Рішення

від 05.01.2024 по справі 186/843/22

ПЕРШОТРАВЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер № 2/0186/4/24

Справа № 186/843/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 року м. Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Янжули С.А.

при секретарі: Лиман Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про усунення від права на спадкування за законом і стягнення витрат на утримання, лікування та поховання спадкодавця,

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2022 року позивач ОСОБА_1 , через підсистему "Електронний суд", звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про усунення особи від права на спадкування за законом (1 сторінка позову містить назву про усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом, а 2 сторінка - усунення особи від права на спадкування, при цьому, прохальна частина позову не містить вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом).

13 жовтня 2022 року позивач ОСОБА_1 подав позовну заяву до відповідача ОСОБА_2 про стягнення витрат на утримання, лікування та поховання спадкодавця.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2022 року справи були об`єднані в одне провадження.

І. Стислий виклад позиції позивача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є рідним сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті батька, відкрилася спадщина до складу якої ввійшло наступне майно: земельна ділянка площею 9,5900 га, що розташована на території Кисличуватської сільської ради, Томаківського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки: 1225483500:01:002:0049; частки житлової квартири АДРЕСА_1 .

Відповідач по справі - ОСОБА_2 , є його рідною сестрою та дочкою померлого ОСОБА_4

06 грудня 2021 року він звернувся до приватного нотаріуса нотаріального округу Дніпропетровської області - Мирної А.М. із заявою про прийняття спадщини за законом. Відповідач, також звернулася до нотаріальній контори із заявою про прийняття спадщини за законом. На даний час заведено спадкову справу.

Вважає, що відповідач по справі має бути усунена від спадкування у зв`язку із наступними обставинами.

В 2021 році батько захворів на COVID-19, через тяжку хворобу перебував у безпорадному стані, потребував постійного піклування, догляду та матеріальної допомоги.

Він має інвалідність дитинства ІІІ групи, тому не має великих статків, у зв`язку з чим, неодноразово звертався з проханням до відповідача проявити співчуття до батька, та прийняти безпосередню участь в його житті, врахувати стан здоров`я батька та реальну загрозу його життю. Звертаючись до відповідача, він намагався переконати її в тому, що разом їм буде легше надати необхідну, а головне термінову допомогу тяжко хворому батькові. Натомість, усі її звернення та прохання про надання допомоги тяжко хворому батьку, були цинічно проігноровані відповідачем, при тому, що їй добре був відомий стан хворого батька. Ситуація, що склалася з батьком, ускладнювалась ще й тим, що хворий батько знаходився у лікарні міста Одеса, а він в цей час знаходився у місті Дніпрі, відповідач знаходилася в місті Першотравенську. Їх батько за життя, працював водієм - «далекобійником». Захворів батько на COVID-19 у перші дні свого службового відрядження. На лікування батька було направлено до лікарні міста Одеса. Тих коштів, що батько мав при собі, на лікування явно не вистачало і тому батько потребував їх допомоги.

Враховуючи тривале ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю він був вимушений запозичувати грошові кошти на ліки та утримання батька у лікарні; заощаджувати для себе на харчуванні, щоб мати змогу оплачувати своє вимушене проживання у готелі міста Одеса; витрачати особисті грошові кошти на проїзд від м. Дніпра до м. Одеси та у зворотному напрямку; організовувати самостійно транспортування тіла батька з лікарні м. Одеси до місця поховання останнього.

З моменту захворювання по день смерті спадкодавця, лише він здійснював за ним догляд, у тому числі у лікарні, так як самостійно він сам себе обслуговувати не міг.

На лікування та утримання батька було витрачено боргові кошти. Після смерті батька, він займався організацією перевезення тіла батька та похованням останнього.

Таким чином, ним було витрачено на утримання та поховання батька - 134 678,17 гривень, а саме: на лікування батька та перебування його у лікарні включно з благодійними внесками - 77 165, 24 гривень, на вимушене проживання його у готелі - 1 972,93 гривень, перевезення тіла покійного батька - 48 040 гривень, на поховання - 7 500 гривень.

Він звернувся до відповідача із проханням про відшкодування йому половини витрат, пов`язаних з утриманням батька у лікарні, його лікування та поховання, оскільки він є інвалідом дитинства ІІІ групи і не має додаткових доходів, але має боргові зобов`язання, що виникли у зв`язку з хворобою та смертю їх батька. Відповідач відмовляється добровільно передати йому половину грошової суми, витраченої на утримання, лікування та поховання їх батька, чим змусила його звернутися до суду з даним позовом.

Упродовж останнього року життя, спадкодавець неодноразово говорив у присутності свідків про свої наміри переоформити на нього земельну ділянку(пай) у зв`язку з відміною мораторію на продаж землі. Саме такий намір мав здійснити покійний батько після повернення з службової поїздки, про що заявив у присутності свідка. Враховуючи намір батька, а також обставини що склалися, ним було запропоновано відповідачу укладення договору про перерозподіл спадщини, за яким відповідачу дістанеться батькова частка у їх спільній квартирі, а йому - земельна ділянка. Від запропонованої пропозиції відповідач категорично відмовилася.

Вважає, що відповідач під час тяжкої хвороби батька, який перебував у безпорадному стані, розуміла та усвідомлювала необхідність надання допомоги, мала можливість, але свідомо ухилялася від надання спадкодавцю будь-якої матеріальної допомоги, особистої участі та моральної підтримки, що може також підтвердити їх мати - ОСОБА_3 , якій відомі обставини поведінки відповідача, проживання та стан здоров`я батька.

За таких обставин змушений звернутися до суду з вимогою усунення від спадкування особи, яка завдала шкоди здоров`ю спадкодавцю.

Просить суд усунути відповідача від права на спадкування за законом після смерті батька спадкодавця по закону, - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідача на свою користь витрати на утримання, лікування та поховання спадкодавця у сумі - 67 339 гривень; стягнути з відповідача всі понесені ним судові витрати.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовільнити, просить суд врахувати, що ним була запропонована відповідачу мирова угода до подання позовів до суду, в якій він запропонував їй зробити розподіл спадщини, залишивши йому земельну ділянку, а їй частку квартири, тоді, при продажі квартири, у неї буде половина вартості і вона зможе придбати собі житло, також, їх мати пропонувала свою частку земельного паю залишити у спадок сестрі, але його пропозицію відповідачем було відхилено.

Відповідач та її представник - адвокат Маілян А.С., в судове засідання не з`явилися, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надали, останній надав заяву про розгляд справи в їх відсутність, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, підтримує свої письмові пояснення.

Третя особа - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи в її відсутність, просить позов задовільнити, взяти до уваги, що ОСОБА_2 з батьком не спілкувалася, батько не обіцяв їй квартиру, це неправда, в її поясненнях в основному все неправда. Коли батько захворів, вона не захотіла надати йому допомогу, ні матеріальну, ні моральну, не розмовляла з ним по телефону, не купувала ліки, які потрібно було шукати по всій Одесі. Вважає, що батько потребував цієї допомоги від дочки, а вона не спромоглася її надати і не хотіла цього роботи, а коли батько помер, то перша звернулася до адвоката за спадщиною.

Крім того, відповідач по справі - ОСОБА_2 додала до справи свої письмові пояснення, в яких зазначила, що вона є рідною донькою померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач, ОСОБА_5 - її рідний брат.

ІНФОРМАЦІЯ_2 її батько помер у м.Одесі. До складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 9.5900 Га та 1/4 частини житлової квартири у м.Першотравенську, Дніпропетровської області.

Вона та позивач подала заяву про прийняття спадщини до приватного нотаріусу у м. Першотравенськ, Мирної А.М., заведено спадкову справу.

Після того, як їм повідомили телефоном, що батька госпіталізували до лікарні, брат виїхав до м.Одеси та, з його слів, залишився там на декілька днів. Вона неодноразово дзвонила брату, спілкувалася з ним, цікавилася станом здоров`я батька. Брат ніколи не звертався до неї з проханням про надання допомоги хворому батьку. Він розповідав їй, які ліки купує та в якому стані батько. При житті батько говорив їй, що хоче купити їй квартиру, тому збирав гроші на її придбання. Зі слів батька, у нього на банківському рахунку були заощадження у розмірі понад 100 тисяч гривень. Доступ до банківської карти батька був саме у брата, коли батько перебував у лікарні брат користувався його банківською карткою. Саме ці гроші і витрачалися на лікування батька та проживання брата в Одесі. Через 40 днів після смерті батька, брат подзвонив їй і повідомив про те, що батько хотів подарувати йому земельну ділянку. Вона ніколи не чула від батька що у нього є такий намір. Вона запропонувала йому разом звернутися до адвоката, так як не розуміла тонкощі в спадкових справах. Вони зібралися у адвоката та надали йому документи, їм було роз`яснено, що по закону вони, діти покійного спадкодавця, мають порівну ділити спадок. Позивач запропонував їй зробити перерозподіл спадщини, у такий спосіб, щоб вона відмовилась від частини земельної ділянки у замін на частину квартири. Не погодившись з такою несправедливою пропозицією, брат і вирішив звернутися з відповідним позовом до суду. Вона проживає у м.Першотравенську, Дніпропетровської області, працює в дитячому садочку «Черемшина» та займає посаду помічника вихователя, отримує мінімальну заробітну плату. Має від шлюбу доньку ОСОБА_6 , утриманням та вихованням доньки займається сама, без батька дитини. Батько дитини не працює, аліменти не сплачує. Також, вона не має свого житла, тому доводиться орендувати його. Отже, знаходиться у складному фінансовому становищі та у неї не було можливості надати фінансову допомогу батьку, крім того не мала можливості відвідувати лікарню у зв`язку з графіком роботи та відсутністю родичів, на кого могла б залишити малолітню дитину. На час пандемії COVID-19 міжміський транспорт працював частково, маршрути були обмежені. Вона постійно здійснює обов`язкові витрати на утримання себе з донькою. Також, їй було рекомендовано не контактувати з хворими на COVID-19, оскільки на той час вона була не вакцинована, а їй треба працювати з дітьми. З 1996 року хворіє псоріазом, доводиться постійно здійснювати витрати на лікування. 18 грудня 2020 року їй було зроблено важку операцію. 13 серпня 2022 року була обстежена МРТ поперекового-крижового відділу хребта, висновок - дегенеративні зміни між хребцевого диска, прояви дегенеративних змін поперекового відділу хребта. З 2020 року, через стан здоров`я, у неї виникли фінансові труднощі, які й досі тривають.

Батько не мав потреби в сторонньому догляді зі сторони рідних, оскільки він знаходився у реанімаційному відділенні, тобто у місці з критично хворими, де є необхідність в інтенсивній терапії, комплексі заходів, спрямованих на відновлення різко порушених або втрачених життєво-важливих функцій організму. Таку допомогу здійснює виключно медичний персонал закладу охорони здоров`я, і постійний контроль за станом пацієнтів є їх обов`язком. Крім того, під час пандемії, з міркувань безпеки, були обмеження на відвідування хворих. Отже, вона не ухилялася від догляду і піклування за батьком, оскільки він перебував під наглядом та заходами інтенсивної терапії зі сторони спеціалістів, а не лікувався амбулаторно, самостійно в домашніх умовах.

Таким чином, вона не вчинила умисних дій чи бездіяльності, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю.

Просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі за відсутності належних та допустимих доказів щодо ухилення нею від обов`язку доглядати за батьком, що є предметом доказування. Вимоги є безпідставними і не обґрунтованими.

Позивач надав суду письмову відповідь на пояснення відповідача, в яких зазначив, що їм ніхто не повідомляв про те, що батька госпіталізували, з 20 жовтня батько перебував у м.Одесі у відрядженні, 25 жовтня вже почував себе погано. Він зідзвонювався з ним майже кожного дня, викликав швидку, йому поставили діагноз - ангіна. 29 жовтня він зателефонував батькові по відеозв`язку, побачив, що він вже у реанімації у важкому стані, не зволікаючи, виїхав до нього. В цей же день зателефонував сестрі, розповів, що сталося з батьком і сказав, що потрібна допомога - у відповідь нічого не почув. Їхав він туди не на декілька днів, а на весь період, поки батько не одужає, і пробув там з 29 жовтня по 08 листопада. За цей період сестра жодного разу не зателефонувала і не поцікавилася станом батька. Кожного дня він телефонував мамі, розповідав про стан батька, зі слів лікарів. Про стан батька сестра могла дізнатися тільки від мами. Батько ніколи не обіцяв купити квартиру сестрі, так як стосунки в них були дуже погані, тому що сестра завжди розповідала чужим людям неправдиву інформацію про батьків, поливаючи їх брудом і звинувачуючи в тому, що в неї склалося таке життя. До того ж, в період з кінця літа батьки дуже посварилися й діло дійшло до розлучення, кошти батько збирав на квартиру матері, так як не хотів продавати спільне житло, незважаючи на це, мама телефонувала йому під час хвороби. Остання крапля в стосунках батька і сестри була коли вона прийшла до батьків взяти гроші на операцію (яка була у 2020 році). Гроші вона не просила, а просто поставила перед фактом, що їй потрібно на операцію. Коли батько спитав, чи не хоче вона вибачитись перед батьками за те, що поливала їх брудом - вона відповіла, що вибачатись нема за що. Тоді батько сказав матері дати гроші скільки їй потрібно і додав, що це останні гроші, які він їй дав, що не хоче більше її бачити. Все це йому розповідав батько особисто. Ще брехня полягає в тому, що на банківських рахунках було, приблизно 84 000 гривень, ніхто їх не витрачав. Він зняв з картки гроші вже після смерті батька, віддав їх матері, так як вважав, що це їх обох. Потім, обміркувавши з мамою, вирішили, що всі гроші підуть на пам`ятник батькові. Так як для нього одного це буде важко назбирати таку суму, а сестра не дасть ні копійки, як і до цього. В нього дійсно був пін-код від карток батька, які він сам йому дав про всяк випадок. Це ще раз підтверджує, що стосунки у нього з батьком були дуже хороші і він йому довіряв, але його картками він не користувався, так як вони знаходились при ньому в реанімації, віддали йому їх тільки після смерті батька. Він може це підтвердити, показавши виписку з карток. Гроші, які він використовував на лікування - це гроші його сім`ї (його з дружиною заощадження), гроші, які пересилала йому мама, які він взяв у борг у знайомих. На 9 днів поминок, сестра не приїхала і не посприяла цьому ані морально ані матеріально. Але в цей період вона знайшла вільній час і гроші, аби звернутись за консультацією до адвоката з приводу спадщини. Це він знає з того, що після поминок вона приходила додому до батьків і вимагала у матері документи на майно і сказала, що була у адвоката і консультувалась з приводу спадщини. Після цього, він запропонував їй зустрітись і поговорити. У Батька дійсно був намір переоформити земельну ділянку на нього. Про це знала не тільки наша родина, а й родичі і знайомі. Перед останнім відрядженням в Одесу, він був у нього в гостях і привіз необхідний пакет документів для переоформлення, сказавши, що як повернеться, підуть до нотаріуса. Нажаль, не повернувся. Після того, як він приїхав у Першотравенськ поговорити з сестрою, вона сказала, що буде говорити тільки у присутності свого адвоката, він погодився. У адвоката він запропонував зробити розподіл спадщини, так як це була остання воля батька; перебування в останні дні біля батька, піклування про його стан та лікування, а також поховання лягло повністю на його плечі та його родини, на що сестра не витратила жодної копійки, а з його боку це привело немалих боргів. Батько дійсно потребував допомоги, так як захворів на смертельну хворобу, мав ушкодження 85% легень. Перебуваючи там біля нього, вдень він їздив по місту, дістаючи необхідні ліки та медикаменти, а ввечері до пізньої ночі працював. Прокидаючись рано в ранці все повторювалось. Він не жалів ані коштів, ані часу, і заборгував не малу суму грошей щоб врятувати батька. В багатьох колективах люди збирають матеріальну допомогу тим, хто цього потребує. Так було і в нього. Колектив зібрав трохи грошей на допомогу, сестра, також, могла позичити хоча б невеличку суму, звернутись до колег, знайомих, але цього вона не робила. За життя батька, вона телефонувала йому тільки тоді, як їй щось потрібно. Утриманням і вихованням доньки вона вже не займається 3 роки. Після розлучення, сестра зі своєю донькою довгий період жила у батьків. В цей період вона дуже рідко допомагала у сплаті комунальних послуг та харчування, це було так рідко, що можна порахувати на пальцях однієї руки. а батьки й не вимагали з неї, тільки просили про допомогу по квартирі та на городі, на що також вона дуже рідко відкликалася. До того ж, колишній чоловік не завжди без роботи, в період роботи він сплачував аліменти, а коли такої змоги не було, це робили його батьки, у яких і проживає на даний момент її донька. Вони і раніше допомагали в утриманні доньки. Він також орендує квартиру у місті Дніпрі, також працює, але вони знайшли знайомих, у кого можна було залишити дитину на декілька днів, поки дружина була разом з ним біля батька, згодом поїхала додому. Сестра мешкає у Першотравенську, де мешкають їх батьки, а також в Петропавлівці мешкають батьки колишнього чоловіка, вважає, що цим людям можна довірити доньку, хоча б на декілька днів. З приводу операції - то не може сказати, що вона була важка, так як в той же день він особисто відвіз сестру у Першотравенськ з Дніпра. В нього, також, є дружина і дитина, у всіх є свої вади здоров`я, але це не зупинило його поїхати до батька і намагатися врятувати його. Батько, дійсно, знаходився у реанімаційному відділенні під наглядом лікарів, куди не пускали відвідувачів, але його піклування полягало в тому, що кожного ранку він телефонував у відділення і питав про стан батька і що потрібно докупити на даний момент. Він не міг купити кисень, чи кисневій апарат, який там був, але кожного дня потрібно було купувати ліки для підтримки здоров`я на дозу однієї доби, кожного дня різні ліки в різних аптеках, в різних кутках міста. Треба було також купувати одяг, памперси, катетори, шприці, предмети гігієни, їжу (йогурти, фрукти, соки, тощо), щоб був різноманітний раціон - що радив сам лікар. На все це треба було багато часу та коштів. В перші дні йому допомагала дружина, але мала б бути на її місті сестра, яка навіть не телефонувала і не цікавилася. Сказати, що про стан їй розповідала мати - це виправдання, бо він багато чого не говорив мамі, так як також переживав за її здоров`я. Більшість з того, що сказано у поясненні сестри - є не правдою та виправданням, що вона не могла допомогти батькові під час важкої хвороби та поховання. Вона не доклала ніяких зусиль, вважає це прямою бездіяльністю. З моменту смерті батька, сестра знайшла час і кошти на адвоката, юриста, нотаріуса, на документи тощо, але не знайшла того ж, щоб допомогти врятувати батька. За життя батька вона майже з ним не спілкувалася, не телефонувала й не цікавилася справами, вона не знає в яких фірмах він працював, якого кольору машини в нього були, не знає про що він мріяв і що він найбільше полюбляє, вона тільки вимагала від батьків, а коли ті не були спроможні дати що вона хоче, поливала їх брудом. Ця людина не заслуговує на спадок.

Відповідач надала письмові пояснення, в яких зазначила, що надані позивачем докази унеможливлюють перевірку та встановлення розумності понесення витрат на поховання спадкодавця, узгодження витрат з нею, не підтверджують оплату ритуальних товарів і послуг. Позивачем не доведено здійснення витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Благодійні внески у лікарні не можна враховувати до розрахунку, оскільки така допомога є добровільним внеском, не пов`язана з лікуванням спадкодавця. Їй відомо, що позивач отримував кошти від Управління Пенсійного фонду України на поховання, крім того, позивач підтвердив, що після смерті батька зняв усі його заощадження з банківських карток, хоча ці гроші входять до складу спадщини. Просить відмовити в задоволенні позову.

Третя особа - ОСОБА_3 , дала суду письмові пояснення по справі, в яких зазначила, що проживала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 11 липня 1984 року по 28 вересня 2021 року. Від шлюбу мають двох дітей: сина ОСОБА_8 і доньку ОСОБА_9 . В кінці серпня місяця 2021 року в неї з моїм чоловіком виникли сімейні нерозуміння, внаслідок чого, в пориві гніву, вирішили розлучитися, дійшли згоди відносно квартири, в якій проживали - не продавати, натомість чоловік сказав, що купить їй квартиру. В останній приїзд його додому (він працював водієм-дальнобійником по Україні), це був жовтень місяць, вони зробили кроки до примирення. Хотіли скасувати заяву про розірвання шлюбу, але несподівано чоловік захворів. Він знаходився у відрядженні у м.Одесі, де захворів, а потім потрапив до лікарні. Вона була дуже занепокоєна його станом здоров`я і не думала в цей момент про заяву (на скасування розірвання шлюбу). Син, після розмови з батьками по телефону, на відеозв`язку побачив його стан (його привезла "швидка допомога" в лікарню) і негайно виїхав з дружиною до міста Одеси. Син сповістив про стан батька свою сестру - ОСОБА_9 , яка ніяк не відреагувала. Про стан здоров`я батька впродовж всього часу захворювання говорила їй вона. Сама по собі вона не цікавилась і брату не дзвонила жодного разу. Лікар просив, щоб вони підтримували його, дзвонили на відео дзвінок, що вона й робила, а донька не спромоглася так зробити, просто проігнорувала. ЇЇ відношення до батька було поганим і до лікарні вона ним не цікавилася зовсім. Не дзвонила, не писала, не зустрічалася, коли він приїздив додому на вихідні. Могла подзвонити тільки коли їй була потрібна допомога, яку вони з чоловіком надавали, наприклад, гроші на лікування. В період, після розлучення дочки зі своїм колишнім чоловіком, вона проживала з донькою ОСОБА_6 разом з ними. З 2008 року по 2016 включно на їх утриманні. Вони, як батьки, допомагали їй наскільки були спроможні, але для неї було завжди мало, хоча вона працювала і отримувала заробітну плату. В сплаті комунальних послуг не допомагала, вони й не вимагали, просили про допомогу на городі та в квартирі, на що рідко відкликалася. Колишній чоловік дочки сплачував аліменти, хоч і не в повному обсязі, то це робили його батьки, тобто допомагали, чим могли (продукти, гроші). З вересня 2020 року онучка ОСОБА_6 проживає з дідусем та бабусею - батьками колишнього чоловіка доньки, по теперішній час. Навчається у ліцеї № 2 ПГТ Петропавлівка, 11-Б клас. Так що донька ОСОБА_9 могла поїхати в Одесу і підтримати брата і батька в тяжку хвилину. Вона проживає сама в орендованій квартирі, яку вона з чоловіком допомагали оплачувати. Батько їй надсилав гроші на картку. Тут і стався конфлікт. Донька сказала батькові, що кошти не отримує. Він не міг збагнути чому так, їй переказ надсилає на банківську картку, вона отримує, а донька ні. Приїхав додому, щоб з`ясувати в банку, домовився з донькою зустрітися і з`ясувати. Вона не прийшла, хоч і працювала в 10 хвилинах від банку і є обідня перерва одна година тридцять хвилин. Завідуюча йому роз`яснила і показала, що гроші надходили. Чоловік дуже розлютився. Після того, як вони почули, що вона розповідає чужим людям неправдиву інформацію про них, поливаючи брудом і звинувачуючи, що в неї не склалося життя. Остання крапля в стосунках батька і доньки було, коли вона прийшла за грошима на операцію, по крайній мірі вона так сказала в грудні місяці 2020 році. Також, оплатили операцію повністю, яка була у 2018 році в червні місяці. Чоловік спитав, що чи не хоче вибачитись перед батьком за те, що поливає брудом, на що вона відповіла, що вибачатись нема за що. Чоловік сказав їй дати дочці гроші скільки їй потрібно і додав, що це останні гроші, які він їй дав і не хоче її більше бачити. Про