Рішення

від 28.12.2023 по справі 279/3004/23

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/1542/23

Справа № 279/3004/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2023 року м.Коростень Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Волкової Н.Я., з секретарем Волкович Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу №279/3004/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області, Фонду соціального страхування України, треті особи - голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, голова комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області Барановський Олександр Володимирович про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу ,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом зазначивши, що з 01.03.2022 обіймала посаду начальника відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Коростенського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області, з якої була звільнена 18.04.2023 у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Пунктом 2 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21.09.2022 № 2620-ІХ, який набирав чинності 1 січня 2023 року) встановлено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Кабінету Міністрів України у встановленому порядку вжити заходів, що випливають із цього Закону.

У зв`язку з вказаним, наказом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області №02-48-к від 10.04.2023 за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області Барановського Олександра Володимировича вирішено звільнити ОСОБА_1 18 квітня 2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників відділень управління відповідно до п.1 ст.40 Кодексу законів про працю України. Підставою у вказаному наказі зазначено попередження про наступне звільнення від 19.01.2023 №108-11, в якому зазначається про те, що згідно із наказами комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України від 16.01.2023 №9-ОД «Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», комісії з реорганізації управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області скорочуються увесь штат та уся чисельність працівників, визначених штатними розписами управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області та його відділень. Також у вказаному попередженні про звільнення зазначено, що з 18.04.2023 року посада, яку обіймає позивач, буде скорочена. Оскільки скороченню підлягає весь штат та чисельність працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області та його відділень, інша робота в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області та його відділеннях позивачці не пропонувалось. В той же час, у зв`язку з припиненням Фонду соціального страхування України та відповідною зміною повноважень Пенсійного фонду України до штатного розпису Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області введено (внесено, додано) нові посади, функціональні обов`язки працівників за якими, передбачають здійснення обов`язків, пов`язаних з питаннями загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виконання обов`язків пов`язаних зі здійсненням профілактики та розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, проведення перевірки обґрунтованості видачі, продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування, здійснення контролю за використанням страхувальниками та застрахованими особами страхових коштів. За наявності інших робочих місць, посад, штатних одиниць, тощо, що утворилися в процесі реорганізації Фонду соціального страхування України на підставі редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 21.09.2022 року №2620-ІХ, ОСОБА_1 , як працівнику, який підпадав під скорочення чисельності та/або штату працівників, у зв`язку із реорганізацією роботодавця, не було запропоновано перевід на іншу вакантну посаду, наявну у роботодавця. Відтак, позивач категорично стверджує, що наказ Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області №02-48-к від 10.04.2023 року за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області Барановського Олександра Володимировича про звільнення ОСОБА_1 є незаконним та протиправними, а тому підлягає скасуванню. Законом України «Про державну службу» не заборонено переведення працівника без проведення конкурсу у випадку реорганізації юридичної особи (яка є державним органом). Крім того, ч.5 ст.10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби без конкурсного відбору, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність громадянства України, освіти та досвід роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад. Тобто, голова комісії з реорганізації Управління не виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування ОСОБА_3 , оскільки не запропонував позивачці наявні в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області вакантні посади, які вона могла обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Таким чином, фактично призначення на посаду державної служби є аналогічним до призначення особи на посаду, яка не є державною службою. Згідно ч.1,2 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. В результаті незаконного звільнення позивачу не було нараховано середньомісячну заробітну плату, тому відповідач зобов`язаний виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.04.2023 року по день ухвалення рішення у справі. При обчисленні середнього заробітку слід керуватися ст.27 Закону України «Про оплату праці» та п.2, п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100, згідно з якими середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Просила визнати незаконним та скасувати наказ голови комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області №02-48-к від 10.04.2023 за підписом Голови Комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області Барановського О.В., яким вирішено звільнити ОСОБА_1 18.04.2023 року у зв`язку зі скороченням чисельності і штату працівників відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. Поновити з 19.04.2023 ОСОБА_1 в правонаступнику Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, а саме Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Житомирській області на посаді аналогічній або рівнозначній посаді начальника відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Коростенського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області. Стягнути з правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області, а саме Головного управління Пенсійного Фонду України у Житомирській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, тобто з 19.04.2023 по дату поновлення позивача на посаді, відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 09.11.2023 року сумою середньоденної заробітної плати позивача, яка підлягає врахуванню при розрахунку суми заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з відповідача 536,63 грн..

