Постанова

від 28.09.2010 по справі 13/25-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 р. № 13/25-09

Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів:

Головуючий суддя

судді Муравйов О. В.

Кривда Д. С.

Полянський А. Г.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні

касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

на постанову

від Житомирського апеляційн ого господарського суду

03.06.2010 року

у справі № 13/25-09 Господарського суду Вінницької області

за позовом Фізичної особи-підприємц я ОСОБА_4

до Відкритого акціонерного т овариства Національної акці онерної страхової компанії " Оранта" в особі Вінницької об ласної дирекції

про стягнення 79 412,28 грн.

За участю представників ст орін:

від позивача:

від відповідача:

не з'явились

Старков І. О. - дов. від 01.07.10р .

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприє мець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Вінниць кої області з позовом до Відк ритого акціонерного товарис тва Національної акціонерно ї страхової компанії "Оранта " в особі Вінницької обласної дирекції про стягнення 79 412,28 гр н.

Рішенням Господарського с уду Вінницької області від 17.0 2.2010 року по справі № 13/25-09 (суддя Ті сецький С. С.), залишеним без зм ін постановою Житомирського апеляційного господарськог о суду від 03.06.2010 року по справі № 13/25-09 (головуючий суддя Зарудян а Л. О., судді Вечірко І. О., Ляхев ич А. А.), позовні вимоги задово лено частково: вирішено стяг нуто з Відкритого акціонерно го товариства Національної с трахової компанії "Оранта" на користь Приватного підприєм ця ОСОБА_4 5 672,28 грн. основног о боргу, 12 800,00 грн. штрафу, 184,72 грн. в ідшкодування витрат, пов' яз аних зі сплатою державного м ита, та 54,90 грн. відшкодування в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу, пропорційно сумі задов олених позовних вимог. Відмо влено в позові в частині стяг нення з відповідача 25 600,00 грн. ш трафу та 35 340,00 грн. неустойки.

Додатковим рішенням від 03.03.2 010 року по справі № 13/25-09 стягнуто з відповідача на користь поз ивача 186,80 грн. витрат на провед ення експертизи, пропорційно сумі задоволених позовних в имог.

Не погоджуючись з вказаною постановою, Фізична особа-пі дприємець ОСОБА_4 звернув ся до Вищого господарського суду України з касаційною ск аргою, в якій стверджує про по рушення судом норм матеріаль ного та процесуального права , зокрема ст. ст. 213, 526, 785 ЦК України , ст. 193 ГК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржене судове рішення в частині від мови в позові та прийняти нов е, яким позовні вимоги задово льнити.

Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджа є її розгляду по суті.

Відводів складу суду не зая влено.

Представники позивача в су дове засідання касаційної ін станції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду ск арги повідомлені заздалегід ь належним чином.

Враховуючи особливості ро згляду справи в касаційній і нстанції, передбачені ст. ст. 1 115, 1117 Господарського процесуал ьного кодексу України, колег ія суддів вважає за можливе р озглянути справу за наявними матеріалами без участі пред ставників позивача.

За згодою представника від повідача в судовому засіданн і 28.09.2010 року оголошені вступна т а резолютивна частини постан ови Вищого господарського су ду України.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представника в ідповідача, перевіривши наяв ні матеріали справи на предм ет правильності юридичної оц інки обставин справи та повн оти їх встановлення в рішенн і по даній справі, колегія суд дів вважає, що касаційна скар га підлягає частковому задов оленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 1117 Господарського процесу ального кодексу України Вищи й господарський суд України переглядає за касаційною ска ргою рішення місцевого госпо дарського суду після їх пере гляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного г осподарського суду, ухвалені за результатами апеляційног о розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазнач ені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перег ляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного го сподарського суду, ухвалені за результатами апеляційног о розгляду на підставі встан овлених фактичних обставин с прави перевіряє застосуванн я судом першої чи апеляційно ї інстанції норм матеріально го і процесуального права.

Підставою для скасування а бо зміни рішення місцевого ч и апеляційного господарсько го суду або постанови апеляц ійного господарського суду є порушення або неправильне з астосування норм матеріальн ого чи процесуального права.

Господарськими судами пе ршої та апеляційної інстанці ї встановлено, що 01.05.2008 року між ВАТ НАСК "Оранта" (орендар) та п ідприємцем ОСОБА_4 (орендо давець) укладено договір оре нди нежитлового приміщення п лощею 31 кв. м, яке знаходиться в м. Жмеринка Вінницької облас ті, по вул. Пушкіна, 1.

