Ухвала

від 21.12.2023 по справі 308/10857/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10857/23

Закарпатський апеляційний суд

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

21.12.2023 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі :

головуючого -судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/519/23, за апеляційною скаргою, яку подали захисниці підозрюваного ОСОБА_5 , адвокатки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2023 року, задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_8 (далі - слідчий), у кримінальному провадженні № 62023140160000269, внесеному 23.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР), та продовжено відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчуг Полтавської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, співробітника-військовослужбовця, який перебуває на посаді начальника 4 відділу (з дислокацією у м. Мукачево) 6 управління (з дислокацією у м. Рівне) Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України, у військовому званні «полковник», одруженого, має на утриманні 4 малолітніх дітей, раніше не судимого,

строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 25 листопада 2023 року, включно.

З матеріалів клопотання убачається, що 22 вересня 2023 року, до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст.146 КК України, ОСОБА_5 . Відповідно до клопотання, органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Слідчий у клопотанні також зазначає, що досудовим розслідуванням здобуті докази у підтвердження підозри, на підставі яких 30.06.2023 ОСОБА_5 висунута підозра. У клопотанні також вказується на те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.07.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.08.2023 включно без визначення розміру застави, а ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.08.2023 строк дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою продовжено до 30.09.2023 включно без визначення розміру застави. Слідчий у клопотанні також зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема це підтверджується тим, що підозрюваний вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. У клопотанні також вказується на те, що підозрюваний ОСОБА_5 тривалий час перебуває на керівній посаді у 4 відділі 6 управління Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України та в силу виконання своїх службових обов`язків має широке коло знайомих та обізнаний із особливостями роботи правоохоронних органів, у тому числі органів Державної прикордонної служби України. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польщею, Угорщиною, Румунією, Словаччиною, дають підстави вважати, що ОСОБА_5 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальну можливість покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України, так і поза межами таких, а також переховуватись на території України. Відповідно до заяви від 26.06.2023 потерпілого ОСОБА_9 26.06.2023 о 12 год 20 хв до Ужгородської міської лікарні, в якій перебував останній на лікуванні, прибули підозрювані ОСОБА_5 та ОСОБА_10 . Прийшовши до лікарні підозрюваний ОСОБА_5 зайшов у палату №20, де перебував потерпілий ОСОБА_9 , та почав погрожувати останньому фізичною розправою. Окрім того, у клопотанні вказується на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, в тому числі зі службовими особами СБУ, іншими особами та схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів стороні обвинувачення. Аналогічним чином ОСОБА_5 може впливати на недопитаних по обставинах кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів, які були та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз і це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань або відмови від надання таких. У клопотанні також вказується на те, що знаходячись на волі, ОСОБА_5 може використати свої зв`язки для незаконного впливу на понятих, свідків, спеціалістів, експертів, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. На думку слідчого, вказані обставини свідчать про неможливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 інших, більш м`яких, запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Слідчий у клопотанні також звертає увагу на те, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії ухвали слідчого судді неможливо внаслідок особливої складності провадження, необхідністю проведення значної кількості судових експертиз та проведення низки слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з`ясування всіх обставин вчиненого правопорушення, тому просить продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , строком до 60 діб, до 30.11.2023.

В ухвалі слідчий суддя зазначає, що при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 взято до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим, оскільки одне з кримінальних правопорушень, у скоєнні яких підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів, у разі доведення вини, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Разом з тим, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази також дійшов висновку про доведеність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, із урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, може вступати у позапроцесуальні відносини із учасниками кримінального провадження, у тому числі зі службовими особами СБУ, іншими особами, схиляти їх до надання завідомо неправдивих показів або відмови від надання показів свідками, понятими, експертами, спеціалістами, а окрім того, підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на недопитаних щодо обставин кримінального провадження свідків, а також на понятих, експертів та спеціалістів, які були та будуть залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз. Слідчий суддя також дійшов висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто може використати свої зв`язки для незаконного впливу на понятих, свідків, спеціалістів, експертів, які брали участь у першочергових слідчих діях, чи іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для нього неправдиві показання. Слідчий суддя взяв до уваги те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при обранні 27.07.2023 підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на момент розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали. Слідчим суддею взято до уваги те, відповідно до постанови керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_11 від 24.28.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_5 ,та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України продовжено до 3-х місяців, тобто до 30.09.2023, а ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.09.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до шести місяців, тобто до 23 грудня 2023 року, включно. Тому, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також беручи до уваги вищевикладені ризики, і те, що інші, більш м`які, запобіжні заходи не забезпечать належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя визнав за необхідне продовжити відносно підозрюваного ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 25 листопада 2023 року, включно.

В апеляційній скарзі адвокатка ОСОБА_6 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, тому підлягає скасуванню. Зазначає, що підозра іі підзахисному у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є необґрунтованою, а вказані у клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не існують, не підтверджені жодними належними доказами. Вказує і на те, що підозрюваний ОСОБА_5 не має будь-якого наміру переховуватись від органу досудового розслідування та суду, позаяк за викликом слідчого ОСОБА_5 з`являвся до органу досудового розслідування, крім того, був допитаний у якості свідка з приводу відомих йому обставин події. При цьому апелянтка зазначає, що її підзахисний перебував на лікуванні, йому проведено хірургічне втручання, наразі продовжує хворіти та потребує належного лікування, впливати на потерпілого чи свідків у кримінальному провадженні з метою схиляння їх до надання завідомо неправдивих показів підозрюваний ОСОБА_5 наміру не має. Окрім того, апелянтка вважає, що ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, також не підтверджений належними доказами, що слідчий та прокурор у клопотанні не вказали про існування нових ризиків, наявні посилання на ті ж, які були зазначені у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що слідчим суддею не взято до уваги те, що у підозрюваного ОСОБА_5 наявні міцні соціальні зв`язки, підозрюваний має постійне місце реєстрації та проживання, на його утриманні дружина, четверо неповнолітніх дітей та матір, яка є пенсіонеркою, має статус учасника бойових дій, багато грамот та подяк з місця роботи, позитивно характеризується. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою щодо підозрюваного ОСОБА_5 обрати запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме у вигляді особистого зобов`язання або особистої поруки.

В апеляційній скарзі адвокатка ОСОБА_7 вказує на незаконність ухвали слідчого судді, просить її скасувати. Зазначає, що підозра її підзахисному не підтверджена доказами, які б свідчили про те, що викладені у ній події насправді відбулися. Вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_5 , викладена у повідомленні про підозру є юридично неспроможною, що виклад ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в ухвалі слідчого судді жодним чином не виправдовує застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Щодо ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, апелянтка зазначає, що тяжкість покарання не може бути підставою та фактично єдиним аргументом для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Щодо ризику незаконного впливу на учасників кримінального провадження, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, апелянтка зазначає, що у ОСОБА_5 відсутні мета і мотив для неправомірних дій, спрямованих на незаконний вплив на свідків та інших учасників цього кримінального провадження чи створення будь-який інших процесуальних перешкод правосуддю. По-перше, до лікарні, де перебував потерпілий, ОСОБА_5 прибув з метою пошуку порозуміння з потерпілим і жодних погроз щодо фізичної розправи не висловлював. Навпаки, підозрюваний намагався вибачитися за своїх підлеглих. Це підтверджується аудіозаписом розмови від 26.06.2023. По-друге, сам факт необхідності допиту свідків під час судового розгляду не може слугувати єдиною підставою для того, щоб визнати існування зазначеного ризику. Слідчим не вказано, на яких ще свідків може здійснювати вплив ОСОБА_5 , та які саме обставини справи необхідно підтвердити показаннями цих осіб. Не зазначено відомостей і про його будь-які зв`язки зі свідками, які б уможливлювали такий вплив. Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, адвокатка ОСОБА_7 вказує, що аргументи щодо існування зазначеного ризику фактично дублюють попередні та є нічим іншим як припущеннями. До того ж, апелянтка звертає увагу на те, що стан здоров`я ОСОБА_5 не дозволяє застосувати щодо нього вказаний запобіжний захід, окрім цього, підозрюваний ОСОБА_5 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має родину, яка перебуває на його утриманні, позитивні службові характеристики, наразі потребує лікування та довготривалих реабілітаційних заходів. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Апеляційні скарги розглядаються за відсутності сторони обвинувачення та захисту, неявка яких, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає їх розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності сторін обвинувачення та захисту апеляційний суд бере до уваги, що: вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги сторона захисту не подавала; в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища підозрюваного і стороною захисту не заявлено клопотання про бажання підозрюваного брати участь у розгляді судового провадження, а тому його явка не визнана обов`язковою і апеляційним судом не вирішувалось питання про його доставку в судове засідання; від прокурора надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення задоволенню не підлягають з таких підстав.

Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування і відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184, 199 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні Шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, знаходиться кримінальне провадження № 62023140160000269 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України підозрюваним ОСОБА_5 , процесуальне керівництво у якому здійснюється прокурорами Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання убачається, що у розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою брали участь як підозрюваний ОСОБА_5 , так і його захисники адвокати ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог передбачених ст. 193 КПК України, зокрема забезпечення права підозрюваного на захист.

Обгрунтованими визнаютьсяі висновкислідчого суддіпро доведеністьпідозри ОСОБА_5 у скоєнні передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 та іншими долученими до клопотання матеріалами, - на підставі яких 30.06.2023 слідчий виніс повідомлення ОСОБА_5 про підозру. Дослідивши вищевказані докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_5 діяння, які підпадають під ознаки передбачених ч. 3 ст. 127 та ч. 2 ст. 146 КК України кримінальних правопорушень. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення кримінальних правопорушень.

При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв`язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.

Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Тому, доводи сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_5 апеляційний суд відхиляє.

Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, а саме: можливого переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу на потерпілого чи свідків з метою зміни ними показів чи відмови від дачі таких; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень та фактичні обставини, за яких такі скоєно, у своїй сукупності з тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_5 , у разі визнання його винуватим - позбавлення волі на строк до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, та даними про особу підозрюваного, який являється співробітником-військовослужбовцем Служби Безпеки України, повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.

При цьому, колегія суддів вважає, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання його винуватим, не буде виконувати покладені на нього обов`язки та може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Обґрунтованим колегія суддів вважає і висновок слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може: незаконно впливати на потерпілого чи свідків, які володіють відомостями про обставини кримінальних правопорушень, зокрема шляхом їх залякування із застосуванням фізичної сили чи будь-яким іншим чином, задля зміни ними показів або ж відмови від вже наданих; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що прокурор під час розгляду клопотання посилався на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.

Відомостей про те, що встановлені ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, перестали існувати чи зменшилися в матеріалах судового провадження немає і на такі сторона захисту не вказує.

Апеляційний суд вважає, що продовження щодо підозрюваного ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігання настанню передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, у зв`язку з чим, обґрунтованим і належним чином умотивованим вважає і висновок суду першої інстанції про те, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а також дієвості кримінального провадження.

Доводи апеляційних скарг про те, що органом досудового розслідування не доведено наявності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказується у клопотанні про застосування запобіжного заходу, а також недостатності застосування щодо підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.

Із урахуванням наведеного вище, як такі, що не знаходять свого підтвердження, апеляційний суд визнає і доводи апеляційних скарг про те, що слідчий суддя при обранні підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу не оцінив у сукупності всі обставини та дійшов помилкового висновку про необхідність продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 строку тримання під вартою.

Посилання сторони захисту на відомості про особу підозрюваного ОСОБА_5 (має постійне місце реєстрації та проживання, на утриманні дружину, чотирьох неповнолітніх дітей та матір, яка є пенсіонеркою, багато грамот та подяк з місця роботи, позитивно характеризується, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності), - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище, не бере до уваги, оскільки такі жодним чином не спростовують висновків слідчого судді про наявність передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, які продовжують існувати, а відтак і про необхідність продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд визнає їх такими, що не свідчать про те, що передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики відпали чи зменшилися.

Також апеляційний суд бере до уваги і те, що в матеріалах судового провадження відсутні і стороною захисту не надано доказів, зокрема висновків лікарів, які б свідчили про наявність у підозрюваного ОСОБА_5 таких захворювань, які унеможливлюють тримання його під вартою. Тому, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційних скарг про те, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_5 не дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Колегія суддів також погоджується із висновком слідчого судді про існування об`єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що слідчим суддею, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 197 КПК України, обґрунтовано продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк тримання під вартою саме у межах строку досудового розслідування, визначеного ухвалою слідчого судді від 28.09.2023, а саме до 25.11.2023 включно.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 обґрунтовано продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов`язків, а інші, менш суворі, запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.

При цьому, колегія суддів вважає, що, постановляючи судове рішення про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою, слідчий суддя взяв до уваги і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано не визначив розмір застави, оскільки інкриміновані ОСОБА_5 кримінально-карні діяння поєднані із застосуванням насильства щодо потерпілого.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів бере до уваги і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, однак, обставини, за яких ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, їх тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі і відомості про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого, продовживши строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою без визначення застави, відмовивши у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_12 про зміну підозрюваному запобіжного заходу на більш м`який, а саме особисте зобов`язання або особисту поруку.

Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, не може бути задоволена, а ухвалу слідчого судді суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законну та обґрунтовану, необхідно залишити без зміни.

Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі в апеляційній скарзі не вказується; що строк дії оскаржуваної ухвали сплив, що свідчить про те, що така втратила чинність у часі.

Керуючись ст. ст. 176-183, 194, 199, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги, які подали адвокатки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 вересня 2023 року, якою задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 62023140160000269, внесеному 23.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань та продовжено відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 2 ст. 146 КК України, ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави до 25 листопада 2023 року, включно, - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: