Ухвала

від 29.12.2023 по справі 686/31843/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/31843/23

Провадження № 1-кс/686/10927/23

У Х В А Л А

29 грудня 2023 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , дослідивши клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023243060000423 від 15.08.2023, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 193 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.12.2023 прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням, про накладення арешту на тимчасово вилучені речі: а саме: фібула бронзова (40*20 мм); пряжка бронзова з язичком (24*30 мм); пряжка бронзова з язичком (23*18 мм); розпридільник (30*20*11мм), з позбавленням права розпорядження та відчуження, без позбавлення права користування, з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі чи відчуження.

В обґрунтування даного клопотання прокурор зазначає, що ХРУП ГУНП в Хмельницькій області надійшло звернення Генерального директора Національного музею історії України ОСОБА_3 , в якому останній повідомляє про те, що на інтернет сайті «Violity» користувач під ніком « ОСОБА_4 » з 31.12.2022 виставив на реалізацію лот у виді бронзових предметів, що складають єдиний стилістичний та типологічний гарнітур - оздоб древньої кінської узди (в описі до лота зазначено, зо вказані предмети є «комплексом» і знайдені в Хмельницькій області). Вказані предмети є скарбом транс`європейський контактів прадавнього населення України, що робить їх особливою цінністю, адже йдеться про давнє поховання або жертовне приношення. В колекції Національного музею історії України подібних скарбів не має. Таким чином невстановлена особа в невстановлений час та місці вчинила привласнення знайденого чи такого, що випадково опинилося у неї скарбу транс`європейських контактів прадавнього населення України, який має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за .№12023243060000423 від 15.08.2023 за ознаками вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 193 КК України.

28.12.2023 був проведений огляд місця події за адресою АДРЕСА_1 за участі спеціаліста директора державного історико-культурного заповідника «Меджибіж». Протоколом огляду на підставі добровільно написаної заяви гр. ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , 28.12.2023 було вилучено та поміщено до паперового конверта №1 чотири предмета, які мають ознаки особливої історичної цінності, а саме:

(фібула бронзова (40*20 мм);

пряжка бронзова з язичком (24*30 мм);

пряжка бронзова з язичком (23*18 мм);

розпридільник (30*20*11мм), герметично запакованого та скріпленого підписами учасників огляду.

З метою всебічного, повного і неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, виникла необхідність у накладенні арешту на:

фібулу бронзову (40*20 мм);

пряжку бронзову з язичком (24*30 мм);

розрпридільник (30*20*11мм), оскільки дані предмети являються предметами вчинення кримінального правопорушення та незастосування арешту може призвести до зникнення, заміни, втрати або пошкодження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також з метою призначення експертизи культурних цінностей та забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.

Дослідивши подане клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність його повернення прокурору для усунення недоліків з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду право на відчуженням розпорядження та користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання, можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Прокурор у поданому клопотанні просить накласти арешт на зазначене майно, зазначаючи, що воно є предметом кримінального правопорушення.

Проте, у клопотанні не обґрунтовано, яке значення для кримінального провадження мають ці предмети, зважаючи на те, що досудове розслідування проводиться щодо незаконного привласнення оздоба древньої кінської узди, що має яке має особливу історичну і культурну цінність.

Не містить клопотання і долучена копія постанови дізнавача від 28.12.2023 відомостей про підстави визнання цього майна речовим доказом у кримінальному провадженні, чи є воно тим майном, щодо привласнення якого як історичної цінності здійснюється досудове розслідування.

Указані недоліки позбавляють слідчого суддю визначати правовий статус майна і вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Керуючись ст.ст.171-173 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_2 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12023243060000423від 15.08.2023,за ознакамикримінального проступку,передбаченого ч.1ст.193КК України повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Роз`яснити прокурору, що у разі повернення клопотання про арешт майна прокурору, тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя