Ухвала

від 26.12.2023 по справі 915/649/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

26 грудня 2023 року Справа № 915/649/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Жиган А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна-Агро б/н від 21.12.2023 про скасування заходів забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агропартнер (м.Чернігів, просп.Перемоги, буд.133; ідент.код 31818929),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна-Агро (Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Пересадівка, вул.Леніна, буд.152; ідент.код 36587305),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю ВВС Ексім (м.Київ, вул.Лєскова, буд.3; ідент.код 43888072),

2) Товариство з обмеженою відповідальністю НІД Чернігів + (Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с.Новий Білоус, вул.Квітнева, буд.21; ідент.код 41106079),

про: стягнення 815372,22 грн,-

в с т а н о в и в:

Відповідач звернувся до суду з клопотанням б/н від 21.12.2023, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 29.08.2023 у даній справі.

Ухвалою суду від 22.12.2023 розгляд вказаного клопотання призначено на 26.12.2023.

В обґрунтування такого клопотання відповідач вказує, що у зв`язку з розстроченням виконання рішення суду по даній справі, забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення, а у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Агропартнер, змінилися обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову.

Позивач у письмових запереченнях від 24.12.2023 заперечує проти задоволення вказаного клопотання відповідача посилаючись на те, що застосовані заходи до забезпечення позову не порушують прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призводять до втручання у звичайну діяльність відповідача, а лише запроваджують тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду по даній справі. Застосований захід забезпечення позову лише обмежує право відповідача розпорядженням грошових коштів, що знаходяться на його рахунках, в межах суми позовних вимог, а не всіх коштів, які є у нього в наявності, що не призводить до зупинення господарської діяльності останнього.

Розглянувши клопотання та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агропартнер звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна-Агро про стягнення грошових коштів в загальній сумі 815372,22 грн, з яких: 223593,34 грн основний борг за поставлений по договору №п-68-АПР від 19.01.2022 товар; 398937,26 грн пеня; 173356,26 грн інфляційні втрати; 19485,36 грн 3% річних.

До того ж, позивач звернувся до суду з заявою, в якій просив вжити у даній справі заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні відповідачу в межах ціни позову в розмірі 815372,22 грн.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).

Відповідно до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За приписами п.1) ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Ухвалою суду від 29.08.2023, яка залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2023, задоволено заяву позивача про забезпечення позову; накладено арешт на грошові кошти, в межах ціни позову в розмірі 815372,22 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна-Агро в будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах, виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду.

В подальшому, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2023, яке набрало законної сили 19.12.2023, у даній справі вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 223593,34 грн основного боргу, 140295,52 грн інфляційних втрат, 18353,38 грн 3% річних та 5733,63 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Статтею 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення вимог чинного ГПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання можливого рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Суд також звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини).

За приписами ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У справі "Мікалефф проти Мальти" суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Згідно п.43 рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року в справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Поняття ефективний засіб, за висновками Європейського суду з прав людини (рішення від 31.07.2003 у справі Дорани проти Ірландії), передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

В ході вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом, як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За приписами ч.ч.7, 8 ст.145 ГПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає правових підстав для повного скасування вжитого за ухвалою суду від 29.08.2023 у даній справі заходу забезпечення позову.

В той же час, суд зазначає, що за приписами ст.143 ГПК України, за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Судом враховано, що рішенням Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2023, яке набрало законної сили 19.12.2023, у даній справі вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 387975,87 грн., у т.ч. 223593,34 грн основного боргу, 140295,52 грн інфляційних втрат, 18353,38 грн 3% річних та 5733,63 грн судового збору.

Ухвалою суду від 14.12.2023 розстрочено виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 17.11.2023 у справі №915/649/23 наступним чином:

- до 20.12.2023 на суму 64662,64 грн;

- до 20.01.2024 на суму 64662,64 грн;

- до 20.02.2024 на суму 64662,64 грн;

- до 20.03.2024 на суму 64662,64 грн;

- до 20.04.2024 на суму 64662,64 грн;

- до 20.05.2024 на суму 64662,67 грн.

Судом враховано, що на виконання вказаної ухвали відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 64662,64 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1385 від 19.12.2023.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для заміни вжитого за ухвалою суду від 29.08.2023 у даній справі заходу забезпечення позову іншим заходом забезпечення позову, а саме накладенням арешту на залишок заборгованості відповідача по рішенню суду від 17.11.2023, тобто на грошові кошти відповідача в розмірі 323313,23 грн (387975,87 грн 64662,64 грн).

Керуючись ст.ст.73, 74, 76, 77, 79, 136, 137, 143, 145, 232, 234, 235 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна-Агро б/н від 21.12.2023 про скасування заходів забезпечення позову, - задовольнити частково.

2. Замінити захід забезпечення позову, вжитий ухвалою суду від 29.08.2023 у справі №915/649/23.

3. Накласти арешт на грошові кошти в розмірі 323313,23 грн, які обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Родіна-Агро (57220, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Пересадівка, вул.Леніна, буд.152; ідент.код 36587305) в будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах, виявлених державною виконавчою службою або приватним виконавцем під час виконання ухвали суду.

4. В решті клопотання відмовити.

5. Ухвала є обов`язковою до виконання та набирає законної сили з 26.12.2023 року.

6. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до примусового виконання протягом 3 (трьох) років.

За даною ухвалою:

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю Агропартнер (14013, м.Чернігів, просп.Перемоги, буд.133; ідент.код 31818929).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Родіна-Агро (57220, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Пересадівка, вул.Леніна, буд.152; ідент.код 36587305).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, з урахуванням п.4 Розділу Х Прикінцеві положення ГПК України (в редакції Закону України №540-ІХ від 30.03.2020), апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.В.Мавродієва