Постанова

від 28.12.2023 по справі 650/64/22

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер справи: 650/64/22 Головуючий у першій інстанції Хомик І.І.

Номер провадження: 22-ц/819/25/23 Доповідач Кутурланова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2023 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач): Кутурланової О.В.,

суддів: Орловської Н.В.

Пузанової Л.В.

секретар Доброва К.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про розірвання договору та повернення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про розірвання договору та повернення грошових коштів.

В обгрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що між сторонами укладено договір на виконання робіт № 070534 від 17.03.2021 року, згідно умов якого відповідач зобов`язався провести поточну технічну інвентаризацію належного їй на праві власності об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а вона мала сплатити вартість виконаної роботи.

Посилаючись на те, що відповідач допустив порушення її прав, як замовника та споживача, що визначені ст.21 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме : не надав повну інформацію про умови укладення та процедуру виконання договору, неналежно визначив ціну договору, обмежив її право на одержання необхідної, достовірної та своєчасної інформації, виконав роботу неналежної якості, не надав їй документи, які підтверджують виконання договору, просила суд розірвати укладений договір та стягнути на її користь з відповідача сплачені за договором кошти у сумі 3441 грн.

Одночасно з подачею позову ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про звільнення від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до якої позивачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав споживача.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 17 січня 2022 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору при подачі позову до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про розірвання договору та повернення грошових коштів відмолено.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 січня 2022 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про розірвання договору та повернення грошових коштів залишено без руху з підстав несплати судового збору, позивачці надано 7-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про розірвання договору та повернення грошових коштів визнано неподаним та повернуто позивачці.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та просила скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В порядку визначеному ст.360 ЦПК України відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі на адресу суду апеляційної інстанції не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Згідно зі ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу про повернення заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з урахуванням наступних підстав.

У відповідності до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 січня 2022 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про розірвання договору та повернення грошових коштів залишено без руху з підстав несплати судового збору, позивачці надано 7-денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

Копія ухвали суду отримана позивачкою 20.01.2022 року і на виконання її вимог 26.01.2022 року ОСОБА_1 подала заяву про звільнення від сплати судового збору, у якій посилалася на підстави звільнення, визначені ч.3 ст.22 ЗУ «Про захист прав споживачів» та на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2018 року у справі №761/24881/16-ц.

Крім того, ОСОБА_1 просила її звільнити від сплати судового збору з підстав, визначених ч.1 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» через скрутний матеріальний стан, оскільки розмір судового збору значно перевищує 5% її доходу за попередній календарний рік, в підтвердження чого надала відповідні докази.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про розірвання договору та повернення грошових коштів визнано неподаним та повернуто позивачці.

Обгрунтовуючи наявність підстав для повернення позовної заяви, суд послався на те, що питання звільнення позивачки від сплати судового збору згідно ч.3ст.22ЗУ «Прозахист правспоживачів»судом визнано необґрунтованим, оскільки клопотання про звільнення позивачки від сплати судового збору вже було розглянуто судом, про що зазначено в ухвалі суду від 17.01.2022 року.

Разом з тим, суд залишив поза увагою посилання позивачки на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 21.03.2018 року у справі №761/24881/16-ц та жодним чином не мотивував, чому він не прийняв її до уваги.

Крім того,клопотання позивачкипро звільненнявід сплатисудового зборупри подачіпозову узв`язку ізскрутним матеріальнимстановищем взагаліне розглядалосясудом іпроцесуальне рішенняз цьогоприводу неухвалювалося,що свідчитьпро передчасністьвисновків судущодо наявностіпідстав дляповернення позовноїзаяви.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36). Разом з тим, такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17.01.2012 у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).

У § 55 рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), від 19.06.2001, заява № 28249/95), ЄСПЛ підкреслив, що обмеження доступу до суду буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Отже, сплата судового збору особами, які звертаються до суду, - це процесуальний обов`язок, який визначається нормами процесуального закону та Закону України "Про судовий збір".

При цьому слід керуватися Законом України "Про судовий збір", в якому визначені правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Отже, як засвідчує позиція Європейського суду з прав людини, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду про повернення позовної заяви з підстав, що зазначені в апеляційній скарзі, та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 379 України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 01 лютого 2022 рокускасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення в порядку визначеному ст. 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач О.В.Кутурланова

Судді: Н.В.Орловська

Л.В.Пузанова