Рішення

від 30.07.2024 по справі 650/64/22

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/64/22

Провадження № 2/650/559/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2024 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Хомик І.І.

за участі секретаря - Ткаченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про розірвання договору та повернення грошових коштів (в порядку Закону України «Про захист прав споживачів»

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про розірвання договору та повернення грошових коштів (в порядку Закону України «Про захист прав споживачів».

В обґрунтування позову зазначає, що предметом і підставою цього судового позову є порушення прав замовника як споживача послуги шляхом ненадання інформації про умови укладання та процедури виконання договору, неналежного визначення ціни послуги, що передувало укладенню Договору № 070534 на виконання робіт від 17.03.2021 року між комунальним підприємством "Херсонське бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради та споживачем послуги ОСОБА_1 . Крім того, споживачу реалізовано послугу, яка є неналежної якості, документи, які підтверджують виконання договору споживачеві не надавалися. Об`єктом проведення технічної поточної інвентаризації за Договором № 070534 на виконання робіт від 17.03.2021 року згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 44575416 від 25.09.2015 року є об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 734972365209 нежитлове приміщення розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 та є приватною власністю з часткою 1/1.

Виконавцем порушено вимоги передбачені пунктом 4 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме принцип рівності сторін Договору № 070534 на виконання робіт від 17.03.2021 року.

Позивач вважає, що умови Договору № 070534 на виконання робіт від 17.03.2021 року є несправедливими, в тому числі, тих, що передбачені частиною 3 статті 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Виконавцем порушено вимоги передбачені пунктом 5 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» шляхом обмеження прав Замовника на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну послугу.

Для отримання послуги позивач звернулася в офіс філії КП «ХБТІ» ХОР, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . В приміщенні офісу, де проводилася робота з замовником, була відсутня будь-яка інформація про вартість послуг, терміни її виконання тощо. В цьому ж офісі, а туди позивач зверталася вперше, отримала від працівника ОСОБА_2 приниження та не обгрунтовані звинувачення. На її звернення до працівників офісу філії позивач почула щодо себе брутальні вислови, не приховану неповагу, відмову надати документи, що підтверджують підстави оплати за послугу більшу ніж зазначено у договорі.

Виконавцем порушено вимоги передбачені пунктом 6 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» так як замовнику реалізовано послугу, яка є неналежної якості, фальсифікованою. Виконавцем реалізовано послугу з технічної поточної інвентаризації об`єкта нерухомого майна нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 неналежної якості. Зазначене підтверджується наступними фактичними обставинами та доказами:

-Технічний паспорт не відповідає вимогам Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2018 року № 186 «Про внесення змін до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна», Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію зі змінами затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 406;

- В технічному паспорті зроблено відмітку, що «план без акту прийому будинку до експлуатації не дійсний». Діючим законодавством не передбачено видавати замовнику недійсні документи в цілому або їх частини та пов`язувати їх дійсність з іншими подіями;

-В технічному паспорті вказано, що деякі споруди побудовано без дозвільних документів. Виконавець не наділений повноваженнями визначати законність побудови будівель та споруд. Виконавець незаконно привласнив повноваження відповідних державних служб призначених для контролю за архітектурно-будівельною діяльністю. КП «ХБТІ» ХОР не надано будь-яких доказів, що особи які засвідчили технічний паспорт є працівниками відповідних державних органів та є спеціалістами відповідної кваліфікації щодо визначення самочинності збудованого майна.

При виконанні робіт по технічній поточній інвентаризації виконавцем порушено порядок (технологію) надання послуги.

Роботу по технічній поточній інвентаризації виконано громадянином ОСОБА_3 , який не є сертифікованим спеціалістом, а не техніком з інвентаризації ОСОБА_4 . Наявність підпису та печатки техніка з інвентаризації ОСОБА_4 на титульному листі технічного паспорту не доводить факту, що технічну поточну інвентаризацію виконано нею.

Виконавцем порушено вимоги передбачені пунктом 7 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» так як ціну послуги визначено неналежним чином.

Між позивачем та відповідачем було укладено Договір на виконання робіт № 070534 від 17.03.2021 року. Після укладення Договору на виконання робіт № 070534 від 17.03.2021 року в приміщенні Великоолександрівської філії КП «ХБТІ» ХОР позивачу як замовнику, громадянином ОСОБА_2 видано оригінал одного примірника вказаного Договору, який підписаний начальником КП "Херсонське бюро технічної інвентаризації" ХОР та скріплений печаткою цього підприємства, де пункти 1.1 та 2.1 викладені в наступній редакції:

-пункт 1.1 «Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи: технічна поточна інвентаризація»;

-пункт 2.1 «Вартість виконаних виконавцем робіт складає 1105,00 грн., в тому числі ПДВ».

Фактично виконавцем було надано до сплати, а позивачем оплачено суму в розмірі 3441,06 грн.

В копії примірника договору на виконання робіт № 070534 від 17.03.2021 року надісланого замовнику виконавцем 30.08.2021 року поштовим відправленням № 7302102549246 пункти 1.1 та 2.1 викладені в іншій редакції:

-пункт 1.1 «Замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи: технічний паспорт;

-пункт 2.1 «Вартість виконаних виконавцем робіт складає 3441,06 грн., в тому числі ПДВ».

Позивач не замовляв додаткових послуг крім тої, що міститься в договорі: технічна поточна інвентаризація».

Виконавцем порушено вимоги передбачені пунктом 8 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» так як документи, які підтверджують виконання договору, взагалі замовнику не надавалися.

Щодо наслідків розірвання договору.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Відповідно до ч.5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін .друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Обгрунтований розрахунок сум, які позивач заявляє до стягнення: сплачена виконавцю сума 3441,06 грн.

Позивач вважає, що умови Договору № 070534 на виконання робіт від 17.03.2021 року є несправедливими, в тому числі, тих, що передбачені частиною 3 статті 18 ЗУ "Про захист прав споживачів": пунктом 10 - установлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; пунктом 13 - визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору, в зв`язку з чим змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала відповідно до обставин, викладених у позовній заяві. Просить позовні вимоги задовольнити.

Представник Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради в судовому засіданні вимоги позову не визнав, надавши до суду відзив на позовну заяву, пояснивши, що17.03.2021 року гр. ОСОБА_1 звернулася до Великоолександрівської філії Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради із заявою про проведення технічної інвентаризації та виготовлення технічної документації на об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі якої між замовником та КП «ХБТІ» ХОР був укладений Договір на виконання робіт № 070534 від 17.03.2021 року, надано квитанцію до Договору на оплату авансу, в розмірі 1500 гривень 00 коп., що передбачено п.2.2 зазначеного Договору.

В п. 2.1. у примірнику замовника, вищезазначеного Договору, груповий інженер Великоолександрівської філії КП «ХБТІ» ХОР ОСОБА_2., на вимогу ОСОБА_1 , вказав вартість виконання робіт - 1105 грн., що міститься на офіційному сайті КП «ХБТІ ХОР та має назву - аванс за видами робіт (послуг), який розрахований та складається з урахуванням проведення обстеження без поточних змін мінімальної кількості складових об`єкту нерухомого майна, а саме: земельна ділянка загальною площею до 700 м2, житловий будинок до 100м2 та господарських будівель і споруд у кількості 4 одиниці. За умови виявлених у період обстеження змін, відповідно до матеріалів, що знаходяться в інвентарній справі на об`єкт нерухомого майна, остаточна вартість робіт розраховується додатково після виходу техніка на місце, в залежності від складності виконаних робіт, кількості будівель та споруд розташованих та побудованих після проведення останньої інвентаризації, що передбачено п.2.3 Договору.

При цьому інший примірник позивачкою підписано з іншою вартістю робіт, наявність на договорі підпису Позивача підтверджує факт її волевиявлення та погодження із вартістю робіт. КП «ХБТІ» ХОР проводить технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна, відповідно до Інструкції «Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» (затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 24.05.2001 року № 127 (зі змінами та доповненнями). Вартість робіт розраховується на основі тарифів, розроблених, згідно Збірника норм часу на роботи та послуги, що виконуються бюро технічної інвентаризації України з питань житлово-комунального господарства 21 листопада 2003 року №198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.02.2004 року за № 188/8787.

