Постанова

від 08.01.2024 по справі 346/1143/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/1143/23

Провадження № 22-ц/4808/108/24

Головуючий у 1 інстанції Валігурська Л. В.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2024 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючої Томин О.О.

суддів: Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,

за участю секретаря Струтинської Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 08 серпня 2023 року, постановлену в складі судді Валігурської Л.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Коломийський районний відділ поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

08.03.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Коломийський районний відділ поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, в якому з урахуванням уточнень від 22.03.2023 року просив стягнути з відповідача на його користь моральну та матеріальну шкоду в сумі 20000 гривень, зобов`язати ОСОБА_2 та його сина ОСОБА_3 розібрати підвальне приміщення, яке незаконно збудоване і знаходиться на прибудинковій земельній території, приєднати, прикрутити його водопровідну трубу до спільної водопровідної труби, яка була спільно проведена мешканцями трьох квартир.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 09.03.2023 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, проте 23.03.2023 року ухвалою суду позовну заяву повернуто позивачу, оскільки недоліки, зазначені судом, не усунуто.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.05.2023 року ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 23.03.2023 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 06.06.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 08.08.2023 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду від 08.08.2023 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з доповненням. Вважає дану ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я 24.05.2023 року виїхав на лікування до Польщі, і перебував там до 19.08.2023 року, про що свідчать відмітки в його паспорті для виїзду за кордон.

Після повернення в Україну звернувся до Коломийського міськрайонного суду щодо видачі йому постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 18.05.2023 року. І таку йому видали 09.11.2023 року разом з ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 08.08.2023 року, якою його позов залишено без розгляду.

Просить скасувати ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 08.08.2023 року та направити справу в суд першої інстанції для продовження розгляду, вирішити спір по суті.

Відповідач ОСОБА_2 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що вважає позов необґрунтованим, та не може з`явитися в судове засідання за станом здоров`я.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду клопотання про розгляд справи в його відсутності.

Інші учасники справи причини неявки суду не повідомили, повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, строків розгляду апеляційної скарги, апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за відсутності учасників справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 06.06.2023 року було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання на 29 червня 2023 року на 10:00 год. (а.с. 65-66).

07.06.2023 року позивачу ОСОБА_1 судом направлено копію вищевказаної ухвали про відкриття провадження у справі на вказану ним в позові поштову адресу ( АДРЕСА_1 ) (а.с. 67), а також 08.06.2023 року повідомлено про розгляд справи 29 червня 2023 року на 10:00 год. шляхом направлення SMS-повідомлення на вказаний ним в позовній заяві номер телефону (НОМЕР_1) (а.с. 1, 68).

Направлена позивачу копія ухвали від 06.06.2023 року та судова повістка про виклик до суду на 29.06.2023 року повернулися суду 16.06.2023 року з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 70-75).

29.06.2023 року сторони в судове засідання не з`явилися, розгляд справи відкладено на 17.07.2023 року на 09:30 год. (а.с. 94).

Про судове засідання 17.07.2023 року позивачу ОСОБА_1 направлено судову повістку про виклик до суду (а.с. 95), а також повідомлено шляхом направлення SMS-повідомлення (а.с. 101).

Судова повістка про виклик до суду на 17.07.2023 року повернулася суду 28.07.2023 року з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 96-98).

17.07.2023 року сторони в судове засідання не з`явилися, розгляд справи відкладено на 08.08.2023 року на 10:00 год. (а.с. 102).

Про судове засідання 08.08.2023 року позивачу ОСОБА_1 направлено судову повістку про виклик до суду (а.с. 103), а також повідомлено шляхом направлення SMS-повідомлення (а.с. 107).

Судова повістка про виклик до суду на 08.08.2023 року повернулася суду 28.07.2023 року з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 104-106).

08.08.2023 року сторони в судове засідання не з`явилися. Судом постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (а.с. 108, 109-110).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач неодноразово в призначені судові засідання не з`являвся, в тому числі повторно, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав. Суд дійшов висновку, що позивач фактично зловживає наданими йому процесуальними правами, тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

Однак апеляційний суд не може погодитися із такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України).

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки (пункт 2 частини третьої статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 20 травня 2021 року у справі № 522/13928/15 (провадження № 61-2134св21), від 18 серпня 2021 року у справі № 495/9414/15-ц (провадження № 61-5230св21), від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі №756/6049/19 (провадження №61-4177св21) зазначено, що: «залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача».

Статтею 211 ЦПК України передбачено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

У справі, яка переглядається, два останні судові засідання були призначені місцевим судом на 17.07.2023 року та 08.08.2023 року.

В матеріалах справи є судові повістки-повідомлення про судові засідання 17.07.2023 року (а.с. 95) та 08.08.2023 року (а.с. 103), направлені позивачу на зазначену ним у позовній заяві адресу ( АДРЕСА_1 ).

Судова повістка, надіслана місцевим судом ОСОБА_1 про судове засідання 17.07.2023 року, повернулася до суду із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 96-98).

Судова повістка, надіслана місцевим судом ОСОБА_1 про судове засідання 08.08.2023 року, повернулася до суду із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 104-106).

У пункті 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270 (далі - Правила) (в редакції, чинній на час направлення вказаних повісток та постановлення судом оскаржуваної ухвали), передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «Адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитка календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Працівником АТ «Укрпошта» на довідці про причини повернення судової повістки-повідомлення про судове засідання, призначене на 08.08.2023 року, зроблено позначку «адресат відсутній за вказаною адресою» та засвідчено його підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля, що свідчить про дотримання вимог пункту 99-1 Правил (а.с. 104).

За змістом пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України відмітка про відсутність особи за адресою місця проживання вважається врученням судової повістки цій особі.

Наведена норма права дає підстави вважати, що врученою судова повістка вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що узгоджується з висновками, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18 та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №814/1469/17, від 01 квітня 2021 року у справі №826/20408/14, від 09 липня 2020 року у справі №751/4890/19), від 10 листопада 2021 року у справі №756/2137/20.

Такі ж висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 09 листопада 2023 року у справі №753/114/22 (провадження №61-6264ск23).

Разом з тим, повернення повістки про виклик до суду з відміткою про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи, не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (постанови Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №947/15524/20 (провадження №61-20943св21), від 07 червня 2023 року у справі №608/2667/20 (провадження №61-1916св23), від 20 червня 2018 року у справі №127/2871/16-ц)).

Таким чином у справі немає доказів належного повідомлення позивача шляхом отримання ним судової повістки про судове засідання 17.07.2023 року. Тобто відсутні підстави вважати, що останній був повідомлений про два останні судові засідання шляхом отримання судових повісток-повідомлень.

Згідно вимог ч. 13 ст. 128 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення судом оскаржуваної ухвали) за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У постанові Верховного Суду від 01 листопада 2023 року у справі №761/20381/21 (провадження №61-4215св23) зазначено, що: «відповідно до пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року №73, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику судового процесу SMS-повідомленням лише після подання ним до суду відповідної заявки. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.

Отже, суд може повідомляти учасника справи про розгляд справи з використанням засобів мобільного зв`язку шляхом надіслання текстових (SMS) повідомлень, однак виключно за наявності відповідної письмової заяви такого учасника».

Подібних висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 23 листопада 2023 року у справі №402/46/21 (провадження №61-8876св23).

В матеріалах справи наявна адресована Івано-Франківському апеляційному суду 21.04.2023 року письмова згода ОСОБА_1 на отримання судових повісток в електронній формі за допомогою (SMS) повідомлень (а.с. 42). Проте такої згоди, адресованої місцевому суду, немає.

Отже, наявні у справі довідки Коломийського міськрайонного суду про доставку SMS, складені невідомою відповідальною особою щодо повідомлення ОСОБА_1 за номером телефону НОМЕР_1 про розгляд справи 17.07.2023 року та 08.08.2023 року (а.с. 101, 107), не є належними повідомленнями, оскільки у суду першої інстанції не було передумов, передбачених частинами дев`ятою, тринадцятою статті 128 ЦПК України, для застосування такого способу сповіщення учасника справи про судовий розгляд, адже у матеріалах справи немає відповідних заяв позивача про виклик його до суду за допомогою засобів мобільного зв`язку.

Таких же висновків дійшов і Верховний Суд в постановах від 01 листопада 2023 року у справі №761/20381/21 (провадження №61-4215св23), від 29 березня 2023 року у справі №466/4079/18 (провадження №61-11466св22).

Таким чином у справі немає доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи, призначений на 17.07.2023 року.

Тому висновок місцевого суду про те, що позивач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату та час останніх двох судових засідань суду першої інстанції та без поважної причини не з`явився на них, є передчасними, а підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, для залишення позову без розгляду та постановлення оскаржуваної ухвали в суду не було.

Відповідно до приписів п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відтак апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України.

Разом з тим, що стосується посилання апелянта на необхідність вирішення питання про відшкодування судових витрат (сплаченого судового збору), то такі є безпідставними, оскільки відповідно до положень ст.ст. 141, 265 ЦПК України та п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» питання про розподіл судових витрат вирішується під час ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 08 серпня 2023 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча: О.О. Томин

Судді: І.В. Бойчук

О.В. Пнівчук

Повний текст постанови складено 09 січня 2024 року.