Ухвала

від 02.01.2024 по справі 200/11670/18

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/11670/18

2/0203/571/2024

УХВАЛА

02 січня 2024 року суддя Кіровського районного суду м.Дніпропетровська Казак С.Ю., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи Акціонерний комерційний банк «Новий», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІНКС», про звільнення майна з-під арешту,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська на підставі ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.09.2023 року за підсудністю надійшов вищезазначений позов.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 2 ч.1 ст.3 вказаного вище Закону передбачено, що відповідно доцього Законупідлягають примусовомувиконанню рішенняна підставітаких виконавчихдокументів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

В порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно дост.19 ЦПК Українирозглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно дост.447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем або приватним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбаченоЗаконом України «Про виконавче провадження».

Якщо арешт накладено на майно особи, яка є боржником у виконавчому провадженні, з метою забезпечення виконання рішення суду, вона не може виступати позивачем у справі й така справа не підлягає розгляду в позовному провадженні.

Відповідні правові висновки містяться впостанові Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №904/51/19 (провадження №12-122гс19), у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 року у справі №712/12136/18 (провадження №61-4726сво19), у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 24.06.2021 року у справі №127/11276/20 (провадження №61-882св21), від 08.09.2021 року у справі №369/3757/20 (провадження №61-3588св21), від 01.12.2021 року у справі №201/6486/20 (провадження №61-19066св20).

З позовної заяви та додатків до неї вбачається, що позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про звільнення з-під арешту всього належного йому на праві власності рухомого та нерухомого майна, який було накладено постановою державного виконавця від 19.04.2013 року.

В свою чергу вказана постанова була винесена державним виконавцем в рамках виконавчого провадження №37782425 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська у цивільній справі №2-396/11 на виконання рішення цього суду від 30.11.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «АКБ «Надра» заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, відповідно до встановленого законом порядку, заявник, як боржник у виконавчому провадженні, мав право оскаржити відповідні дії, рішення чи бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна, в порядку, передбаченомурозділом VII ЦПК України, шляхом подачі скарги.

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку позовного провадження та у відкритті провадження по справі слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.186,258-261 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, треті особи Акціонерний комерційний банк «Новий», ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛІНКС», про звільнення майна з-під арешту.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена учасниками справи шляхом подачі апеляційного скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя С.Ю.Казак