Під час проведення обстеження зазначеного об`єкту нерухомого майна, було виявлено, що будівлі з літ.: а, Д, Е, побудовано без дозвільних документів, оскільки гр. ОСОБА_1 дані документи надані не були. У зв`язку із чим, техніком з інвентаризації нерухомого майна було здійснено відповідну примітку в технічному паспорті.

Посилання заявниці про те, що технічний паспорт виготовлено ОСОБА_2 , не знаходять свого підтвердження, адже був виготовлений техніком з інвентаризації нерухомого майна Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради ОСОБА_4 , про що свідчить її підпис та печатка на технічному паспорті, ОСОБА_2 здійснював лише приймання замовлення у заявниці та проводив обстеження об`єкту нерухомого майна.

Вартість робіт розраховується на основі тарифів, розроблених, згідно збірника норм часу на роботи та послуги, що виконуються бюро технічної інвентаризації України з питань житлово-комунального господарства 21 листопада 2003 року №198, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12.02.2004 року за № 188/8787 (зі змінами та доповненнями) та затверджується наказом по підприємству. Однак, під час проведення обстеження було виявлено розбіжності складу нерухомого майна зі зміною конфігурації, раніше сформованої земельної ділянки, відповідно до витягу з державного земельного кадастру (6520955100:01:001:0593), а саме: реконструкція зі зміною цільового призначення виробничо-побутового приміщення в житловий будинок літ. «А» зі складанням поверхового плану понад 100 м2,; нове будівництво господарських будівель: вхід до підвалу літ. «В», навіс літ. «Г», літній душ літ. «Д», сарай літ. «Е», спорудження огорожі №1,2,34,5,6, водопровід №7, колонка водопровідна №8, та яма вигрібна №9 (проведена інвентаризація будівель і споруд); обстеження складу літ. «*Б»; обмір земельної ділянки у урахуванням змін, в т.ч. частина земельної ділянки площею 60 м2 за лінією забудови на якій розташовані споруди № НОМЕР_1 . Дані обставини призвели до збільшення вартості наданих послуг на 1941,06 грн.

Таким чином, КП «ХБТІ» ХОР виготовлено технічний паспорт на вище зазначений об`єкт нерухомого майна з урахуванням змін, виявлених під час обстеження, у відповідності до норм чинного законодавства та було видано замовнику, виконавши всі зобов`язання передбачені договором від 17.03.2021 року за №070534. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 надала до суду відповідь на відзив вказавши, що між нею та КП «ХБТІ» ХОР був укладений Договір на виконання робіт № 070534 від 17.03.2021 року, надано квитанцію до Договору на оплату авансу, в розмірі 1500 гривень 00 копійок, що передбачено п. 2.2 зазначеного Договору». В п. 2.1. у примірнику замовника, вищезазначеного Договору, груповий інженер Великоолександрівської філії КП «ХБТІ» ХОР ОСОБА_2 на вимогу ОСОБА_1 , вказав вартість виконання робіт - 1105 грн». «Остаточна вартість робіт розраховується додатково після виходу техніка на місце, в залежності від складності виконаних робіт, кількості будівель та споруд розташованих та побудованих після проведення останньої інвентаризації, що передбачено п. 2.3 Договору».

Вказане дослідження належних та допустимих доказів підтверджує обгрунтований висновок, що вартість виконаних робіт в сумі 3441, 06 грн. внесено одноосібно КП «ХБТІ» ХОР без погодження з замовником до договору після виконання вказаних робіт, тому відповідачем порушено вимоги частини 1 статті 525 ЦК України («одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом»), частини 1 статті 651 ЦК України («зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом»), ч. 1 статті 632 ЦК України «ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Тим часом зміна ціни після укладення договору можлива лише у випадках і на умовах, визначених договором або законом, а після виконання договору зміна ціни не допускається», ч. 1 ст. 188 ГК України. Вказане є істотним порушенням Договору відповідачем. Просить задовольнити вимоги позову.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши всі обставини справи, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали договір на виконання робіт від 17.03.2021 року № 070534, за яким КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» взяло на себе зобов`язання щодо виконання робіт технічної поточної інвентаризації об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності з часткою 1/1.

Згідно п.1.2 та 1.3 Договору замовник ( ОСОБА_1 ) зобов`язалася надати виконавцю необхідні документи для виконання роботи, передбаченої договором, своєчасно прийняти та оплатити виконану виконавцем роботу.

Пунктом 2.1. Договору зазначено розмір і порядок оплати виконаних робіт.

При цьому позивачем надано суду два примірника Договору, в одному з яких вартість виконаних робіт складає 1105,00 грн., а в іншому - 3441,06 грн.

Із пояснень позивача вбачається, що сума 3441,06 грн. була зазначена відповідачем після виконання робіт, а сума щодо якої існували домовленості мала скласти 1105,00 грн.

Спростовуючи пояснення позивача представник відповідача зазначив, що сума 1105,00 грн., як вартість виконаних робіт, це сума яка зазначена на сайті відповідача - ціна робіт (послуг) за проведення обстеження без поточних змін мінімальної кількості складових об`єкту нерухомого майна. За умови виявлених у період обстеження змін на об`єкт нерухомого майна, остаточна вартість робіт розраховується додатково, в залежності від складності виконаних робіт, кількості будівельних споруд, розташованих та побудованих після проведення останньої інвентаризації.

Суд приймає до уваги пояснення представника відповідача, оскільки як вбачається з доданої позивачем копії квитанції Приватбанк 23.03.2021 року нею було сплачено аванс в сумі 1500 грн., що передбачено п.2.2. Договору, розмір якого значно перевищує суму вартості виконаних робіт, зазначеному в першому примірнику договору (тобто 1105,00 грн.).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що остаточний розрахунок замовник сплачує виконавцю в день отримання виконаної роботи.

Обидва примірники договору позивачем скріплені особистим підписом.

Відповідно до копії квитанції Приватбанк від 25.04.2021 року позивач сплатила різницю в остаточній сумі розрахунку вартості робіт та сплаченої передоплати.

Отримавши технічний паспорт позивач використала його для внесення даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач в позовній заяві, в судовому засіданні зазначила, що в технічний паспорт відповідачем внесено недостовірну інформацію щодо самочинного будівництва будівель з літ. «А», «Д», «Е», оскільки вони побудовані без дозвільних документів.

На спростування даних пояснень, представник відповідача зазначив, що замовник не надав правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості, в зв`язку з чим у технічному паспорті було здійснено відповідну примітку.

Позивач у судовому засіданні зазначила, що надавала відповідачу зазначені документи, які у неї були на той час, та відповідно надала суду копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Згідно даного витягу вбачається, що реєстрація права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена 15.12.2021 року на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тоді як технічний паспорт було виготовлено 26.03.2021 року, тобто виготовлення останнього документу передувало виготовлення декларації та внесення відомостей про об`єкт нерухомості до Державного реєстру, в зв`язку з чим, пояснення позивача не відповідають інформації, зазначеній у вказаних документах.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.2ст. 631 ЦК України). Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1ст. 638 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1ст. 14 ЦК України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст.903 ЦК України встановлює обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.

Статтею 907 ЦК України передбачено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі послуг мають право на державний захист своїх прав; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:

-безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);

-безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;

-відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;

-реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Приписами частини другої статті 651 Цивільного кодексу України визначена можливість зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина друга цієї статті визначає одну підставу для розірвання та зміну договору, а саме "істотне порушення договору другою стороною". Водночас цією нормою визначено, що названа підстава не є єдиною. Апелюючи до інших підстав розірвання та зміни договору, законодавець не виключає їх існування у передбачених положеннях договору або закону. "Істотність порушення договору" є загальною підставою, яка може бути встановлена лише шляхом оцінки "істотності" у порушенні договору. У разі існування загальної підстави у вигляді "істотності порушення договору" суб`єктом оцінки, відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті, має бути лише суд. Відповідно визначається, що договір, у разі істотності його порушення може бути розірвано лише за рішенням суду.