Справу розгялнуто за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Сторони належним чином були повідомленні про судовий розгляд.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначено, що з 01.01.2023 набрав чинності Закон України від 21.09.2022 № 2620-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яким Закон України від 23.09.1999 №1105-ХIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" викладено в новій редакції. Пунктом 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105 (в редакції Закону № 2620, що діє з 01.01.2023) передбачено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Таким чином, рішення про припинення ФСС України, прийняте Верховною Радою України, є чинним та у встановленому порядку неконституційним не визнавалося. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України" зокрема: утворено комісію з реорганізації ФСС України та комісію з реорганізації управлінь виконавчої дирекції ФСС України; установлено, що до голови комісії з реорганізації Фонду та голів комісій з реорганізації управлінь ВД ФСС України переходять повноваження щодо управління справами Фонду та управлінь ВД ФСС України на період до завершення їх реорганізації; зобов`язано голову комісії з реорганізації Фонду та голів комісій з реорганізації управлінь ВД ФСС України здійснити заходи з припинення Фонду та управлінь ВД ФСС України у чотиримісячний строк з дня набрання чинності Законом № 2620. Вважає, що виданий наказ від 16.01.2023 № 01-11-К «Про скорочення чисельності та штату працівників відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області», який був виданий на виконання Наказу Фонду соціального страхування України від 16.01.2023 № 9-ОД "Про скорочення чисельності та штату працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України" з огляду на те, що правління ФСС України не приймало рішення про зміну граничної чисельності виконавчої дирекції ФСС України, є правомірним, осквільки виданий 16.01.2023, тобто після набрання чинності Законом № 2620 та втрати чинності вказаної Позивачем норми. В таких умовах після 01.01.2023 року правління ФСС України не мало законних підстав для реалізації повноважень, передбачених пунктом 8 частини першої статті 7 Закону № 1105 у редакції, що діяла до 01.01.2023. Як зазначено вище, Постановою №1442 установлено, що до голови комісії з реорганізації Фонду переходять повноваження щодо управління справами Фонду на період до завершення їх реорганізації. Зазначене повністю відповідає частині четвертій статті 105 Цивільного кодексу України. Ураховуючи зазначене, наказ 16.01.2023 № 01-11-К «Про скорочення чисельності та штату працівників відділень управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області» видано головою комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в межах своїх повноважень. Посилання позивача на те, що йому не запропоновано вакантні посади у межах строку попередження про наступне вивільнення (з 23.01.2023 по 18.04.2023), в управлінні Фонду є необґрунтованими, оскільки всі посади управління Фонду підлягають скороченню, так само як і посада позивача. Вимоги Позивача про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 від 10.04.2023 №02-48-К не ґрунтуються на законодавстві. Щодо можливості переведення до органів Пенсійного фонду України працівників Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду, то згідно з ч.4 ст.20 Закону України від 17.03.2011 №3166-V1 "Про центральні органи виконавчої влади" державні службовці апарату центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади в порядку, передбаченому законодавством про державну службу (якщо інше не передбачено законом). Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1471 внесено зміни до додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85, відповідно до якого гранична чисельність працівників апарату Пенсійного фонду України становить 302 працівника, у тому числі державних службовців - 302, гранична чисельність працівників територіальних органів Фонду - 24098, у тому числі державних службовців - 23229. Отже, основний штат працівників апарату Пенсійного фонду України та його територіальних органів складають посади державної служби, умови призначення (переведення, звільнення) на які визначаються Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу». Посади працівників ФСС України, на відміну від посад працівників Пенсійного фонду, не належать до посад державної служби. На зазначених працівників поширюється законодавство про працю. Так, частиною шостою статті 36 КЗпП України передбачено, що у разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України). Отже, з вище встановлених обставин, вбачається, що оспорюваний наказ видано саме у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, що пов`язане із законодавчими змінами. Наказом комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України від 16.01.2023 № 9-ОД «Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України», комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області скорочуються увесь штат та уся чисельність працівників, визначених штатними розписами управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області та його відділень. Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби регулює Закон № 889. Цим Законом визначено принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом (частина третя статті 5 Закону № 889). Відповідно до частини другої статті 41 Закону № 889-VIII, державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Вакантні посади не державної служби в Головному управлінні були відсутні. Державні службовців апарату центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади в порядку, передбаченому законодавством про державну службу (якщо інше не передбачено законом). Відповідно до статті 21 Закону № 889-VIII, вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України напосади державної служби без проведення кокурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Службовці і робітники апарату центрального органу виконавчої влади приймаються на роботу та звільняються з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю. Відповідно до статей 1, 2 Закону № 889 державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Закону № 889-VIII, рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів. Враховуючи зазначене посади органів Фонду соціального страхування не є рівнозначними посадами державної служби. Водночас ні законодавством про працю, ні законодавством, що регулює порядок призначення на посади державної служби, не передбачено можливості переведення працівника, який працює за трудовим договором, на посаду державної служби до органу, приєднання до якого здійснюється внаслідок реорганізації. Прийнявши рішення про припинення ФСС України та управлінь виконавчої дирекції Фонду, законодавець не передбачив спеціального механізму переведення працівників ФСС України та управлінь виконавчої дирекції Фонду, на яких поширюється законодавство про працю, на посади державної служби у Фонді чи його територіальних управліннях. За таких умов, переведення працівників ФСС України та управлінь виконавчої дирекції Фонду на посади державної служби у Фонді чи його територіальних управліннях суперечить Закону №889. Таким чином, законодавством не передбачено переведення працівника, посада якого скорочується та на якого поширюється дія законодавства про працю, на посаду державної служби в державному органі. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, призначені відповідно до абзацу першого цієї частини, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування. Інформація про оголошення добору на зайняття вакантних посад в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області неодноразово була розміщена на офіційній сторінці "Фейсбук". Особи, які виявили бажання прийняти участь у доборі персоналу на зайняття посад державної служби категорій "Б" та "В", мали можливість надіслати до Головного управління резюме. У межах строку попередження про наступне вивільнення (з 23.01.2023 по 18.04.2023) позивачка не подавала ні до Головного управління, ані до Пенсійного фонду України документи для працевлаштування, що свідчили би про її бажання працювати в Головному управлінні або Пенсійному фонді України. Таким чином, необхідно зауважити про те, що Позивачка мала можливість загальних засадах, в порядку, визначеному статтею 21 Закону №889-VIII, проте не скористалася такою можливістю. 07 березня 2023 року в Головному управлінні з`явилась вакантна посада провідного інспектора відділу з ретроконверсії № 1 управління з ретроконверсії (посада не відноситься до державної служби). Враховуючи вимоги статей 184, 1861 КЗпП України зазначена посада була запропонована особі, яка має зазначені трудові гарантії. Особа погодилась із призначенням на посаду провідного інспектора відділу з ретроконверсії №1 управління з ретроконверсії. Враховуючи зазначене, можливість запропонування посади не державної служби іншим працівникам управління Фонду була відсутня. Просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

В судовому засідання представник відповідача позов не визнав та пояснив, що в кінці 2022 року відбулась реорганізація Фонду соціального страхування України, тому з грудня 2022 року його працівникам розсилались листи-пропозиції щодо участі в конкурсах на заміщення вакантних посад в ПФУ. У січні 2023 р.головою комісії з реорганазації Барановським О.В. працівників було повідомлено про наступне вивільнення. Посада позивача підлягала скороченню. Працівники ПФУ-державні службовці, а ФССУ-ні, тому переведення з таких посад на посади державної служби не можливо. 07.03.2023 у відповідача з`явилась посада недержавної служби, яка була запропонована іншому працівнику, який обіймав вищу посаду, є батьком-одинаком. Отже, переведення позивача було неможливим, у відповідача була лише одна посада недержавної служби.

