Ухвала
від 26.12.2023 по справі 486/820/23
МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2023 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретарів ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 листопада 2023 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023152040000024.

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_6 ,

представник третьої особи, щодо майна якої вирішується

питання про арешт ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчогосудді Южноукраїнськогоміського судуМиколаївської областівід 14листопада 2023року клопотанняслідчого проарешт майназадоволено,накладено арештна нерухоме майно, що перебуває у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження ТОВ «УКРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 31090597), із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном, а саме на:

1. Групу нежитлових приміщень АДРЕСА_1 .

2. Квартирний (багатоповерховий) житловий будинок, загальною площею: 1485.6 кв.м, житловою площею: 589.2 кв.м, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 зі складовими частинами об`єкта нерухомого майна.

3. Гараж АДРЕСА_3 .

4. Незавершене будівництво, готель в стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок, загальною площею: 3256.06 кв.м, житловою площею: 1287.67 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 зі складовими частинами об`єкта нерухомого майна.

5. Магазин, загальною площею: 483.2 кв.м, який знаходиться за адресою: . АДРЕСА_4 зі складовими частинами об`єкта нерухомого майна.

6. Квартиру, на 5 кімнат, загальною площею: 121 кв.м, житловою площею: 72.5 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

7. Квартиру, на 2 кімнати, загальною площею: 62,0 кв.м, житловою площею: 36.0 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 .

8. Квартиру, на 1 кімнату, загальною площею: 50,3 кв.м, житловою площею: 19.4 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 .

9. Квартиру, на 1 кімнату, загальною площею: 50,7 кв.м, житловою площею: 19.3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 .

10. Квартиру, на 2 кімнати, загальною площею: 62,0 кв.м., житловою площею: 36.9 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 .

11. Квартиру, на 1 кімнату, загальною площею: 50,4 кв.м, житловою площею: 19.3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 .

12. Квартиру, на 2 кімнати, загальною площею: 62,7 кв.м, житловою площею: 36.6 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_11 .

13. Квартиру, на 1 кімнату, загальною площею: 50,8 кв.м, житловою площею: 19.5 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_12 .

14. Квартиру, на 2 кімнати, загальною площею: 64,4 кв.м, житловою площею: 37.2 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_13 .

15. Квартиру, на 1 кімнату, загальною площею: 51,3 кв.м, житловою площею: 19.3 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_14 .

16. Адміністративну будівлю, загальною площею: 161,1 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 .

17. Магазин, загальною площею: 249,4 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_16 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023152040000024.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На обґрунтування поновлення пропущеного строку представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ОСОБА_5 вказує на те, що ухвала слідчого судді про арешт майна постановлена без повідомлення та участі представників ТОВ «УКРАВЕСТ», і, про наявність оскаржуваної ухвали, вказаному товариству стало відомо лише 24.11.2023 р. від слідчого під час виконання цього рішення суду, а тому останнім днем подання апеляційної скарги є 29.11.2023 р.

Апелянт зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки слідчий суддя не проаналізував доводів клопотання слідчого та не встановив достатніх підстав для накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ТОВ «УКРАВЕСТ».

Представник звертає увагу на те, що слідчий не довів того, що грошові кошти отримані злочинним шляхом, оскільки арештоване майно набуто ТОВ «УКРАВЕСТ» задовго до початку кримінального провадження, і слідчий не довів того, що грошові кошти, які перераховані на рахунок ТОВ «УКРАВЕСТ», використані товариством у своїй господарській діяльності. Крім того, у вказаному кримінальному провадженні доказове значення, мають виключно документи юридичних осіб, а не нерухоме майно, належне юридичній особі.

На думку апелянта, слідчий не довів того, що арештоване нерухоме майно, може мати доказове значення у кримінальному провадженні, не доведено й наявності ризиків переховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування або передачі арештованого майна.