Визначення "істотності порушення договору" у ч. 2 зазначеної статті надано через іншу оціночну категорію "значна міра" позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору. Значна міра позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору має визначатися посилаючись на об`єктивні обставини. Так, зміст договору може допомогти визначити очікування особи на які вона розраховувала при укладенні договору і які вона визначила об`єктивно погоджуючи його умови. Ч. 2 вказаної статті передбачає лише загальну підставу - "істотність порушення договору" без можливості вказівки на об`єктивні ознаки такого порушення. Можливість зазначення об`єктивних ознак істотності порушення договору може існувати лише у поіменованих договорах, коли у абстрактній формі можна визначити його зміст та правову мету.

З огляду на те, що істотність порушення договору визначається за об`єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення для оцінки порушення договору в межах питання визначення його істотності та відповідно розірвання договору на підставі ч. 2ст. 651 Цивільного кодексу України.

Частина 2 зазначеної статті також, у питанні розірвання або зміни договору, визначає можливість розірвання договору за рішенням суду, на вимогу однієї із його сторін, у разі коли підстави такого розірвання передбачені у договорі та законі. Законодавець не вказує у ч. 2 зазначеної статті, що інші підстави розірвання та зміни договору, мають обов`язково ґрунтуватися на істотності порушення договору. Навпаки, за змістом ч. 2ст. 651 ЦК України, можна зробити висновок, що у визначенні інших договірних підстав розірвання або зміни договору, сторони можуть відійти від "істотності порушення договору", як загальної підстави його розірвання у судовому порядку, і передбачати ознаки "неістотного порушення договору", що за волею сторін, будуть підставою для розірвання або зміни договору. Якщо ж спеціальним законом або договором сторін не визначено інше, порушення договору, що не є істотним, не може бути підставою для розірвання договору у судовому порядку. Спеціальні норми про розірвання того чи іншого, врегульованого положеннями ЦК України договору, можуть передбачати випадки, коли договір може бути розірваний без факту "істотності його порушення", вказуючи на інші обставини розірвання та зміни договорів.

Оціночна категорія "істотність", що міститься у ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, має функцію отримання таких оціночних результатів як "істотність порушення" або навпаки "неістотність порушення". У свою чергу оціночні результати "істотність порушення" або "неістотність порушення" має функцію встановлення наявності або відсутності підстави для зміни або розірвання договору. Через поміщення у ч. 2 ст. 651 оціночної категорії "істотність порушення договору", суб`єкту правозастосування надається можливість у спосіб оцінки визначитися з наявністю або відсутністю оціночного факту - факту порушення договору, наявність якого і є підставою для розірвання договору. Виходячи із об`єкту оцінки суб`єкт оцінки має визначити "міру позбавлення того, на що розраховувала сторона договору при укладенні договору". У даному випадку результат оцінки, зокрема "істотність порушення" не є об`єктивно існуючим даним, як наприклад юридичний факт, а залежить від оцінки міри позбавлення можливості отримання очікуваних результатів виконання договору. Оціночний факт на відміну від інших підстав розірвання договору необхідно отримувати шляхом оцінки та не встановлюється шляхом доказування. Шляхом доказування встановлюються факти (обставини), що на момент їх встановлення є існуючими. Оціночний факт доказуванню не підлягає так як його виникнення залежить лише від оцінки та об`єктивації його існування, зокрема у спосіб встановлення його рішенням суду. При об`єктивації оціночного факту, зокрема істотності порушення договору звичайно необхідно визначати, у спосіб оцінки, ті об`єктивні ознаки, що слугують свідченням його існування. Першою об`єктивною ознакою, що має бути встановлена у спосіб оцінки і яка свідчить про "істотність порушення договору" є "значна міра позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору".

Отже, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено судом за договором № 070534 від 17.03.2021 року обидві сторони дотрималися виконання його умов, істотних порушень договору жодною із сторін не допущено. На момент звернення до суду позивач, як замовник по спірному договору використала технічний паспорт виготовлений виконавцем та отримала правовстановлюючі документи на об`єкт нерухомості, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 627, 628, 629, 631, 632, 651, 907 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про розірвання договору № 070534 на виконання робіт від 17.03.2021 року укладеного між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської міської ради.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради про стягнення з Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради сплачених грошових коштів за договором № 070534 на виконання робіт від 17.03.2021 року укладеного між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської міської ради в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна гривня) 06 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ХОМИК