОБА_6 , відповідно до повідомлення про підозру від 30.06.2023, містить суттєві недоліки.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя не надав оцінки доводам сторони захисту щодо обґрунтованих сумнівів у кваліфікації дій ОСОБА_6 відповідно до повідомлення про підозру від 30.06.2023 та ухвалив необґрунтоване судове рішення, апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновків слідчого судді, а також не дають підстав для скасування повідомлення ОСОБА_6 про підозру.

Тому, проаналізувавши доводи скарги та апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що наведені стороною захисту обставини не є підставами для скасування ухвали слідчого судді та задоволення скарги, оскільки не свідчать про незаконність чи необґрунтованість (в розумінні меж її доведеності на даному етапі досудового розслідування) повідомлення про підозру.

Також апеляційний суд вважає, що слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні скарги, обґрунтовано взяв до уваги те, що винуватість особи у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення доводиться, і відповідно, встановлюється, в ході судового розгляду кримінального провадження судом першої інстанції.

Між тим, колегія суддів вважає, що слідчий та прокурор обґрунтовано дійшли висновку про наявність фактичних обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та обґрунтовано прийняли процесуальне рішення, яке оскаржується; у сторони обвинувачення наявні достатні докази, у підтвердження підозри, а наведені стороною захисту доводи не свідчать про те, що зібрані у кримінальному провадженні докази здобуті внаслідок істотного порушення прав та свобод ОСОБА_6 , або внаслідок порушення його права на захист.

Отже,вищенаведене свідчитьпро те,що слідчимсуддею прирозгляді скарги,яку подалаадвокатка ОСОБА_8 в інтересахпідозрюваного ОСОБА_6 ,дотримані вимогиКПК України,взяті доуваги положенняЄвропейської Конвенціїпро захистправ людинита основоположнихсвобод,рішення Європейськогосуду зправ людини,постановлені усправах протиУкраїни,та вінших справах,положення ККУкраїни йпостановлено судоверішення,яке зогляду навказані нормипроцесуального таматеріального прававизнається законнимта обґрунтованим.

Приймаючи рішення колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.08.2023 включно без визначення розміру застави, а ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 05.10.2023 дана ухвала залишена без зміни, що предметом перевірки та оцінки при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного було і питання обґрунтованості підозри.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що на етапі висунення підозри, перевірки підозри слідчий суддя оцінює докази лише з точки зору їх належності та достатності для висунутої особі підозри.

Відповідно до ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга, яку подала адвокатка ОСОБА_8 , не може бути задоволена, оскільки слідчим суддею під час розгляду скарги, яку подала адвокатка ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , були дотримані та взяті до уваги вимоги вказаних вище нормативно-правових актів та постановлено судове рішення, яке визнається законним та обґрунтованим.

Приймаючи рішення колегія суддів також взяла до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; положення ст. ст. 220, 317 цього ж Кодексу про те, що саме за клопотанням учасників судового розгляду сторони обвинувачення чи захисту апеляційний суд визначає необхідність дослідження тих чи інших доказів для з`ясування фактичних обставин справи і те, що апеляційним судом не встановлено й стороною захисту не надано таких доказів, які б спростовували висновки слідчого судді та апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 277, 278, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, яку подала захисниця підозрюваного ОСОБА_6 , адвокатка ОСОБА_8 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02 жовтня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвокатки ОСОБА_8 , яка діє в інтересах підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №62023140160000269, внесеному 23.06.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань про скасування повідомлення про підозру від 30.06.2023, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: