Постанова

від 22.12.2023 по справі 910/852/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2023 р. Справа№ 910/852/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Євсікова О.О.

Демидової А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали апеляційної скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Боат"

на рішення господарського суду Київської області від 27.12.2022 (повний текст рішення складено та підписано 27.12.2022)

у справі № 910/852/22 (суддя Третьякова О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарі Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Боат"

про стягнення 177 131, 56 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амарі Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Боат" про стягнення 177 131,56 грн, з яких: 160 000,00 грн основного боргу; 7 191,71 грн пені; 7 448,65 грн 18 % річних; 2 491,20 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № АК-000413 від 04.01.2021 в частині своєчасної та повної оплати поставленого йому товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2022 у справі № 910/852/22 позов задоволено повністю та стягнуто з ТОВ "Альба Боат" на користь ТОВ "Амарі Україна" 160 000 грн 00 коп основного боргу, 7 191 грн 71 коп пені, 7 448 грн 65 коп 18 % річних, 2 491 грн 20 коп інфляційних втрат та 2 656 грн 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що факт наявності заборгованості відповідача та періоди прострочення підтверджено матеріалами справи.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2022 у справі № 910/852/22, ТОВ "Альба Боат" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального права та процесуального права, ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача 130 000 грн основного боргу, в задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що позивачем при зверненні з позовом не було враховано платіж - 30 000 грн, який було здійснено 22.02.2022 згідно з платіжним дорученням № 648, і розмір штрафних санкцій також було розраховано виходячи із повної суми заборгованості (160 000 грн), який є некоректним та порушує права відповідача.

Позиції інших учасників справи

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, зазначаючи при цьому, що сума заборгованості, визначена в позові є правильною та відповідає дійсним обставинам спору. Доказ сплати боргу у розмірі 30 000 грн не було подано відповідачем до суду першої інстанції.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 (колегія суддів: головуюча - Ховаківська І.М., судді: Євсіков О.О., Демидова А.М.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Альба Боат" на рішення господарського суду Київської області від 27.12.2022 у справі № 910/852/22, розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору від 04.01.2021 № АК-000413, укладеного між ТОВ "Альба Боат" та ТОВ "Амарі Україна", останнє взяло на себе зобов`язання продати, відвантажити та завантажити товар, асортимент, кількість і ціна товару, визначається на підставі заявки покупця і вказується або в накладній та рахунку-фактурі, які виписуються уповноваженими особами продавця, або у специфікації, підписаній сторонами, а покупець - прийняти і здійснити оплату за товар на умовах, викладених у цьому договорі

За положеннями п. 2.6 договору датою поставки вважається дата передачі партії товару перевізнику, визначеного покупцем, що засвідчується підписанням перевізником товарно-транспортної накладної.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що право власності на партію товару та ризики його випадкового знищення, чи випадкової загибелі та випадкового пошкодження переходять до покупця з моменту передачі товару перевізнику. Відповідальність за збереження та цілісність продукції у перевізника несе покупець.

Згідно з п. 3.1 договору загальна сума даного договору складається із суми всіх накладних, відповідно до яких було поставлено товар.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що якщо сторони підписують специфікацію на поставку партії товару, строк поставки і оплати може обумовлюватись ними додатково у специфікації. Якщо інші умови поставки не передбачені сторонами у специфікації, сторони керуються умовами цього договору.

Ціна товару визначається, виходячи із вартості євро на день виставлення рахунку-фактури або на день підписання специфікації (у випадку якщо сторонами підписувалась специфікація) за курсом НБУ (п. 3.3. договору).

Відповідно до п.п. 3.5, 3.6 договору покупець зобов`язаний оплатити продавцю 100% вартості продукції протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару перевізником.

Розрахунки між сторонами провадяться шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з рахунку покупця на рахунок продавця, зазначений у даному договорі.