те, що донька написала, ніби батько їй обіцяв купити квартиру - це не правда. Як вона вже зазначила вище, він хотів купити квартиру їй, про що донька знала, так як про цей намір чоловік сповістив всіх (її, доньку і сина). Після примирення, вона разом з чоловіком вирішила, що гроші, які він назбирав їй на квартиру, витратити на ремонт їх квартири, в якій проживають. Тепер щодо сина. У батька з сином були дуже гарні та теплі відносини, наприклад, дзвінок кожного дня, дізнатися, як його здоров`я, чи все в нього добре. Батько часто заїжджав до сина у Дніпро, коли була така змога. Щоб побачитись з сім`єю сина, особливо з меншою онукою ОСОБА_12 . Основну частину витрат на лікування батька, а потім і на поховання, було покладено на плечі сина. Чого не можна сказати про доньку. Коли батько захворів і потребував підтримки і допомоги, від доньки її не було, а ні моральної а ні матеріальної. Гроші на адвоката, нотаріуса вона знайшла, а допомогти батькові - ні. Натомість син піклувався про батька, хвилювався за нього, телефонував кожного дня до лікаря, дізнатися як його самопочуття, які треба купити ліки і так кожного дня. Треба було купувати одяг, памперси, катетори, предмети гігієни, їжу (соки і йогурти). Шукав ліки по багатьох аптеках міста. На це все треба багато часу та коштів. Надавав моральну і матеріальну допомогу. Заліз в великі борги. Вона теж надсилала кошти на лікування. В перші дні перебування в Одесі, сину допомагала дружина, а мала бути сестра. Донька мала поїхати, так як була вакцинована, тому що працює в дитячому садочку, на той час дозволялося працювати тільки вакцинованим співробітникам. 07 листопада, це була неділя, сину сповістив лікар сумну звістку, що батька більше немає. Їм з сином було дуже тяжко, це не передати словами. З лікарні видали речі батька. Гроші з карток син зняв після його смерті. Син знав пін-коди карток - це свідчить про те, що батько довіряв йому. Потім гроші віддав їй тому, що це кошти, накопичені за час, коли вони були в шлюбі з чоловіком. Вона з сином вирішила, що кошти підуть на пам`ятник, так як хотілося поставити гідний йому, хоча ж були великі борги, але вони з ними впораються. Кошти всі цілі і є в наявності на цей час - це в сумі 90 677 гривень. В цій судовій справі цілком і повністю підтримую сина, тому що він надає чесну та достовірну інформацію. Донька ж надає інформацію, яка не відповідає дійсності. Про гроші, що є у батька на картках, сказала вона їй особисто, тільки приблизну суму. Поховання батька і чоловіка проводилося в селі Кислигувата, Томаківського району, Дніпропетровської області, де народився і де похована його рідня. Під час прощальної церемонії на кладовищі всі присутні звернули увагу, що донька одна не підійшла попрощатися із батьком. Стояла осторонь. Коли вона приїхала з поминок «9 днів», донька прийшла до неї, стала вимагати документи на земельну ділянку, на квартиру та інше. Вона їй сказала, що з приводу земельної ділянки, батько хотів, щоб вона залишилася синові. Це була його така воля. Про наміри чоловіка щодо земельної ділянки і багато чого іншого знала його двоюрідна сестра, так як він тісно з нею спілкувався. Вони з ним при кожній можливості приїздили до неї в гості і телефонували один одному - ОСОБА_13 . Вона просила доньку не сваритися і вирішити мирним шляхом, на що та не погодилася категорично. Земельну ділянку батько хотів сину подарувати, тобто зробити (дарувальну чи дарчу, не заповіт, щоб ніхто не міг оскаржити, але не встиг). Коли в жовтні місяці був вдома в останнє перед поїздкою по роботі в Одесу, забрав пакет документів з собою. Заїхавши до сина в Дніпро, віддав йому. Після поїздки з Одеси мав намір зробити те, що хотів. Це була його воля. Донька про це не знала тому, що він і не збирався їй про це говорити. Раніше, в 2015-2016 році, була зроблена на сина довіреність на 5 років, право підпису. На поховання чоловіка та батька Пенсійний фонд України виплатив дві місячні пенсії у сумі 7 786,80 гривень, які отримала вона, використала на поминки «9 днів» і «40 днів».

Інших клопотань, в порядку ст.222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 30 вересня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 , заборонено приватному нотаріусу Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Мирній А.М., якою 06 грудня 2021 року заведено спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиняти нотаріальні дії, а саме: видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , до розгляду Першотравенським міським судом Дніпропетровської області вказаної цивільної справи.

20 жовтня 2022 ухвалою суду відкрите загальне позовне провадження у даній справі, призначено підготовче судове засідання на 09 листопада 2022 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву, витребувано спадкову справу щодо майна померлого ОСОБА_4 .

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 25 жовтня 2022 року об`єднані в одне провадження цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та про стягнення витрат на лікування та поховання спадкодавця.

Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2023 року залучено ОСОБА_3 до участі в справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Ухвалами Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 16 травня 2023 року та 06 вересня 2023 року, за клопотанням позивача, витребувано додаткові докази по справі.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом вивчено матеріали спадкової справи №239/2021 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , всі додані до справи письмові докази, та встановлено наступне.

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з 11 липня 1984 року перебували у зареєстрованому шлюбі.

Від даного шлюбу мають двох повнолітніх дітей: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження останніх.

08 вересня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про розірвання шлюбу з ОСОБА_4 , рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області шлюб між ними було розірвано - справа №186/1199/21. Вказане рішення суду набрало законної сили 29 жовтня 2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер в м.Одесі, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 08 листопада 2021 року.

Інформаціями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №323148015 та №323147344 від 17 лютого 2023 року підтверджується, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки, площею 9,59 га, кадастровий номер 1225483500:01:002:0049 в с.Кисличуватська, Томаківського району, Дніпропетровської області та 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 .

Єдиними спадкоємцями першої черги за законом щодо майна померлого ОСОБА_4 , є його діти - позивач та відповідач, які звернулися своєчасно до приватного нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом. За життя, ОСОБА_4 , заповіту не залишав.

Позивач є особою з інвалідністю третьої групи, безстроково, що підтверджується копією довідки МСЕК ДНА-01 №497908 від 06 лютого 2006 року.

За життя, спадкодавець ОСОБА_4 був зареєстрований по АДРЕСА_2 , разом з ним зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Копією довідки про причину смерті №1095 від 08 листопада 2021 року та лікарського свідоцтва про смерть підтверджується, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в КНП "МЛ №5" м.Одеси, причина смерті: коронавірусна хвороба 2019.

Довідкою КНР "Міська лікарня №5" Одеської міської ради від 05 квітня 2023 року №174 підтверджується, що ОСОБА_4 , 1963 року народження, з 26 жовтня по 07 листопада 2021 року перебував на стаціонарному лікуванні в даному закладі, ІНФОРМАЦІЯ_2 - помер.

Довідкою КНР "Міська лікарня №5" Одеської міської ради від 26 травня 2023 року №294 підтверджується, що ОСОБА_4 , згідно записів у медичній картці стаціонарного хворого, був доставлений 26 жовтня 2021 року о 21:20 ШМД до стаціонарного відділення №3 - відділення для надання медичної допомоги хворим з підозрою на Covid - 19 та хворим на Covid - 19, з діагнозом: позалікарняна двобічна полісегментарна пневмонія, Covid - 19?. В анамнезі: захворів 20 жовтня 2021 року з моменту, коли відчув слабкість, лихоманку до 39,0 градусів, біль в горлі, лікувався самостійно в автомобілі (працює водієм вантажівки), не вакцінований. 29 жовтня 2021 року у зв`язку з різким погіршенням стану, прогресуванням легеневої недостатності, хворий був переведений до відділення інтенсивної терапії. 07 листопада 2021 року об 11:40 годині, незважаючи на реанімаційні заходи, згідно до діючих протоколів надання медичної допомоги, хворий помер у відділенні інтенсивної терапії. У медичній картці хворого наявна заява родича хворого - ОСОБА_1 (син) про те, що він просить не проводити паталогоанатомічного розтину з релігійних міркувань, з діагнозом та лікуванням згоден, претензій до медперсоналу не має. За період перебування хворого в КНП "МЛ №5" ОМР, згідно записів у листку лікарських призначень, хворий отримав лікування: за рахунок бюджетних коштів: інсуфляція кисня, дексаметазон, розчин Рингера, фленокс, лазолекс, гепацеф комбі, інфулган, омепрозол, лефлоцин, солу-мед рол, сода-буфер, фізіологічний розчин, сульбактомакс, пропафол, тіопентал, атрокуріум; за власні кошти: еуфілін, реосорбілакт, лактимак, супрастин, корвітін, транексамова кислота, кокарбоксилаза, рабімак, абрантил, дипрофол.

Сторонами по справі не заперечується, що в період хвороби ОСОБА_4 , його син - ОСОБА_1 перебував в м.Одесі, відвідував хворого, купував медикаменти, додаткове харчування, тощо. Відповідач ОСОБА_2 не заперечує, що грошові кошти на лікування, поховання батька не витрачала.

Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела виплачених доходів та утримання податків станом на 28 жовтня 2022 року підтверджується, що ОСОБА_2 працює в КДНЗ "Черемшина" на посаді помічника вихователя, отримує незначну заробітну плату, дохід з 01 травня по 31 жовтня 2021 року склав 42 257,64 гривень.

Копією рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області №2-996/2010 від 22 листопада 2010 року підтверджується, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_18 розірвано.

Копією свідоцтва про народження НОМЕР_2 від 26 липня 2006 року підтверджується, що на утриманні ОСОБА_2 перебуває дитина - ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Копією медичної документації підтверджується, що ОСОБА_2 18 грудня 2020 року, 22 серпня 2022 року перебувала на лікуванні, 13 серпня 2022 року проходила МРТ обстеження, тобто має проблеми зі здоров`ям.

Розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Петропавлівського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області підтверджується, що згідно виконавчого листа №2-972 від 10 травня 2007 року з ОСОБА_18 на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_6 стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до її повноліття. Заборгованість станом на жовтень 2021 року складає 70 250,50 гривень.

Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання неповнолітньої ОСОБА_16 від 11 серпня 2023 року підтверджується, що остання проживає в смт.Петропавлівка, Дніпропетровської області, разом зі своїм батьком - ОСОБА_18 , дідусем та бабусею (батьками батька) з 2019 року по даний час, які займаються її вихованням та утриманням, мати дитини проживає окремо від неї, підтримує постійний зв`язок із дитиною, займається її вихованням, спілкується, регулярно бачиться з дитиною. Фінансово дитину утримують обоє батьків.

V. Оцінка суду.

Стосовно позовних вимог про усунення відповідача від права на спадкування за законом.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини першої статті 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Частиною п`ятою статті 1224 ЦК України передбачено, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснено, що правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов`язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Непред`явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.

Правило частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.

Позбавлення особи права спадкувати - це захід, що має застосовуватися лише в крайньому випадку з урахуванням, передусім, характеру поведінки відповідача.

Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв`язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Крім того, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу.

При цьому відповідно до частини п`ятої статті 1224 ЦК України має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; перебування спадкодавця в безпорадному стані; потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року в справі №205/4674/19.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З наданих суду доказів не встановлено, що відповідач свідомо ухилялася від надання допомоги спадкодавцю, оскільки з батьком не проживала, сторони не заперечують, що з батьком вона деякий час не спілкувалася. Крім того, з наданих доказів та пояснень сторін вбачається, що відповідач отримує мінімальну заробітну плату, має на утриманні малолітню дитину, має проблеми зі здоров`ям, власне житло відсутнє, сама неодноразово зверталася до батька за матеріальною допомогою, яку останній їй надавав, останній мав значні грошові кошти на рахунках, тобто суду не доведено, що батько сторін за життя потребував допомоги саме відповідача, а остання мала можливість забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, але свідомо самоусунулася від цього.

Отже, суд вважає, що у справі позивач не навів переконливих доказів на підтвердження потреби спадкодавця в допомозі саме відповідача, оскільки сам померлий працював, отримував пенсійні виплати, мав достатні кошти на власних рахунках, земельну ділянку, частку квартири, тобто був забезпеченою людиною. З довідки медичного закладу вбачається, що ОСОБА_4 лікувався сам, коли стан здоров`я погіршився, був госпіталізований, проходив лікування у відділенні інтенсивної терапії, до нього застосовувалися реанімаційні заходи, посмертний діагноз: гостра респіраторна вірусна хвороба, викликана коронавірусом Sars-CoV2, важкого ступеню, що виключає можливість та необхідність відвідування хворого пацієнта сторонніми особами.

Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності спадкоємець може бути усунутий від спадкування.

З досліджених судом доказів не доведено належними та допустимими доказами того, що спадкодавець потребував допомоги саме від відповідача ОСОБА_2 , а остання, в свою чергу, умисно ухилялася від надання такої допомоги, що могло бути підставою для усунення від права на спадкування.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції висловленій Верховним Судом у справі № 359/9293/18 /Постанова від 26 січня 2021 року/.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача коштів на лікування та поховання спадкодавця, суд приходить до наступного висновку.

Позивачем долучено до справи виписку про рух коштів з його банківського рахунку за період з 30 жовтня 2021 року по 10 листопада 2021 року.

Наданою випискою підтверджується, що за час хвороби ОСОБА_4 , його син витратив на його лікування, власні кошти зі свого карткового рахунку, які суд бере до уваги: 02 листопада 2021 року Родина Аптек "Farmacia" 1 150,77 гривень, 04 листопада 2021 року "АНЦ" 368,30 гривень, Аптека "Тира" 18,40 гривень, "А-Р "1 Аптека 236 Одеса" 172,70 гривень, 06 листопада 2021 року "АНЦ" 640 гривень, Аптека "Глорія Одеса"436,80 гривень, АЗС на дорогу з м.Дніпра до м.Одеса 29 жовтня 2021 року - 155,60 гривень, 496,96 гривень, 578,82 гривень, 115,70 гривень, 30 жовтня 2021 року "АНЦ" 1 513,60 гривень, 88 гривень, 31 жовтня 2021 року "Сінево" 500 гривень, "АНЦ Одеса" 47,80 гривень, аптека "Фармація 22 Одеса" 434,73 гривень, 01 листопада 2021 року "Родина аптек "Фармація" 335,03 гривень, 02 листопада 2021 року "Аптека-40 Одеса" 316,18 гривень, Аптека "Терра" 217,09 гривень, 04 листопада 2021 року "Аптека №25 Одеса" 57,60 гривень, 08 листопада 2021 року АЗС 786,46 гривень, 109,90 гривень, 808,78 гривень. Всього: на суму 9 349,22 гривень.

Рахунком №05 без дати ФОП " ОСОБА_19 " підтверджується, що на поховання ОСОБА_4 витрачено 7 500 гривень.

Копією договору-замовлення від 08 листопада 2021 року ФОП " ОСОБА_20 " підтверджується, що ОСОБА_1 витрачено на перевезення тіла померлого батька - ОСОБА_4 з м.Одеси до місця його захоронення в с.Кисличувата, Дніпропетровської області 48 040 гривень.

Тобто, судом встановлено та документально підтверджено, що позивач під час хвороби батька приїхав з м.Дніпра до м.Одеси, де проходив лікування батько сторін, купував батькові ліки за призначенням лікарів, після смерті батька організував доставку тіла до місця поховання, організував поховання батька, тобто позивачем документально підтверджені вказані витрати, суд вважає, що вказані докази є належними та допустимими.

Водночас, з наданої позивачем виписки про рух грошових коштів за його банківським рахунком, не вбачається здійснення ним витрат на оренду житла в м.Одесі, витрат на купівлю продуктів харчування саме батьку, засобів гігієни саме для батька, не додано чеків, квитанцій, інших документальних доказів, що підтверджують витрати позивача в цій частині.

Таким чином, доведено суду належними та допустимим доказами витрати позивача на лікування та поховання батька в розмірі 64 889,22 гривень.

Довідкою Головного Управління ПФУ в Дніпропетровській області від 27 лютого 2023 року підтверджується, що ОСОБА_3 - дружина померлого ОСОБА_4 , отримала 12 листопада 2021 року 7 786,80 гривень - допомоги на поховання.

Таким чином, витрати позивача на лікування та поховання, які документально підтверджені, становлять 57 102,42 гривні.

Щодо посилання відповідача на те, що на момент смерті батька, на його карткових рахунках була значна сума грошей, якими розпорядився позивач і саме їх витрачав на лікування та поховання, суд вважає, що дані посилання не відповідають дійсності, з огляду на наступне.

Інформацією та випискою по карткових рахунках ОСОБА_4 , наданою АТ КБ "ПриватБанк" від 06 вересня 2023 року за період з 01 вересня 2021 року по 06 вересня 2023 року підтверджується, що померлий ОСОБА_4 мав за вказаний період наступні карткові рахунки:

- № НОМЕР_3 (станом на 07 вересня 2021 року мав на рахунку 59 090,04 гривень, 19 жовтня 2021 року - 76 615,68 гривень, 07 листопада 2021 року знято в банкоматі м.Одеса 20 000 гривень, 07 листопада 2021 року переказ на рахунок ОСОБА_1 - 56 615 гривень, 22 грудня 2022 року - на рахунку 0,00 гривень).

- № НОМЕР_4 - 11 листопада 2021 року переказ суми вкладу на свою картку НОМЕР_5 в сумі 724,38 гривень.

- № НОМЕР_6 - виплати Пенсійного фонду з 03 вересня 2021 року по 04 листопада 2021 року склали 11 750,95 гривень, 07 листопада 2021 року здійснено переказ 11 750 гривень на картку ОСОБА_1 . Залишок 0,00 гривень.

- № НОМЕР_7 - станом на 04 вересня 2021 року залишок становить 5 722,56 гривень, 22 жовтня 2021 року залишок становить 1 587,89 гривень, 07 листопада 2021 року здійснено переказ на картку ОСОБА_1 1 587 гривень. Залишок 0,00 гривень.

Таким чином, на момент смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 на карткових рахунках ОСОБА_4 знаходилися грошові кошти в сумі 89 952,68 гривень, які перерахував на власну банківську картку позивач - ОСОБА_1 .

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Вказані грошові кошти входять до складу спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , з урахуванням ст.ст.60,61 СК України, право на вказані грошові кошти, або їх частку, буде вирішене нотаріусом при оформленні спадкових прав сторін.

Суду доведено, що на лікування та поховання батька позивач витрачав власні кошти з власного банківського рахунку, а кошти з карток батька перевів на власні картки вже після його смерті, дані грошові кошти або їх частина входять до складу спадщини і не є предметом розгляду даної цивільної справи по суті позовних вимог.

Як встановлено судом, спадкоємцями за законом після померлого ОСОБА_4 , є його діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст.1232 ЦК України спадкоємці зобов`язані відшкодувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання, догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.

Зазначена норма містить особливість при покладенні на спадкоємців обов`язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме: такі витрати повинні бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності здійснення.

У ст.2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв`язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Згідно до роз`яснень викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», витрати на поховання (у тому числі на ритуальні послуги і обряди) відшкодовуються тій особі, яка понесла ці витрати. Витрати на виготовлення пам`ятників і огорож визначаються виходячи з їх фактичної вартості, але не вище граничної вартості стандартних пам`ятників і огорож в даній місцевості. Вартість таких витрат визначена у постанові правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про витрати на поховання та пов`язані з цим ритуальні послуги у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» від 03 жовтня 2008 року № 45.

Виходячи із визначення поняття поховання відповідно до закону до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом у могилу. Тобто, до таких витрат не відносяться витрати на проведення поминального обіду, який проводиться після поховання.

Як встановлено судом позивачем було витрачено на лікування та поховання батька - ОСОБА_4 , з урахуванням відшкодованих витрат на поховання Пенсійним фондом України, - 57 102,42 гривні, тобто позивачем доведено здійснення витрат на лікування та поховання спадкодавця в даному розмірі.

Оскільки спадкоємцями ОСОБА_4 є сторони по справі, тому таки витрати підлягають розподілу між двома спадкоємцями, тобто по 28 551,21 гривень на кожного з них.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, суд вирішує питання про розподіл судових витрат по справі.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при пред`явленні позову до суду про усунення від права спадкування, сплачено судовий збір в розмірі 3 841 гривня. В задоволенні вказаних позовних вимог йому відмовлено, тому суму судового збору слід залишити за позивачем.

За подання позовної заяви про стягнення витрат на утримання та поховання спадкодавця, поданої через підсистему "Електронний суд", позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 гривень, ціна позову - 67 339 гривень, його позовні вимоги задоволено частково - на суму 28 551,21 гривня, що становить 42% ціни позову, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 416,81 гривень (42% від 992,40 гривень).

Також, позивачем сплачено 992,40 гривень судового збору при поданні заяви про забезпечення позову, яку задоволено судом, тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 536,80 гривень (саме в такому розмірі підлягає сплаті судовий збір при поданні заяви про забезпечення позову), а решта грошових коштів, сплачених позивачем надмірно, підлягає поверненню позивачу, як надмірно сплачена сума, при його зверненні до суду з відповідною заявою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 280-283, 373 ЦПК України, - суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про усунення від права на спадкування за законом - відмовити, а позовні вимоги про стягнення витрат на утримання, лікування та поховання спадкодавця - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на лікування та поховання спадкодавця в розмірі 28 551,21 гривню та судовий збір по справі в розмірі 953,61 гривень, а всього стягнути: 29 504 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот чотири) гривні 82 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: С.А.Янжула.