Ухвала

від 27.12.2023 по справі 755/5043/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 755/5043/23

провадження № 61-17683ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Юга-Групп»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, про визнання майнового (речового) права на об'єкт незавершеного будівництва,

встановив:

12 грудня 2023 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Різунов Р. С. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року у вказаній справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Представник заявникапросить суд звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору, посилаючись на пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір». Вказує, що заявник є пенсіонеркою за віком, її фінансовий стан не дає можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження указаних обставин долучає до скарги копію довідки про доходи ОСОБА_1 за період з листопада 2022 року по листопад 2023 року.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зі змісту вказаної вище статті вбачається, що однією з підстав для звільнення від сплати судового збору є випадок, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача -фізичної особи за попередній календарний рік.

Оскільки заявником не надано документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік (2022 рік), суд не має змоги в повній мірі оцінити майновий стан заявника, а тому у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги необхідно відмовити.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір, або надати суду інші докази, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору (наприклад, довідка органів ДФС України про доходи/майновий стан заявника, яка підтверджує, що розмір судового збору за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік (за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року); наявність рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів тощо).

Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 684, 00 грн.

Згідно з пунктами 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості

За приписами частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані на визнання за нею майнових прав квартиру.

Ураховуючи викладене, ціна позову в цій справі має визначатися вартістю спірного майна - майнових прав.

Проте аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову, оскільки неможливо встановити дійсну вартість спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду) та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням дійсної вартості спірного нерухомого майна.

Також суд звертає увагу ОСОБА_1 на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Різунова Романа Станіславовича про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 листопада 2023 року залишити без руху.

Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М. Ю. Тітов