Згідно з п.п. 6.1, 6.2 договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до п. 6.4 договору за прострочення строків оплати товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення. Нарахування пені починається від дня, коли покупець повинен був виконати зобов`язання з оплати отриманої партії товару та припиняється в момент остаточного здійснення розрахунку покупцем. Якщо остаточного розрахунку покупцем не проведено, нарахування пені припиняється в день подання продавцем позовної заяви до суду про стягнення з покупця заборгованості.

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Сплата штрафних санкцій в повному обсязі не звільняє винну сторону від виконання зобов`язань згідно з договором (п. 6.7 договору).

Строк дії договору - з дня його підписання сторонами і до 31 грудня 2021 року. Договір вважається дійсним ще на один рік, якщо жодна із сторін не прийняла рішення про розірвання цього договору (п. 10.1 договору).

На виконання умов зазначеного вище договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 191 400,00 грн, що підтверджується видатковою накладною від 07.10.2021 № АК-00006375, підписаною сторонами та скріпленою їх печатками.

Для оплати вартості поставленого позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату від 07.10.2021 № АК-00011068 на суму 191 400,00 грн, який залишився неоплаченим.

Претензією від 10.12.2021 № 104 позивач звернувся до відповідача з вимогою протягом десяти днів з моменту її отримання здійснити оплату вартості поставленого товару у сумі 191 400,00 грн.

14.12.2021 відповідачем здійснено часткову сплату вартості поставленого товару у сумі 31 400,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача у АТ "Прокредит Банк".

Решту суми основного боргу відповідачем не сплачено, відповіді на претензію не надано, що і стало підставою для звернення ТОВ "Амарі Україна" з позовом у даній справі про стягнення 160 000,00 грн основного боргу, 7 191,71 грн пені, 7 448,65 грн 18 % річних, 2 491,20 грн інфляційних втрат, нарахованих за загальний період з 22.10.2021 по 14.01.2022.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктами 1, 2 статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до приписів ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень ст. 625 ЦК України, зробила висновок, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (п. 43 постанови), а поєднання цих вимог в одній справі не є обов`язковим.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України та ч. 1 ст. 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Матеріалами справи підтверджено, що факт поставки позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 191 400, 00 грн підтверджується видатковою накладною від 07.10.2021 № АК-00006375, підписаною сторонами та скріпленою їх печатками.

В той же час, доказів оплати виставленого позивачем рахунку на зазначену суму в повному обсязі відповідачем не надано, натомість підтверджено лише часткову сплату вартості поставленого товару у сумі 31 400,00 грн, проведену останнім 14.12.2021.

З урахуванням зазначеного вище, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позов та стягнуто з відповідача суму основної заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, 18 % річних, а також передбаченої п. 6.4 договору пені, правомірність нарахування яких, а також періоди прострочення правильно визначено судом.

В апеляційній скарзі відповідач просить врахувати обставини погашення заборгованості у розмірі 30 000 грн до ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Вказане підтверджується наданою відповідачем копією витягу реєстру платіжних доручень із зазначенням платіжного доручення № 684 від 22.02.2022 на суму 30 000 грн.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Як предмет позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Аналогічну правову позицію висловили Велика Палата Верховного Суду у справі №13/51-04 (постанова від 26.06.2019) і Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема у справі № 916/144/18 (постанова від 25.07.2019).

Згідно зі статтею 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу, а згідно з частиною 2 статті 241 ГПК України - у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Отже, керуючись наведеними нормами права та враховуючи відсутність предмета спору в частині 30 000 грн основного боргу на час розгляду справи в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування оскарженого рішення та закриття провадження у справі у частині стягнення з відповідача 30 000 грн основного боргу на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.

У зв`язку з наведеним, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ТОВ "Амарі Україна" щодо стягнення 30 000 грн боргу слід скасувати та закрити провадження у справі у цій частині.

Щодо доводів відповідача про безпідставність нарахувань пені, 18 % та інфляційних втрат на суму боргу у розмірі 160 000 грн, мотивованих частковим погашенням боргу у розмірі 30 000 грн (22.02.2022).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач обґрунтовано вказує на те, що відповідні розрахунки здійснені ним станом на дату пред`явлення позову (за загальний період з 22.10.2021 по 14.01.2022). Часткова сплата боргу (30 000 грн) здійснена поза межами зазначеного періоду вказаних нарахувань, що дає підстави для висновку про відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення у цій частині.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.