Вислухавшм пояснення представиника відповідача, дослідивши подані сторонами докази, судом встановлено наступне:

З 01.01.2023 набрав чинності Закон України від 21.09.2022 №2620-ІХ "Про внесення змін до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон № 2620), яким Закон України від 23.09.1999 № 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 105) викладено в новій редакції. Пунктом 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону №1105 (в редакції Закону №2620, що діє з 01.01.2023) передбачено припинити Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Рішення про припинення ФСС України є чинним та у встановленому порядку неконституційним не визнавалося. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2022 № 1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України" утворено комісію з реорганізації ФСС України та комісію з реорганізації управлінь виконавчої дирекції ФСС України; встановлено, що до голови комісії з реорганізації Фонду та голів комісій з реорганізації управлінь ВД ФСС України переходять повноваження щодо управління справами Фонду та управлінь ВД ФСС України на період до завершення їх реорганізації; зобов`язано голову комісії з реорганізації Фонду та голів комісій з реорганізації управлінь ВД ФСС України здійснити заходи з припинення Фонду та управлінь ВД ФСС України у чотиримісячний строк з дня набрання чинності Законом № 2620. Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 06.11.1992 року №9 передбачено, що суди, розглядаючи трудові спори, повязані зі звільненням за п.1 ч.1ст.40 КЗпП України повинні з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноваженим ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджений він за два місяці про наступне вивільнення. Головою комісії з реорганізації ФСС України 16.01.2023 видано наказ № 9-ОД Про скорочення чисельності та штату працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, п.1 якого передбачено скоротити увесь штат та усю чисельність працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в областях та м. Києві, з 18.04.2023. На виконання п.2 Розділу VII Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року №1442 "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України", на підставі наказу комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України №9-ОД від 16.01.2023 Про скорочення чисельності та штату працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, головою комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області видано наказ "Про попередження працівників управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області" про наступне їх вивільнення від 16.01.2023 №9. На виконання п. 2 Розділу VII Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2022 року № 1442 Питання припинення Фонду соціального страхуванню України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, на підставі наказу комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України №9-ОД від 16.01.2023 Про скорочення чисельності та штат працівників Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та працівників управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, головою комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонд; соціального страхування України у Житомирській області видано наказ Про скорочення чисельності та штату працівників, визначених штатними розписами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України та управлінь» від 16.01.2023 № 01-11-к. 25 січня 2023 року позивач отримала попередження про наступне звільнення за підписом Голови комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області Барановського О. від 19.01.2023 № 108-11 про скорочення чисельності та штату працівників Управління на підставі Наказу комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України від 16.01.2023 №9-ОД та Наказу комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області №01-11-к від 16.01.2023, та про наступне звільнення за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, яке відбудеться 18 квітня 2023 року. 10.04.2023 управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області видано наказ № 02-48-К про звільнення ОСОБА_1 з 18.04.2023, звільнення відбулося у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників . Таким чином, суд приходить до висновку, що оспорюваний наказ видано саме у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, його положення не суперечать чинному законодавству. Згідно позицій Верховного Суду, які викладені у постановах від 16.01.2018 у справі № 519/160/16-ц, від 06.02.2018 у справі № 696/985/15-ц, від 12.06.2019 у справі № 297/868/18, від 28.04.2021 у справі № 373/2133/17, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення. Відповідно до статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у визначених випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників п.1 ч.1 ст.40 КзпП). Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.40, а також особливості застосування до них положень ч.2 цієї статті, ст. 42, 42-1, ч.1,2,3 ст. 49-2, ст. 74, ч.3 ст. 