Відповідно до п. п. 3.2, 3.3 догово ру сторони обумовили розмір орендної плати за перший міс яць оренди в сумі 2 945,00 грн. з пос лідуючим щомісячним його кор егуванням на індекс інфляції .

Відповідно до п. 3.4 договору в несення орендних платежів пр оводиться щомісячно в строк до 10 числа поточного місяця.

Згідно з розрахунком позив ача за період з травня 2008 року п о серпень 2008 року (включно) відп овідач заборгував 5 672,00 грн. оре ндної плати.

Задовольняючи позовні вим оги щодо стягнення основної заборгованості, суди першої та апеляційної інстанції, ви ходили з того, що відповідач в порушення ст. 526 ЦК України та с т. 193 ГК України не сплатив орен дні платежі за період з травн я 2008 року по серпень 2008 року (вкл ючно).

Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку п ро відмову в задоволенні поз овної вимоги про стягнення 35 340,00 грн. неустойки, оскільки по зивачем не доведено наявніст ь таких збитків (не надано док азів укладення договору орен ди з іншою особою, в якому був би встановлений певний розмі р орендної плати).

Відмовляючи в задоволенн і зазначеної вимоги, судами н е враховано, що ч. 5 ст. 225 ГК Украї ни передбачено право сторін господарського зобов'язання за взаємною згодою заздалег ідь визначити погоджений роз мір збитків, що підлягають ві дшкодуванню, у твердій сумі а бо у вигляді відсоткових ста вок залежно від обсягу невик онання зобов'язання чи строк ів порушення зобов'язання ст оронами.

Пунктом 7.4 договору сторон и передбачили відшкодування орендарем орендодавцю збитк ів у вигляді неотриманого пр ибутку, які розраховуються я к подвійна сума орендної пла ти, яка могла бути отримана ор ендодавцем за строк простроч ення.

Оскільки в даному випадку с торони у відповідності до ст . 225 ГК України визначили розмі р збитків як подвійну сума ор ендної плати за період прост рочення, позивач не повинен д оводити наявність таких збит ків, а для їх стягнення достат ньо факту несвоєчасного пове рнення орендованого приміще ння відповідачем.

Крім того, колегія суддів вв ажає за необхідне зазначити наступне.

Частково задовольняючи ви могу про стягнення штрафу в с умі 12 800,00 грн., суди дійшли висно вку, що сторонами в договорі н е передбачено нарахування шт рафу тричі в розмірі п'ять від сотків від вартості об'єкта, н е зазначено, що саме окремо за порушення певного пункту до говору нараховується штраф.

В той же час судами залишено без належної оцінки те, що п. 7.6 договору оренди передбачає, що за порушення кожного з пун ктів 2.2, 4.3.3, 4.3.4, 4.3.5, 4.3.7, 4.3.8. 4.3.9 та 12.5 догово ру оренди, орендар сплачує ор ендодавцю штраф у розмірі п' ять відсотків від вартості о б' єкта оренди, визначеної в п. 1.3 цього договору.

Щодо висновку апеляційної інстанції про відмову в стяг ненні неустойки у зв'язку з не можливістю встановити точну дату повернення орендованог о майна, суд касаційної інста нції вважає його таким, що не в ідповідає приписам ч. 1 ст. 785 ЦК України. Виходячи з положень зазначеної норми та ч. 1 ст. 33 ГП К України обов'язок доведенн я факту повернення орендован ого майна покладається саме на орендаря.

Наведене вище свідчить пр о неповне з'ясування судами п ершої та апеляційної інстанц ій фактичних обставин справи , що мають значення для правил ьного вирішення спору, що є по рушенням вимог ст. 43 ГПК Украї ни щодо всебічного, повного т а об'єктивного розгляду всіх обставин справи.

Враховуючи викладене, судо ві рішення по підлягають ска суванню на підставі ч. 1 ст. 11110 ГП К України, а справа передачі н а новий розгляд до суду першо ї інстанції.

Під час нового розгляду су ду першої інстанції слід вра хувати викладене, застосуват и при оцінці доводів сторін н орми матеріального права, як і повинні бути застосовані т а вирішити спір відповідно д о вимог законодавства.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госпо дарського процесуального ко дексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_4 задовольнити частково .

Постанову Житомирського апеляційного господарськог о суду від 03.06.2010 року по справі № 13/25-09 Господарського суду Вінн ицької області та рішення Го сподарського суду Вінницько ї області від 17.02.2010 року по спра ві № 13/25-09 скасувати.

Справу передати на новий р озгляд до Господарського суд у Вінницької області.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді Д. С. Кривда

А. Г. Полянський