Судові витрати

Щодо професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

У даному випадку, клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 грн з додатками було подане до апеляційного суду представником позивача в електронній формі через систему "Електронний суд", з дотриманням вимог, які ставляться до електронного документа.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на надання правничої допомоги позивачем підтверджено договором №27/10 про надання правової допомоги від 27.10.2023, укладеного з Адвокатським бюро "Ірини Могильової", актом № 3010/2023 про надання послуг від 30.10.2023 по вказаному договору на суму 6 000 грн та звітом № 3010/2023 від 30.10.2023 Адвокатського бюро "Ірини Могильової" згідно вказаного договору.

Відповідно до наданого акта № 3010/2023 про надання послуг від 30.10.2023 по договору №27/10 про надання правової допомоги від 27.10.2023 сторонами підтверджено надання правової допомоги з підготовки відзиву на апеляційну скаргу (аналіз апеляційної скарги; розроблення правової позиції щодо апеляційної скарги відповідача; складання відзиву на апеляційну скаргу, підготовку матеріалів, які додаються до відзиву на апеляційну скаргу) ТОВ "Альба Боат" на рішення господарського суду Київської області від 27.12.2022 у справі № 910/852/22 у спорі між Клієнтом та ТОВ "Альба Боат". Вартість правової допомоги складає 6 000 грн без ПДВ.

Суд враховує, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та підтримані Верховним Судом в постанові від 21.08.2023 у справі 910/433/22.

Матеріали справи не містять доказів сплати позивачем вказаних витрат, однак відповідно до правових позицій Верховного Суду, викладених в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, позивач згідно з вимогами ГПК України довів обставини надання останньому послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи у суді апеляційної інстанції та обґрунтувало заявлений до стягнення розмір цих послуг.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо розміру витрат на правову допомогу, обставини даної справи, предмет та підстави позовних вимог, обсяг наданої правової допомоги, суд дійшов висновку, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу є співмірними, обґрунтованими і підлягають відшкодуванню у повному обсязі у заявленій сумі 6 000 грн за рахунок відповідача.

Щодо розподілу судових витрат (судового збору).

Відповідно до частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Наведеною нормою Закону України "Про судовий збір" передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що станом на момент прийняття постанови судом апеляційної інстанції клопотання про повернення судового збору відсутнє, відтак у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для повернення з державного бюджету судового збору.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги в частині вимог про стягнення пені, 18 % річних та інфляційних втрат, судові витрати в цій частині за подання апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Боат" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2022 у справі №910/852/22 в частині стягнення основного боргу у розмірі 30 000 грн і в цій частині закрити провадження у справі.

Рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2022 у справі № 910/852/22 змінити, виклавши пункти перший та другий його резолютивної частини в такій редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Боат" (08170, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Юрівка (з), вул. Набережна, 3-А, ідентифікаційний код 43819831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарі Україна" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34, ідентифікаційний код 35138752) 130 000 (сто тридцять тисяч) грн 00 коп основного боргу, 7 191 (сім тисяч сто дев`яносто одну) грн 71 коп пені, 7 448 (сім тисяч чотириста сорок вісім) грн 65 коп 18% річних, 2 491 (дві тисячі чотириста дев`яносто одну) грн 20 коп інфляційних втрат та 2 206 (дві тисячі двісті шість) грн 97 коп витрат по сплаті судового збору."

В решті рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2022 у справі №910/852/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в частині стягнення пені, 18 % річних та інфляційних втрат покласти на скаржника.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Боат" (08170, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Юрівка (з), вул. Набережна, 3-А, ідентифікаційний код 43819831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Амарі Україна" (03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 34, ідентифікаційний код 35138752) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

Доручити господарському суду Київської області видати наказ на виконання даної постанови.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді О.О. Євсіков

А.М. Демидова