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус. Верховний Суд в постанові від 05.10.2020 у справі №451/1028/18 зазначив, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботуна тому ж підприємстві,в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення. Посилання позивача на те, що їй не було запропоновано вакантні посади, суд до уваги не приймає, оскільки всі посади ВД ФСС підлягали скороченню так само, як і посада позивача, Згідно із пунктом 2 розділу Прикінцеві положення Закону Україна Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану (далі- Закон №2136) главу XIX Прикінцеві положення Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України Про правовий режим воєнного стану, діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану. З огляду на вищевикладене, положення Закону №2136, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавств про працю, які не суперечать положенням Закону №2136 також можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем. Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №22136 у період дії воєнного стану норми ст.43 КЗпП України не застосовуються, крім випадків звільненні працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілковій органів. Таким чином, наказ про звільненні позивача № 02-48-К від 10.04.2023 є таким, що відповідає положенням чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. Щодо поновлення позивачки на іншій рівнозначній посаді в Головному управлінні ПФУ в Житомирській області на посаді аналогічний або рівнозначній посаді начальника відділу страхових виплат та матеріального забезпечення Коростенського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області. Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280 (далі - Положення № 280), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Правові основи організації та діяльності Пенсійного фонду визначаються, зокрема, Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Положенням № 280. Відповідно до пункту 14 Положення № 280 гранична чисельність державних службовців та працівників Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно з ч.4 ст.20 Закону України від 17.03.2011 № 3166-УІ "Про центральні органи виконавчої влади" державні службовці апарату центрального органу виконавчої влади призначаються на посади та звільняються з посад керівником центрального органу виконавчої влади в порядку, передбаченому законодавством про державну службу (якщо інше не передбачено законом). Основний штат працівників апарату Пенсійного фонду України та його територіальних органів складають посади державної служби, умови призначення (переведення, звільнення) на які визначаються Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон № 889). Посади працівників ФСС України, на відміну від посад працівників Пенсійного фонду, не належать до посад державної служби. На зазначених працівників поширюється законодавство про працю. Відповідно до ч.1,2 ст.21 Закону №889 вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина Україна на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом. Прийнявши рішення про припинення ФСС України, законодавець не передбачив спеціального механізму переведення працівників ФСС Україна, на яких поширюється законодавство про працю, на посади державної служби в Пенсійному фонді України чи його територіальних управліннях. За таких умов, переведення працівників ФСС України на посади державної служби в Пенсійному фонді України чи його територіальних управліннях суперечить Закону № 889. В силу положень пунктів 1 і 2 частини першої статті 41 Закону №889 без обов`язкового проведення конкурсу переведений може бути лише державний службовець: на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення; на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Отже, законодавством не передбачено переведення працівника, посада якого скорочується та на якого поширюється дія законодавства про працю, на посаду державної служби в державному органі. Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України від 12.05.2015 № 389-VІІІ Про правовий режим воєнного стану у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб`єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністраціїбез конкурсного відбору, обов`язковість яких передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової карта встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавстві встановленими щодо відповідних посад. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, призначені відповідно до абзацу першого цієї частини, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування. ОСОБА_1 не подавала до Головного управління Пенсійного Фонду України заяви та необхідних документів для вирішення питання про призначення її на вакантні посади, а переведення її як працівника ФСС України, на якого поширюється законодавство про працю, на посаду державної служби в Головному управлінні, суперечить Закону № 889. Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді ОСОБА_4 задоволенню не підлягають як необгрунтовані, а позовна вимога про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу є похідною, тому задоволенню також не підлягає. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати, покладаються на позивача. На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.40 КЗпП України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області як правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області, Фонду соціального страхування України, треті особи - голова комісії з реорганізації Фонду соціального страхування України Бахматський Олександр Олександрович, голова комісії з реорганізації управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Житомирській області Барановський Олександр Володимирович про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Суддя Волкова Н.Я.