Представник зазначає, що право власності на арештоване нерухоме майно набуто законно та відношення до можливо вчиненого кримінального правопорушення не має. Слідчим, при поданні клопотання, не встановлено та не досліджено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Обставини, встановлені слідчим суддею.

В провадженні слідчого відділу відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42023152040000024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2, ч. 1 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що директор ТОВ «УКРАВЕСТ» ОСОБА_7 , який приступив до виконання обов`язків директора вказаного товариства з 07.06.2022 р., зловживаючи своїм службовим становищем, у період з 26.08.2022 р. по 28.12.2022 р., діючи з корисливих мотивів, під час дії воєнного стану на території України, здійснив продаж гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів на загальну суму 1885000 грн., та, відповідно до примітки 2 до ст. 201-2 КК України, розмір такої гуманітарної допомоги становить великий розмір, оскільки вартість гуманітарної допомоги у тисячу разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, ОСОБА_7 , здійснюючи у період з 26.08.2022 р. по 28.12.2022р. продаж гуманітарної допомоги у вигляді транспортних засобів на загальну суму 1885000 грн. за викладених обставин, заздалегідь знаючи про порядок та умови здійснення економічної діяльності, яка передбачає отримання прибутку лише в рамках чинного законодавства, незаконно одержав в результаті вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, дохід, тобто економічну вигоду у вигляді незаконно отриманих бюджетних коштів від виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, та з огляду на своє службове становище, як директор ТОВ «УКРАВЕСТ», маючи реальну можливість розпоряджатись вказаними грошовими коштами, здійснив їх легалізацію (відмивання), а саме, у період з 23.11.2022 р. по 29.06.2023 р., реалізуючи свій протиправний план злочинної діяльності та достовірно усвідомлюючи, що бюджетні кошти в сумі 1885000 грн., які надійшли на поточний рахунок ТОВ «УКРАВЕСТ» від виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області, фактичні обставини щодо яких свідчать про їх одержання злочинним шляхом, внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України, з метою надання правомірного вигляду набуття, володіння, використання та розпорядження зазначених грошових коштів, будучи директором ТОВ «УКРАВЕСТ» та з огляду на службове становище, наділеним повноваженнями щодо розпорядження коштами товариства, здійснив з ними фінансові операції, пов`язані з їх переміщенням на інші поточні рахунки суб`єктів господарювання ТОВ «АДОЛЬФ ЛООС ІНТЕРНЕШЕНЕЛ» (ЄДРПОУ 44211565), ТОВ «Техноторг-Дон» (ЄДРПОУ 31764816), ТОВ «УКРТРАНСНАФТОСЕРВІС-ПРОМ» (ЄДРПОУ 37250134), ТОВ «КВФ «Ельф» (ЄДРПОУ 33342493), ПТК ТОВ «Агромат» (ЄДРПОУ 21509937), ПП «Леополісбуд» (ЄДРПОУ 38008514), КП «Уманьводоканал» (ЄДРПОУ 03357174), ТОВ «Українські Електричнілінії» (ЄДРПОУ 37310439), на власний банківський розрахунковий рахунок, як оплату податків, зборів, оплати за комунальні послуги та на забезпечення подальшого законного функціонування підприємства (купівлі товарно-матеріальних цінностей та ін.).

22.09.2023 р. ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, а саме за ч. 3 ст.201-2 КК України, як продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому у великому розмірі, службовою особою з використанням службового становища, під час дії воєнного стану та ч. 1 ст. 209 КК України, як набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції з таким майном, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо, повністю одержано злочинним шляхом.

22.09.2023 р. слідчим винесено постанову про визнання ТОВ «УКРАВЕСТ» (код ЄДРПОУ: 31090597), юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023152040000024 відомості про яке внесені 11.05.2023 р., за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні від імені та в інтересах зазначеної юридичної особи кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 209 КК України.

Слідчий звернувся до суду з клопотання про накладення арешту на нерухоме майно ТОВ «УКРАВЕСТ». Клопотання мотивоване тим, що арешт майна необхідний з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, і арешт необхідний з метою його збереження.

Зважаючи на те, що нерухоме майно ТОВ «УКРАВЕСТ», на яке слідчий просить накласти арешт, відповідає критерію, зазначеному у ст. 98 КПК України, а також з метою забезпечення конфіскації його як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали надані судом та обговоривши доводи апеляційної скарги апеляційний суд дійшов наступного.

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положенням КПК України.

Згідно п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, зокрема, про арешт майна або відмову у ньому.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень, зокрема арешт майна.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

ЄСПЛ нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98) (справа «East/West Alliance Limited» проти України).

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, при цьому, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Застосовуючи заходи забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя має діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, має врахувати: існування обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При постановленні оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.

З матеріалів клопотання вбачається, що в провадженні слідчого відділу відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42023152040000024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 201-2, ч. 1 ст. 209 КК України, за фактом ймовірного продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку, вчиненому у великому розмірі, службовою особою з використанням службового становища, під час дії воєнного стану та розпоряджання майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про одержання його злочинним шляхом.

Проведеними оперативно-розшуковими заходами, встановлено, що до скоєння даних кримінальних правопорушень може бути причетний ОСОБА_7 та ТОВ «УКРАВЕСТ», директором якого є ОСОБА_7 , як юридична особа, щодо якої здійснюється провадження, оскільки вказаним товариством могли безпосередньо здійснюватись фінансові операції з майном отриманим злочинним шляхом.

Наведені обставинипідтверджуються матеріаламиклопотання проарешт майна,зокрема,даними якімістяться удоговорах купівлі-продажу,поставки,додаткових угодахдо договорів,накладних,платіжних дорученняхта іншихдокументах. Отже, зазначені у клопотанні слідчого обставини підозри ОСОБА_7 , в тому числі обставини розпоряджання майном отриманого незаконним шляхом могли мати місце, і підтверджуються достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

За наведеного, апеляційний суд вважає безпідставними доводи представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, про недоведення слідчим причетності ТОВ «УКРАВЕСТ» до вчинення інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень.

/

Крім наведеного, слід зауважити, що санкціями кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 201-2, ч. 1 ст.209 КК України, окрім основного покарання, передбачена необхідність призначення й додаткового покарання у виді конфіскації майна, яке є обов`язковим.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, як арешт майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доводи апелянта про те, що арештоване майно не є речовим доказом та придбано до внесення відомостей до ЄРДР, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, в даному випадку, основною метою накладення арешту на майно є необхідність його збереження для забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у виді конфіскації майна.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що слідчим суддею постановлено законне та обґрунтоване рішення, підстав для його скасування не має, ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна без задоволення.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи судом під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

ухвалу слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 14 листопада 2023 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023152040000024 залишити без змін, апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

СудМиколаївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення26.12.2023
Оприлюднено01.01.2024
Номер документу116010972
СудочинствоКримінальне
КатегоріяПровадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна

Судовий реєстр по справі —486/820/23

Ухвала від 02.04.2024

Кримінальне

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

Савін О. І.

Ухвала від 01.03.2024

Кримінальне

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

Волкова О. І.

Ухвала від 01.03.2024

Кримінальне

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

Волкова О. І.

Ухвала від 27.12.2023

Кримінальне

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

Далматова Г. А.

Ухвала від 27.12.2023

Кримінальне

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

Далматова Г. А.

Ухвала від 26.12.2023

Кримінальне

Миколаївський апеляційний суд

Чебанова-Губарєва Н. В.

Ухвала від 26.12.2023

Кримінальне

Миколаївський апеляційний суд

Чебанова-Губарєва Н. В.

Ухвала від 25.12.2023

Кримінальне

Миколаївський апеляційний суд

Чебанова-Губарєва Н. В.

Ухвала від 21.12.2023

Кримінальне

Миколаївський апеляційний суд

Чебанова-Губарєва Н. В.

Ухвала від 14.12.2023

Кримінальне

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

Савін О. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні